Обізнаність запорука життя Для життя організмам потрібні не лише поживні речовини та енергія, але й інформація. Елементарний приклад це світлофори та знаки дорожнього руху. Адекватна людина збавить швидкість, як тільки побачить знак “Обережно діти”. А дитина мусить переходити дорогу на зелене світло. У тварин для аналізу та обробки інформації виникають цілі системи органів чуття, які працюють в тандемі. Хижакам, як вовку, треба знайти здобич, аби прогодувати себе. А здобичі треба обачними аби побачити новий день. У соціальних видів, наприклад людини, до всіх вище сказаних подразників додається вербальна мова (якщо не кілька) та невербальна мова (мова тіла). Розуміння сигналів та комунікації є необхідною умовою виживання. На яку небезпеку наражає себе чоловік? Чому треба бути обережним на природі? На що треба звертати увагу?
Подразливість, як властивість живого Однією з базових властивостей живих організмів є подразливість. Тобто здатність організму реагувати на зміни в середовищі та всередині себе. Подразливість — здатність організму реагувати на зміни середовища. Умови існування в середовищі постійно змінюються, а живі істоти розпізнають ці зміни й реагують на них
Окремі чинники, що діють на організми й мають для них інформаційне значення, називають подразниками, а сам процес дії — подразненням. Для Адекватної реакції тим не менш треба специфічні органи чуття аби “сприймати” подразники. Так, наприклад, іонізуюче опромінення дія на людину досить негативним чином, але люди не “помічають” цього впливу доки вже запізно. Подразники та їх сприйняття
Подразники та їх сприйняття Здавна люди казали, що у бійці кота проти змії, коти зажди перемагають. Дослідження показали, що середній час реакції кота 20 мілісекунд (20 тисячних секунди) водночас швидкість атаки змії 44 мілісекунд. Тобто змія вдвічі повільніше за кота. Мімоза сором’язлива рослина яка закриває листки від дотику. Швидкість рухів цієї рослини достатньо велика, аби ми звернули на це увагу. На відео Ви можете бачити приклад подразливості рослин.
Окремі чинники, що діють на організми й мають для них інформаційне значення, називають подразниками, а сам процес дії — подразненням. Подразники та їх сприйняття За природою подразники поділяють на: 1. Фізичні - подразники діють на організми за допомогою фізичних факторів бувають механічними, тепловими, світловими та електричними ( тиск води на мешканців водойм, світло сонця, низька чи висока температура). 2. Хімічні – це речовини кислоти, луги, гормони, вітаміни, продукти обміну речовин. Вони перебувають в організмах у вигляді молекул або окремих йонів і діють на клітинному рівні.3. Змішані-подразники здійснюють на організми комбінований вплив, який складається і з фізичних, і з хімічних компонентів.
Окремі чинники, що діють на організми й мають для них інформаційне значення, називають подразниками, а сам процес дії — подразненням. Подразники та їх сприйняття Подразники сприймаються - Рецепторами. Специфічною частиною клітини, яка сприймає певний вид подразника. Дія подразника спричинює на рецептор викликає ланцюг специфічних змін в клітині, які інтерпретуються “нервовою системою” чи “ядром” та призводить до певних дій організму чи клітини.
Подразливість - властива всім живим істотам. І відбувається на всіх рівнях живих організмах, будь то одноклітинна чи багатоклітинний організм. Відповідь на подразники. На рівні клітин ознакою подразливості є позитивний електричний заряд на поверхні клітини та негативний заряд усередині клітини. Ця різниця зарядів може змінюватися під впливом дії різних чинників, що і є початком внутрішньоклітинних процесів. На вплив чинника зміни клітинного обміну речовин зумовлюють відповідну реакцію клітини. У багатоклітинних тварин подразливість забезпечують тканини, яким властива збудливість. Це нервова, м’язова й окремі види епітеліальної. Проведення збудження для забезпечення рухів, виділення секретів пов’язане з такими органами, як нерви, спинний і головний мозок, м’язи, залози секреції. У формуванні реагування тварини на впливи середовища визначальне значення мають нервова й ендокринна системи.
Подразливість тварин – це здатність переходити із стану спокою в діяльний стан у відповідь на дію чинників середовища, яка реалізовується на різних рівнях їх організації. Відповідь на подразники. Подразливість тварин 1. Таксиси - рухова реакція на подразнення з участю клітин чи організму. Наприклад одноклітинні водорості (Евглена зелена, Хламідомонада) рухаються до освітлених ділянок водойми. 2. Рефлекси – реакція організму на подразники з участю нервової системи.
Реакція одноклітинних на подразнення Навіть якщо весь організм це жива істота, тому одноклітинні рослини та тварини, гриби, бактерії (мова йде про царства природи). Так бактерії уникаю токсичних речовин, солоної води тощо. Це негативних таксис, тобто уникнення. Евглени зелені та хламідомонади активно шукають світло для фотосинтезу. Амеби, Інфузорії активно шукають свою здобич “за запахом” (хімічний трекінг). Для цього живі істоти використовують рецептори чи органели та сприйняття подразника. Інформація обробляється в клітині та викликає рухи чи синтез речовин. Проаналізуйте спосіб руху та органели руху одноклітинних.
Реакція рослин на подразнення Рослини ведуть прикріплений спосіб життя (за виключенням одноклітинних водоростей), вони не мають нервовою системи. Тим не менш, рослини реагують на зміну температури, освітленість, наявність речовин в грунті. Для коренів характерним є ріст в глиб грунту та “пошук води”. Для листка характерним є “поворот до сонця”. Сонях розвертає свою квітку до сонця. Вусики винограду “закручуються” навколо стовбура та гілок інших рослин чи навколо опри. Крім того, у спекотну погоду, коли води мало, рослина закриває продихи аби зменшити випаровування води та не засохнути.
Як тварини реагують на подразнення У тварин багатоклітинних з’являється нервова система, яка коригує діяльність організму. Нервова система – це сукупність органів, які об’єднують діяльність усіх органів і систем організму та забезпечують швидку вибіркову відповідь на впливи чинників середовища. Нервова система використовує електричну енергію та хімічні сигнали. Нервові клітини володіють здатністю збуджуватися та проводити імпульс. Нервова система складається з рецепторної частини, центра який приймає рішення та відцентрову систему “яка передає наказ” до частини організму. Нервова система працює на принципі рефлекторної діяльності. Дифузна Вузлова. Стовбуроватрубчата. Рефлекс — це реакція організму, що здійснюється за участі нервової системи у відповідь на вплив зовнішніх або внутрішніх подразників. Рефлекси бувають безумовні (природжені) і умовні (набуті).
Органи чуття у багатоклітинних тварин. Сприйняття подразнення у багатоклітинних тварин відбувається за допомогою світлових, звукових, хімічних, механічних рецепторів у складі спеціалізованих органів чуття — органів зору, слуху, нюху, смаку й дотику. Органи чуттів – це анатомічні системи, які завдяки своїм чутливим клітинам – рецепторам – сприймають інформацію від середовища. Деякі групи тварин мають особливі рецептори та органи чуття: орган сприйняття зміни тиску води — бічна лінія (риби) органи сприйняття теплових променів (гримучі змії) органи сприйняття електричних полів (електричний вугор, качкодзьоб) органи сприйняття відбитих звуків (кажани, кашалоти).
Рефлекси — це реакція організму на подразнення за обов’язкової участі нервової системи. РефлексивродженінабутіРефлекс е основною формою діяльності нервової системи організму і в перекладі з латинської означає "відбиття". Основними формами подразливості є рефлекси, що мають вроджений чи набутий характер. Безумовний рефлекс - це спадково закріплена форма реагування на біологічно значущі дії зовнішнього світу або зміни внутрішнього середовища організму. Тварина, вроджена реакція на подразнення. Умовний – це рефлекс, який виробляється за певних умов, а саме сукупності зовнішніх і внутрішніх факторів протягом життя людини. Умовний рефлекс виникає завдяки навчання. Рефлекс основа роботи нервової системи. вроджений рефлекснабутий рефлекс
Дифузна нервова система. Має сітчасту структуру без великих нервових вузлів (тільки в окремих місцях ця сітка густіша). Слід зазначити, що медузи мають більш складну структуру нервової системи, ніж поліпи. У них нервові клітини вздовж краю купола тіла утворюють нервове кільце. Нервові клітиниподразник
Вузлова нервова система. Центральна нервова система складається з нервових вузлів, розташованих над глоткою, і нервових стовбурів з вузлами, що утворюють черевний нервовий ланцюжок. Мозок членистоногих може бути влаштований досить складно. Так, головний мозок комах складається з трьох відділів і дозволяє демонструвати досить складну поведінку. Головний мозок Підглотковий ганглій. Черевний нервовий ланцюжок. Навкологлоткове нервове кільце. Черевний нервовий ланцюжок. Головний ганглій. Нервові вузли. Нервові стовбури. Навкологлоткове нервове кільце. Черевний нервовий ланцюжок
Трубчаста нервова система. Центральна нервова система хребетних представлена нервовою трубкою. Її передній кінець у найбільш примітивних представників розширений. В інших видів це розширення перетворюється на головний мозок, а сама нервова трубка — на спинний мозок. Головний мозок. Спинний мозок. Головний мозок. Спинний мозок. Нерви
Особливості будови нервової системи у хребетних тварин. У представників усіх класів хребетних головний мозок утворений п’ятьма відділами: -довгастим, -мозочком, -середнім, -проміжним , -переднім (кінцевим) мозком. Довгастий мозок координує процеси життєдіяльності тварин: дихання, ковтання, травлення, серцеву діяльність тощо. Мозочок координує рухи і рівновагу тварин. Через середній і проміжний мозок проходять провідні шляхи, що з’єднують довгастий і спинний із переднім мозком. У проміжному мозку є особливі клітини, що виробляють речовини (нейрогормони), які регулюють процеси життєдіяльності тварин.
Різні компоненти середовища, що оточує організм, та його внутрішнього середовища, які здатні на нього впливати і спричиняти реакцію у відповідь, називають «подразниками». Здатність організмів сприймати подразники зовнішнього та внутрішнього середовища й певним чином на них реагувати має назву «подразливість». Здатність організмів здійснювати різноманітні рухи є такою ж загальною властивістю живої матерії, як і подразливість. Коротко про головне
Дайте мені точку опори, і я переверну світ. Архімед. На значення опори звертав увагу ще давньогрецький математик, фізик та інженер, один з найвидатніших вчених античності Архімед. Що ж таке опора? Опорою в механіці називають елементи системи, основною функцією яких є передача зусиль від однієї частини конструкції на інші або на фундамент. А яке ж значення має опора для тварин? Чи тільки цим обмежується значення опорної системи для організму тварини?Архімед (287-212 рр. до н.е.)
Рух{92 DD470 E-BD79-4 E0 E-965 D-1 D2 B9 EABD57 C}Рух - це переміщення складових частин клітини, самих клітин, органів організму й самого організму шляхом активної зміни положення чи формижива природа наповнена рухами;рухається цитоплазма в усіх живих клітинах, переміщується рідина в тканинах, змінюють свою форму клітини рослин, грибів і тварин, які мають несправжні ніжки, джгутики й війки, повертаються квітки чи листки рослин до світла;рухаються й змінюють своє місце в просторі й самі вільноживучі організми
Види руху{8 EF939 AA-2 B50-4685-842 F-FE64 C1 B05 B1 D}Локомоція або активний рух тварин - це процес життєдіяльності, у якому беруть участь органели руху та органи руху для активного переміщення клітин чи організмів у просторіу тваринному світі всі типи активного руху, незалежно від того, чи забезпечуються вони рухами цитоплазми, чи рухами клітинних органел, чи органами руху, пов’язані із скоротливими елементами цитоплазми клітин - мікротрубочкамиу залежності від розташування мікротрубочок й способів їхньої взаємодії в клітині розрізняють рухи:амебоїдниймерехтливийм’язовийза допомогою несправжніх ніжок, які з’являються завдяки повільному перетіканню цитоплазми й зміні форми клітиниза допомогою джгутиків та війок, які є довгими чи короткими ниткоподібними цитоплазматичними виростами клітин з мікротрубочками всерединіза допомогою скоротливих органів м’язів, в утворенні яких беруть участь м’язові тканини
Види руху{8 EF939 AA-2 B50-4685-842 F-FE64 C1 B05 B1 D}Способи активного переміщення тварин за допомогою кінцівок дуже різноманітні: плавання, літання, біг, ходіння, ковзання, реактивний рух, крокування, стрибання, повзання та ін. Крокування гідри{8 EF939 AA-2 B50-4685-842 F-FE64 C1 B05 B1 D}плавання;літання;біг;ходіння;ковзання;реактивний рух;стрибання;крокування;повзання;планерування. Плавання риби-клоуна. Політ лелеки. Реактивний рух медузи. Стрибання зайця
Опорно-рухова система містить опорні і рухові елементи. Переважно рухові елементи у тварин представлені м’язами. Скорочуючись, м’язи змінюють положення у просторі тих елементів опорної системи, до яких вони прикріплені. Саме це і спричиняє рух тварини. Та без опорних систем скорочення м’язів не може спричиняти рух. Саме тому обов’язковою складовою будь-якої такої системи є наявність і м’язів і опорних елементів. Крім того, м’язи можуть брати участь у роботі внутрішніх органів. Так, просування порції їжі травною системою забезпечують скорочення м’язів шлунку і кишечника.
Висновки. Опора тварин - це функція тваринного організму, яка здійснюється покривами тіла та спеціалізованими органами тваринного організму. У тваринному світі є три види скелета: гідроскелет, екзоскелет і ендоскелет. Скелет тварин забезпечує опору, активне переміщення в просторі, характерну форму, захист тіла, є джерелом мінеральних речовин та виконує функцію кровотворення
1. Яке значення подразнення для організмів?2. Чим відрізняються рухи рослин від рухів тварин?3. Чому у тварин виробилися різноманітні способи пересування?4. Якщо у тебе вдома або у вашій класній кімнаті є акваріум, проведи спостереження за реакцією рибок на подачу корму, постукування по стінках акваріума.5. Оціни свою роботу на уроці, продовж речення: Сьогодні мені вдалося...; Мені стало зрозумілим...; У мене виникло бажання...; Якби ... . Перевіряємо себе