«Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою

Історичні особи, лицарі-оборонці рідної земліПрезентацію виконала: Ратушна Наталія Миколаївна , учитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіУрок історичної правди

«Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою. Тема

• Дайте визначення пісні як літературному жанру і твору мистецтва. Назвіть різновиди пісень, наведіть приклади.• Яких ватажків-борців за справедливість і захисту інтересів народу ви знаєте? Чим ці герої запам'яталися вам?• Для чого народ складав пісні про своїх захисників?• Які риси характеру притаманні народним героям?• Про які історичні події згадується у піснях?Бліц-опитування Інтелектуальна розминка

Відеоhttps://www.youtube.com/watch?v=Pg. ENo8 MVYxg

Сьогодні ми продовжимо нашу розмову про національних героїв, змальо­ваних в історичних піснях періоду козаччини, і відкриємо для себе ще одну сторіночку історії нашого народу, позбавленого державності, який упродовж усього багатовікового існування змушений був боротися за волю і незалежність. Саме пісня стала щирим, правдивим підручником з історії. Цю думку стверджує і видатний письменник  Володимир Дрозд.

Українська народна пісня – це сторінка історії, частинка нашої душі. В народній пісні – біль і радощі часу, які через століття стають нашими болями й радощами. Без цього немає пісні, як немає і жодного мистецького твору. Володимир Дрозд

Прийом «Кластер»(Ґронування)Складіть ґроно Б. Хмельницький. Гетьман Запорозької Січі

Козацький керманич. Богдан. Хмельницький

Богдан (Зиновій) Михайлович Хмельницький (1595— 1657) - гетьман Запорозької Січі і всієї України з 1648 р. Народився у 1595 році в сім’ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького, який служив у корсунсько-чигиринського старости осадником, тобто засновником нових поселень. Михайло Хмельницький осадив містечко Чигирин, а пізніше, коли дістав посадуІсторична довідкачигиринського підстарости, — хутір Суботів, який став його родовим маєтком. Мати Богдана була козацького роду із Переяслава.

Це цікаво ! У народі ж розповідали, що батьків Богдана ніхто не знав. Знайшли його біля церковної огорожі, густо засотаної хмелем. Назвали його Богданом Хмельницьким. Богдан – посланий Богом, Хмельницький – тому що знайшли дитину у хмелі…Також легенда розповідає, що хлопчик ріс дуже швидко, сильним та розумним. Побудувавши з козаками церкву біля свого дому, вирив там глибокі льохи, з яких зненацька нападав на ворогів… Символічно, чи не так? 

Богдан із дитинства спостерігав пригнічення і страждання українського народу, який не бажав підкорюватися панству. Хлопчик вбирав вільний дух козацтва, що впливало на формування характеру майбутнього гетьмана. У бою під Жовтими Водами 6 травня 1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу велику перемогу у визвольній війні 1648-1654 років, яка й оспівується в пісні «Чи не той то хміль». У ній народ уславив Богдана Хмельницького як сміливого полководця, що стоїть на захисті рідної землі. Історична довідкаhttps://www.youtube.com/watch?v=amd2x. C-Gn. Ek

Постать Богдана Хмельницького займає особливе місце не тільки в історії козаччини, а й усієї України. Під його керівництвом українське військо здобуло ряд перемог над польською шляхтою і визволило більшу частину України. 8 січня 1654 р. на раді в Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький, Київської обл.) було проголошено про возз’єднання України з Росією.Історична довідка

Історична довідка. А також була підписана угода, яка забезпечувала адміністративну та економічну самостійність України, проте ще за життя Хмельницького ця угода порушувалась.«Батю Зинов» — так любовно називав народ свого ватажка, високо шануючи його за політичну мудрість.

Історична довідка. На другій (чорній) раді була підписана угода між московськими послами і Юрієм Хмельницьким, але вже зі значними обмеженнями проти угоди з Хмельницьким. А з 1666 р. московські воєводи, які взяли під свою владу українські міста і ввели військові загони, почали переписувати населення і обкладати податками.

Історична довідка. Народнопісенний прийом художнього протиставлення дає змогу виділити в персонажа його козацький характер, непримиренність до ворогів, що є невід’ємними рисами захисника Вітчизни: Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне.

Довідка. А з чим би ви порівняли гетьмана Хмельницького? Хміль – витка рослина з плодами-шишками, з яких виготовляють дріжджі, пиво. У пісні говориться, що безпомічний хміль-повзунець сам по собі кисне, і грає, і коло тичини в’ється, а Хмельницький робить усе якраз навпаки: - б’ється, рубає, тисне. Чи можна порівнювати мужність гетьмана з хмелем, що кисне в пиві?

Спробуйте розтлумачити кожну літеру імені славетного гетьмана. Б – бойовий, безстрашний;О – …………………………………………….. Г – …………………………………………….. Д – ……………………………………………. А – амбіційний;Н – ………………………………………………

А тепер уявіть себе художникам і спробуйте намалювати картину битви козаків із татарами. Виберіть із запропонованих вам фарб кольорову гаму. Які відтінки кольорів переважатимуть на вашому полотні? Який загальний фон картини ви створите? Що зобразите на передньому плані? А на задньому?

- Наведіть цитати із пісні, у яких описано становище ворога після його розгрому козацтвом. - Поясніть, як ти розумієш вислів «… не по однім ляху заплакали діти…» - Склади сенкан, ключовим поняттям якого була б історична пісня або образ Богдана Хмельницького. Сенкан – це вірш, що складається із п’яти рядків. Перший рядок – тема (іменник). Другий – опис теми (два прикметники). Третій – називає дію, пов’язану з темою, складається з трьох дієслів. Четвертий рядок – фраза, переважно з 4-х слів, висловлює ставлення до теми, почуття. Останній рядок – одне слово – синонім до слова (теми), ніби висновок вірша.

Розгляньте репродукцію картини невідомого художника «Богдан Хмельницький». Чи співпадає образ гетьмана, зображений на картині, з народним уявленням про нього?

Цей портрет написав невідомий художник у середині ХVІІІ століття. На ньому зображено спокійну, впевнену в собі людину середніх літ. Гетьман одягнений в урочисто-червоний парчевий жупан та чорну накидку з красивими дорогими застібками. Статечна фігура щільно обтягнута поясом. Руки міцно стискають оздоблену коштовним камінням булаву, символ гетьманської влади, і рукоять пістоля або шаблі. Чорна парчева шапка, прикрашена двома страусовими пір’їнами, покриває голову гетьмана. Зовнішність Б. Хмельницького схожа з описами сучасників: «Обличчя видовжене, худорляве, ніс доволі довгий, вузький, вуса тонкі і довгі, «козацькі».

Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. ХVІІ ст. Чи знаєш ти що…Нерідко буває так, що зовнішність краще передає характер людини, його сильні та слабкі сторони, ніж відгуки і спогади сучасників, висловлювання самої особи, думки істориків. До сьогодні збереглося понад півсотні портретів Хмельницького, саме тому важко зрозуміти, якою ж насправді була зовнішність гетьмана. Проте можна стверджувати, що найбільш точно її відтворив на своїй гравюрі гданський майстер Гондіус, адже робив він її за життя Богдана Хмельницького. Таким чином, можемо уявити собі зовнішність гетьмана. Тонкі брови на стомленому обличчі підкреслюють відкритий і водночас владний погляд темних очей. Високе чоло, трохи задовгий ніс, закручені донизу вуса, міцно стулені тонкі губи, не важке, але круто зрізане підборіддя.

Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. ХVІІ ст. Порівняй його із словесним історичним портретом, що залишив сучасник Богдана Хмельницького венеціанський посол Альберто Віміні, що у 1650 році вів переговори з ним у Чигирині: «…Зросту він скоріше високого, ніж середнього, широкої кості і міцної будови. Розмови його і спосіб управління показують, що він має тверде мислення і гнучкий розум. У поведінці він сумирний, простий, чим притягує до себе любов воїнів, але, з іншого боку, він тримає їх у дисципліні суворими покаранням. Всім, хто входить у його кімнату, він тисне руку і всіх запрошує сідати, якщо вони козаки».

Експозиція. Зав’язка. Розвиток діїКульмінація. Розв’язка. Композиція Пригадайте

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ТемаІдея. Основна думкауславлення Б. Хмель-ницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами. Композиція. Експозиція. Зав’язка. Кульмінація. Розв’язказастереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.розповідь про Богдана Хмельницького, порівняння його з хмелем.«Утікали вражі ляхи...»перемога над ворогом. Перевірте, чи вірно заповнена таблиця? Якщо ви помітили допущені помилки, то обов’язково їх виправте.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Художні засоби в пісні «Чи не той то Хміль»Тропи. Приклади. Метафори«Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати». Риторичні оклики«Чи не той то Хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «...вражі ляхи». Риторичне звертання«Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?»,  «Що у пиві кисне?». Епітети«Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду». Пестливі слова«Золота Вода», «хороша врода». Перевірте, чи вірно заповнена таблиця? Якщо ви помітили допущені помилки, то обов’язково їх виправте.

один із народних месників, що боровся проти кріпосницького гніту на Поділлі у 1813-1835 роках. Народ склав про нього багато пісень. Найбільш поширеною є пісня «За Сибіром сонце сходить»: збирачі народних творів записали близько двадцяти її варіантів. Відео. Устим Кармалюк - https://uk-ua.facebook.com/samukrnarsvit/videos/за-сибіром-сонце-сходить/659034660825181/

Асесор (із латинської) — судовий чиновник у царській Росії.Ісправник (із російської) — начальник поліції. Словникова робота

Як із найближчим другом ділиться із нами своїм горем Устим Кармалюк, наголодував-шись, намерзнувшись у сибірських казематах, витерпівши нелюдські муки, позбувся кайданів, але й у себе вдома потрапив у неволю. Тільки рідній людині можна виповісти те, що гнітить серце: «Маю жінку, маю діти, та я їх не бачу, як згадаю про їх долю, сам не раз заплачу». Як наївно-довірливо звучать його слова про намагання встановити справедливу рівність для всіх: «Я багатих розбиваю, бідних награждаю, а так гроші розділивши, сам гріха не маю».

«Славний лицар»Про народного месника Устима Кармалюка (1787—1835) складено багато легенд, переказів, пісень. Йому присвятили твори письменники: Марко Вовчок, С. Васильченко, В. Кучер. Чим же ця людина заслужила таку славу? Постать Устима Кармалюка загадкова й легендарна. Історичні дослідження його біографії, коли їх зіставити, породжують більше запитань, аніж дають певних, однозначних свідчень про цю неординарну особу. Оповиті туманом навіть його ім’я та прізвище.

В судових актах, церковних записах та метриці іменують його по-різному: Устим, Августин, Севастіан, Устіан, Василь. Існує і кілька варіантів звучання прізвища: Кармалюк, Кармелюк, сам він, переховуючись, інколи називав себе Василем Гавриленком.

Устим народився у сім’ї кріпаків, його батьки Яким та Олена були кріпаками поміщика Пігловського в селі Головчинці Літинського повіту Подільської губернії.

У народній пісні так змальовується життя земляків Кармалюка: В Головчинцях на риночку осавул гасає, Усіх селян на панщину нагаєм зганяє. Плаче батько, плаче мати, плачуть малі діти, Ніщо їсти, ніщо пити, тяжко в світі жити.

Доведені до відчаю знущанням Пігловського, селяни зверталися зі скаргами до подільського губернатора і навіть до царя, але все марно. Устим змалку бачив злидні і голод, із 7 років працював у панському дворі, багато зазнав кривди. Він брав близько до серця не лише особисті кривди, а й гірку долю інших покріпачених селян.

У 1806 році Устим одружився з дівчиною -кріпачкою Марією Щербою, яка народила йому трьох синів – Остапа, Івана, Тараса. Але чи може бути сімейне щастя у кріпаків?

За непокірливий характер Пігловський віддав Устима у солдати у 1812 р. до уланського полку в Кам’янці-Подільському. А служба тоді була 25 років, за найменшу провину солдата чекало тілесне покарання, багато солдатів не доживали до кінця служби або поверталися додому каліками. Тому Кармалюк тікає разом з іншим кріпаком Данилом Хроном і обирає тернистий шлях боротьби проти панського гніту і не зійшов із нього до кінця свого життя.

Двадцять три роки народний месник боровся проти панів-кріпосників. Кармалюка декілька разів ловили, катували, кидали до в’язниці, засилали на каторгу в Сибір. Однак розумний, сміливий, винахідливий Кармалюк щоразу втікав із тюрми та каторги і знову очолював народних месників. І знову горіли палаци, і знову від одного тільки імені Кармалюка тремтіли багатії, прислужники російського царату.

А він зі своїми побратимами зненацька налітав на маєтки можновладців, забирав їхнє добро і миттєво зникав. Усе відібране в багатіїв роздавав бідним. Тому і мав скрізь вірних друзів, які завжди допомагали йому вибратися на волю з тюрми чи втекти зі сибірської каторги. Цікавим є те, що за роки боротьби він так і не нажив власного добра, собі на прожиття заробляв пошиттям чобіт. Є свідчення селян, що Кармалюк був чоловіком справедливим, карав панів, які знущалися з людей. Про це підтверджує і народна пісня: З багатого хоч я й візьму – Убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю.

У 1830—1835 роках повстанські загони Кармалюка нараховували близько 20 000 осіб. Ці загони вчинили багато нападів на багатіїв. Пани боялися й ненавиділи повстанців, а кріпаки сподівалися, що народні месники визволять їх з неволі. У 1835 році на 48 році життя Кармалюк був убитий не у відкритому бою, а із засідки боягузом-шляхтичем.

Царські чиновники в документах прагнули перекреслити справжній зміст повстанського руху під проводом Кармалюка. В судових справах писали Кармалюк – натякаючи на злодійську, розбійницьку природу людини, що носить це прізвище. Але народна пам’ять у численних піснях, переказах, легендах розповідає про Устимову безкорисливість, готовність допомогти убогому. Житель села Гуменці Мисливський згадував, що одного разу Кармалюк відібрав золото у місцевого здирника і роздав бідним, обірваним жінкам, що йшли по дорозі. На прощання сказав: «Беріть золото, хай діти ваші вдома не плачуть. Як мене десь вб’ють, споминайте Кармалюка».

Робота з текстом

1. Що змусило Кармалюка повстати проти панства? Як про це сказано в пісні?2. Як ви розумієте рядки: Зовуть мене розбійником, Що людей вбиваю,- Я багатих убиваю, Бідних награждаю.3. Чи можна Кармалюка називати розбійником? Чому? У чому проявилася його ненависть до панства і любов до народу? Підтвердіть свою відповідь словами пісні.

4. Як ви розумієте такі рядки: «Хоч, здається, не в кайданах, /А все ж не на волі» ? «Хоч, здається, світ великий, / Ніде ся подіти»?5. Розкажіть, як у вчинках Кармалюка проявляється його ненависть до панства і любов до народу. До чого прагнув Кармалюк? Чи міг він у ті часи здійснити свої прагнення? Як і коли була повалена влада багатіїв?6. Знайдіть у пісні риторичні запитання, окличні речення. Поясніть, які почуття вони виражають.7. Виділіть у пісні слова, за допомогою яких виражено почуття й настрій Кармалюка.

8. Хто ненавидів і боявся народного месника? Чи вважає Кармалюк себе винним? Відповідаючи, посилайтесь на текст.9. Чим подобається вам Устим Кармалюк?10. Визначте, які з наведених прислів’їв близькі своїм змістом до окремих висловів «Пісні про Устима Кармалюка». Які з цих прислів’їв можна віднести до народного героя? Бідному лише робота і скорбота. У пана брати — своє вертати. Хто сам у злиднях плаче, той і другого недолю бачить. За панське гріха нема. Добрій людині добра й пам’ять.

Склади асоціативний портрет. Не маєдолі«гонять,як звірюку»Кармалюк

- Що тебе приваблює в цьому образі, а що відштовхує? Чим саме?Як жив месник після повернення з Сибіру? - Яким було життєве кредо Устина Кармалюка?- Обґрунтуй, яким чином прислів’я «Хто сам у злиднях плаче, той і другого недолю бачить» пов’язане з ідейним змістом пісні «За Сибіром сонце сходить».

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} 1 Експозиція. А неможливість Устима жити з родиною2 Зав’язка. Б повернення У. Кармалюка із Сибіру3 Кульмінація. В переслідування і засудження героя владою4 Розв’язка. Г продовження народним месником діяльності на благо знедолених. Гра «Так чи ні» Встанови відповідність

Епітети:  «сонце сходить», «прийшла туга до серденька». Порівняння: «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний». Повтори:  «А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!»Риторичні «дзвони дзвонять», «нехай...», «світ великий», «при запитання: дорозі подорожньою». Риторичні «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?»,оклики: «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?»Зведи стрілочками правильні відповідіМетафори:   «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Світ великий і розумний Та ніде ся діти!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!»Гра «Плутанина»

Василь Андрійович Тропінін і його картина «Молодий український селянин Кармалюк».

Робота над репродукцією картини. Що ви можете сказати про вираз обличчя Устима Кармалюка? Говорять, що очі - дзеркало душі людини. Про що «говорять» очі народного улюбленця?

Робота над репродукцією картини- Чи погоджуєтеся ви з думкою, що риси героя підтверджують його гуманність і високу духовність.- Яку інформацію несе зображений одяг?- Якими фарбами художник зображає свою картину?

За словами сучасників народного героя, він був кремезною людиною вище середнього зросту, волосся мав світло-русяве, вуса, лице округле, очі блакитні. Розмовляв чисто українською мовою, але також вільно володів російською, польською і єврейською мовами.

Керуючись планом, дайте письмову відповідь на одне із запитань:1) Що я дізнався з історичних пісень про минуле українського народу:а) захист рідної землі від турецько-татарських нападів;б) боротьба трудящих проти багатіїв.2) За що й як саме прославляє народ у своїх піснях Б. Хмельницького, Івана Сірка, Морозенка, Кармалюка:а) мужність і непоборність народних героїв;б) їх вірність і відданість вітчизні. Домашнє завдання

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література:- Апанович О. М. Розповіді про запорозьких козаків./ О. М. Апанович .- К.: Дніпро, 1991.- Гетьмани України.- Харків: Промінь, 2011.- Губарев В. К. Історія України: Універсальний ілюстрований довідник. / В. К. Губарев. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. - Журавльов Д. В. Визначні битви та полководці української історії. / Д. В. Журавльов. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013.- Українська література: підруч. для 8 кл. закл. загальн. середн. освіти – 2-ге вид., перероб./ Олександр Авраменко.− Київ: Грамота, 2021 р. – 240 с. іл.Інтернет-ресурси:http://rus-img2.comhttp://otkritka-reprodukzija.blogspot.ithttp://www.1.portret1.z8.ruhttp://fotoham.ruhttp://m.androidmafia.ruhttp://shkola.ostriv.in.ua