Чергування приголосних і голосних, спрощення у групах приголосних, правопис префіксів

ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ● чергування голосних і приголосних звуків у словах;● вимова та написання голосних і приголосних у коренях слів;● правопис префіксів;● спрощення приголосних.

ЧЕРГУВАННЯ У-В, І-Йo Якщо попереднє слово закінчується, а наступне починається на приголосний звук, між ними вживаємо: прийменник у: зустрінемось у школі; сполучник і: Сергій і Надія. o Якщо попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається на голосний або приголосний, уживаємо прийменник в або сполучник й. Напр.: учителі й учні , записано в зошиті.o Правила чергування стосуються не лише прийменників у–в та сполучників і–й, а й початкових літер слів: глянув угору, дощ іде.o На початку речення перевагу віддають і та у.02

ВИМОВА ГОЛОСНИХ ЗВУКІВУСІ ГОЛОСНІ ЗВУКИ ПІД НАГОЛОСОМ ВИМОВЛЯЮТЬСЯ ЧІТКО Й ВИРАЗНО: ПОСТАНОВА, ПЛАН. ГОЛОСНІ [А], [І], [У] – В УСІХ ПОЗИЦІЯХ ВИМОВЛЯЮТЬСЯ ВИРАЗНО.[ПУНКТУАЛ'Н'ІС'Т'] - ПУНКТУАЛЬНІСТЬ; [ЗВ'ІТУВАТИ] - ЗВІТУВАТИ. ЗВУК [О] ВИМОВЛЯЄТЬСЯ ВИРАЗНО Й ЗДЕБІЛЬШОГО НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ; ЛИШЕ ПЕРЕД СКЛАДОМ З ПОСТІЙНО НАГОЛОШЕНИМ [У] ВИМОВЛЯЄТЬСЯ З НАБЛИЖЕННЯМ ДО [У]:[ТО^М^] - ТОМ; [ЗОУЗУЛ'А] - ЗОЗУЛЯ; [ГОУЛУБКА] - ГОЛУБКА. ЗВУКИ [Е], [И] В НЕНАГОЛОШЕНІЙ ПОЗИЦІЇ ВИМОВЛЯЮТЬСЯ НЕЧІТКО:[Е] - З НАБЛИЖЕННЯМ ДО [И] [МЕ"ТА] - МЕТА;[И]-З НАБЛИЖЕННЯМ ДО [Е] [ВИДАТОК] - ВИДАТОК.

Вправа 1: Дайте відповіді на такі запитання: 1. Що вивчає орфоепія? 2. Що таке орфоепічна норма? 3. Який предмет вивчення орфоепії? 4. Що таке орфоепічна помилка? 5. Яке практичне значення має вивчення орфоепії?01

Вживання ненаголошеної е на письмі Е пишеться: а) У групах -ере-, -еле-: дерево, берег, серед; селезень, шелест, пелена, зелень. б) У суфіксах -ен-, -еня-, -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -тель, -ер: доручений, гусеня, Петренко, ніженька, гарнесенький, сонечко, учитель, восьмеро. в) Якщо е при зміні слова випадає: вітер, бо вітру, березень, бо березня, хлопець, бо хлопця, травень, бо травня. 05

а) У групах -ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах: тривога, дрижати, кривавий, стримати, глитати. б) Зрідка ненаголошений и в групах -ри-, -ли- перевіряється наголосом: тримати (стримувати), кришити (крихта), блищати (блиск). У ряді слів не під наголосом відповідно до вимови пишеться -рі-, -лі-: дрімати, дрімливий, дрімота, тріщати, перебріхувати, злітати. И завжди пишеться:09

Вправа 2. Поясніть орфограми у написаних словах. Бл…зенько, ос…литися, хв…люватися, оп…нитися, справ…дливий, греб…лька, розп…тати, р…вти, тр…мати, зш…вати, дал…чінь, неприм…ренний, поч…нати, вир…нати, сп…нити, дят…л, ст…лити, ущ…мити, тр…вога, оц…нкований, в…ршина. 08

Вправа 3. Орфографія як розділ мовознавства вивчає: а) правила вимови слів; б) правила наголошення слів; в) правила написання слів; г) правила сполучення слів; д) правила творення слів.05

Вправа 4. Буква е пишеться в усіх словах рядка:а) ж..нитися, пш..ниця, ч..рніти;б) ч..сати, пр..свячено, пр..поганий;в) ч..рвоний, ауд..торія, юр..сдикція;г) ч..рнетка, зб..регти, пр..зирство.

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ·Голосні звуки [о], [е] (у відкритих складах) часто чергуються з [і] (у закритих складах): шко-ла — шкіл; дво-ри — двір; ·Випадний звук [е] чергується з [и] перед [л] та [р] і наголошеним суфіксом -а- (-я): беру — брати — вибирати; деру — драти — видирати; вистелю — вислати — вистилати; ·Звук [о] в коренях дієслів чергується з [а] перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): скочити — скакати; допомога — допомагати.02

Вправа 5. Виділіть рядок, у якому в усіх словах сумнівні ненаголошені голосні можна перевірити наголосом: А голубка, чистота, весна, сливовий, гречаний; Б лиман, квітень, селезень, озеро, мережа; В миритися, осені, верба, сестра, розумний; Г село, кожух, тремтить, криве, череда. Вправа 6. Виділіть рядок, у якому в усіх словах чергування відбувається в корені: А Степанів, міст, нести, брід, піч; Б ріжок, Чернігів, Іванів, Львів, Донець; В вісім, нога, береза, рік, шостий; Г водити, Семенів, річ, хвости, сім; Д бік, брід, Київ, слово, Федорів.08

Вправа 7. Укажіть рядок слів, у яких під час змінювання відбувається чергування голосних: А брести, везти, гонити, текти; Б ламати, сіяти, ходити, носити; В сміятися, ломити, рити, перенести; Г мести, любити, плести, садити.08

ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ [г] — [ж]: друг — друже; сніг — сніжинка; [к] — [ч]: вік — вічний; рука — рученька; [х] — [ш]: птах — пташиний; [г] — [з′]: дорога — у дорозі; [к] — [ц′]: око — в оці; щука — щуці; [х] — [с′]: вухо — у вусі; муха — мусі. 01

Вправа 8. Доберіть до поданих слів спільнокореневі, у яких відбувається чергування приголосних. Берег, пух, горіх, смуга, крига, тихий, сміх, відвага.08

ЧЕРГУВАННЯ У ДІЄСЛОВАХ В особових формах дієслів теперішнього і майбутнього часу чергуються приголосні: [д] — [дж] водити — воджу [т] — [ч] крутити — кручу [з] — [ж] возити — вожу [с] — [ш] носити — ношу [зд] — [ждж] їздити — їжджу [ст] — [шч] (на письмі — буква щ) мостити — мощу, простити — прощу02

У неозначеній формі дієслів перед суфіксами -ати-, -увати- чергуються: [д] — [дж] зарядити — заряджати [з] — [ж] знизити — знижати, знижувати [с] — [ш] погасити — погашати Чергування відбувається при творенні деяких дієслів: [зк] — [жч] брязк — бряжчати [ск] — [шч] (на письмі — буква щ) вереск — верещати, верещу, верещиш10

ЧЕРГУВАННЯ У ПРИКМЕТНИКАХ При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий) та іменників за допомогою суфікса -ств(о) кінцеві приголосні твірної основи слова чергуються: [к], [ц′], [ч] + -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о) ткач — ткацький, ткацтво [г], [ж], [з′] + -ськ(ий), -ств(о) = -зьк(ий), -зтв(о) боягуз — боягузький, боягузтво [х], [ш], [с] + -ськ(ий), -ств(о) = -ськ(ий), -ств(о) товариш — товариський, товариство. 08

!!! Винятки: казах — казахський, герцог — герцогський, баски — баскський, тюрки — тюркський. !!!Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються: студент — студентський — студентство, брат — братський — братство, люд — людський — людство, президент — президентський — президентство.08

Групи приголосних, що спрощуються [ждн] – [жн]: тиждень —тижневий [здн] – [зн]: виїзд — виїзний [стн] – [сн]: користь — корисний, честь — чесний [стл] – [сл]: щастя — щасливий, стелити — слати [скн] – [сн]: тріск —тріснути, блиск — блиснути [зкн] – [зн]: бризкати —бризнути08

11 Вправа 9. Позначте рядок, у якому відбувається чергування [о] з [е] після шиплячих: А ж..нити - ж.ліатий;Б ос.ні - ос.нь;В н..жа - н..ж;Г ш..вк - пі..вком. Вправа 10. Позначте рядок слів, у яких [о], [е] може чергуватися з [і]: А черешня, екзамен, жертва, морква;Б осінь, нести, рік, восьми;В гілочка, учитель, земель, озер;Г запрошень, компот, Ярополк, Віктор.

Вправа 11. Сміливий правозахис..ник, корис..ний досвід, захис..ні окуляри, контрас..ний душ, протес..на акція, об’їз..ний шлях, швидкіс..не шосе, навмис..ний крок, запас..ливий сусід, аванпос..на позиція, тиж..неве меню, щас..ливий випадок, пес..ливий погляд, виїз..на нарада, вартіс..ний захід, балас..ні речовини, особистіс..ний підхід, шіс..надцятий рік, водохрес..ні морози, кіс..лява модель, тріс..нута стіна, зліс..ний конкурент. 11

Спрощення не відбувається 1. В українських словах: шістнадцять, шістсот, зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, випускний. 2. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст, літера т у групі приголосних [стн] зберігається: баласт — баластний, компост — компостний, контраст — контрастний, форпост — форпостний, аванпост — аванпостний. Спрощення не позначається на письмі: • у запозичених словах: баласт — баластний, контраст — контрастний, агент — агентство; • у групах стц і стч: невістка — невістці [неи в’іс´ц´і], невістчин [неи в’ішчие н]; артистка — артистці [артис´ц´і], артистчин [артишчие н]. ЗАУВАЖТЕ! Не спрощується к у словах: випускний, тоскно, скніти, скнара.10

Вправа 12. Назвіть слова, у яких спрощення приголосних позначається на письмі. Медаліс..ці, чес..но, хвас..нути, зап’яс..ний, гіган..ський, умис..ний, перелес..ник, аген..- ство, балас..ний, радіс..ний, ус..ний, невіс..чин, аванпос..ний, напас..ник, студен..ство, енерговміс..ний, нещас..ний, шіс..надцять, корис..ний, облас..ний, журналіс..ці.08

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ