Чергування [о], [е] з [і].

І. Організіційний момент

II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань учнів

1. Гра «Де "зайве" слово, відгадай»

Маленький, мала, малесенький, малий, малюк, малюнок.

Малюнок, мальований, мальовничий, малина, маляр, малювати.

Поле, польовий, полиця, полечко.

Весна, весело, весняний, веснянка.

Вода, водяний, водій, водний.

Сир, сирок, сирний, сирий.

2. Робота біля дошки.

До поданих слів підібрати спільнокореневі. Підкреслити орфограми.

Зразок: стріляти — вистрелити. Розплести, допомогти, стирати, загонити, вхопити, скочити, вимести, витікати, вимагати, доганяти.

ІV. Генералізація знань (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)

  Коментар учителя. 

 В українській мові у багатьох коренях як при зміні, так і при утворенні слів [о], [е] чергуються з [і]. Звуки [о], [е] вимовляються у відкритих складах, звук [і] — у закритих: слово — слів, семи — сім, воля — вільний, творити — твір. Це чергування відбувається і в суфіксах слів: батькова — батьків, радості — радість.

 V. Виконання системи практичних завдань

 1. Пояснювальне письмо

 Прочитати. Дібрати до поданих слів словоформу або спільнокореневе слово зі звуками [о], [е], щоб відбулося чергування. Пояснити чергування голосних або його відсутність.

 Зірка, рішучість, піч, вечір, джміль, ворона, матір, веселка, вісім, весілля, робітник, Поділ, вільний, лебідь, коліс.

 Виділені слова та дібрані до них поділити за складами, підкресливши однією лінією відкриті склади, а двома — закриті.

3. Прочитати пари слів. У кожному слові виділити корінь. Які зміни відбулися у звуковому складі коренів?

Перенести — приніс, везе — віз, овес — вівса, печі — піч, гребти — вигрібати, село — сільський.

 Скласти 3—4 речення, використовуючи подані слова.

4. Виконання тренувальних вправ 286-289.
5. Самостійна робота

• Списати. Замість крапок вставити пропущені букви.

 Бер..гти, зб..рігати, л..тіти, л..тати, т..рти, розт..рати, с..ло, селянський, в..ля, в..льний, вих..д, вих..дити.

6. Робота біля дошки.

 Завдання І: дібрати до поданих слів спільнокореневі. Записати, вказати випадки чергування голосних.

 Дріб, кінь, ніч, плід, кіт, камінь, ячмінь, берізка, бій, боєць, радість, гірник, осінь, схід.

 Завдання ІІ: записати подані назви населених пунктів у родовому відмінку. Які звуки при цьому чергуються? Зразок: Львів — Львова.

 Харків, Миколаїв, Київ, Чернігів, Канів, Фастів, Бердичів, Тернопіль.

7. Навчальне аудіювання.

 Прослухати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Як би ви назвали його?

 На Великдень кожний селянин старався бодай кілька разів смикнути за мотузок і вдарити у дзвін. Бо це, за народним віруванням, приносило щастя, зокрема родила гречка.

 Після розговіння кожний поспішає першим вийти на дзвіницю і задзвонити, будучи певний, що від цього буде добрий урожай гречки на його ниві.

 На Великдень цілий день дзвонять. Хвалять собі, як хто перший, укусивши паски або свяченого яйця, задзвонить. Проте молоді парубки, що ближче церкви сидять, перебігаються, аби перший задзвонив. Коли з’їдять обід, приходять до церкви і старі, і молоді… (За О. Воропаєм).

 Визначити орфограми. Виділені слова розібрати за будовою. Виписати спільнокореневі слова до іменника дзвін.

VІ. Систематизація й узагальнення знань

1. Розподільний диктант.

 Завдання: записати слова у дві колонки: в першу — з орфограмою [о], в другу — з [е].

 Червоний, пожовклий, чорнило, чернетка, увечері, вчора, жолудь, шелест, шовковий, бджоли, джерело, жоржини, пшениця, човен, чоло, пшоно, чесний.

2. Творче завдання.

• Що було б, якби завжди падав дощ?

VII. Підсумок уроку 

VIII. Домашнє завдання

§ 25, вправа 289.