Чому дитина погано говорить Консультація для батьків

Про матеріал
На все є свої причини. Їх можна визначити саме під час детального об-стеження. Тільки після цього почина¬ються заняття, що в першу чергу спря-мовані на усунен¬ня причини недоліків мовлення.
Перегляд файлу

       «Чому дитина погано

               говорить?»

 

      На все є свої причини. Їх можна визначити саме під час детального обстеження. Тільки після цього почина­ються заняття, що в першу чергу спрямовані на усунен­ня причини недоліків мовлення.

  • Це може бути невідпо­відність до вікових можливостей дитини (якщо у два ро­ки дитина замінює звук [ш] на звук [с]).
  • Брак уваги, що приділяється, зі сторони дорослих на розвиток мовлення дитини (якщо батьки зводять до мінімуму звичайне спіл­кування).
  • Наявність анатомічних вад («вовча паща», ко­ротка або зрощена під'язикова зв'язка, неправильний прикус).
  • Порушення слуху (загального або фонемного).
  • Зміни з боку нервової системи (заїкання, дизартрія).
  • Дуже важко діти переносять двомовність у сім'ї. Вони «плутаються» в безлічі схожих звуків, оскільки в різних мовах за одними й тими самими буквами часто прихо­вуються різні звуки, тому діти користуються тільки тим звуком, який легше вимовляється (як приклад можна назвати букву «г» в російській і українській мовах, фран­цузький горловий і російський гуркотливий [р], а в івриті його повна відсутність).
  • Навіть наявність меншої дитини в сім'ї може спричинити спотворення в мовленні стар­шої, яка, бажаючи також стати маленькою, починає на­слідувати меншу.

З цього довгого переліку можна зроби­ти висновок, що вплинути на вимову може що завгод­но. Але всі перелічені причини спостерігаються тільки у 30 % дітей із порушеною вимовою.

         Що у решти?        Еле­ментарна м'язова незрілість мовленнєвого апарату, не­достатня його рухливість і пластичність.

 

C:\Users\Larisa\Desktop\листопад\телевізор\tongue-wide-556x400.jpg

      

      Але чомусь усі знають, що таке «шпагат», хоча багато хто не вміє його робити, але не знають таку вправу язиком, як «грибок», хоча біль­шість людей виконають її з першої спроби. Тому  артикуляційна гімнастика - це найголовніший ступінь на шляху до правильної вимо­ви.

Язичкову гімнастику можна починати змалечку, виконуючи окремі вправи.

 

Чому окремі?

Тому що це вимагає посидючості й підвищеної ува­ги, яких у маленької дитини ще недостатньо. А ось у віці трьох років можна запропонувати вже цілий комплекс. Але якщо посадити малюка і наказувати йому робити так, а потім ось так, то він і хвилини не витримає. Дитині потрібна казка про язичок, який мешкав у своєму буди­ночку (в роті), і ось одного разу... Придумати можна все що завгодно, головне — утримати увагу дитини.

C:\Users\Larisa\Desktop\листопад\телевізор\6.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Коли дитина навчиться швидко й правильно все ви­конувати, можна попросити її стати вчителем і навчи­ти все це робити якусь іграшку.

 

 

C:\Users\Larisa\Desktop\листопад\телевізор\a3vlym2i259wfx1qnpxi5ms2z.jpg

 

На третьому-четвертому році життя у дітей різко збіль­шується потреба спілкуватися, дуже швидко відбуваєть­ся накопичення пасивного словника. У цьому віці ди­тині дуже потрібен слухач, їй хочеться розповісти про все, але бракує запасу слів в активному словнику. То­му малюк говорить поволі, збивається, заїкається, по­вторюється. У жодному випадку в цьому віці не можна підганяти дитину, оскільки це може спричинити нерво­ве заїкання, не можна переривати хід її думок, оскіль­ки можна знеохотити розмовляти взагалі. Будьте терпля­чими до новоспеченого оратора. Утішайте себе думкою про те, що, повторюючи одне й те саме слово десятки разів (нехай неправильно, нехай проковтнувши його закінчення), дитина продовжує тренувати м'язи артикуляційного апарату. Ваше завдання — дати дитині можливість для виплекску емоцій, а потім просто її вислухати. Якщо дитина не виявляє бажання розповісти, ставте навідні запитання, нехай учиться висловлюватися.

C:\Users\Larisa\Desktop\листопад\телевізор\b286f3658e24.png

 

  Вимкніть телевізор, радіо —усе, що може відволікати, на декілька хвилин забудьте про свої проблеми і послухайте, що говорить дитина: разом посмійтеся або поплачте, знайдіть вихід зі складних ситуацій, що виникли у неї. Так ви навчите дитину бути комунікативною, відкритою.

 Якщо дитина спілкуватиметься, вона навчиться під час спілкування не тільки висловлювати свої, але й постійно порівнюватиме своє мовлення з мовленням оточуючих, помічатиме у своєму наявні недоліки, намагатиметься їх виправити. І все виявиться  навпаки, якщо дитина уникатиме спілкування.

             Який варіант вам більше до вподоби?

                                                               Обирати Вам, шановні дорослі!

docx
Додано
30 жовтня 2021
Переглядів
687
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку