Червона книга України-основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.
Історія створення книги. Перша Червона книга, присвячена українській флорі та фауні, була видана у 1980 році під назвою «Червона Книга Української РСР». Перше видання Червоної книги України містило опис: 85 видів тварин: 29 — ссавців 28 — птахів,6 — плазунів4 — земноводних18— комах 151 вид вищих рослин.
Створення першої Червоної книги Прототипом Червоної книги стала Міжнародна конвенція з охорони птахів, підписана в Парижі у 1902 році. А в 1948 році Міжнародний союз охорони природи (МСОП) об'єднав роботи з охорони живої природи в різних країнах світу. Уже за рік, у 1949-му, було створено постійну комісію з рідкісних видів, метою якої стало вивчення рідкісних видів рослин і тварин та визначення причин загрози їх вимирання. Пітер Скотт, який очолював комісію, запропонував назвати список Червоною книгою. Такий термін вибрали невипадково. Червоний колір символізує небезпеку, тривогу, заборону і привертає увагу на психологічному рівні.
Зелена книга україни — офіційний державний документ, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні. На відміну від Червоної книги, цей документ є основою для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання не окремих видів рослин, а природних рослинних угруповань. У методологічному відношенні принциповою перевагою Зеленої книги перед Червоною книгою є системний підхід, а в практичному — збереження як генетичних, так і функціональних основ біосфери. Ідея створення З.к. виникла в Україні. Перше її видання відбулося 1987 р. у вигляді монографії «Зеленая книга УССР», друге — 2002 р.: «Зелена книга України. Ліси», третє — 2009 р.: «Зелена книга України», що містить 160 статей, в яких наведена інформація про 800 асоціацій рослинності України, серед них є рідкісні, що перебувають під загрозою зникнення. Статті згруповані відповідно до типів рослинності: лісова, чагарникова і чагарничкова рослинність Карпат і Криму, трав’яна і чагарникова степова рослинність, трав’яна і чагарникова рослинність ксеротичного типу на відслоненнях та пісках, лучна, болотна, галофітна, водна.
З'явилася Зелена книга України у 1987 р. і до неї було занесено 127 рідкісних й зникаючих угруповань. Найбільше серед них :лісових (наприклад, угруповання звичайнососнових жовторододендронових лісів, ялинові ліси Полісся), водних (наприклад, формація латаття білого) степових (наприклад, формації ковили української) ценозів