Цікаві техніки малювання на уроках образотворчого мистецтва

ПОТЕНЦІАЛ  РІЗНИХ ТЕХНІК МАЛЮВАННЯ У СУЧАСНОМУ ДИТЯЧОМУ МИСТЕЦТВІ

 Сучасне мистецтво – це мистецтво, що твориться в теперішній момент. А на думку директора української фундації «Центр сучасного мистецтва» Катерини Ботанової, сучасне мистецтво може трактуватися як таке, що «ангажується і активно реагує на стан суспільства і стан сьогоднішнього світу». У наш час зростає художня культурна цінність дитячого мистецтва, яку необхідно зберігати, поновлювати, досліджувати і демонструвати великому колу глядачів всіх рівнів. Адже кожне покоління створює своє мистецтво, виявляє корисне з великого досвіду людства. Саме діти і роблять ті перші кроки до нового. І це потрібно підтримувати, зберігати, демонструвати і робити висновки, що кожна людина – творець, і має право на самовираження.

Можна сміливо сказати, що сучасне дитяче мистецтво не має естетичних та технічних обмежень у художньому вираженні; в ньому вже не існує чітких категорій. Постійно з’являються нові прийоми вираження художньої думки людини.

Сучасне покоління дітей має своєрідне естетичне уподобання.

Еклектика – поєднання різноманітних стилів – є пріоритетною. Дітей приваблює все незвичайне, новітнє, те, з чим можна експериментувати, що можна власноруч дослідити. Саме тому потенціал техніки малювання пластиліном в сучасному дитячому мистецтві важко переоцінити. Дитяче мистецтво будується на імпульсах та бажаннях, воно вимагає постійного радісного відкриття.

Дитячі емоції вимагають постійної зміни образів, швидких творчих експериментів та власних, не нав’язаних ззовні, відкриттів. 

Техніка малювання пластиліном

Маловідома техніка малювання пластиліном може задовольнити всі емоційні потреби творчої дитини та від «мистецтва наїву»  підняти дитячу творчість на високий художній рівень.

Малювання пластиліном – цікавий, нестандартний вид роботи, який має право посісти належне місце в методиці образотворчого мистецтва та в освітньому процесі. Краса виробів, намальованих пластиліном, незаперечна, користь від процесу роботи – очевидна.

Малювання пластиліном, найперше, дає неймовірну можливість дитині розминати, змішувати кольоровий художній матеріал, торкаючись – досліджувати його, розпізнавати всі його можливі властивості, за допомогою пальців створювати свої власні відтінки і кольорові поєднання. Таким чином через процес виникнення конкретних відчуттів дитина контролює стан пластичного матеріалу, регулює його властивості, які необхідні для створення саме її задуму. Сукупність аналізаторів (органів відчуттів і сприйняття) під час роботи з пластиліном стимулюють синтетичну діяльність мозку, дозволяючи дитині з’єднати свої відчуття і враження в цілісний образ.

Саме під час малювання пластиліном відбувається синхронізація роботи лівої і правої руки, що сприяє швидкій передачі імпульсів кори головного мозку до нервових закінчень кінчиків пальців. Це особливо актуально для дітей з різними формами порушень ЦНС.

Взагалі малювання пластиліном доступне для багатьох категорій дітей з особливими освітніми потребами. Використання даної техніки в роботі з такими дітками корисне для зміцнення нервової системи та розвиває тактильне сприйняття. Через колір та використані форми, такі учні можуть розкрити та виразити свої емоції, що позитивно впливає на процес адаптації до соціуму .

Для дітей, менше впевнених в собі, під час створення декоративних композицій з пластиліну доцільно використовувати схеми, створені учителем. Робота за схемою дає можливість в майбутньому вчитися створювати власний алгоритм послідовності дій.

Крім пальців рук можна використовувати різні допоміжні предмети (олівець, ручка, стек, голка, шило, гребінець, мішковина та ін.) для передачі різних фактур поверхні при малюванні пейзажів, натюрмортів та інших зображень за допомогою щільного накладання та акварельного ефекту.

Діти працюють пластиліном розкутіше і сміливіше, ніж фарбами, адже невдале місце легко зняти й виправити – це дає підстави для творчого експерименту, розвитку фантазії, винахідливості, активному пошуку нових біоформ і кольорових рішень.  Це є особливо важливим фактором у сучасному дитячому мистецтві.

Малювання пластиліном не обмежує дитину жорсткими правилами, і навіть дозволяє бути новатором та шукачем, адже можливості використання даної техніки цілком не досліджено, і можна відкривати й вигадувати нові способи чи прийоми малювання пластиліном.

Роботи учнів ліцею. Тема « Весна прийшла»

Техніки Дудлінг та Зентангл

Зентангл і дудлінг, а також їх поєднання (зендудлінг) – техніки малювання, які останнім часом набувають великої популярності. Інтерес до них пов’язаний з тим, що вони є хорошим способом розслабитися, отримати задоволення, проявити свої творчі здібності, навіть у тому випадку, якщо ви абсолютно не вмієте малювати в класичному розумінні цього слова. Ці техніки прекрасно підходять і для дорослих, і для найменших дітей, які тільки вчаться тримати малярське приладдя

ДУДЛІНГ (від англійського doodle – несвідомий малюнок) – це малювання за допомогою простих елементів (кружечків, закарлючок, ромбів, крапочок, паличок та ін.). У цьому і полягає легкість. Проте з цих простих елементів можуть складатися складні композиції, що вражають уяву. Але в основному це несвідомий малюнок, що дозволяє «відключити мозок», що відкриває дорогу чистій творчості, не скутій правилами. Про те, що вийде в підсумку, ми не знаємо і не замислюємося, рука малює сама по собі. Чи будуть це різноманітні рослини, неіснуючі світи або просто геометричні фігури – не важливо. Головне – отримати задоволення від процесу малювання.

Дудлінг перегукується з іншою технікою малювання – зентанглом. Але в цих техніках є невелика різниця. Якщо дудлінгом можна займатися одночасно з якою-небудь іншою справою, то зентангл вимагає більшої концентрації. Цей малюнок є більш усвідомленим.

ЗЕНТАНГЛ (від zen – врівноваженість, спокій і rectangle – прямокутник) є поєднанням медитації та малювання. Традиційно для малювання зентангла використовуються квадрати 9х9 см. У квадрат поміщається який-небудь малюнок, або він довільним чином ділиться на сегменти, які, в свою чергу, заповнюються різними однотипними елементами (крапочками, кружечками, ромбиками, на що вистачить фантазії). Зентангл допомагає розвинути зібраність, концентрацію, сприяє психологічному розвантаженню, внутрішньому заспокоєнню, покращує зорову координацію і дрібну моторику, а також розвиває творчі здібності та креативність.

Поєднання цих двох технік –ЗЕНДУДЛІНГ (Zendoodling) – ідеально підходить для занять з дітьми. Найпростіший варіант – скористатися розмальовкою або контуром тварини, квітки, пташки (чого завгодно), намальованого за трафаретом, і запропонувати дитині заповнити його простими елементами, а потім їх розфарбувати. Можна ускладнити завдання – розбити малюнок на частини і заповнити отримані сегменти різними візерунками. Ще варіант – запропонувати дитині по-різному заповнити однакові зображення тварин, предметів та ін.

Малювання кавою

Нині набуває популярності таке явище, як малювання кавою. Картини з кави (англ. Сoffee art, Coffee painting, Arfé) – це техніка образотворчого мистецтва, у якій використовують каву як фарбу. При розведенні її водою створюється ефект легкості і тонкощі тонових переходів. Coffeе-art поєднує особливості живопису і графіки. Термін «Coffee art», який згодом став уживатися в усьому світі, був уведений американськими художниками Ендрю Сор і Енджел Саркела-Сор, що працюють у цій техніці. Основою для кавового живопису може слугувати як папір, так і полотно. Сполучна речовина для кави – вода. Різноманітність у відтінках картини досягається за допомогою різниці в кількості кави і води на пензлі – чим більше води, тим менше кави та світліший відтінок і чим менше води і більше кави – то темніший відтінок. Створення картини з кави схоже на техніку «лесирування» в живописі – наступний шар кави наноситься після повного висихання попереднього. Цікаво поєднуються кавовий та акварельний живописи, також техніки роздмухування й малювання набризком. Малюнок починається з краплення кавою на аркуш, яке можна роздмухувати через соломинку для коктейлю в задуманому напрямку і спостерігати за тим, які кавові гілочки ми отримали (пейзаж), учням надається можливість експериментувати. Техніка роздмухування сприяє не лише розвитку творчого та логічного мислення, а ще й розвитку дихальної системи дитини. Аквареллю малюємо художні образи, а потім кавою промальовуємо. Можна застосувати набризкування аквареллю. Дитина набирає фарбу на пензлик і вдаряє ним об інший пензлик, що тримає над папером. Фарба розбризкується на папір. Ця техніка вимагає від дитини зосередженості, уважності, акуратності та приносить задоволення як від самого процесу, так і від отриманого результату. Сприяє розвитку уяви, фантазії, творчих здібностей.

Робота Сохач Дарини, 5 клас

Малювання крапками ( пуантель)

Для роботи у цій техніці малювання учням знадобляться косметичні ватні палички, олівець та фарби (краще, якщо це буде гуаш). Спершу потрібно олівцем окреслити на папері контури майбутнього малюнку, а потім за допомогою ватних паличок нанести на лінії крапками фарбу. Вчителі можуть допомогти дітям намалювати ескіз. Готову роботу можна прикрасити клеєм із блискітками.

Малювання нитками ( ниткографія)

Що знадобиться для створення такого малюнку? Нитки, папір та гуаш. Учні можуть скористатися двома варіантами малювання нитками:

Перший спосіб: спершу потрібно кілька ниток занурити у різнокольорові фарби, потім скрутити їх в одне чи кілька кілець, і покласти їх на білий аркуш. Далі накриваємо аркуш іншим аркушем так, щоби хвостики кожної нитки виходили за його межі. Потім почергово витягуємо нитки, притримуючи верхній аркуш рукою. Відкриваємо аркуш. Готово!

Другий спосіб: спочатку складаємо альбомний аркуш навпіл, потім на одній його частині довільно розміщуємо нитку, попередньо занурену у фарбу. Прикриваємо нитку білою частиною нашого аркушу і притискаємо згорнутий аркуш рукою. Відкриваємо і намагаємося в утворених лініях розгледіти малюнок.

Роботи учнів 5-х класів

Малювання піною

Для роботи у цій техніці учням знадобиться вода, соломинка для коктейлів, шампунь та фарба. У склянку наливаємо воду, додаємо туди трішки фарби та невелику кількість шампуню. Потім опускаємо у рідину соломинку та дуємо в неї доти, доки бульбашки не піднімуться вище склянки. Далі беремо аркуш і прикладаємо його до піни. Утворені візерунки можна залишити такими, як є, а можна домалювати деталі.

Роботи учнів 3-х класів

Діатипія

Техніка «діатипія» (від грецького «dіa» – крізь, через) вважається різновидом монотипії, але вона має свою специфіку. Спеціальним роликом або тампоном легкий шар фарби наноситься на гладку поверхню. Зверху накладається аркуш паперу, який виконує роль основи для малюнка. Зображення виконують олівцем, і на тій стороні, що притиснута до поверхні, відтворюється малюнок із цікавою фактурою та кольоровим тлом. Для ускладнення техніки можна працювати декількома фарбами або ж застосовувати кольоровий папір.

Водяна печатка

Незвичайна живописна техніка – «водяна печатка». Густа фарба наливається на воду, зверху прикладається аркуш паперу. Звідси й назва «водяна печатка», тому що відтворення відбитку відбувається прямо з водяної поверхні.

Живопис столовою ложкою

Потрібно на палітрі добре розвести гуашеві фарби. Дитина як матеріал для малювання використовує столову ложку для споживання їжі. Ребро ложки опускаємо у фарбу відповідного кольору і прикладаємо до основи (папір, картон), натискаємо та робимо досить різкий рух ( лінія, заокруглення, хвилю), відповідно до задуму картини. Допрацьовуємо елементи пензликом, ватною паличкою, пальчиком….)