Читання як важливий фактор розвитку мислення
1
Читання як важливий чинник розвитку мислення учнів
Сьогодні зростає роль читання в реалізації завдань Нової української школи, що дає можливість удосконалювати освітній процес. Поява нових навчальних програм, нових концепцій освіти, варіативність навчальних курсів, інтелектуальний рівень читачів висувають нові вимоги до якості інформаційного забезпечення освітнього процесу. Перед вчителями постає завдання оптимізації процесів, спрямованих на підвищення рівня культури учнів. Рівень інформаційної культури визначається умінням її шукати, аналізувати і використовувати.
Роботу з розвитку читання доцільно розпочинати з першого класу – це повинно стати системою. Учнів необхідно навчати вдумливо читати книги, пояснювати правила користування сучасною бібліотекою, навчання навичкам роботи з різними джерелами інформації.
Дитяче читання відіграє важливу роль в житті дітей, набагато більшу ніж читання в житті дорослих. Книга, яку прочитали в дитинстві, залишається в пам'яті майже на все життя і впливає на подальший розвиток дитини. Книги формують певне світосприймання, норми поведінки.
Джерела формування особистості людини - в сім'ї, і батьки - перші і головні вихователі дитини. Багато батьків, особливо молодих, не мають життєвого досвіду, відчувають великі труднощі у вихованні дітей. В цьому їм допоможуть книги. Книги сформують коло читання дитини, допоможуть повніше використати дитячу літературу для виховання і розвитку. Дитячі книги - це засіб духовного спілкування батьків.
Дуже часто молоді батьки надають перевагу аудіо книгам та перегляду відеозаписів. Але треба пам’ятати, що технічні засоби замінити читання батька чи матері не зможуть. Адже процес читання сприяє духовному спілкуванню батьків і дітей, становленню взаєморозуміння, близькості, довірливості, без них неможливе виховання.
Дитячі книги, які є зразком високого художнього слова – прози і поезії, виховують у дітей почуття прекрасного, формують загальнолюдські цінності, сприяють моральному становленню.
Чесність, готовність боротися за правду, повага до людей і до себе, любов до знань і праці, відповідальність, почуття обов’язку, патріотизм ненав’язливо входить у свідомість дитини через спілкування з книгою.
Дитяча література – велика сила, але необхідно розуміти, що поверхове читання не приносить користі, тому вчителі, батьки повинні керувати цим процесом – постійно викликати інтерес до книги, слідкувати за їх вибором, допомагати розуміти прочитане, виховувати культуру читання.
«Люди перестають мислити, коли вони перестають читати». Слова ці сказані великим французьким мислителем Дані Дідро багато років тому. Актуальні вони і зараз, бо вирішення проблеми прищеплення інтересу дітей до читання вирішує ряд основних завдань освіти.
Дитяче читання - процес залучення дітей та підлітків до літератури, метою якого є виховання любові до книги, вміння правильно і глибоко розуміти прочитане, що в кінцевому результаті призводить до розвитку загальної культури дитини, в тому числі її інформаційної складової.
Дитяче читання - це не тільки завдання педагогів з навчання дітей елементарних навичок читання, це не тільки завдання батьків зацікавити дитину художніми творами, це не тільки завдання бібліотекарів показати кращі книги, справа йде набагато складніше. Читання дітей - це ключ до життя в інформаційному суспільстві.
Дитяче читання на сучасному етапі за своєю структурою складається з декількох періодів:
- вік 6 - 7 років розглядається як «дитячий» в читацькому розвитку, коли переважають емоційне ставлення до книги, вживання в образи героїв, повільний перехід від конкретного до понятійного мислення;
- отрочний період - перехід від дитячого до підліткового (приблизно 10 - 11 років), для якого характерна пізнавальна активність («поглинання інформації»), перехід від емоційного сприйняття до логічного, пристрасть до дієвої сторони твору. У цей час починає відрізнятися читання дівчаток і хлопчиків
- від 10 до 14 років - підлітковий період у дитячому читанні;
- діти 14 років (перехід від підліткового до юнацького етапу розвитку особистості). На даному етапі ці читачі втрачають деякі характеристики читання, звужується діапазон читання, поглиблюється диференціація читачів: одні читають менше, інші більш активно, розрізняються мотиви і коло читання, оцінки прочитаного. Спостерігається активне долучення до літератури для дорослих.
У цілому специфіка дитячого читання чітко виражена у дітей від 6 (і раніше) до 12 років.
Зміст, структура дитячого читання визначається соціально-культурними впливами середовища у вузькому (сім'я) і широкому (суспільство) сенсі, психіко-генетичними процесами розвитку дитини. Діти ніби «просівають» інформацію власною системою мислення, світовідчуття, шкалою цінностей, специфічною для кожного віку, і виявляють цікаві для них теми, сюжети, жанри, героїв.
Дитяче читання диференціюється на навчальний (з відтінком об'єктивної примусовості) і особистісний (з ілюзією самовибора). Читання художніх та науково-пізнавальних книг розрізняється за мотивами, цілями, способами читання.
Мета науково-пізнавальної книги - розумовий розвиток дитини і головне тут - знання, інформація. Художня література багатофункціональна. У вільному дитячому читанні науково-пізнавальна література займає значно менше місця, ніж художня.
У сучасному суспільстві проблеми в галузі дитячого читання, на жаль, існують. Занадто багато відволікаючих моментів - Інтернет, телебачення, комп'ютерні ігри.
Навколишнє середовище та доступність різних каналів масової комунікації, друкованих та інших матеріалів впливають на ставлення сучасних дітей-читачів до книги, читацькі звички та пристрасті. Електронна культура, в тому числі відеопродукція і різноманітні мультимедіа, часто сприймаються як конкуренти друкованого слова.
Отже, навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними – таке завдання ставлять перед собою вчителі.
Читання – це високе мистецтво, це внутрішній діалог між людиною і книгою, який потребує роботи розуму і серця, за що дає незабутні враження і знання. Цей процес вимагає високої розумової активності, розвиває читацький талант, без якого неможливий талант оповідача. Саме цього часто бракує сьогоднішнім дітям.
Становлення читача – процес довготривалий і важкий. Адже потрібно вникати у прочитане, аби виникли власні думки. Не варто заставляти дитину читати насильно – у неї повинен виникнути власний інтерес до книги, бажання її прочитати без всякого стороннього натиску.
Психологи вважають, що прищепити любов до книги та читання можливо лише до 9 років. Пізніше це зробити складно, іноді практично неможливо.
Таким чином, інтеграція родинного і суспільного виховання на інноваційних підходах до традиційних індивідуальних і масових форм роботи допоможе створити належні умови для повноцінного життя дитини, оптимального її розвитку і виховання з урахуванням гасла Марії Монтессорі „Учителю, допоможіть мені зробити це самому!”
Додаток 1.
Поради батькам щодо виховання культури читання:
- розмовляйте, наспівуйте та грайте з дитиною;
- щоденно знаходьте час (30 хв.) для читання дітям;
- вибирайте книгу для читання разом з дитиною (в книгарні, в бібліотеці);
- забезпечте дитину необхідною і різноманітною літературою (в т.ч. і саморобною книжкою);
- читайте помірковано, емоційно і з задоволенням;
- читайте знову і знову (те, що подобається і не набридає дитині);
- читайте усюди і завжди (у поїзді, у парку, в поліклініці, на пляжі);
- не примушуйте дитину читати (шукайте шляхи зацікавлення дитини книгою);
- не приховуйте від дитини своєї зацікавленості її читанням, обговорюйте разом зміст книги.
Додаток 2.
Батьківські збори «Роль читання у житті людини»
Тема наших зборів «Роли книги та читання в житті дитини» - дуже важлива, бо ми, вчителі, часто стикаємося з проблемою того, що діти, захоплюючись телевізором, а у більшості випадків – комп’ютерами та планшетами, не знають звичайних казок, які усі ми пам’ятаємо з дитинства. Зовсім мало учнів уміє відгадувати загадки. І це змушує замислитися.
Якщо ми подивимося на статистику по Україні, то за 10 років ми стали читати набагато менше, як художньої літератури, так і періодичних видань. Читаємо мало ми – читають менше і наші діти.
Проте дитяче читання відіграє важливу роль в житті людини, набагато більшу ніж читання в житті дорослих. Книга, яку прочитали в дитинстві залишається в пам'яті, майже на все життя і впливає на подальший розвиток дитини. Із книг, які вони читають, діти дістають певне світосприймання, книги виробляють у них певні норми поведінки. І прищеплювати любов до книги потрібно змалечку.
Привить ребёнку вкус к чтению- лучший подарок, который мы можем сделать для него. Сесиль Лупан (автор книги "Поверь в свое дитя". Він автор методик раннього розвитку, пропонує вчити дітей читати цілими словами)
Основная задача взрослых – открыть в ребенке талант читателя. Самуил Маршак
Перше знайомство починається з казок і маленьких жартівливих віршиків. Молодим мамам педіатри завжди радять побільше читати навіть у період вагітності. Дитячі казки пишуться особливим чином. Їх завдання – якомога доступніше пояснити сенс і не нашкодити дитячій психіці.
Дорослій людині не складно здогадатися, що в оповіданнях для дітей описуються найпоширеніші ситуації з життя і розповідається про те, як правильно чинити. Діти підсвідомо починають розрізняти добро і зло, вони вчаться поважати оточуючих і співчувати. Все це завдяки найпростішим дитячим казкам. Крім того, дитяча література написана простою і красивою мовою. Дитина розвиває мову, пам’ять і розширює словниковий запас.
Дитячі страхи лікуються за допомогою казкотерапії. Дитячі психологи пишуть оповідання, спрямовані на вирішення певних проблем дитини. Їх зміст і обсяг залежать від віку, характеру дитини і багато іншого. З їх допомогою ви зможете легко пояснити малюкові, як вести себе з оточуючими людьми, тваринами, чому треба вмиватися і прибирати за собою, ви швидко позбавите малюка від боязні темноти і невпевненості в собі.
Таким чином, перше і дуже важливе знайомство з книгами відбувається у людини в зовсім ранньому віці. Коли дитина іде до школи і вчиться читати, тоді вона має унікальну можливість поринути в чарівний і таємничий світ літератури. Багатьом не подобається читати класику, яка передбачена за шкільною програмою. Однак, перш ніж відмовитися, необхідно запам’ятати, що успіху в житті може досягти тільки грамотна людина. Література, навіть якщо вона не до смаку, розвиває мислення і пам’ять. Крім того, ніхто не може сказати, що книга нецікава, поки сам не прочитає. І про це необхідно постійно нагадувати нашим дітям. Важливо, щоб про це говорилося не тільки в школі, і й вдома.
Сьогодні книги в житті людини займають невелике місце. Набагато більше часу ми витрачаємо на розваги, ігри та роботу. Практично будь-яку інформацію можна знайти в Інтернеті, при цьому нашому мозку доведеться сприймати десятки непотрібних картинок та іншої другорядної інформації.
Роль книжки у житті людини свідомо зменшується рекламою, яка обіцяє полегшити наше життя досягненнями науки і техніки. Вже мало кого змусиш сходити в бібліотеку. Набагато швидше і простіше включити комп’ютер і Інтернет.
Дуже часто від молодих батьків можна почути: " Чим читать "Мийдодир", я вмикаю диск із записом цього твору і все ілюструється на екрані. Звучить музика, читає артист, дочка чи син в захваті". Звичайно, вдома корисно використовувати технічні засоби, але при цьому потрібно мати на увазі, що замінити читання батька чи матері вони не зможуть. Адже процес читання сприяє духовному спілкуванню батьків і дітей, становленню взаєморозуміння, близькості, довірливості, без них неможливе виховання.
Отже, давайте назвемо п’ять причин, навіщо ж нашим дітям читати книги?
Читання сприяє успішному засвоєнню грамотного письма дітьми.
Читаючи книги, дитина збагачує словниковий запас, розвиває пам’ять та уяву.
Успішність дитини у навчанні у великій мірі залежить начитаності
Спілкування з книгою виступає джерелом розвитку інтелекту.
Дитина вчиться, співчуває, розвивається емоційно.
Для того щоб привчити дитину до книг, необхідно читати самому. Тільки особистий приклад батьків може розвинути в дитині корисні звички. Це вважається найефективнішим способом виховання дітей і підлітків. Вони часом несвідомо копіюють дорослих і копіюють все хороше і погане.
Все починається з читання вголос казок і оповідань. Це зближує дітей і батьків. Дитина чує спокійний голос матері або батька і відчуває комфорт і захищеність. Це налаштовує на повноцінний сон. Роль книги в житті людини багато хто недооцінює. Література розвиває нашу особистість, вселяє поняття культури і краси.
Діти, які проводять багато часу з батьками за вивченням літературних творів, набагато більш підготовлені до життя в суспільстві. Вони вже знають шляхи вирішення багатьох проблем і виходи з самих різних ситуацій. Їхній світ цікавіший і багатший.
Отже, читання разом з дітьми та подальше обговорення прочитаної книги укріплює сімейні зв’язки. Дитина може запитати у дорослого про незрозумілі місця в книзі, задати питання по прочитаному. Це підвищує авторитет батьків у дитини. Читання дитиною вголос для всєї родини покращує у неї техніку читання. Родинне читання дозволяє доорослому брати участь в житті дитини, пізнавати світ її інтересів.
Як стати батьками читача?
Читайте з дитиною щодня.
- Вибирайте для читання книги, що цікаві дитині, а не Вам.
- Нехай дитину оточують Читайте повільно та голосно
- книги.
- Читайте книги знову та знову.
- Не примушуйте дитину.
- Цікавьтеся прочитаним.
- Читайте самі.
Отже, читаймо разом, і наше життя стане цікавіше. Дякую за увагу!
Використані джерела
Література
1. Виноградова Н.В. З чого починається любов до книги / Н.В. Виноградова // Шкільна бібліотека. – 2011. - № 11. - С. 65-67.
2.Єрмолова О.В. Інноваційні технології в роботі шкільних бібліотек / О.В. Єрмолова// Шкільний бібліотекар. - 2012. - № 12. – С. 2-10.
3. Кушнір А.М. Оберемо книжку разом/ А.М. Кушнір // Шкільна бібліотека. - 2011. - № 10. - С. 74.
4. Наскельна О.В., Мархайчук М.В. Традиції сімейного читання / О.В. Наскельна, М.В., Мархайчук,, Саска Д.П. // Шкільна бібліотека. – 2012.- № 21-22.- С. 91- 92.
5. Новікова О.О. Сходинки читацької майстерності /О.О.Новікова // Шкільна бібліотека. - 2012. - № 19-20. - С.51-56.
6.Чалікова, Д. Що і як ми читаємо / Д. Чаликова / / Зустріч. - 2007. - № 2.
Електронні ресурси
про публікацію авторської розробки
Додати розробку