Автор ресурсу. Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіЧумацькі пісні. «Ой у степу криниченька». Трагізм чумацьких пісень
Усна народна творчість – це …. Які пісні вже вам відомі? У чому їх особливості? «Мозковий штурм» Чому пісня пов’язана з життям людини? Назвіть основні ознаки фольклору. Дайте визначення пісні як жанру усної народної творчості. Як поділяються пісні, зважаючи на їх авторство? Чим вони відрізняються між собою?
Усність Фольклорний твір побутує в усній, а не письмовій формі — передається з уст в уста, від покоління до покоління. При цьому його текст набуває варіантів, колективно оброблюється, вдосконалюється. Звідси і постає термін «усна народна творчість».Імперсональність. Автор фольклорного твору — народ. Встановити, кому належить першотекст неможливо. Винятками є твори літературного походження («Реве та стогне Дніпр широкий» Т. Шевченка, «Журба» Л. Глібова, «Виклик» М. Старицького). Окремі пісні («Засвіт встали козаченьки», «Грицю, Грицю, до роботи», «Віють вітри») приписують Марусі Чурай. Поліваріантність. Фольклорний текст у різних місцевостях, у виконанні різних людей, може мати відмінності (зміщення послідовності рядків, наявність нових строф або відсутність відомих, інший виклад сюжетних колізій тощо). Найстаріша українська дума «Козак Голота» має 10 варіантів, серед яких і ті, що зображують двобій козака і татарина з елементами фантастики. Зв'язок з історією, побутом, звичаями народу. Основні ознаки фольклору
Уважно послухайте пісню у виконанні українського співака Івана Семеновича Козловського (1900 – 1993 рр.) та порівняйте її із змістом пісні, вміщеної у підручнику (ст. 11). Про що це свідчить?«Ой у полі криниченька»Про кого вона?Яке враження справила на вас ця пісня? Чому?Хто такі чумаки? Що ви про них знає? https://www.youtube.com/watch?v=BEYsiccu-64
(формувати компетентності):предметні: продовжити знайомити школярів із різновидами народних пісень, їх особливостями і призначенням; із життям, побутом і звичаями оригінального прошарку українського населення – чумаків; збагнути неповторність цього суспільно-виробничого явища як феномена української ментальності, національного способу життя; проаналізувати чумацьку пісню «Ой у степу криниченька»; комунікативні: розвивати культуру зв’язного мовлення, естетичні смаки, пам’ять, увагу, спостережливість, вміння грамотно висловлювати власні думки, судження; формувати кругозір, світогляд школярів;ключові: вдосконалювати логічне та образне мислення; інформаційні: розвивати навички узагальнення та система-тизації інформації; загальнокультурні: виховувати почуття любові, пошани, поваги до Батьківщини, рідної пісні, мови; прищеплювати інтерес до минулого нашого народу, народних традицій, гордість за своїх предків. Мета уроку
Колись давно, коли ще не було ані залізниць, ані асфальтованих доріг, коли ще не їздили ані автомобілі, ані потяги, безкрайніми степами нашої Батьківщини котилися валки. Поволі рухались запряжені волами чумацькі вози-мажі, сповнені усякого добра. Чого тільки не возили чумаки: і сушену рибу, і всілякі прянощі, і вина заморські, і тканини шовкові, і цукерки дітям на гостинець. Та найперше, що везли чумаки, та й, власне, за чим збирались у таку нелегку, небезпечну й далеку дорогу, була сіль. Саме сіль – чи крем’яна з Галичини, чи кримська лиманська, - була головним товаром у чумацькому промислі.
Це соляному промислу українців створено нерукотворний пам’ятник на небі – Чумацький Шлях. Він відомий мешканцям планети, як Молочний Шлях, бо зорі розсипались по небу і освітлюють його молочним сяйвом через увесь небозвід. У науковій літературі дається таке визначення: «Чумацький Шлях – українська назва Галактики, або Молочний Шлях». А створила той шлях усна творчість талановитого українського народу, на землі якого вперше з’явилось чумацьке візникування і в жодного іншого народу воно не повторюється, а розвивається протягом п’яти століть, аж до кінця XIX ст. Про нього існує багато легенд …
Чумакування було не просто селянським промислом. Воно було способом життя тодішньої України. Багатьма дорогами ходили чумаки до Криму, Одеси, на Дін, у Херсонські степи. Чумацькі шляхи грали велику роль у заселенні дикого степу, у встановленні торгівельних зв’язків з Росією, Польщею, Кримом, Молдавією.
Треба було мати неабияку силу духу і мужність, щоб обрати долю чумака. Для загального добра чумаки не жаліли себе, ризикуючи власним життям на небезпечних шляхах, де на них чекали розбійники і негода. Тому шанував і любив їх народ, складав про них пісні і думи.«Чумаки на відпочинку» Іван Айвазовський
В усній народній творчості, у художній літературі створено цілий розділ чумацьких пісень, приповідок, анекдотів. Історично правдиво відобразилося в піснях чумацтва класове розшарування, бо серед чумаків були бідні й заможні, наймити і власники, що використовували чужу працю. За буйною веселістю чумацьких пісень відчувається горе чумака, який іде в корчму ледве живий із журби. Та все ж із пісень постає образ мужньої, витривалої, стійкої, вірної людини, що бачила світи, людське горе, вміє перемагати всякі лиха в дорозі, боротися за щастя.
Отже, мандри до Азова, Чорного моря, постійні небезпека й важка дорога створили тип людей із неповторними рисами характеру, побуту, професійних навичок. Чумаки лишились у народній пам’яті людьми дужими, великими на зріст, самовпевненими й гордими, спритними, працьовитими, веселими й мовчазними.
Найпоширеніші теми чумацьких пісень: - від'їзд у дорогу;- приготування до тривалої подорожі;- прощання з родиною;пригоди чумаків (тяжка зимівля, повернення додому тощо);гуляння після повернення, застереження дівчатам не закохуватися в чумака, висміюється чумакова жінка, яка гуляє, поки чоловіка немає вдома (у жартівливих чумацьких піснях) та ін. Чумацькі пісні: «Ой у степу криниченька», «Буркун-зілля», «Волики», «Гуляв чумак на риночку», «Їхав чумак із Криму додому», «Над річкою бережком», «Ой ясно, ясно сонечко сходить», «Ох і не стелися, хрещатий барвінку» («Поїхав чумак та в Крим на базар...»), «У Києві на ринку» та ін.
Жанр: народна соціально-побутова чумацька пісня. Тема: відтворення картини сумного життя чумаків.Ідея: висловлення співчуття чумакові, якого поховано «у зеленому байраці». Основна думка: непросте мандрівне життя чумаків так чи інакше впливає на стан їх здоров’я і врешті-решт призводить до смерті.
Художні засоби твору: Епітети: зелений байрак, сира земля, сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька); Пестливо-зменшувальні слова: криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька; Звертання: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе», «Ой рад би я, моя мила…». Повтори: «Ой…», «Умер, умер», «ку-ку». Риторичні оклики: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!» Метафора: «воли… доріженьку чують».
Взагалі, чумаки — перші купці, мандрівники, «жива газета». Вони побували не лише в Криму, а у й Європі, в багатьох країнах, сприяли економічним та культурним зв’язкам між державами. У пісні зустрічається фольклорний образ зозулі з її віщуванням. Головний образ — образ чумака, який збирається в далеку дорогу й не знає, як вона закінчиться. Навіть воли тривожаться, відчуваючи мандрівку. Не стало чумака чи від хвороби, чи від тяжкої втоми. Поховали його в чужій стороні. І тільки думки рідних прилинули до нього в образі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливо.
В оселях чистих радії гостям,Лунають завжди голоси дитячі. Тривожний дзвін запрошує у храм,Але чому Вкраїна знову плаче? Підступний ворог – повелитель зла. Плюндрує наші землі і пашниці,Вбиває наших хлопців молодих.І сіє міни - смерть замість пшениці. Чумацьким шляхом їдуть чумаки,Поскрипують колеса їхніх мажів. Звіряють путь, вдивляючись в зірки,Щоби не заблудитись серед хащів. Господарі – чоловіки міцні,Це наших укрів – прадіди великі. Воли упевнено ступають по земліБагатій, сонячній і дуже плодовитій. Їх вдома ждуть коханії жінки,Дбайливі матері і господині. Плетуть дівчата з квіточок вінкиІ опускають на Купала в річки сині.
Вставайте укри, згине хай пітьма!З братами дружньо боронити волю,Бо іншого нам вибору нема,Як дітям здобувати кращу долю. Збереться знову вдома вся рідня,Тверезо й мужньо все на світі зможе. Невтомно працюватиме щодня,А в добрих намірах і Бог нам допоможе. Чумацьким шляхом їдуть вояки,Вертаючись із миром до родини,Як їхні прадіди сміливі козаки. Тим битим шляхом сонячної днини. Оксана Гладун (Львівщина)
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література:1. Губарев В. К. Історія України: Універсальний ілюстрований довідник. / В. К. Губарев. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008.2. Журавльов Д. В. Хто є хто в українській історії. / Д. В. Журавльов. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011.3. Українська література: підруч. для 7 кл. закл. загальн. середн. освіти: 2-ге видання, перероблене / Олександр Авраменко.-Київ: Грамота,2020.-224 с.:іл.Інтернет-ресурси:-URL: http://pidruchniki.com-URL: https://dovidka.biz.ua/oy-u-stepu-krinichenka-analiz-URL: https://artkavun.kherson.ua/ua-chumatstvo-yak-suspilno-ekonomichne-yavische.htm-URL: https://naurok.in.ua/conspect.html?itemid=340-URL: http://sts.sumy.ua/society/posmihayus-sumuyu-shhaslyvyj-yak-navchyty-ditej-kontrolyuvaty-emotsiyi.html-URL: http://abetka.ukrlife.org/4umacke_dao.htm\-URL: https://www.ar25.org/article/chumackyy-shlyah.html-URL: https://www.factday.net/3-1-cikave-pro-chumaczkyj-shlyax.html-URL: https://sverediuk.com.ua/ridna-ukrayina-v-kartinah-yaroslava-chizhevskogo/-URL: https://vseosvita.ua/library/proekt-podorozi-cumackim-slahom-101135.html-URL: https://prolviv.com/blog/2017/04/26/kudy-chumaky-za-silliu-khodyly/-URL: https://online.fliphtml5.com/sgic/icze/#p=14-URL: https://www.youtube.com/watch?v=BEYsiccu-64