Упорядкувала:

вчитель фізики та астрономії

 Бродівського ОЗЗСО І-ІІІ ст.№4

Батенчук Наталія Петрівна

Передмова

 Використання цікавих історичних фактів із життя відомих фізиків на уроках – це один із засобів підвищення мотивації навчальної діяльності. Використовую їх під час закріплення нового матеріалу у вправі «Скарбничка цікавих фактів». Також хороший виховний ефект дає використання на уроках зображення видатних людей,  що дає змогу учням краще запам’ятати матеріал про того чи іншого вченого. Як наприклад, не всі учні запам’ятають формулювання законів Ньютона, однак історію про те,  як яблуко впало на голову Ньютону, точно не забудуть.

Більшість висловів відомих людей  розвивають мислення, прагнення до саморозвитку, тому що в  короткій фразі міститься той досвід, що набирається протягом всього життя. Вони дозволяють учням передбачити мудрість і хитрість в різних життєвих ситуаціях, дають цінні моральні поради.

Видання розраховане на вчителів фізики та астрономії загальноосвітніх навчальних закладів.

Вино Чудове

Відомо, що Галілео Галілей наповнював винайдені ним термометри не ртуттю і не спиртом, а вином. Якось один із таких приладів великий італієць надіслав своєму другові-вченому в Англію. Разом із термометром він послав записку, в якій описав призначення приладу. В дорозі записка, мабуть, загубилася, а, можливо, друг Галілея не зрозумів її змісту. Через деякий час Галілей одержав таку відповідь: «Вино було справді чудове. Будь ласка надішліть мені ще один такий прилад».

Куховар

Під час роботи Ісаак Ньютон завжди замикався у своїй лабораторії. Туди мав право заходити тільки його старий слуга. Якось вранці, коли слуга прийшов запитати Ньютона запитати про сніданок, він побачив що його господар сидить перед каміном зосереджено думає. Помітивши старого, Ньютон сказав:

 «Дивись, я ніяк не можу зрозуміти, в чому справа: ось уже близько години я варю яйце, а воно й досі не зварилося!».

Слуга зазирнув у горщик: там варився годинник, а яйце Ньютон тримав у руках.

Турботливий Ньютон

Сер Ісаак Ньютон, у вільний від наукових роздумів час, любив іноді майструвати що-небудь в будинку. Одного разу він випиляв у вхідних дверях отвір для кішки, щоб вона могла вільно виходити в двір, коли їй надумається. А коли кішка народила шістьох котенят, Сер Ньютон випиляв в дверях ще шість маленьких отворів.

Дурість заглядає

Якось в академію до Ломоносова завітав царський вельможа. Побачивши протерті лікті на камзолі вченого, він глумливо запитав:

 «Скажіть, шановний Михайле Васильовичу, це, мабуть, з ваших протертих ліктів виглядає мудрість?»

«Ні, ваша світлість, -відповів учений, -це дурість під камзол заглядає.»

Знатні предки

Якось зустрівшись з Ломоносовим, один вельможа уїдливо спитав: «Скажіть, шановний, чому вас приймають у царському палаці? У вас, мабуть, були знатні предки?».

«Для мене предки не важливі. Адже я сам - знатний предок.»- відповів той.

Особлива дошка

Якось відомий фізик і математик Ампер ішов вулицею і вираховував щось у голові. Раптом він побачив перед собою чорну дошку, таку ж, як в аудиторії. Зрадівши, він підбіг до неї, дістав шматочок крейди, який завжди мав при собі, і почав писати формули. Дошка, однак, зрушила з місця. Ампер, не усвідомлюючи того, що робить, пішов за нею. Дошка набирала швидкість. Ампер побіг. Отямився він тільки тоді, коли почув нестримний сміх перехожих. Аж тепер учений помітив, що дошка, на якій він писав формули, - це задня стінка чорної карети.

Думка фахівця

Славнозвісний фізик Генріх Герц замолоду любив працювати на токарному верстаті. Коли майстер, який учив його цієї справи, через багато років дізнався, що Герц став професором, він невдоволено сказав:

«Шкода, з нього вийшов би першокласний токар».

Лікування на відстані

Якось відомий вчений В.Рентген дістав курйозного листа. Невідомий просив вислати кілька рентгенівських променів і пояснити, як ними користуватися. Виявилось, що в нього, у грудній клітці застрягла револьверна куля, але приїхати до рентгена автор листа не може через брак часу. Учений відповів:

«На жаль, ікс-променів у мене зараз не має. До того ж переслати їх складна штука. Зробимо простіше: пришліть мені вашу грудну клітку».

Треба думати

  Славетний англійський фізик Резерфорд зайшов якось в одну із своїх лабораторій і побачив співробітника, що сидів над приладами.

«Що ви робите так пізно?»- питає Резерфорд.

«Працюю»- почув відповідь.

«А що ви робите вдень?» .

«Звичайно, працюю.»- відповів той, чекаючи, що той його похвалить.

Але вчений розсердився и запитав:

«Слухайте, а коли ж ви думаєте?»

Навіщо астрономія

Якось студенти жартома звернулися до академіка Амбарцумяна з питанням: для чого потрібна астрономія? Прославлений астроном відповів:

«Людина багато чим відрізняється від свині, і одна з відмінностей полягає в тому, що людина інколи дивиться в небо, а свиня ніколи».

Теорія відносності

Дружину Ейнштейна запитали, чи розуміє вона теорію відносності Ейнштейна. Трохи подумавши вона відповіла:

-Ні, я не розумію її. Але для мене важливіше те, що я розумію самого Ейнштейна.

Не вивчав арифметики

Якось у Берліні, увійшовши в трамвай, Ейнштейн за звичкою заглибився у книжку. Далі, не дивлячись на кондуктора, витяг з кишені заздалегідь відраховані на квиток гроші.

- Тут не вистачає,- мовив кондуктор.

- Не може бути,- відповів учений, не підводячи од книжки очей.

- А я вам кажу - не вистачає. Ейнштейн ще раз хитнув головою, що, мовляв, такого не може бути.

Кондуктор обурився:

- Тоді рахуйте, ось - п'ятнадцять пфенігів. Отже, не вистачає ще п'ять.

Ейнштейн помацав рукою в кишені і справді знайшов потрібну монету. Йому стало незручно за себе, але кондуктор, посміхаючись, сказав:

- Нічого, дідусю, просто треба повчитись арифметики.

Відповідь Ейнштейна

Одного разу Ейнштейн йшов по коридору Прінстона, а назустріч йому - молодий і дуже малоталановитий фізик. Порівнявшись з Ейнтейном, він фамільярно плеснув його по плечу і запитав:

- Ну як справи, колего?

- Колего? - здивовано перепитав Ейнштейн. - Невже Ви теж хворі на ревматизм?

Підкова

Над дверима свого сільського будинку Бор прибив підкову, яка, згідно повір'ю, повинна приносити щастя. Побачивши підкову, один з відвідувачів вигукнув:

— Невже такий великий учений, як ви, може дійсно вірити, що підкова над дверима приносить успіх?

— Ні, - відповів Бор, — звичайно, я не вірю. Це забобон. Але, ви знаєте, говорять, вона приносить успіх навіть тим, хто в це не вірить.

Колоквіум

Одного разу під час навчання в Геттінгене Нільс Бор погано підготувався до колоквіуму, і його виступ виявився слабким. Бор, проте, не занепав духом і на закінчення з посмішкою сказав:

– Я вислухав тут стільки поганих виступів, що прошу розглядати мій нинішній як помсту.

Ораторські здібності

Бор блискуче висловлював свої думки, коли бував наодинці із співбесідником, а ось виступи його перед великою аудиторією часто бували невдалі, деколи навіть малозрозумілі. Його брат Харальд, відомий математик, був блискучим лектором. “Причина проста, – говорив Харальд, – я завжди пояснюю те, про що говорив і раніше, а Нільс завжди пояснює те, про що говоритиме пізніше”.

Страшні машини

Захищаючи рідне місто Сіракузи від нападу римлян, великий фізик і математик Архімед (287-212 рр. до н.е.) так налякав ворогів своїми небаченими бойовими машинами, що варто було після цього над стінами показати звичайний дрючок або мотузку, як римляни розбігалися з криком:

– Архімед знову направляє на нас якусь машину!

Праця, написана в тюрмі

Паризька Академія наук оголосила конкурс на тему "Про розповсюдження хвиль у циліндричних басейнах". За десять років не було подано жодної праці. В цей час у Парижі жив славетний у майбутньому український учений Михайло Васильович Остроградський (1801-1862 рр.), який слухав лекції відомих математиків та фізиків. Одного разу батько не надіслав йому вчасно грошей. І Михайла Остроградського, який заборгував власникові готелю, посадили в боргову в'язницю. Там він і написав видатну працю, в якій було розв'язане питання, поставлене Паризькою академією.

Незручний костюм

Михайло Остроградський не любив модного одягу. Якось кравець усе ж таки умовив його пошити новий костюм за останньою модою.

– Я зробив усе, як треба, - запевнив він ученого. - Адже ви не повинні не відставати від віку.

На це Остроградський відповів:

– Та як же я гнатимусь за віком у таких вузьких штанях?

Мито

У 1802 році французький учений Жозе Луї Гей-Люссак проводив в Парижі наукові досліди. Йому були потрібні скляні трубки, які тоді вироблялися склодувами тільки в Германії. Коли учений їх виписав, французькі митники наклали таке високе мито, що він не міг викупити посилку.

Про це дізнався Олександр Гумбольд і вирішив допомогти Гей-Люссаку. Він порадив відправникам запаяти кінці трубок і наклеїти на них етикетки: «Обережно! Німецьке повітря!»

Повітря? Митного тарифу на повітря не існувало, і цього разу трубки дійшли до французького ученого без всяких мит.

Оргвисновки

"Хрещений батько" перших космонавтів академік С. Корольов був людиною крутою і зазвичай дуже хвилювався перед запуском пілотованого космічного корабля. Зайшовши якось у монтажно-випробувальний корпус, де готувався до запуску "Восток", він виявив якісь недоліки в роботі й розніс у пух і прах провідного конструктора:

— Я вас звільняю. Ви в нас більше не працюєте, чули, не працюєте!

— Ясно, Сергію Павловичу, як тут не зрозуміти, — миролюбно згодився конструктор, добре знаючи характер шефа, і продовжував, ніби нічого не сталося, готувати корабель до польоту.

Години через три Корольов знову виявив якісь хиби й попередив конструктора:       — Я оголошую вам сувору догану!

Цього разу конструктор холоднокровно заперечив: — А не маєте права.

— Що?! — обурився Корольов. — Я не маю права? А це ж чому, хотів би я знати?

— Тому що я вже не ваш працівник. Три години тому ви мене звільнили...   Корольов довго й суворо дивився на конструктора, відтак першим не витримав, зареготав, і робота пішла, як завжди.

А. Ейнштейн не говорив ні слова до 3 років, але в 12 років він розбирався в Евклідовій геометрії. В школі був двієчником з фізики і трієчником з математики.

«Великий музикант»

Якось з Німеччині Ейнштейн прийняв участь в благочинному концерті Місцевий журналіст, захоплений його виконанням, запитав в сусідки: «Хто це грає?» і отримав відповідь: «Як, ви не впізнали? Це ж сам Ейнштейн!» – «О, так, звичайно!». Наступного дня в газеті зв’явилась стаття про виступ великого музиканта, незрівнянного віртуоза – скрипаля, Альберта Ейнштейна.

«Великий музикант» був у захваті, вирізав статтю і з гордістю показув Енштейн Борознячи інтернетрі: Маловідомі факти з життя відомих людейав знайомим: «Ви думаєте, я вчений? Я відомий скрипаль, ось хто я насправді!»

Ейнштейн обожнював фільми Чарлі Чаплина і з великою симпатією відносився як до нього, так і до його персонажів. Одного разу він відправив Чаплину телеграму:

«Ваш фільм «Золота лихоманка» зрозумілий у  всьому світі, і я впевнений, що Ви станете великою людиною. Ейнштейн».

Чаплин відповів:

«Я Вами захоплююсь ще більше. Вашу теорію відносності не розуміє ніхто у світі, але Ви все ж стали великою людиною. Чаплин».

Викладач університету звернувся до сера Ернеста Резерфорда, президента Королівської Академії і лауреата Нобелівської премії з фізики за допомогою. Він збирався поставити найнижчу оцінку з фізики одному зі своїх студентів, тоді як той стверджував, що заслуговує вищого балу. Обидва - викладач і студент - згодилися покластися на думку третьої особи, незацікавленого арбітра. Вибір ліг на Резерфорда. Екзаменаційне питання було таким: «Поясніть, як можна зміряти висоту будівлі за допомогою барометра?».

Відповідь студента була такою: «Потрібно піднятися з барометром на дах будівлі, опустити барометр вниз на довгому мотузку, а потім втягнути його назад і зміряти довжину мотузки, яка і покаже точну висоту будівлі».

Випадок був і насправді складний, оскільки відповідь була абсолютно повною і вірною! З другого боку, іспит був з фізики, а відповідь не мала нічого спільного із застосуванням знань у цій області.

Резерфорд запропонував студенту спробувати відповісти ще раз. Давши йому шість хвилин на підготовку, він попередив його, що відповідь повинна демонструвати знання фізичних законів. Після закінчення п'яти хвилин студент так і не написав нічого в екзаменаційному листі. Резерфорд запитав його, чи погоджується він з виставленою оцінкою, але той заявив, що у нього є декілька рішень проблеми, і він просто вибирає краще.

Зацікавившись, Резерфорд попросив молоду людину приступити до відповіді, не чекаючи закінчення відведеного терміну. Нова відповідь на питання була така: «Підніміться з барометром на дах і киньте його вниз, заміряючи час падіння. Потім, використовуючи формулу, обчисліть висоту будівлі».

Тут Резерфорд запитав свого колегу викладача, чи задоволений він цією відповіддю. Той, нарешті, здався, визнавши відповідь за задовільну. Проте студент згадував, що знає декілька відповідей, і його попросили відкрити їх.

- Є декілька способів зміряти висоту будівлі за допомогою барометра, - почав студент. - Наприклад, можна вийти на вулицю в сонячний день і зміряти висоту барометра і його тіні, а також зміряти довжину тіні будівлі. Потім, вирішивши нескладну пропорцію, визначити висоту самої будівлі.

- Непогано, - сказав Резерфорд. - Є і інші способи?

- Так. Є дуже простий спосіб, який, упевнений, вам сподобається. Ви берете барометр в руки і підіймаєтеся по сходах, прикладаючи барометр до стіни і роблячи відмітки. Злічивши кількість цих відміток і помноживши їх кількість на розмір барометра, ви одержите висоту будівлі. Цілком очевидний метод.

- Якщо ви хочете складніший спосіб, - продовжував він, - то прив'яжіть до барометра шнурок і, розгойдуючи його, як маятник, визначте величину гравітації у основи будівлі і на його даху. З різниці між цими величинами, в принципі, можна обчислити висоту будівлі. У цьому ж випадку, прив'язавши до барометра шнурок, ви можете піднятися з вашим маятником на дах і, розгойдуючи його, обчислити висоту будівлі за періодом прецесії.

- Нарешті, - сказав він, - серед безлічі інших способів рішення даної проблеми кращим, мабуть, є такий: візьміть барометр з собою, знайдіть управляючого і скажіть йому: «Пан управляючий, у мене є чудовий барометр. Він ваш, якщо ви скажете мені висоту цієї будівлі».

Тут Резерфорд запитав студента, невже він дійсно не знав загальноприйнятого рішення цієї задачі. Той признався, що знав, але сказав при цьому, що ситий по горло школою і коледжем, де вчителі нав'язують учням свій спосіб мислення.

Безліч зірок

Астроном Струве, директор Пулковської обсерваторії, признався одного разу, як він розгубився, коли цар зі своєю свитою, що сяяла орденами, відвідав Пулково.
- Розумієте, - казав Струве, - бачу безліч зірок, і всі не на своїх місцях.

Менделєєв і великий князь

У 1892 році великий учений Д. І. Менделєєв прийняв запропоновану йому посаду вченого охоронця Депо зразкових мір та ваги. Для Депо потрібне було дороге обладнання, а Міністерство фінансів не давало коштів.
Якось Менделєєв дізнався, що його Депо хоче відвідати великий князь Михайло. І без того тісні лабораторії керівник Депо наказав завалити різним мотлохом.
- Під ноги! Під ноги! - командував Дмитро Іванович. - Треба, щоб спотикались.
Зустрівши великого князя, Менделєєв повів його по лабораторіях, весь час кажучи:
- Не туди, будь ласка! Прошу, ліворуч! Не спіткніться часом! Тісно у нас.
Тільки так зумів він переконати високого гостя, що асигнування потрібні. Гроші було одержано.

Учений майстер

Менделєєв любив в дозвіллі робити чемодани та оправляти книжки.
Одного разу, коли він купував у крамниці матеріали, потрібні для витотовлення чемоданів, хтось запитав продавця:
- Що це за чоловік?
- Невже ви не знаєте? - здивувався продавець. - Це ж відомий чемоданних справ майстер Менделєєв.
Дмитрові Івановичу, що чув цю розмову, дуже сподобалась характеристика, яку дав йому продавець.

Стосунки з богом

Видатного американського винахідника Едісона близькі його знайомі вважали людиною релігійною. Коли про це сказали Едісону, той посміхнувся:
- Справді, замолоду я часто ходив у церкву. Бачите, вона була на півдорозі між майстернею, де я провадив досліди, і житлом. Взимку я заходив до церкви, щоб погрітися, а в спеку - щоб побути в прохолоді.
Якось на запитання, чи ставити громовідвід на повий будинок храму, Едісон відповів:
- Обов'язково. Провидіння бував іноді дуже неуважне.
А коли його запитали, що для нього означає бог, то почули відповідь:
- Абсолютно нічого. Я не можу зрозуміти таку річ, що не має ваги, матеріальної форми й маси.

Малина на Марсі

Свою останню лекцію в Калузькому аероклубі К. Е. Ціолковський прочитав усього за два місяці до смерті.
- Утік від лікарів! - мовив він, входячи в аудиторію.
Ціолковський дістав з кишені рукопис, передав одному курсантові й сказав:
- Читатиме він, а я посиджу і, коли буде щось незрозуміле, поясню, адже мені з вами легше, ніж у постелі.
Після лекції хтось із майбутніх льотчиків вигукнув:
- Як багато ви знаєте! Аж заздрість бере. Вчений сумно відповів:
- Я маю заздрити вам, а не ви мені. Адже те, що ви за кілька годин почули в школах та вузах, у мене забрало багато років важких роздумів. Коли б ми з Мічуріним вчилися у ваших умовах, ви б тепер кожного вихідного дня літали на Марс та їли малину завбільшки з кавун.

Чому телеграми сухі?

Одна „освічена” аристократка попросила винахідника радіо Попова розповісти, за яким принципом діє трансатлантичний кабель. Учений пояснив. Дама, посміхаючись, дякувала:

- Мені довелося розмовляти з багатьма видатними вченими, але ніхто не говорив так просто і переконливо, як ви. Ваша розповідь прекрасна, вона захоплює. Але в мене до вас ще одне питання. Скажіть, чому ж усе таки телеграми, які посилають з Європи до Америки, надходять сухими ? Адже вони йдуть крізь воду…

Стороння людина

1926 року в Парижі відкрився всесвітній конгрес кінематографістів. Чимало було виголошено промов про значення кіно та шляхи розвитку цього великого винаходу братів Люм’єр.

Увагу організаторів конгресу привернув бідно зодягнений старий, що мовчки сидів у куточку зали.

- Що вам тут треба ? – суворо запитали його. – І яке ви маєте відношення до конгресу ?

Незнайомець, знітившись, підвівся і відповів:

- Бачите, я Люм’єр.

Великого винахідника у підготовчій метушні забули запросити на конгрес.

Використані джерела

1. Фізика в школах України

2. http://www.aforizm.info/theme/

3. http://aphorism-list.com/index.

5. http://pedagogika.at.ua

6. http://galsite.at.ua

 7. http://msd.com.uа