Чому діти жорстокі до своїх однолітків?

Про матеріал

Психологи пов'язують дитячу жорстокість та насильство дітей по відношенню до своїх однолітків чи молодших з кількома причинами, підкреслюючи, що жорстокість дітям властива від природи.

Перегляд файлу

Чому діти "цькують" один одного , в чому коріння їхньої жорстокості.

 

Психологи вважають, що дитяча жорстокість набуває масового характеру. Причому лякає те, що до знущань все частіше й частіше вдаються дівчата, а не хлопці. Проте у ЗМІ та на розсуд громадськості потрапляють поодинокі випадки. Більшість сумних історій знущань дітей один над одним свідомо приховуються, наголошують працівники соціальних служб.

Жорстокість дитини – природна???????

Психологи пов'язують дитячу жорстокість та насильство дітей по відношенню до своїх однолітків чи молодших з кількома причинами, підкреслюючи, що жорстокість дітям властива від природи. Так, на думку дитячих психологів, агресію дитини потрібно спрямовувати в правильне русло, відповідно організовуючи її дозвілля, наприклад, віддавши її або на спортивні заняття, або у творчий гурток.

Інша причина, за словами психологів, полягає в тому, що батьки вкрай мало часу та уваги приділяють дітям та їхньому розвитку.

"Сьогодні цього часу мало і кількісно, і якісно. Батьки у крайньому випадку перевіряють домашні завдання та проводять виховні бесіди, але жодних душевних розмов, спільних інтересів та спілкування, що можуть спрямувати дитину в певному напрямку".

Також впливає на агресивність дитини й інформація довкола, насичена насильством та жорстокістю. Це стосується фільмів, телепрограм і комп'ютерних ігор. А побачене там діти намагаються втілити в життя, зазначила експерт.

Крім того, формує відповідний стиль поведінки дітей нове соціальне віяння – "активне лідерство", мовляв, ти повинен бути лідером, сильним і завжди "на коні". У підсумку діти намагаються діяти з цієї позиції, шукаючи слабшого та роблячи все, щоб стати лідерами.

Саме тому діти все й знімають на відео. Якщо раніше насильство було тихим, закритим, аби ніхто не бачив і не чув, то зараз – навпаки, вони цим хваляться та активно показують.

У дитини завжди є внутрішня агресія, причому часто – по відношенню до батьків.

Проблема не стільки в школі, а в тому, що у дітей з'являється можливість реалізувати внутрішню агресію. І вона виливається на молодших дітей або на домашніх тварин, тобто на тих, хто не може протидіяти.

Сьогодні випадків насильства стає більше, і воно набуває масового характеру та дещо іншої форми.

Раніше кішці чіпляли на хвіст консервну банку, і це було верхом насильства, а зараз знущаються над однолітками або молодшими дітьми. Зараз насильства більше, тому що немає організації дозвілля дитини та належного спілкування з батьками – воно замінюється телевізором та Інтернетом, немає гуртків. Тобто повністю відсутнє дозвілля дітей, де б вони могли виплескувати свій негатив та шукати ціль в житті чи інтереси.

Маріупольська історія, коли школярки били та ледь не повісили дівчинку на шарфі, могла б ще тривалий час залишатися невідомою громадськості, якби відео про знущання над дівчиною не потрапило до рук матері одного з хлопців, друзів школярок. І таких сумних історій про дитячу жорстокість – чимало, переконані експерти. Але українці про них не знають, бо вони часто свідомо замовчуються.

По всій Україні торік 386 осіб постраждали від жорстокого поводження. Але насправді це мізер, і не відображає ситуацію абсолютно. 

Тенденцією стає те, що бити і знущатися над однолітками часто починають саме дівчата, а не хлопці , кількість таких випадків збільшується з кожним роком.

Коріння проблеми виявлення жорстокості однієї дитини по відношенню до іншої – в сім'ї.

Діти, спостерігаючи за актами насильства вдома, отримують психологічні травми або підхоплюють соціальну естафету і починають поводитися так само. Вони починають думати, що це нормально та навіть престижно, бо хто сильніший, той і має владу.

Дівчинка, яка постраждала в Маріупольській історії, є "абсолютною жертвою" і зовсім не противилися.

 

Нормальна дитина, почувши, що будуть її бити, почала б чіплятися, намагатися втекти, шукати допомоги в однокласників, охоронців чи вчителів. А вона нічого такого не робила, а як зомбі пішла з ними, куди вони сказали, як на плаху. Це – катастрофа! Вона ж не просто так таким чином поводиться.

У родині цієї дівчини великі проблеми, а дитину – ігнорують, я в цьому переконана.

Мене дивує, що мати сказала, що вона про це нічого не знала. Як це так? Як мати могла нічого не помітити? Там проблема в родині, бо дитина там непотрібна, її ігнорують. І сім'я не якась там кризова, а просто батьки за роботою, зайняті проблемами виживання. Або, можливо, просто дитина вихована настільки слухняною. А це також є ознакою тоталітарної сім'ї.

Як допомогти дитині, що стала жертвою знущань однолітків.

Психологам же частіше доводиться мати справу не з дітьми, що стали жертвами фізичного насильства чи побиття з боку інших дітей, а з тими, що стали жертвою морального знущання чи були вигнанцями або "білими воронами" у класі.

Допомогти таким дітям, яких просто заганяють у кут та усіма способами опускають її самооцінку, можна тільки піднявши останню та допомігши зрозуміти, що так відбувається не завжди. А, крім того, психологи радять батькам перевести дитину до іншої школи.

І вже тоді дитина виходить на нормальний рівень. Вона не стає "зіркою" та лідером, але стає у змозі будувати нормальні стосунки.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Банщикова Аліна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Без'язична Наталія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. безязичний Олександр
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
28 лютого 2018
Переглядів
835
Оцінка розробки
5.0 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку