На перший план виходить проблема освіти професіонала, що забезпечила б розвиток його особистості, а це, у свою чергу, свідчить про необхідність гуманітаризації професійної освіти, яка є одним із провідних принципів професійної освіти.
Гуманітаризація освіти полягає, по-перше, у збільшенні частки гуманітарних предметів у навчальних програмах, планах професійних закладів, по-друге, у формуванні в людини особливого ставлення до навколишнього середовища і до себе самої, до своєї діяльності, відповідальність за неї. Гуманітаризація професійної освіти вимагає формування суто людських форм ставлення до виробничого світу в цілому і до своєї професійної діяльності в цьому світі. Гуманітаризація освіти - це процес, протилежний до її технократизації, тобто спрямованості професійної підготовки на безумовне "служіння" науково-технічному прогресу, що найбільш притаманне професійній школі.
Принцип гуманітаризації професійної освіти передбачає виховання почуття відповідальності за свою долю, за власність, яку має кожна людина, за освіченість і професійну компетентність, а це у свою чергу викликає необхідність узгодити навчальні й виховні цілі професійної школи, оскільки більшість навчальних предметів не мають ані емоційної, ані етичної забарвленості, не відповідають внутрішнім освітнім потребам студентів/учнів. Усвідомлення студентами/учнями свого покликання, визначення ними власного професійно-освітнього напряму, своїх потреб, формування моральної основи якісної праці - головні питання, на які спрямовується увага педагогів професійної школи.
Гуманітаризація професійної освіти передбачає формування у тих, хто навчається, системи власних поглядів у процесі професійної діяльності: ставлення до себе самого - у процесі професійно-естетичного виховання; до інших людей, до суспільства - при професійно-етичному вихованні; до виробництва - під час професійно-економічного виховання; до природи -.у процесі професійно-екологічного виховання; до держави - під час професійно-правового виховання.
Демократизація професійної освіти охоплює різні аспекти діяльності навчальних закладів і визначається на підставі різних рівнів управління: студент як керівник власної діяльності (самоорганізація); викладач як керівник діяльності студентів (співробітництво); освітній заклад
(відкритість); система професійної освіти (різноманітність), регіон (регіоналізація); суспільство (рівні можливості) і держава (суспільно-державне управління). Саме ці позиції визначають провідні принципи демократизації професійної освіти.
Принцип самоорганізації навчальної діяльності студентів передбачає насамперед наявність мотивації до навчання й бажання здобути високу кваліфікацію. Особливого значення при цьому набуває самостійна робота студента, спрямована на опановування необхідних знань.
Принцип співробітництва передбачає передусім наявність творчого, відкритого, взаємовимогливого, педагогічно доцільного спілкування педагога і студента, що забезпечує взаєморозуміння й повагу, довірливі стосунки між викладачами і студентами.
Принцип рівних можливостей відповідає завданню, проголошеному Національною доктриною розвитку освіти: рівний доступ кожного громадянина до якісної освіти. Принцип рівних можливостей передбачає також допомогу в здобутті професійної освіти для дітей з малозабезпечених, соціально неблагополучних сімей, дітей-сиріт, шляхом надання їм місць у гуртожитках, матеріальної підтримки, виплати стипендій, правової підтримки в захисті їхніх прав тощо.
Принцип відкритості передбачає наявність демократичної, толерантної атмосфери в закладах професійної освіти, активних зв'язків з підприємствами, виробничими колективами, громадськістю, науково-дослідними, різноманітними вищими навчальними закладами