Чи знаєш ти історію українського козацтва?

Тема:                 Чи  знаєш  ти історію українського  козацтва?

Мета: привернути увагу дітей до вивчення історичного минулого нашого народу стосовно козацтва; виховувати бажання поповнювати  та поглиблювати свої знання, розвивати пам'ять, логічне мислення, розширювати кругозір; розвивати вміння діяти в команді.

Вихователь: Сьогодні ми зібралися разом на свято, яке стало вже традиційним у нашій групі і присвячене  Дню  Захисника Вітчизни, яке святкується в Україні 6 грудня. В молодших класах ви змагалися лише у спортивних естафетах та конкурсах. А сьогодні пропоную вам прийняти участь у інтелектуально-спортивній грі. Випробувати себе не тільки в фізичній спритності, але й в інтелектуальних можливостях. Ця частина  має назву  «Чи  знаєш  ти історію українського  козацтва?»  А щоб  швидше  проникнути в атмосферу козацтва, давайте заспіваємо козацьку пісню і «перетворимося»  на справжніх козаків.

Хлопці виконують пісню «Будемо  козаками»

Пропоную невеличку гру під назвою «Чарівний  капелюх», яка допоможе нам ……. поділити вас на дві команди.

І завдання.  Передають козацьку шапку по колу під музику. На кому музика зупинилась - той виходить з кола. Гра проводиться доки кількість дітей у колі та кількість вибулих з гри не буде рівною.

ІІ завдання. Склади назву команди. (Діти отримують кульки різного кольору, в середині яких на маленьких папірцях написані букви. Їм потрібно скласти  з окремих букв назву своєї команди («СМІЛИВІ», «СПРИТНІ»)

1 Питання.  Слово «козак» прийшло в українську мову з іншої мови. Від  якого слова воно походить?

 1. Воювати

 2. Мандрувати

 3. Полювати

 4. Грабувати

Відповідь: (2) Слово «козак»  походить від давньотюркського слова «кьоз-», що означало мандрувати, ходити, бродити. До того як слово «козак» прийшло в українську мову, воно означало «вільна людина», «авантюрист», «шукач пригод».

2  Питання.         Запорозькими  козаками або запорожцями називали тих козаків, які жили за порогами. Що таке пороги?

   1.  Лісові смуги, що перетинали степ і заважали проходу війська

   2. Смуга пагорбів, рівчаків і скель, що розділяли степ

   3. Смуга скель, що пересікає русло ріки і заважає проходу суден

   4. Болотиста місцевість поряд з річкою, непрохідна для війська

Відповідь: (3) Порогами називається смуга скель, яка перетинає всю течію річки. Запорожці жили за дніпровими порогами. Після побудови на Дніпрі плотини ДніпроГЕСу всі пороги опинились під водою

3  Питання.  В часи Київської  Русі правив князь, який був схожий на козака, вів життя, схоже на козьке, а з дніпровими порогами була пов'язана важлива подія в його житті. Хто це був?

    1. Князь Святослав Хоробрий

    2. Князь Володимир Великий

    3. Князь Ярослав Мудрий

 Відповідь:  (1)  Це був князь Святослав Хоробрий. Він з дитинства почав брати участь у військових походах і провів в них майже все життя, славився своєю відвагою. В побуті відзначався простотою. В похід не брав з собою возів, котлів, їв смажене м'ясо, спав не в шатрі, а просто неба, підклавши під голову кінське сідло. Його одяг відрізнявся від одягу інших воїнів лише чистотою. Залишились описи його зовнішності — князь не мав бороди, але мав довгі вуса, голова була поголена, однак з одного боку звисав жмут волосся (нагадує козацький оселедець). Повертаючись Дніпром з походу потрапив у засідку біля дніпрових порогів, де і загинув.

4. Питання.   Назва якого українського міста тісно пов'язана з однією із назв козаків?

   1. Черкаси

   2. Дніпропетровськ

   3. Пирятин

Відповідь: (1) Українських козаків іноді називали «черкесами» За однією з  версій, назва походить саме від міста Черкаси, яке було одним  з  центрів формування козаччини. Звідси пішла назва деяких населених пунктів, наприклад, на Харківщині — села Черкаська Лозова, Черкаські Тишки, Черкаський Бишкин, засновані козаками-черкасами.

5   Питання . Чому День Українського козацтва святкується   14 жовтня?

    1. В  цей день було засновано першу Запорозьку Січ

    2. В  цей день святкувалось престольне свято січової церкви

    3. В  цей день Богдан Хмельницький здобув одну з славетних перемог над поляками

Відповідь: (2)  В цей день у січовій церкві було престольне свято, оскільки її було освячено саме на честь Покрови  Пресвятої Богородиці, і яку вважали захисницею козаків. В цей же день, зазвичай, козаки збирались на загальну раду. Цей день і став Днем Українського козацтва.

6 Питання.   Хто на Січі мав найвищу владу?

    1.  Сддя

    2. Гетьман

    3.Загальна  козацька   рада

Відповідь: (3)   Найвищу владу на Січі мала загальна козацька рада. На радах вирішували найголовніші питання — про війну та мир, про організацію походів, про покарання важливих злочинців, про поділ земель та про вибори козацької старшини (керівний склад козацького війська).

7 Питання.   Символи влади у козаків називались клейнодами. Одним з найвідоміших клейнодів є гетьманська булава. Однак клейноди мав не лише гетьман, але й інші представники козацької старшини. Один з козацьких клейнодів мав тваринну деталь. Що це була за «деталь»?

  

    1. Кінський хвіст

    2. Собача голова

    3. Ведмежа шкура

Відповідь: (1) Це був кінський хвіст. Його використовували для виготовлення бунчука. Бунчук був символом влади гетьмана. Він представляв собою держак, увінчаний кулею, з-під якої звисали косиці кінського волосся.

Вихователь: І частину інтелектуальної гри ви подолали. Зараз випробуємо команди на спритність та швидкість.

І естафета  «Стрибки у мішках»

ІІ естафета  «Варенички»

ІІІ естафета   «Влуч у ціль»

Вихователь: Молодці! Добре розім’яли свої м’язи та показали спортивні здібності. Переходимо до другої частини нашої гри.

8  Питання.   Звичайними атрибутами козака, без яких його важко уявити, були шаровари, шабля тощо. Одним з козацьких атрибутів була носогрійка. Що це таке?

   1. Порохівниця

   2. Люлька

   3. Каша

   4. Бандура

Відповідь: (2) Носогрійками козаки називали коротенькі люльки. Крім носогрійок у козаків були і великі люльки, які курило все товариство разом.

9 Питання.   Які  були козацькі правила стосовно мови?

    1. Питання мови під час прийому на Січ не розглядалося

    2. Вміння говорити українською мовою було бажаним, але не обов'язковим

    3. Вступаючи на Січ, мали вивчити козацьку українську мову і ця вимога була обов'язковою

Відповідь:  (3) Для вступу на Січ людина обов'язково мала знати козацьку українську мову. Це стосувалось й іноземців - якщо вони її не знали, то мали вивчити.

10  Питання.   Козаки обороняли Україну від татарських набігів. Щоб вчасно відреагувати на татарський напад вони виставляли далеко в степу сторожі, які мали спостерігати за татарами і якомога швидше попереджати військо про ворожі загони. Як сторожовим козакам вдавалося обігнати татарів (у яких були швидкі коні) і завчасно попередити товаришів про татарський напад?

1. У козаків були в степу пости, де були коні; козак, який мчав на коні зі звісткою про напад, змінював на цих постах втомлених коней на свіжих і тому швидше за татар встигав досягти козацького війська

 2. Козаки використовували голубину пошту — лист прив'язували до лапи спеціально натренованого голуба і він летів на Січ

 3.  Козаки використовували «світловий телеграф» — передавали звістку за допомогою багаття

Відповідь:  (3) Козаки використовували для попередження   «світловий  телеграф» — біля кожного з козацьких сторожових постів у степу зберігалися смоляні бочки (ці сигнальні споруди називали «фігурами»). Коли козацька сторожа помічала ворога, то підпалювала ці бочки. Вогонь та дим від цих «фігур» помічали на сусідньому пості і підпалювали свої «фігури» і т.д. В результаті, звістка про ворожий напад дуже швидко доходила до козацького війська.

11  Питання.    Як  називались  найвідоміші  козацькі  судна, човни ?

      1. Байдари

      2. Пернач

      3. Чайки

Відповідь:  (3) Швидкохідні і маневрені козацькі човни мали назву «чайки». Довжиною вони  були близько 20 м і 3—4 м ширини й висоти. На чайках було два стерна, спереду і ззаду, щоб не треба було повертати; була й щогла для вітрил, але козаки надавали перевагу веслам.    З кожного боку чайки мали по 10 — 20 весел. Крім веслярів на човні могли розміститися 50 — 70 озброєних козаків та 2 — 6 фальконетів (гармати), порох, свинець, ядра, харчові продукти.  У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два тижні.

12  Питання.  Як називали найголовніший символ  гетьманської   влади?

       1. Корогва

       2. Булава

       3. Бунчук

Відповідь:  (2) Булава — відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі.   Гетьманська булава мала ручку з горіхового або іншого твердого дерева на яку була посаджена голова в вигляді кулі, овалу або шестопера, вона була позолочена і оздоблена коштовним камінням, буквами та гербами. Часто на них був напис кому належала та ким була дарована. 

13  Питання.  Кого  в  Запорозькому  війську  називали  джурами?

       1. Писаря

       2. Молодого козака

       3. Полкового суддю

         Відповідь: (2)  В Запорозькому  війську  «джурами»   називали молодих козаків.

       Джу́ра  — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичене  з татарської.

14  Питання.  Для чого козакам такі великі штани та  просторий жупан?

    1. Для захисту від холоду

    2. Для  краси

    3. Щоб виглядати більш мужньо та велично

    4. Щоб вільно почуватися в бою

Відповідь:  (4) Для того, щоб вільно почуватися в бою

15  Питання.  Козаки голили голови, залишаючи довге пасмо на тім'ї, яке закладали за вухо.   Як воно називалось?

   1. Косинець

   2. Івасик

   3. Оселедець

Відповідь: (3)  Чуб запорізького козака, або як казали самі козаки, оселедець - це не просто елемент козацького образу, це ще і ціла легенда. По - перше, варто відзначити, що лише досвідчені козаки, які вже встигли відзначитися у великих битвах, мали право на довгий чуб. Така зачіска була під забороною для молодих воїнів.  Справжній козак повинен був носити оселедець так, щоб той був на лівій стороні.  Це було потрібно для того, щоб волосся скидувало нечисту силу, яка, начебто, сиділа у козака на лівому плечі і намагалася штовхнути того на безбожжя.

       По – друге, будь - який запорізький козак був впевнений у тому, що багато чисельні гріхи після смерті будуть мати лише один наслідок - «горіти в пеклі».   Тому потрібно було вигадати якесь рішення, яке б пом'якшило козацьку долю. Вихід був знайдений. Він заключався у наступному: козак  не дарма відрощував собі оселедець (чуб) - бо саме за  нього, смилостивившийся Господь все - таки витягне козака з пекельного полум' я.

       Оселедець був відмітною рисою, справжнього козака, який не забував про віру і усвідомив усі свої неправедні вчинки. Саме тому, у полонених  козаків турки часто відрубували довгі чуби, щоб їх віра похитнулася, і порятунку з пекла можна було не очікувати.

     Питалися козака:   «Що то за причина,

     Що в вас гола голова,  а зверху чуприна?»

     «А причина то така:  Як на війні згину -

     Мене ангел понесе в небо за чуприну»

Вихователь: Ось на такій гумористичній  притчі ми і завершуємо наш захід . Поки журі  підводить підсумки,  пропоную  відпочити командам  «козаків»  та послухати гарну пісню про Україну у виконанні  наших дівчат

Музична пауза:               Пісня «Під небом синім»     

Слово журі:                  Оголошення результатів змагань та вручення грамот

Підведення  підсумків.   Діти. Сьогодні ми з вами мали змогу  поглибити свої  та отримати нові  знання з історії  українського козацтва,  познайомитися  з особливостями та традиціями нашого народу. Виявити свої інтелектуальні здібності, помірятися своєю спритністю та набули навичок  командної гри (діяти разом). Нехай з вас, у майбутньому, виростуть  справжні  захисники  нашої  батьківщини. А зараз, як майбутнім козакам, ми вручаємо  дарунки – це прилади нічного бачення. нехай вони допоможуть вам стати сміливими та спритними.

Дівчата вручають подарунки