Сім складається з хвилястої горизонтальної лінії, довгої прямої похилої лінії та короткої горизонтальної лінії. Починається трохи нижче середини верхньої сторони клітинки хвилястою горизонтальною лінією праворуч до верхньої правої вершини кута. Потім, не відриваючи руки, пишеться вниз довга, пряма, похила лінія до середини нижньої лінії клітинки. Посередині другого елементапроводиться горизонтальна лінія симетрично з двох сторін .
Від одинички вона відрізняється,
Тим, що хвостик від двійки
Угорі звивається.
Вправо від середини спішу,
Двійчин хвостик я вправо пишу
І рівнесенько без згину
Цифра сім тримає спину.
Спускається на нижню лінійку
І стає на серединку.
Звивається хвостик, а спинка рівненька,
Цифра «сім» - така гарненька!
«КАЗКА ПРО СІМКУ»
У сімки дуже незвичайна хатинка. Двері у ній відчиняються лише тоді,коли скажеш : «Сім, Сім – відкрийся!» Одного разу пішла сімка до лісу по суниці.А в цей час Вовк – сіроманець вийшов на полювання. Від голоду він геть розлютився. І тому, коли побачив Сімку, загарчав і кинувся на неї. Сімка почала тікати по втоптаній стежечці. А Вовк от – от наздожене її. Та сталосядиво – вмить Сімка піднялася від звіра, як на крилах. Сіма підвела очі і побачила, що її несуть сім комашок та жучків: Сонечко, Бджола, Оса,Джміль, Хрущ, Жук – олень, Жук – Носоріг. А ось і хатинка ! Сімкавигукнула : «Сім, Сім, відкрийся!» Двері відчинилися і рятівники влетіли із Сімкою у дім. Зморений, голодний Вовк довго блукав побіля будиночка. Добра Сімка пожаліла Вовка і кинула йому з вікна сім шматочків хліба. Звір з`їв їх, подякував і задоволений повернувся до лісу.
ВІРШИКИ
Цифра Сім, як кочерга,
В неї, бач одна нога.
В неї одна нога,
А сама, як кочерга.
Цифра ця відома всім,
А як зветься вона? … (Сім).
Ось косу косив косар
Й притупилася коса.
Вгору косу він підняв,
Та гострить її почав.
Дуже смішно стало всім –
Не коса, а цифра – сім.
ВІРШОВАНІ ЗАДАЧІ
Скільки овочів живе у теплиці?
Я – огірок нівроку!
Я – помідор – червоне око!
Я – редиска – барабуля!
Я – зеленая цибуля!
Я – кабачок – товстун!
Я – салат – лоскотун!
Я – морква , просто морква ! (7)
Скачуть жабки : ква – ква – ква!
Ой, яка м’яка трава.
Тут – 5 жабок , а там - 2.
Скільки жабок у траві? (5+2=7)
Подув вітер, лист зірвав,
Та іще один упав.
Потім ще упало 5
Поможіть порахувать. (1+1+5=7)
Появилися у квочки
Три сини, чотири дочки.
Хоч чекала на курчат,
Вийшло … (семеро) качат.
Сім цукерок Петрик мав,
Дві цукерки мамі дав,
Дві малій сестричці Олі.
Що зосталося Петрові? (7-2-2=3)
Було у Іринки
Сім ягід малинки .
Шість ягідок з’їла.
Скільки лишила? ( 7-6=1 )
Шість малят – дошкільнят
Стали струнко в один ряд.
Підійшов до них Панас.
Скільки стало нас? (6+1=7).
Зловив Василько наш сім риб.
Одна з них в воду раптом – стриб!
Відповідайте, рибок скільки.
Тепер зосталось у Василька? (7-1=6.)
По дорозі їжак біг,
Ніс сім яблук на пиріг.
Одне впало, покотилось.
Скільки яблук залишилось? (7-1=6).
Сім цукерок Толя мав.
Дві цукерки мамі дав,
Дві малій сестриці Олі.
А зосталось скільки в Толі? (7-2-2=3).
Учитись любить старший брат,
Але й неділі також рад.
Шість навчальних днів у нас
І вихідний – дозвілля час.
Для вас проте завдання, діти,
Всі дні у тижні полічити. (6+1=7).
Іде маленька Валя,
Веде її Наталя,
Зустріли п’ять хлоп’ят.
То ж скільки всіх малят? (1+1+5=7).
Було у Марини
Сім ягід малини.
Шість ягідок з’їла.
А скільки лишила? (7-6=1).
Ішов їжак, знайшов буряк,
Знайшов ще шість,
З сім’єю з’їсть.
Скільки буряків
Усього в їжаків? (1+6=7).
У садок до годівниці
Прилетіло три синиці,
Потім ще чотири птиці
Скільки птиць на годівниці? (3+4=7).
П’ять берізок, дві смерічки,
Зеленіють над потічком,
Біля них одна ожина…
Скільки всіх дерев, скажи-но? (5+2=7 , бо ожина – це кущ ).
Ось до класу на урок
Залетіло п’ять сорок
Дві пізніше прибуло.
Скільки всіх сорок було? (5+2=7).
Один, два, три, чотири, п’ять,
Вийшли їжаки гулять.
До них двоє підійшли,
Скільки стало їх, скажи? (5+2=7).
Круть і Верть зерно з поля носили,
Бо дуже вони пиріжечки любили.
Круть знайшов п’ять і заніс до хати.
Вертю вдалось лише два відшукати.
Порахуйте, любі малята,
Скільки зерен знайшли мишенята? (5+2=7).
Бабуся квітку з грядки зірвала
І дівчинці Жені подарувала.
Було у квітки сім пелюстків
І мали різних сім кольорів.
Жовту пелюстку Женя зірвала
Й перше бажання своє загадала.
Ви вже подумали, дітки,
Скільки пелюсток лишилось у квітки? (7-1=6).
Стала Феська бублики рвати, і хутчіш у кошик ховати.
5 із груші вона зняла, та ще два в траві знайшла.
Хто нам, дітки, скаже нині,
Скільки бубликів в корзині? (5+2=7).
Козеняток було сім.
Вовк прийшов і їх поїв.
Та одне живе зосталось,
Бо в комірці заховалось.
Вовк сердитий, вовк лютує,
Скільки з’їв, не порахує. (7-1=6).
- Ну, візьмемо п’ять і два.
Скільки буде, голова?
Кіт примружився й сказав: - Няв!
- Ви, малята, полічіть,
І котові підкажіть. (7).
До пані Чаплі на урок прилетіли сім сорок .
Але тільки три сороки виконали всі уроки .
Скільки ледацюг – сорок
Прилетіло на урок ? (7-3=4)
ЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ
Горіло 7 свічок, 2 з них згасли.
Скільки залишилось? (2, які згасли, а інші згоріли).
У ставку плавало 7 качок . Три з них пірнули .
Скільки качок залишилось у ставку ?
(Сім . Чотири плавають , а троє пірнуло )
Скільки кроків зробить горобець за 7 років?
(Ніскільки, бо він не ходить, а стрибає)
ЗАГАДКИ
Я загадку вам несу, чи то цифру, чи косу.
Зрозуміло, мабудь, всім.
Що коса – то цифра … (Сім).
Встала в полі брама
В сім шовків убрана.
Встала коло броду:
Вітер ахнув: - Пава!
Враз вона пропала. (Веселка).
Сім братів і сестер човном пливуть , кожного ім’ям зовуть . ( Дні тижня)
Має шкір сім, витискає сльози всім. (Цибуля).
Оцю співачку, хто з вас знає,
Вона в болоті проживає.
З латаття візьме аж сім нот
І так співає на весь рот!
Спішу, виходжу наперед.
Щоб піднести їй свій букет,
Та підбігаю до водиці –
Співачка – стриб і ну годиться. (Жаба).
ЛІЧИЛКА
Мама, тато, дід, бабуся –
Всіх назву, не помилюся...
В нас сімейка невеличка.
Всі замовкніть, бо зіб’юся:
Мама, тато, дід, бабуся...
Братик мій, сестра і я –
От і вся моя сім’я.
Сім осіб я полічила,
І себе не пропустила.
Полічи й ти помаленьку
Від матусі всю сімейку...
Нам лічилочку на сім
Повторити треба всім.
РЕБУСИ
7 ’ я (сім’я). О 7 ‘ нь ( осінь )
В цифрі букву замінити –
Можна буде у нім жити. (Сім – дім).
ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ
УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПІСНЯ
Ой, ходив чумак
Було літо, було літо, та й стала зима.
Як не було пригодоньки, гей, гей, то й досі нема.
Ходив чумак молоденький сім рік до Криму,
Та не було пригодоньки, гей, гей, ніколи йому.
Їхав чумак молоденький з Криму додому,
Сталась йому пригодонька за всю дорогу...
Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі,
Занедужав чумаченько, з Криму ідучи,
При широкій доріженьці воли пасучи.
Ой, упав чумак, упав та й лежить, -
Ніхто в його не спитає, що в його болить,
Ой, болить у його серце й голова -
Помирає чумаченько, а роду нема.
Прийшов до його отаман його,
Бере його за рученьку, жалує його,
"Отамане мій, жалуєш мене,
Скидай кожух з мене та укрий мене.
Бери мої воли, вози - поховай мене,
Бери моє срібло, золото - поминай мене".
Ой, скинув чумак свиту і кожух,
Припадає к сирій землі, теплий зводе дух...
Ой, скинув чумак з себе і каптан:
"Воли мої половії, хто вам буде пан?"
Та вдарили зразу у великий дзвін:
Це ж по тому чумакові, що ходив на Дін.
Та вдарили зразу в дзвони уво всі,
Це ж по тому чумакові, що ходив по сіль.
Ой, ішли воли та в вісьмерику,
Задзвонили в усі дзвони по тім чумаку.
Ревнули воли у новім ярмі,
Поховали чумаченька в чужій стороні.
Ревнули воли, степом ідучи,
Поховали чумаченька з Криму ідучи.
ЧИСЛА У СЛОВАХ
Сімферополь , зовсім , вісім , передовсім .