Цибуля, її господарське значення

Про матеріал

Мета: ознайомити учнів з біологічними особливостями цибулі ,її господарським значенням; звернути увагу на місце рослини в житті людини, повідомити та обговорити цікаві факти пов'язані з цибулею. Виховувати почуття відповідальності перед колективом, впевненість у власних знаннях, вміння використовувати їх на практиці та в самостійному житті. Розвивати логічне мислення, пам'ять, моторику, швидкість реакції. Коригувати знання та поведінку учнів, якщо вони суперечать суспільно прийнятим нормам.

Перегляд файлу

Тема. Цибуля, її господарське значення

Мета: ознайомити учнів з біологічними особливостями цибулі ,її господарським значенням; звернути увагу на місце рослини в житті людини, повідомити та обговорити цікаві факти пов'язані з цибулею.

Виховувати почуття відповідальності перед колективом, впевненість у власних знаннях, вміння використовувати їх на практиці та в самостійному житті.

Розвивати логічне мислення, пам'ять, моторику, швидкість реакції.

Коригувати знання та поведінку учнів, якщо вони суперечать суспільно прийнятим нормам.

Обладнання: наочні посібники, роздатковий матеріал, мультимедійна дошка, магнітна дошка, різні сорти цибулі, зелень, вирізки з періодичної преси, зірочки із запитаннями, інструкційні картки

Структура уроку І. Організаційний момент.....................................................................5хв

ІІ. Нервово - психологічна підготовка..................................5хв ІІІ. Повторення попередньо вивченої теми.......................................10хв

IV. Вивчення нового матеріалу..........................................................15хв

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.......……………....7хв

VI. Підсумки уроку. Домашнє завдання........………………3хв

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

- перевірка готовності класної кімнати до початку уроку

- рапорт чергового

Привітання: Продзвенів уже дзвінок,

Сповістив нам про урок.

Він сьогодні в нас звичайний,

Проте цікавий і повчальний.

Девіз класу: Ми люди вже дорослі

Найстарший в школі клас.

Ми приклад для малечі,

Рівняються на нас.

Тож щиро обіцяємо – навчатися сумлінно.

І всі домашні знати, тільки на «відмінно»!

II. НЕРВОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА

(кросворд із ключовим словом - назвою теми)

1. Верхній родючий шар грунту

2. Де ростуть і достигають овочі?

3. Овоч, найбагатший на фітонциди, має бактерицидні, лікувальні і оригінальні смакові властивості, "вірний друг і побратим" овоча, від якого усі плачуть.

4. Цей овоч називають зимником, він родом із Китаю.

5. Крона дерев

6. Одягнулася в лушпиння,

Заховалася в землі.

Буде потім на насіння,

Буде з салом на столі...

III. ПОВТОРЕННЯ ПОПЕРЕДНЬО ВИВЧЕНОЇ ТЕМИ

(фронтальне опитування з елементами гри)

Учитель. Перед тим як розпочати вивчення нової теми ми з вами пригадаємо зміст попередньої, а щоб наша робота була цікавою та корисною проведемо вікторину.

До вашої уваги я пропоную колекцію зірок, які приховують запитання попередньої теми. Ви всі учасники вікторини. По черзі кожен вибирає собі зірочку, відповідно зачитуєте питання і намагаєтеся відповісти на нього, якщо ви не знаєте відповіді, можливість відповісти і отримати призовий бал надається всім учасникам гри. Тож розпочнемо!

( Учні приймають участь у вікторині і таким чином учитель перевіряє підготовку класу до уроку)

Запитання до вікторини

1. Які зелені овочеві культури ви знаєте?(кріп, петрушка, мангольд, базилік)

2. Яка пряносмакова рослина є невідємною частиною столу в історії української кулінарії?

Якщо на чолі столу кавказької кухні стоїть коріандр, у французів - петрушка, а у італійців – базилік, то в українській кулінарній історії кріп - перший серед усіх пряносмакових рослин. Ще здавна український народ наділяв цілющими та лікарськими властивостями цю рослину, тому кріп додавали в усі страви. Наші предки вірили, що він зцілює душу, зміцнює здоров'я і відганяє нечисту силу. Саме тому його не тільки споживали у їжу, а й використовували під час купання немовлят, щоб захистити їх від злого ока.

3. Які особливості вирощування петрушки вам відомі?

Петрушка відіграє значну роль у харчуванні людини. Вона надає страві приємного запаху і смаку, а також збагачує її на вітаміни і мінеральні елементи. Площа вирощування цієї культури в Україні щорічно займає

2,5 тис. га.

Грам петрушки корисніше кілограма пігулок! Насіння петрушки проростає дуже повільно, тому для прискорення процесу його потрібно промити чистою теплою водою, потім замочити у воді на 1-2 доби. Воду змінюють 3-4 рази. Петрушку висівають під зиму або ранньою весною. Посів проводять рядками на відстані 15 см. між ними. Після посіву грунт злегка прикопують. Зарубіжні селекціонери радять після посіву грядку не поливати, щоб не ущільнити землю.

При весняному посіві слід закрити грядку плівкою з відстанню від поверхні грядки 10-12 см. Не можна поливати дуже холодною водою, температура води повинна бути 17-18 ° С.

4. Що ви знаєте про мангольд?

Мангольд —це листовий буряк, дворічна городня культура. Листя мангольда має червоне, зелене чи жовте забарвлення. Черешки можна варити, тушкувати, маринувати, засолювати (як цвітну капусту). З мангольда готують супи, борщі, бутерброди.. Використання мангольда вигідне й корисне. Вигідне тому, що рослина серед усіх овочевих культур найменш вибаглива до умов вирощування. Мангольд уже через 25-40 діб після з'явлення сходів дає товарну продукцію, листки постійно поновлюються протягом літа та осені, добре перезимовують і наступного року весною вже можуть прислужитися як вітамінна зелень. Мангольд — на перших місцях серед рослин, рекомендованих фахівцями для лікування кишечника і товстої кишки, лімфатичних залоз, нирок, щитоподібної залози, селезінки та підшлункової залози.Він позитивно впливає на діяльність серця, печінки, нирок, шлунка, лімфатичної системи, процеси кровотворення та росту, обмін речовин. Підвищується стійкість організму проти застуди у разі систематичного вживання мангольда.

5. Які корисні речовини містяться в зелених овочевих культурах?

В мангольді містяться вітаміни С, В1, В2, РР, каротин; солі заліза, магнію, кальцію, фосфору, кобальту; пектинові речовини, клітковина; органічні кислоти, а ще цукри і білки.

50 грамів петрушки з легкістю забезпечують добову потребу людини у вітаміні С і каротині. Вітаміни, які містяться у кропі запобігають захворюванню цингою, курячою сліпотою, стимулюють роботу серцево-судинної системи, печінки і нирок .

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

ПРОБЛЕМНЕ ЗАПИТАННЯ: Цибуля - звичайний овоч чи невід'ємна складова міцного здоров'я?

План

1. Загальна характеристика цибулі та її господарське значення

2. Основні сорти цибулі

3. Збирання цибулі та способи зберігання

1. В одному з настінних написів, виявлених у піраміді Хеопса, йдеться про закупівлі продовольства для будівельників - на першому місці в списку стоять цибуля і часник . У Древньому Єгипті сферична багатошарова цибулина сприймалася як модель будови всесвіту. Прекрасно знали цибулю і древні греки, а стародавні римляни навіть ввели її в обов'язковий солдатський раціон як засіб, що охороняє від простуди і захворювань горла. Цибуля ріпчаста — найбільш поширений вид цибулевих овочів. Цибулина складається з денця, від якого вниз відходять корінці, а догори — м'ясисті лусочки. Верхні 2-3 лусочки при достиганні цибулі підсихають, утворюючи «сорочку», яка захищає м'ясисті лусочки від висихання і пошкодження мікроорганізмами. Верхня звужена частина цибулини називається шийкою. За формою цибуля буває плоскою, округлою, округло-плоскою, овальною; за кольором — білою, світло-жовтою, фіолетовою, коричневою; за вмістом ароматичних речовин (ефірних олій) та цукрів — гострих, напівгострих і солодких сортів. У кулінарії цибулю всіх сортів використовують для заправляння перших страв, соусів і других страв. Солодкі і напівгострі сорти придатні у свіжому вигляді для салатів, на гарнір до м'яса, гострі — для маринування .

За поживністю ріпчаста цибуля серед усіх овочів займає третє місце, після буряку і кореня петрушки.

Цибуля знижує згубну дію радіації на людський організм. А ще - сік цибулі застосовують для лікування ревматизму - і всередину, й у вигляді розтирань. Для отримання лікувального соку використовують ріпчасту цибулю тільки білого кольору (не синю).

Для вирощування цибулі ріпчастої через сіянку в основному використовують гострі сорти і гібриди. Висівають її у першій декаді квітня — спочатку дрібнішу, а потім — більш крупну фракцію. Ширина міжрядь 45 см. або 50+20 см. (стрічкова сівба). У рядку цибулини розміщують на відстані 6-8 см.

Фізкультхвилинка

2. Як городні культури або лікарські рослини вирощують такі види цибулі:

(Інструкційна картка 1.)

Цибуля шалот (Allium ascalonicum)
Цибуля ріпчаста, городня або звичайна (Allium cepa); вона має найбільше господарське значення.
Цибуля батун (Allium fistulosum)
Цибуля порей (Allium porrum)
Цибуля шніт (Allium schoenoprasum)
Цибуля ведмежа (Allium ursinum)

3. Цибулю збирають на початку вилягання пера, коли в неї сформувалися сухі листки. Запізнення зі збиранням призводить до повторного утворення корінців, що знижує її лежкість під час зберігання. Зібрану в сонячну погоду цибулю вкладають у валки для висихання. Коли шийка підсохне настільки, що при повертанні ламається, цибуля вважається добре підсушеною.

Після просушування цибулю очищають від сухих листків, обрізуючи їх на 2 - 5 см. вище від цибулини, сортують за розміром. У похмуру дощову погоду перед завантаженням у сховище цибулю протягом 10 - 15 діб підсушують у сушарках при температурі 25 - 30 °С. Зберігають цибулю в овочесховищах у контейнерах або сітчастих мішках при температурі 1 - 3 °С, вологості 75 - 80% та з хорошою циркуляцією повітря.

У домашніх умовах цибулю зберігають у плетених сітках, ящиках або в пучках. Для запобігання псуванню заготовленого врожаю необхідно вчасно видаляти плоди, які починають псуватись або проростати.

При зберіганні цибулі великими партіями у сховищах і холодильниках слід підтримувати низьку вологість повітря. Для цього використовують підігріте або висушене чи морозне повітря з низькою вологістю, а також проводять вентилювання сухим повітрям.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

1.Які основні види цибулі вирощують на території України?

2. Назвіть і замалюйте основні складові частини цибулини

3. Від яких захворювань лікує людину цибуля?

Робота з роздатковими картками

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ.ОЦІНЮВАННЯ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Відповідь на проблемне запитання

Вивчити конспект по темі

Інструкційна картка 1.

Цибуля шалот (Allium ascalonicum)

Невеликі цибулини шалот люблять практичні господині - така цибулина завжди використовується у страву без залишку. За морфологічними і біологічними ознаками вона вельми близька до ріпчастої цибулі. Шалот відрізняється скоростиглістю. У зоні помірного клімату цибулини дозрівають через 70-80 днів після початку відростання листя, а зелень можна зрізати через 28-30 днів після посадки. Залежно від погодних умов терміни дозрівання варіюють у межах двох тижнів.

Цибуля батун (Allium fistulosum)

Цибуля батун, ще називають зимником, родом з Китаю. У Китаї, Японії, Кореї, Північному В'єтнамі і Монголії батун вирощують уже 300 років. Він має той же хімічний склад, що і ріпчаста цибуля, а вітаміну С у зеленому листі в 2 рази більше.
У стародавній китайській і тибетській медицині цибуля батун широко застосовується як загальнозміцнюючий засіб, а також при лікуванні лихоманки, шлункових, шкірних захворювань, наривів, переломів.

Цибуля порей (Allium porrum)

Цибуля порей відома ще під назвами перлова цибуля, пор, прас. Їстівною частиною цієї цибулі є несправжнє стебло довжиною 15—30 см., товщиною 3—5 см. і молоді листки, що мають плескату форму. Смак порею менш гострий, ніж ріпчастої цибулі. Цибуля порей застосовується для лікування ревматизму, має сечогінну дію та стимулює лактацію. Найбільш популярною вона є в Голландії. Тут її споживають щодня, а голландською фірмовою стравою є тушкована цибуля порей.

Цибуля шніт (Allium schoenoprasum)

Існують два різновиди цибулі шніт - сибірська та європейська; рослини першої групи більші та витриваліші взимку. За біологічними та смаковими якостями ця цибуля є аналогом ріпчастої.

Цибуля ведмежа (Allium ursinum)

Багаторічна рослина , висотою15—30 см. Підземна частина її утворює цибулину з різким характерним запахом леткої олії. Свіжі листки цієї рослини використовуються як протицинготний засіб, особливо при нестравності, браку апетиту, проносах. В краплях застосовують при атеросклерозі і для очищення крові при фурункулах, висипах на тілі, для поліпшення перистальтики кишок.

Цибуля ріпчаста (Allium cepa);

Цибу́ля рі́пчаста (лат. Allium cepa) — багаторічна трав'яниста рослина . Зростає на одному місці до 4 років, дуже стійка до морозів. Цвіте у червні-серпні. Вирощують як овочеву та лікарську культуру. Середня врожайність цибулі — близько 350 ц. з гектара. Кращий врожай досягається за температури +18-20°C. Найбільшим злісним шкідником є цибуляча муха. Вживається в їжу у свіжому, вареному, підсмаженому, консервованому та сушеному вигляді, використовується також як лікарський засіб. В культурі відома більш як 5 тис. років. Нині виведено велику кількість сортів, які різняться за смаком та кількістю цибулинок. В Україні найпопулярнішими сортами цибулі ріпчастої є цибуля біла (сіянка, тиканка), цибуля синя.