Урок "Зорова сенсорна система. Будова ока"

1. Оголошення теми, постановка завдань

Методи та методичні прийоми

Добрий день клас! Тема нашого уроку: Зорова сенсорна система. Будова ока. Тема дуже цікава і важлива. На сьогоднішньому уроці ми повинні з вами встигнути розібрати та вивчити новий матеріал, а наприкінці уроку виконати Лабораторне  дослідження «Визначення акомодації ока». Отже запишіть тему нашого уроку до своїх робочих зошитів «Зорова сенсорна система. Будова ока».

Розповідь вчителя

2. Мотивація. Вивчення нових знань

Максим Горький писав: «Нічого не може бути страшнішим за втрату зору. Це велика образа, вона забирає у людини дев’ять десятих світу».Яке ж воно — око? Яка його будова? На ці запитання ви отримаєте відповідь на сьогоднішньому уроці.

Розповідь вчителя.

3. Актуалізація опорних знань.

1. Нервова клітина називається –  ………. 
   2. Довгий відросток нейрона – це ………. 
   3. Короткий відросток нейрона – це ………. 
   4. Скупчення тіл нейронів – це ………. 
   5. Скупчення відростків нейронів – це ……… 
   6. Спинний мозок складається з ……. відділів. 
   7. Спинномозкових нервів є………. 
   8. Черепно-мозкових нервів є……... 
   9. Відповідь на подразнення – це ………. 
   10. Головний мозок складається з…….. частин. 
   11. Поверхня півкуль зібрана в……. і ……… 
   12. Людина має ……сенсорних систем. 

2. Учням пропонується відгадати предмети із заплющеними очима .

1) Чому ви так довго визначали предмет?
2) Які органи чуттів ви при цьому використовували?
3) Чому без використання зору інформація про навколишнє середовище відразу зменшується?
4) Чому, визначаючи предмет із заплющеними очима, ви мусили взяти його в руки?

Біологічний диктант

Запитання до учнів

4. Первинне сприйняття  і осмислення нових знань.

Яка будова зорової сенсорної системи? 

Зорова сенсорна система складається з: (записати в зошит)

• периферичного відділу (органа зору - ока);
• провідникового відділу (зорового нерва);
• центрального відділу (основу становить зоровий центр кори кінцевого мозку);

Орган зору людини - око - це унікальний і дуже складний витвір природи. У людини два ока, і тому зір бінокулярний, або стереоскопічний. Кожне око розташоване в очній ямці черепа (орбіті), має кулясту форму з опуклішою передньою частиною і тому його ще називається очним яблуком. Така форма ока дає змогу йому рухатися в певних межах очної ямки.

Око має три оболонки:  (записати в зошит) Які це оболонки?

• зовнішню (білкову);
• середню (судинну);
• внутрішню (сітківку);

З чого складається допоміжний апарат ока? 

До допоміжного апарату ока відносять: (записати в зошит)

• брови;
• повіки з віями;
• слізні залози;
• м'язи ока; 

Завдяки бровам піт, що стікає з лоба, не потрапляє в очі. Повіки з віями захищають око від пилу, яскравих променів. Повіки мимовільно, періодично, рефлекторно змикаються та розмикаються, рівномірно змочуючи поверхню ока слізною рідиною. Це має захисне значення. Захисні реакції ока ґрунтуються і на мигальному рефлексі, який спрацьовує під час дії подразника (доторкання до вій, раптове різке освітлення). При цьому око рефлекторно примружується.

Внутрішня частина повіки, а також передній відділ очного яблука вкриті сполучнотканинною оболонкою - кон'юнктивою. Запалення кон'юнктиви спричиняє захворювання - кон'юнктивіт. Його ознаки: постійне виділення сліз, подразливе відчуття різі в очах, почервоніння повік, іноді гнійні виділення. Причини виникнення кон'юнктивіту - порушення правил гігієни, збудники інфекції, алергени.

Слізний апарат складається зі слізної залози, розташованої у верхньому зовнішньому куті орбіти, слізного мішка і носослізного каналу. Слізна залоза виділяє секрет (сльози) - рідину, яка має певний склад (вода та речовини, що мають антимікробну дію). Сльози зволожують, очищають й дезінфікують рогівку ока, збираються в слізному мішку, а їхній надлишок постійно стікає із внутрішнього кута ока по носослізному каналу у носову порожнину. Завдяки м'язам око постійно рухається в очній ямці.

Як виникають зображення предметів на сітківці? 

Чітке зображення предметів на сітківці забезпечується складною унікальною оптичною системою ока.

Сітківка складається з: (записати в зошит)

• рогівки;
• рідин передньої і задньої камер;
•  кришталика;
• склистого тіла;

Світлові промені проходять крізь перелічені середовища оптичної системи ока і заломлюються в них згідно із законами оптики. Основне значення для заломлення світла в оці має кришталик. На малюнку 149 (ст. 186) зображено, як промені від нижньої точки предмета Б, заломлюючись, збираються на поверхні сітківки вище від оптичної осі в точці Б₁, а промені, що йдуть від верхньої точки А, збираються нижче оптичної осі в точці А₁. Таким чином, зображення на сітківці буде дійсним, зменшеним і оберненим (перевернутим). Проте у зорових нервових центрах кори великого мозку формується зображення таким, яким воно є насправді.

Що таке акомодація? 

Для чіткого сприйняття предметів необхідно, щоб їхнє зображення завжди фокусувалось у центрі сітківки.
Функціонально око пристосоване для розглядання віддалених предметів. Проте люди можуть чітко розрізняти предмети, розташовані на різній відстані від ока, завдяки здатності кришталика змінювати свою кривизну, а відповідно й заломлювальну силу ока. Здатність ока пристосовуватися до ясного бачення предметів, розташованих на різній відстані називають акомодацією (від лат. акомодатіо-пристосування до чогось). 
Порушення акомодаційної здатності кришталика призводить до порушення гостроти зору та виникнення короткозорості або далекозорості.

Що таке короткозорість? 

Короткозорість - відхилення від нормальної здатності оптичної системи ока заломлювати промені, яке полягає в тому, що зображення предметів, розташованих близько до очей, виникають перед сітківкою. Короткозорість буває природженою і набутою. При природженій короткозорості очне яблуко має видовжену форму, тому промені від предметів фокусуються перед сітківкою (мал.4). Чітко видно предмети, розташовані на близькій відстані, а зображення віддалених предметів нечітке, розпливчасте. Набута короткозорість розвивається при збільшенні кривизни кришталика внаслідок порушення обміну речовин або гігієни зору. Існує спадкова схильність до розвитку короткозорості. Основними ж причинами набутої короткозорості є підвищене зорове навантаження, погане освітлення, нестача вітамінів в їжі, гіподинамія. Для виправлення короткозорості носять окуляри з двоввігнутими лінзами (мал.4).

Що таке далекозорість? 

Далекозорість - відхилення від нормальної здатності оптичної системи ока заломлювати світлові промені. У разі природженої далекозорості очне яблуко вкорочене. Тому зображення предметів, розташованих близько до очей, виникають позаду сітківки (мал.4). Здебільшого далекозорість виникає з віком (набута далекозорість) унаслідок зменшення еластичності кришталика. При далекозорості потрібні окуляри з двоопуклими лінзами (мал.4).

Підбирає окуляри лікар-окуліст (від лат. окулюс - око). Він вимірює гостроту зору за допомогою спеціальних таблиць.
Однією з причин розвитку короткозорості є перенапруження війкових м'язів кришталика під час роботи з дуже дрібними предметами, тривалого читання при поганому освітленні, читання в транспорті. Під час читання, писання або іншої роботи предмет треба розміщувати на відстані 30-35 см від ока. Занадто яскраве освітлення дуже подразнює фоторецептори сітківки ока. Це також шкодить зору. Світло повинно бути м'яким, не сліпити очі.
Під час писання, малювання, креслення джерело світла розташовують ліворуч. Важливо, щоб було верхнє освітлення. При тривалому зоровому напруженні через кожну годину необхідно робити 10-хвилинні перерви. Слід берегти очі від травм, пилу, інфекції.

Порушення зору, пов'язане з нерівномірним заломленням світла рогівкою чи кришталиком, називають астигматизмом. У разі астигматизму зазвичай знижується гострота зору, зображення нечітке і викривлене. Астигматизм усувається за допомогою окулярів з особливими (циліндричними) скельцями.

Розповідь учителя з елементами бесіди

Робота з підручником

Розповідь з елементами бесіди

Робота з підручником

5. Вторинне сприйняття і закріплення нових знань.

Інструктивна картка

Лабораторне дослідження

Тема. Визначення акомодації ока.

Мета: навчитись визначати акомодаційну здатність

Обладнання: аркуш паперу з отвором, навколо якого нанесені букви.

Хід роботи

1. Візьміть аркуш цупкого білого паперу з отвором посередині, діа­метр отвору 1 см. По краях отвору по радіусу напишіть букви.

2. Аркуш тримайте на відстані 10-15 см так, щоб букви були чітко ви­дно, а через отвір було б видно і дошку з написаним на ній текстом чи малюнком. Друге око краще заплющити.

3. Прочитайте напис на дошці. Чому під час читання букви, що ото­чують отвір на папері, здаються розмитими?

4. Подивіться на букви, написані на аркуші. Чому букви на аркуші видно чітко, а текст (малюнок) на дошці здається розпливчастим?

5. Зробіть висновки, пояснивши результати дослідів.

Оформлення лабораторного дослідження в учнівських зошитах

6. Узагальнення і систематизація нових знань.

1. Інша назва білкової оболонки….
2. Отвір у центрі райдужної оболонки……
3. Внутрішня світосприймальна оболонка ока……..
5. Оболонка, що містить пігмент,який зумовлює її забарвлення……
6. Передня прозора частина білкової оболонки……..
7. Двоопукла еластична лінза ока…….
8. Зовнішня найміцніша оболонка ока…….
9. Оболонка, що нагадує сітку з кровоносних судин……..

Учитель з учнями підводить підсумки уроку

7. Домашнє завдання

ОБОВЯЗКОВО:

• Опрацювати матеріал § 67
• Відповісти на запитання ст.185 (усно)
• Заповнити таблицю в зошиті «Будова зорового аналізатора»

      НА ВИБІР:

• Поміркувати над запитанням:

1. Чому, перебуваючи під водою, ми бачимо навколишні предмети не зовсім чітко?
2. Ще Г. Гельмгольц вважав, що моделлю ока є фотоапарат. Доведіть це.

Диференційоване Д/з, учні записують його в щоденники, вчитель коментує його.

8. Підведення підсумку уроку

1. Чи сподобався Вам сьогоднішній урок?Зробіть позначку смайлик на полях зошита.
2. Що було цікавим, що Вам найбільше сподобалося?

Бесіда