" Чорна рада" - перший історичний роман в українській літературі

Тема: «ЧОРНА РАДА» – перший україномовний історичний роман-хроніка. Походження його назви. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю. Динамічний інтригуючий сюжет

 

Мета: ознайомити учнів з історією створення роману, знайти та показати основний конфлікт у ньому, пояснити історичний колорит; розвити в учнів навички розрізняти роман, історичний роман, роман-хронiку, історичну правду i художній вимисел; закріпити вміння аналізувати історичні факти, обґрунтовувати власні висновки; плекати та підтримувати пізнавальний інтерес до історичного минулого.

Обладнання: портрет П. Кулiша, виставка ілюстрацій створених за допомогою ШІ, мультимедiйна презентація, фільм «Чорна рада».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

 

ЕМОЦІЙНЕ НАЛАШТУВАННЯ

Вправа «БАНКА ПОЗИТИВУ»

Запишіть на стікері й покладіть у банку позитивне слово, яке починається на першу літеру вашого імені.

 

I. Органiзацiйний момент.

II. Актуалiзацiя опорних знань.

Заповнення інтерактивного плакату про життя і творчість письменника або сторінки у ФБ.

 

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ 

 

 

 

III. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

«Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий,

за твої подарунки і особливо – за «Чорну раду»,

я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз

і все-таки не скажу більше нічого, як спасибі...»

Тарас Шевченко

Щасливі ми, що живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки. Любов до нашої України починається з любові до маленької Батьківщини, де розташовані рідні домівки, міста і села, де кожна стежинка – це стежинка дитинства, його веселих пригод та колоритних місцевостей рідного краю.

Із чого і де починається для кожного Батьківщина?

А що для вас Україна? Які асоціації можна дібрати до слова Україна? Які почуття у вас виникають коли ви чуєте слово Україна?

Створіть асоціативний кущ та зачитайте.

 

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Теорія літератури.

За жанром «Чорна рада» – історичний роман, роман-хроніка.

Історичний роман – роман, у якому відтворюються події минулих часів, розповідається про життя видатних діячів.

Роман-хроніка – це такий прозовий твір, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу.

 

ІСТОРИЧНИЙ СЛОВНИЧОК

Доба Руїни – з часу зречення гетьманства Ю. Хмельницьким 1663 р. до 1687 р., коли гетьманом був обраний І. Мазепа.

Географічно-державний стан України – поділ на Лівобережну (під владою Москви) та Правобережну (під владою Польщі).

Чорна Рада – козацька рада з участю «черні» – простих селян та міщан. Ради, що носили характер заколотів, державних переворотів, були підступними стосовно правлячого гетьмана.

 

Робота над твором «ЧОРНА РАДА»

Перегляд Буктрейлера.

Історія написання роману.

П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір побачив світ у 1857 року. «Чорну раду» Куліш планував випустити з ілюстраціями. Він сам зробив ескізи, а також залучив до створення малюнків Сергія де Бальмена (художника-аматора, рідного брата Шевченкового друга Якова де Бальмена). Пропонував також зробити малюнки й Шевченкові, однак той відмовився. Декілька Кулішевих ескізів до роману збереглися донині.

Історичною основою роману «Чорна рада» стали події 1663 р. – власне, «чорна рада» як козацьке зібрання, що відбулося в Ніжині.

 

 

 

Деякі претенденти на булаву не зважали на долю України та її народу, а про думали лише про власну вигоду. Вони зверталися за допомогою то до польської шляхти, то до турків, татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. 

 

На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них – переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 

 

27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка скарано на горло.

Так виглядала книга 1857 року

 «Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо – за «Чорну раду». Я вже її двічі перечитав, прочитаю і в третій раз і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі… Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував «Чорну раду» по-нашому…»

(З листа Т. Шевченка до П. Куліша)

АНАЛІЗ ТВОРУ (ПАСПОРТ) «ЧОРНА РАДА» П. КУЛІША

Підзаголовок: Хроніка 1663 року.

Автор: П. Куліш.

Рік: 1857.

Літературний рід: епос.

Літературна течія: романтизм.

Жанр: історичний роман, роман-хроніка.

Тема: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році.

Ідея: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.

У романі зображено історичні події Доби Руїни. Переяславська угода 1654 р. – та історична подія, яка стала темою роману.

Джерела роману: «История Малороссии» М. Маркевича, «История Малой России» Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця. В основу твору покладено історичні події, описуються в ньому роки, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. На гетьманську булаву в той час претендувало кілька осіб, боротьба не була справедливою.

Сюжетні лінії: соціальна і любовна.

Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого. Проблематика «Чорна Рада». Історична доля України. Взаємини між панством та біднотою. Стосунки між Україною та Росією. Вірність обов’язку, козацька честь. Місце Запорозької Січі в історії України. Любов і ненависть. Вірність і зрада. Батьки і діти. 

Історична постать і сучасність: цінність людського життя «Усякому єсть своя кара і награда од бога». Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками і старшиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями. Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.  

Головні герої: Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережжя, переяслав­ський полковник, Павло Тетеря – правобережний гетьман Васюта Золотаренко – ніжинський полковник, Іван Брюховецький – кошовий – гетьман Запо­розької Січі московський князь Гагін, Кирило Тур – запорозький козак, курінний отаман (НЕ є історичною особою); полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний). Шрам є узагальненням характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму. Петро Шраменко – його син; Михайло Черевань – колишній козак, господар хутора, Меланія дружина Михайла Череваня і дочка Леся, Божий Чоловік, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич.

Сюжет: приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня; знайомство Петра Шрама з родиною Череванів; спілкування з Божим Чоловіком; бажання Шрама заручити Петра й Лесю; Шрами й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами; знайомство Лесі з Кирилом Туром; зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі; вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі; нічне викрадення Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком; гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина; зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома; покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Петра додому; перипетії в Ніжині; Чорна рада в Ніжині; обурення обдуреної черні, розчарування її в Брюховецькому; пропозиція Тура по­рятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього; засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника»); одруження Петра ІІІраменка й Лесі.

 

Яких героїв зібрав Пантелеймон Куліш у своєму романі?

Персонажі роману: Чи співпадають ваші погляди із героями, що створив ШІ?

ПЕТРО

 

КИРИЛО ТУР

ЛЕСЯ

 

ЯКИМ СОМКО

 

ПОЛКОВНИК ШРАМ	ЧЕРЕВАНЬ

 

ПЕТРО ШРАМЕНКО І ЛЕСЯ ЧЕРЕВАНЬ

 

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

Заповни таблицю.

ЗНАЮ	ХОЧУ ДІЗНАТИСЯ	ДІЗНАВСЯ
____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________	____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________	____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________