Цікаві завдання та ігрові форми роботи з теми „ Іменник ” ( Практичний навчальний посібник )

Цікаві завдання

та

ігрові форми роботи

з теми „ Іменник ”

( Практичний навчальний посібник )

Цікаві завдання та ігрові форми роботи з теми „ Іменник ” ( Практичний навчальний посібник )

/Укладач: Тарнопольська О.В. – Бердичів. - 40 с.

Навчальний практичний посібник містить теоретичний матеріал, цікаві завдання та ігри з теми „ Іменник ”. До нього ввійшли кросворди, чайнворди, лінгвістичні ігри та задачі, вправи – змагання, загадки – жарти, нетрадиційні види диктантів (бліц – диктант, само диктант – фантазія, лінгво – географічний, програмований, кросвордний акродиктант), ребуси.

Пропоновані матеріали можуть бути використані вчителями – словесниками для урізноманітнення форм роботи на уроках, класними керівниками у позакласних заходах.

Посібник стане помічником для учнів 6 класу, старшокласників та абітурієнтів, що прагнуть поглибити свої знання з рідної мови.

Зміст

Передмова

Мета посібника – закріпити й удосконалити здобуті учнями знання з теми  „ Іменник ”.

Навчальний посібник адресовано тим учителям, які прагнуть працювати творчо, шукають можливості для створення ситуації успіху для кожного школяра.

Матеріали допоможуть розвивати мислення та творчі здібності учнів, формуватимуть практичні навички в оволодінні мовою, зацікавлять дітей навчальною дисципліною.

Послідовність викладу матеріалу відповідає вимогам чинної програми з української мови. Правила подано в повній відповідності до Українського правопису.

Вступ

Про цікаві завдання й ігрові форми роботи з української мови

Мова - багата і розмаїта, як всесвіт. У ній закарбовано все, що пізнала, пережила і відчула людина. Мова українського етносу за­фіксувала історію, традиції, культуру, інтелекту­альну і виробничу діяльність, світобачення, дух нашого народу, його менталітет. Тому-то рідна мова є однією з найважливіших ознак і чинників освіченої, національно свідомої людини, вона займала, займає і буде займати чільне місце у сис­темі освіти, а працювати над нею учні мають охоче, з радістю і задоволенням.

Вивчення української мови в школі передбачає, як відомо, реалізацію трьох основних, тісно пов'я­заних між собою завдань: 1) дати школярам знан­ня з мови і вміння використовувати їх у практиці спілкування; 2) розвивати мислення, творчі вмін­ня й здібності; 3) виховувати національно свідому особистість.

Зацікавити школярів українською мовою як предметом навчання можна передусім шляхом уникнення одноманітності, шаблону і схематизму в роботі над словом, позбавлення учнів необхіднос­ті нудно зубрити визначення і правила. Чітке і доказове опрацювання мовних явищ та варіювання форм, методів і прийомів навчання, адекватних виучуваним фактам, є тими чинниками, які збу­джують пізнавальний інтерес і стимулюють само­стійне мислення школярів. У зв'язку з цим має бути належно оцінена роль і місце у навчальному процесі цікавих мовних матеріалів.

Щоб оцінити значення і місце цікавих завдань та ігрових форм роботи над українським словом, потрібно насамперед наголосити, що використан­ня їх ставить за мету не розважати, а навчати шко­лярів, збагачувати їх знаннями в обстановці розку­тості, задоволення і радості. Цікаві мовні матеріали не повинні знижувати рівень навчальної роботи, а, навпаки, нести мовознавчу інформацію, над якою учні із задоволенням або й захопленням працюють і яку легко, невимушене засвоюють. У процесі добору таких матеріалів учитель, крім цікавості, враховує всі загальнодидактичні й мето­дичні принципи навчання, зокрема науковість і доступність знань. Для цікавих завдань і лінгвіс­тичних ігор добираються науково обґрунтовані мовні факти, які відповідають рівню підготов­леності школярів і захоплюють їх. Цікаві завдання і мовні ігри - це, по суті, вправи, спрямовані на засвоєння й осмислення знань у жвавій, приємній атмосфері. Робота над ними викликає інтерес, збу­дження, а опора на емоційність сприяє кращому засвоєнню і запам'ятанню відомостей з мови. Тематика цікавих завдань і лінгвістичних ігор може бути безпосередньо пов'язана з виучува­ними, визначеними програмою відомостями і може, особливо у позакласній роботі, охоплювати позапрограмові факти. У кожному разі цікаві мовні матеріали передбачають досягнення дидак­тичної мети - розширення і зміцнення мовних знань, збагачення словникового запасу школярів й удосконалення їхнього мовлення.

Використання цікавих, ігрових мовних мате­ріалів винятково важливе з погляду розвитку мислячої особистості. По-перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самотужки знаходити шляхи розв'язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати виснов­ки. А де розвиває творчі можливості школяра, його увагу, самостійність та ініціативність. По-друге, робота з цікавої мови створює позитивну мотивацію учіння, пробуджує бажання знати і нерідко стиму­лює прилучення до праці над словниками, науково-популярною мовознавчою літературою, що формує вміння учитися, виховує культуру праці. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здіб­ностях, що зумовлює самореалізацію особистості.

Впровадження в навчальний процес роботи над цікавими мовними матеріалами відкриває великі можливості для реалізації виховної мети - форму­вання національне свідомого українця. Через відпо­відно дібраний мовний матеріал і завдання до нього демонструється багатство і розвиненість української мови, її мелодійність і краса. У грі словом школярі навчаються відчувати дух, виразність рідного слова. А тематично об'єднані дидактичні матеріали украї­нознавчого спрямування збуджують любов до рід­ного краю, національну гордість і свідомість.

Імeнник як чaстина мови. Імeннии – назви iстот тa нeістот

Імeнники налeжать до пeвного рoду, змiнюються за числами та вiдмiнками.

Початковою формою для іменника є форма називного відмінка однини: козак, душа, серце.

У реченнях іменник найчастіше виступає підметом або додатком:     Вишивала     молоденька     мати     вишиванку. (Є. Лещук). Але може бути й присудком: Син для матері - відрада,. (Олесь Гончар), означенням: І знов у тебе в серці розцвітуть Шевченка думи і пісні Тичини. (М. Рильський).

Іменник — самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання хто? що?

Іменники — назви   істот відповідають на питання хто?

(людина, школяр, заєць, пташеня).

Іменники — назви неістот відповідають на питання що?

(дерево, трава, будинок, стіл).

Вправа „Пригадайте іменники”

Ведучий пропонує написати у дві окремі колонки щонайбільше іменників — назв живих і неживих пред­метів на одну якусь букву. Виграв той учень (або група), який протягом визначеного часу (3—5хв.) записав най­більшу кількість таких слів, правильно згрупувавши їх. Наприклад, добираються слова на букву н (назви не­живих предметів — ніж, нога, ножиці, нежить, ніс, нота; живих предметів — ненька, Ніна, нерпа, Надія, невільник).

Загадки-жарти

1. Яке місто літає? 2. Яку країну можна носити на голові? 

Відповідь: 1) Орел 2) Панама

Вправа „Східці”

Впишіть у кліточки загальні іменники, що починаються однією і тією ж буквою.

І. 1. Міра площини. 2. Гірське селище. 3. Казахський народний співець. 4. Збірник географічних карт. 5. Синонім до слова актор. 6. Слово з протилежним значен­ням. 7. Місце стоянки, злітан­ня і посадки літаків

ІІ. 1. Назва ноти. 2. Антонім до слова спокій. 3. Квітка. 4. Музич­ний інструмент. 5. Городня рослина. 6. Група сліп або окреме слово, що виражає закінчену думку.

Гра „Замініть синонімом”

Ведучий пропонує учням записати ряд іменників, що вживаються в українській мові з переносним значен­ням. До кожного з них слід підібрати синонім — за­гальну назву. Виграє той, хто першим правильно це зробить.

Слова для гри:

Плюшкін, Іуда, барон Мюнхгаузен, Ілля Муромець, Геркулес.

Кросворд „Синоніми”

По горизонталі: 1. Заколот.  2.  Нога звіра. 3. Ліс. 5. Розвага. 7. Наукова робота. 8. Картопля. 10. Будинок. 11. Коло. 14. Збройна боротьба.  15.Трясовина. 16. Шовковиця. 18. Товариш. 19. Моряк.

По вертикалі: 1. Наймит. 3. Бій. 4. Невільник. 6. Товаришування. 7. Робота. 9. Лекція. 12. Праця. 13. Ураган. 15. Танцювальний вечір. 17. Канат.

 Чайнворд „Синоніми”

1. Намова. 2. Труд. 3. Актор. 4. Здібність. 5. Неспокій. 6. Вій­сько. 7. Провалля. 8. Невільник. 9. Заколот. 10. Стадо коней. 11. Неправдиве обвинувачення.

Лінгвістична гра „Естафета ”

•                    Кожен ряд учнів одержує завдання записати на дошці у колонку сло­ва. Учень, який написав слово, передає крейду іншому зі свого ряду. Переможе той ряд, хто швидше впорається із завданням і не допус­тить жодної помилки.

(Дошка поділена на стільки частин, скільки рядів у класі, наприклад, чотири ряди. У кожній колонці учні записують слова, що позначають: 1-й ряд — назви квітів, 2-й ряд — назви фруктових дерев, 3-й ряд — на­зви домашніх тварин, 4-й ряд — назви птахів).

•                    Узагальнювальні запитання до класу:

1.   На які питання відповідають записані слова?

2.   До якої частини мови вони належать?

3.   Назвати загальне значення, морфологічні й синтаксичні ознаки іменників.

Гра «Обернені слова».

Прочитайте і запишіть слова в прямому і зворотному порядку, поясніть їхнє лексичне значення. Доберіть до них спільнокореневі слова, визначте корінь, вкажіть, які з них істоти, а які — неістоти. Рис, кіт, мир, козуб.

Гра „Навпаки”

Прочитайте слова в прямому і зворотному порядку. Визначте, які з них істоти, а які — неістоти. Поясніть значення імен.

Алла, Пилип, око, корок, піп, біб.

Гра „Утворіть нові слова”

Утворіть нові слова і запишіть. Визначте, які з них істоти, а які — неістоти. Поясніть правопис цих слів та складіть з ними речення.

1) Префікс від слова повів, корінь від слова їздити, суфікс від слова вушко, закінчення від слова рука. 2) Префікс від слова поїзд, корінь від слова радити, суфікс від слова лісник. 3) Префікс від слова вихід, корінь від слова лазити, суфікс і закінчення від слова кізка. 4) Префікс від слова збити, корінь від слова в'язка, суфікс від слова кілок. 5) Префікс від сло­ва притиснути, корінь від слова кордон, суфікс від слова розвідник.

Іменники – загальні та власні назви. Велика літера і лапки у власних назвах.

Іменники можуть позначати загальні та власні назви.

Загальні назви стосуються багатьох однакових пред­метів: місто, річка, гора. кінь.

Власні назви стосуються окремих предметів, щоб відрізняти їх від інших подібних: Київ, Дунай, Говерла, Орлик.

Гра „Хто спритніший”.

•                    Дібрати до іменників, що означають загальні назви, іменники — власні назви (4—5 прикладів).

1) Персонажі казок: ... 2) Сузір'я: ... 3) Європейські країни: ... і) Східні країни: ... 5) Острови (або півострови): ... 6) Моря: ... 7) Го­ні: ... 8) Вулиці: ... 9) Стадіони: ... 10) Назви цукерок: ... 11) Марки автомобілів: ... 12) Діячі спорту та культури: ...

•                    Скласти речення: а) з однорідними членами; б) з узагальнювальним словом після однорідних членів; в) з узагальнювальним словом перед однорідним членами. Пояснити розділові знаки, накреслити схеми.

Гра „Ерудит”.

Прочитайте і спишіть назви, розкриваючи дужки. Вставте, де потрібно, лапки та поясніть написання великої букви.

(Г)азета (в)ечірній (д)онбас, (л)ітак (р)услан, (з)бройні (с)или, (а)втомобіль (м)осквич, (з)бройні (с)или (у)країни, (м)агазин (в)ироби з де­рева, (п)овість (т)арас (б)ульба, (в)улиця (п)рорізна, (к)артина (п)еред (г)розою, (с)анаторій (у)країна, (с)тадіон (д)инамо, (в)еликдень, (м)істо (б)огуслав, (с)танція (м)етро (т)еатральна.

Вправа „Розкрий дужки”.

Спишіть назви, розкриваючи дужки. Правопис слів поясніть. (Г)енеральний (с)екретар ООН, (п)резидент (у)країни, (г)олова (в)ерховної (р)ади (у)країни, (п)резидент (с)получених (ш)татів (а)мерики, (п)рем'ерміністр (к)анади, (м)іністр освіти і науки (у)країни, (п)осол (р)еспубліки (п)ольща, (п)резидент (н)аціональної (а)кадемії (н)аук (у)країни, (м)іністерство (к)ультури (у)країни, (у)країнське (т)овариство (о)хорони (п)ам'яток (і)сторії та (к)ультури, (ц)ивіль­ний (по)вітряний (ф)лот (у)країни, (д)емократична (п)артія (у)країни, (у)країнська (р)еспубліканська (п)артія, (г)ельсінська (с)пілка, (н)ародний (р)ух (у)країни, (т)овариство (о)б'єднаних (у)країнських (к)анадців, (о)рганізація (о)б'єднаних (н)ацій.

Астрономічна мініатюра. "Дивлюсь я на небо..."

Завдання: напишіть мініатюру, використовуючи власні астрономічні назви (в т.ч. народні назви); в художньому стилі передати враження від побаченої картини вечірнього неба.

Астрономічний словник

Велика Ведмедиця, Козеріг, Марс, Молочний Шлях, Сатурн, Юпі­тер, сузір'я Великого Пса, зірка Альтаїр, Великий Віз, Квочка, Пасіка, Чумацький Шлях.

Дубль-самодиктант

Завдання: до поданих загальних назв підібрати власні, записати, пояснити орфограми.

Мовний матеріал для дублювання

1. Назви релігійний свят: Великдень,...

2. Назви культових книг: Псалтир, ...

3. Назви храмів, пам'яток архітектури: Софіївський собор,...

4. Назви історичних подій: Лютнева революція,...

5. Назви орденів: орден князя Ярослава Мудрого,...

6. Назви медалей: медаль "За бездоганну службу",...

7. Назви творів, кінофільмів: фільм "Чорна рада",...

Рід Іменників. Іменники спільного роду.

Іменникові властивий граматичний рід: чоловічий, жіночий, середній. У назвах людей і тварин за допомо­гою роду розрізняється стать (хлопець — дівчина; півень — курка; тигр — тигриця), інколи і вік (орел, орлиця — орля).

Існує багато назв тварин, у яких розрізнення родових іменникових форм немає: дятел, зозуля, окунь, щука, комар, муха.

Рід іменників, ужитих у множині, визначають за почат­ковою формою: дерева (дерево) — середній рід.

Іменники, що вживаються тільки у множині, за родами не розрізняються: двері, канікули, Моринці.

Є іменники, що належать до чоловічого роду, проте можуть позначати осіб і чоловічої, і жіночої статі: професор, інженер, лейтенант, біолог.

Іменники на зразок професорка, математичка належать до просторіччя.

На означення окремих професій існують форми чолові­чого й жіночого родів: учитель — учителька; письменник — письменниця.

Вправа „Додайте прикметник”.

Ведучий читає ряд іменників чоловічого і жіночого роду. Учасники гри по черзі називають потрібні за змістом прикметники, узгоджуючи їх у роді з іменником. Хто помилився у визначенні роду або не зміг назвати прикметника, встає і продовжує стояти доти, поки не дасть правильної відповіді в наступну чергу. Виграє той, кому жодного разу не довелося вставати.

Слова   для   гри:

Путь, біль, магістраль, Сибір, полин, опис, степ, дріб, рояль, тюль, кітель, шинель, емаль, туш, собака.

Гра „Вгадайте”

Учитель повільно читає тлумачення іменників «спільного» роду, а учні по черзі повинні називати ці іменники. За кожне правильно назване слово записує­ться очко. Виграє учень, який набрав найбільше очок.

1. Той, що задається. 2. Дуже неохайна людина. 3. Неуважна людина. 4. Дитина, яка втратила батьків.

Гра "Зайве слово"

Підкресліть "зайве" з погляду граматики слово. Вибір обґрунтуйте.

1. Танго, сопрано, пальто, депо, бюро;

2. Листоноша, дружина, староста, слуга, сирота;

3. Дріжджі, радощі, окуляри, листки, ножиці;

4. Степ, біль, дріб, ступінь, пить;

5. Марш, вежа, круча, плече, надія.

Вправа-змагання „Держава та її символи”

Назвати одним словом, визначити рід

Команда «А»

1) Країна, а також місцевість, де людина народилася, рідний край. (Батьківщина, Вітчизна (урочисто))

2) Урочиста пісня, що є символом державної єдності. (Гімн)

3) Встановлене державною владою загальнообов'язкове правило, що має найвищу юридичну силу. (Закон)

4) Державний орган України, що здійснює охорону громадського по­рядку. (Міліція)

5) Незалежна суверенна держава у центрі Європи. (Україна)

6) Сукупність усіх Збройних Сил держави: сухопутних, морських, по­вітряних. (Армія)

7) Назвати синоніми до слова кордон. (Рубіж, межа)

8) Палиця з кулястим потовщенням на кінці, що була у козаків симво­лом влади і яку отримує на інаугурації президент України. (Булава)

Команда «Б»

1) Символічний знак держави, міста чи роду, зображуваний на прапо­рах, монетах, печатках. (Герб)

2) Країна зі своїм урядом, законами, кордонами та спеціальними орга­нами. (Держава)

3) Територія, що становить єдине ціле з погляду історії, природних умов, населення. (Країна)

4) Центральна урядова установа, що відає окремою галуззю господар­ства або державного управління. (Міністерство)

5) Умовне позначення якогось предмета або поняття. (Символ)

6) У Київській Русі — збройний загін, що становив постійну військову

силу князя і брав участь в управлінні князівством. (Дружина)

7) Межа між державами. (Кордон)

8) Організація українського козацтва XVI— XVIII у пониззі Дніпра.        (Запорозька Січ)

Завдання-гра „Не помились”

Кожному з учасників гри пропонується назвати прикмет­ник, узгодивши його в роді з поданими нижче іменниками (наприклад, путь далека).

Чоловічого роду: біль, важіль, висип, кабель, лебідь, мигдаль, мотель, накип, насип, петель, перекис, плюш, степ, ступінь, тунель, фарш, фес­тиваль, хвощ, циркуль, шампунь, шніцель, штабель, штемпель, щабель, щавель, щебінь, яструб.

Жіночого роду: акварель, ваніль, вермішель, вуаль, гортань, деталь, жовч, здобич, кадриль, каніфоль, кефаль, латунь, медаль, міль, ожеледь, папороть, стать, суміш, суть, тінь, форель, ціль, цвіль, чверть, шинель, шрапнель.

Завдання-гра «Хто більше?».

За 5 хвилин пропонується записати яко­мога більше іменників

1) чоловічого роду на -а (я): бурлака, вельможа, воєвода, вояка, гайда­мака, гульвіса, нетяга, старшина, суддя, тесля, хлопчина;

2) чоловічого роду на -о: безпалько, вовчисько, дядько, здоровило, міся­ченько, хвалько, чудило;

3) чоловічого роду на -е: вітрище, вовчище, кавунище, кожушище, кома­рище, котище, морозище, чоловічище;

4) подвійного (спільного) роду: бідолаха, вереда, волоцюга, забудько, за­давака, замазура, зівака, паливода, злюка, каліка, капризуля, колега, ледацюга, лежебока, листоноша, недотепа, недоучка, незграба, нероба, нікчема, плакса, хитрюга;

5) чоловічого роду на приголосний, відповідники яких у російській мові належать до жіночого роду: біль, сип, дріб, насип, опис, полин, степ.

Завдання-змагання.

Від запропонованих слів утворіть іменники. Ви­значте їхній рід. Хто більше?

Теплий, швидкий, садити, мудрий, гордий, північний, шуміти, вес­няний, осінній, плакати.

Гра «Музичні слова».

Запишіть якомога більше іменників, до складу яких би входили ноти: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Визначте їх рід, число.

Наприклад: дорога, редиска, ведмідь. Виграють ті, у кого правильно на­писано більше слів. Яке слово складається з двох нот і означає те саме, що і російське судьба?

Число іменників. Іменники, що мають форми тільки однини або тільки множини.

Більшість іменників може вживатися в однині й у множині: артист     артисти, кінь — коні, стіл — столи.

Іменник у формі однини вживається для позначення одного предмета, іменник у формі множини — для позначення двох і більше предметів.

Проте є іменники, що мають лише форму однини. До таких іменників належать назви:

•  речовин: молоко, масло, залізо, руда;

•  почуттів: радість, піднесення, вірність, кохання;

•  власні назви: Вінниця, Дунай, Місяць, Леся Українка.

Деякі іменники мають тільки форму множини. Це назви:

•  парних або таких, що складаються з кількох частин, предметів: ножиці, окуляри, двері, сани, меблі, шахи;

•  речовин: вершки, дріжджі, консерви., парфуми;

•  сукупностей предметів: гроші, джунглі, надра, хащі;

•  відрізків часу, свят, обрядів: канікули, іменини, вечорниці;

•  почуттів, станів: жалощі, гордощі, веселощі, прикрощі;

•  географічні назви: Черкаси, Альпи, Афіни.

Іменники, які позначають сукупність однакових або по­дібних предметів, що сприймаються як єдине ціле, нази­ваємо збірними: товариство, колосся, коріння, молодь.

Збірні іменники мають форму однини: золоте листя.

Іменники, що вживаються лише у формі однини, інколи можуть уживатися в множині:

•  якщо власні назви вживаються з метою створення уза­гальненої назви ряду осіб, предметів, країн, міст: Вітер горді знамена  підносить,  йде  славетний  коша родовід: Богуни, Палії, Кривоноси, Нечаї... (С. Гаряча);

•  якщо загальні назви передають узагальнення: Заберіть з собою всі лиха, всі зла. (Т. Шевченко) або вказують на сукуп­ність предметів: Тут співали мені дуби, степ гойдав пшениці і вівса. (Д.Луценко);

•  якщо географічні назви вжиті в переносному значенні (у такому разі їх пишемо з малої літери): Усі ми осягали еверести світової і рідної літератури. (Л. Пастушенко);

•  у ролі термінів: болі й шуми у серці (термін медицини); мінеральні води (термін харчової промисловості); високоякісні сталі (термін важкої промисловості).

З метою узагальнення форма однини може бути вжита замість форми множини: В усі часи українська жінка дивувала своєю силою й незламністю. (З газети).

Кросворд „Не помились”

Впишіть у вертикальні ряди іменники, що вживають­ся тільки у множині.

1. Зимова повозка на полозах. 2. Отвір у стіні, через який входять до кімнати, 3. Широкий вхід або проїзд, що закривається отворами. 4, Си­нонім до слова майно. 5. Перерва в навчальних заняттях. 6. Відходи, що створюються при розмелю­ванні зерна. 7. Приємне емо­ційне почуття. 8. Паливо, 9. Обласний центр України.

Відповіді: 1. Сани. 2. Двері. 3. Ворота. 4. Пожитки. 5. Канікули 6. Висівки. 7. Радощі. 8. Дрова. 9. Суми.

Загадки

1. Яка назва гір, що вживається тільки в множині, має в своєму складі ноту?

2. Який іменник, що вжива­ється лише в множині, із зміною закінчення стане іменником, що означає висушену траву і вживається тільки в однині?

3. До якого іменника, що вживається лише в однині, слід додати одну букву, щоб він став назвою міста — іменником, що вживається тільки в множині? 

Відповіді: 1. Піренеї. 2. Сіни – сіно. 3. Сум – Суми.

Розподільний акродиктант

Випишіть у першу колонку іменники, що вживаються лише в од­нині; у другу колонку - множинні іменники; у третю колонку - імен­ники, що мають форму однини і множини.

Поясніть орфограми.

Вугілля, Іран, ерудит, заздрощі, радість, ненависть, Ромни, німці, олово, обценьки, опис, Бірки, лапки.

Ключ: перші літери слів складають словосполучення "вірно зроб­лено". Знайдіть помилку в словосполученні.

Завдання-змагання.

Прочитайте і спишіть  іменники. Підкресліть ті з них, які мають форму лише множини.

Місто, вибори, учні, вересень, ножиці, вікна, береза, Чернівці, лис­ток, яблуко, штани, стілець, ручки, канікули, книжка, плечі, іменини, лимон, заєць, ворота, дерева, вершки, ріки, батьки, море, садок, лінощі, олівці, зошити, заздрощі, лещата.

Завдання-гра «Хто більше?».

Пропонується виконати за 5-10 хв. Записати якомога більше іменників, які мають форму тільки мно­жини.

•   Назви предметів, що складаються з двох однакових чи однорідних частин: граблі, ножиці, ... .

•   Назви речовин, маси, матеріалу: дріжджі, дрова, ... .

•   Грошові суми: гроші, кошти, ... .

•   Назви решток речовин, що утворилися внаслідок якогось процесу, дії: висівки, вершки, ... .

•   Ігри: піжмурки, шахи, ... .

•   Звичаї, обряди: іменини, оглядини, ... .

•   Назва тривалих проміжків часу: роковини, ... .

•   Географічні назви: Лубни, Карпати, ... .

•   Почуття: заздрощі, радощі, ... .

Завдання-змагання.

Від запропонованих слів утворіть іменники. Ви­значте їхній рід. Хто більше?

Теплий, швидкий, садити, мудрий, гордий, північний, шуміти, вес­няний, осінній, плакати.

Гра „Будьте уважними”

Ведучий повільно називає чотири іменники, один з яких відрізняється від інших трьох числом. Ви­грає той, хто правильно відокремить такий іменник і пояснить, в чому полягає його відмінність від інших.

Іменники можна згрупувати так:

         Відмінки іменників. Значення відмінків.

Розподільний диктант

Орієнтуючись на таблиці закінчень, іменники поставте в орудному відмінку однини (ким? чи м?) і запишіть у дві колонки: 1) з буквою о в закін­ченні; 2) з буквою е або є в закінченні.

1. Алмаз, сюрприз, паранджа, янтар, серце, Ася, яблунька, де­пеша, яблуня, директор, ядро, межа, звіробій, вітер, вдача, піс­няр, пластир, комар, плащ, вівчар. 2. Якір, квартира, осокір, кресляр, ветеринар, столяр, пустир, панцир, екземпляр, стайня, си­лач, сторож, льотчиця, вимпел, ювіляр, кочегар, книжка, остача, тягар, хабар.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочи­таєте: 1) вислів І. Карпенка-Карого; 2) вислів, приписуваний Галілео Галілею.

Розподільний диктант

Орієнтуючись на таблиці закінчень, іменники поставте в називному відмінку  множини  і  запишіть у дві колонки:

1)   із  закінченням  и,  2)   із закінченням  і.

Взірець, осокір, картяр, огорожа, плуг, горіх, хрущ, подорож, ювіляр, панчоха, ошуканець, ніша, ударник, бригадир, муляр, снігур, верф, якір, джгутик, пустир, книжка, аптекар, льотчик, лижа, комаха, огірок, страйкар, сич, помідор.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочи­таєте вислів М. Рильського.

Поділ іменників на відміни. Відмінювання іменників.

За особливостями відмінювання іменники поділено на чотири угруповання, що називаються відмінами. У певному відмінку іменники кожної з відмін мають однакові закінчення.

Щоб визначити, до якої відміни належить іменник, його потрібно поставити у початковій формі, тобто в називному відмінку однини, й визначити в ньому закінчення й основу.

До жодної відміни не належать:

•  незмінювані іменники (табу, бюро, таксі, кутюр'є);

•  іменники, що вживаються тільки у формі множини

(Гребінки, двері, ворота, ножиці, сани, консерви).

Відмінювання іменників першої відміни

Залежно від відмінкових закінчень іменники першої відміни поділяються на групи: тверду, м'яку й мішану.

Щоб визначити групу, іменник потрібно поставити в початковій формі (називному відмінку однини).

Іменники першої відміни твердої групи в орудному від­мінку однини мають закінчення -ою: країною, головою; м'якої й мішаної групи — закінчення -ею: піснею, вулицею, тишею; а після голосного й апострофа пишемо -єю: армією, сім'єю.

У давальному й місцевому відмінках однини перед закінченням -і кінцеві приголосні основи іменників першої відміни [г], [к], [х] чергуються із [з¹], [ц¹], [с¹]:

нога — нозі, на нозі;

небезпека — небезпеці, у небезпеці;

муха — мусі, на мусі.

Шиплячі приголосні [ж], [ч], [ш], [дж] перед свистячими [з], [з¹], [с], [с¹],  [ц], [ц'], [дз], [дз'] змінюються у вимові на відповідні їм свистячі. Внаслідок такого уподібнення приго­лосних вимовляємо:

•  подовжений свистячий звук:  дочці  [д о ц':  і],  донечці [д о н е ц': і], лисичці [л и с и ц': і];

•  два свистячі звуки: подружці [п о д р у з' ц' і], книжці [к н й з' ц' і], товаришці [т о в а р и' с' ц' і].

На письмі такі зміни у вимові не позначаємо.

Щоб не помилитись у написанні, форму слова із сумнівним приголосним потрібно змінити або дібрати до нього споріднене так, щоб після сумнівного звука стояв голосний (подружці — подруженька) або приголосний, що не впливає на вимову попереднього звука (донечці — донечка).

У родовому відмінку множини іменники першої відміни мають нульове закінчення: доріг□, машин□, губ□ (і губів, легень□ (і легенів), круч□, меж□, шкіл□ або закінчення -ей, -ів: мишей, суддів, старостів (і старост□ — з іншим значенням).

В іменниках, які в називному відмінку однини перед закінченням мають сполуку двох приголосних, у родовому відмінку множини між ними з'являється [о] або [е]: дочок, мисок, ігор, сосон (і сосен), воєн (і війн), домен, шабель. В іншомовних словах на -к(а) з'являється [о]: марка — марок, арка — арок.

У формі родового відмінка множини іменники жіночого роду на -я пишемо з м'яким знаком: яблунь, земель, їдалень.

У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення:

•  для твердої та мішаної груп - -ах: у книжках, на кру­чах, у межах;

•  для м'якої групи - -ах (на письмі -ях):  на вулицях, на полицях, у сім'ях.

Відмінювання іменників другої відміни.

Запам'ятайте: зміна закінчення в родовому відмінку впли­ває на значення слова!

Наприклад:

•  ділового папера, але аркуш паперу;

•  каменя (великого), але каменю (матеріалу);

•  листопада (місяця), але завершення листопаду (явища природи);

•  блока (механізму), але блоку (об'єднання людей, країн);

•  детектива (агента), але детективу (твору). Закінчення деяких іменників другої відміни залежить від

наголосу:

•  моста — мосту;

•  стола — столу.

У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення:

•  у твердій групі - -ові, -у: директорові (директору);

•  у мішаній групі та в м'якій після приголосного - -еві, -у (у м'якій  групі  на  письмі  -ю):  товаришеві  (товаришу), велетневі (велетню);

•  у м'якій групі після голосного та апострофа - -еві, -у (на письмі -єві, -ю): добродієві (добродію), солов'єві (солов'ю).

В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем і -ам.

Закінчення -ом мають усі іменники чоловічого та серед­нього роду твердої групи: майстром, селом.

Закінчення -ем мають іменники чоловічого й середнього роду мішаної та м'якої груп (у м'якій групі після голосного й апострофа на письмі -єм): конем, слухачем, плечем, прізви-щем, солов'єм, урожаєм.

Закінчення -ам (на письмі -ям) мають усі іменники серед­нього роду на -я: життям, змаганням, знанням, листям, щастям.

У формі кличного відмінка іменники другої відміни мають закінчення:

Приголосні основи [г], [к], [х] у формі кличного відмінка чергуються з [ж], [ч], [ш]: друже, козаче, пташе.

Форма кличного відмінка множини збігається з називним відмінком множини: Любітеся, брати мої, Украйну любіте. (Т. Шевченко).

У орудному відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ший, -ями, -ми.

Закінчення -ами (у твердій і мішаній групах), на письмі - -ями (у м'якій групі) мають іменники чоловічого та серед­нього роду: товаришами, прізвищами, полями, багаттями.

Закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, а також на письмі -ями) мають іменники чоловічого та середнього роду: крильми (й крилами); кіньми (й конями), гістьми (й гостями), коліньми (й колінами), чобітьми (н чоботами, чоботями).

Закінчення -има мають іменники очі (очима) та плечі (плечима).

В орудному відмінку однини перед закінченням -ю кінцевий приголосний основи подовжуємо (на письмі позначаємо подвоєними літерами): сіллю, піччю, сталлю, галуззю.

Якщо у початковій формі в кінці основи збігаються два різні приголосні звуки, подовження немає (на письмі немає подвоєних літер): скатертю, повістю, радістю, гордістю.

Після літер б, п, в, м, ф, р перед закінченням -ю ставимо апостроф: любов'ю, кров'ю, матір'ю.

У кличному відмінку іменники третьої відміни переважно вживаються у поезії: радосте, юносте, любове.

Суфікси -ат-, -ят- з'являються в родовому, давальному та місцевому відмінках іменників четвертої відміни однини: лошати, ягняті, малят.

Суфікс -ен- буває в усіх відмінках однини, крім називно­го, знахідного та кличного, а також у всіх відмінках множини: племені, імен.

У знахідному відмінку множини іменники — назви істот мають паралельні форми: Погнав пасти телят (або теля­та), а пригнав гусенят (або гусенята). (Народна творчість).

Форми іменників — назв неістот у знахідному відмінку множини збігаються з називним відмінком множини: розмалюємо горнята; пам'ятаємо імена.

Гра „Частина слова за вами”

1. Допишіть букви, яких не вистачає, і прочитайте по    вертикалі     іменники другої     відміни     м'якої групи.

Відповідь: Секретар, поводир, слюсар, лікар, пухир, сухар.

2.  Впишіть у вільні клі­точки букви, яких не ви­стачає,   і   прочитайте   по вертикалі іменники міша­ної групи другої відміни.

Відповідь: Каменяр, школяр, тесляр, котляр, маляр.

3. Допишіть букви, яких не  вистачає, і   прочитайте по    вертикалі     іменники твердої групи другої від­міни.

Відповідь: Бригадир, командир, гектар, цукор, касир, двір.

Кросворд «Чотири відміни іменників»

Слова цього кросворда — іменники, що належать до чотирьох відмін.

По. горизонталі: Іменник другої відміни – ударний інструмент. 5. Іменник другої від­міни - засіяна  ділянка  землі. 6. Іменник  четвертої відміни — пташа  курки.  8.  Іменник третьої відміни—антонім до слова проводи. 11. Іменник другої відміни — медичний працівник. 14. Іменник першої відміни — велика хижа морська риба. 15. Іменник другої відмі­ни — синонім до слова отець. 17. Іменник третьої відміни — поїздка по далеких країнах. 19. Іменник другої відміни — слід від рани. 21. Іменник другої відміни — передня частина голови людини. 22. Імен­ник другої відміни — сім днів від понеділка до поне­ділка. 24. Іменник четвертої відміни — молодий коник. 26. Іменник другої відміни — бджолина сім'я.

По вертикалі: 1. Іменник другої відміни — гра з м'ячем. 2. Іменник третьої відміни — антонім до слова горе. 3. Іменник другої відміни, утворений від дієслова бити. 4. Іменник першої відміни — синонім до слова мати. 7. Іменник другої відміни — майстер, що вирізує по дереву, кості. 9. Іменник другої відміни— небесне світило. 10. Іменник першої відміни — прилад для писання. 12. Іменник другої відміни — свійський птах. 13. Іменник другої відміни — 12 місяців. 16. Імен­ник другої відміни — природне водоймище. 17. Імен­ник другої відміни — частина тулуба від шиї до руки. 18. Іменник першої відміни — фруктове дерево. 20. Іменник другої відміни — великий водний простір. 23. Іменник другої відміни — антонім до слова холод. 25. Іменник першої відміни — нога у тварини.

Відповіді:

По горизонталі: 1. Барабан. 5. Поле. 6. Курча. 8. Зустріч. 11. Лікар. 14. Акула. 15. Батько. 17. Подорож. 19. Шрам. 21. Обличчя. 22. Тиждень. 24 Лоша. 26. Рій.

По вертика­лі: 1. Баскетбол. 2. Радість. 3. Бій. 4. Ненька. 7. Різьбяр. 9. Сонце. 10. Ручка. 12. Індик. 13. Рік. 10. Озеро. 17. Плече. 18. Груша. 20. Море. 23. Жар. 25. Лапа.

Гра „Приховані  слова”

І. Допишіть пропущені бук­ви і прочитайте іменники третьої відміни.

II. Впишіть букви, яких не вистачає, і прочитайте іменники четвертої відміни.

Відповіді: І. Ніч, мати, кров, любов, смерть, область, зустріч, доповідь.

II. 1. Теля, курча, порося, дитинча, гусеня, плем'я, тім'я. 2. Орля, хлоп'я, індича, вовченя, лисеня, зайча, ягня.

Гра „ Відгадайте слово ”

В цю гру можна грати невеликими групами, її учас­ники домовляються між собою, що матеріалом для гри служитимуть, наприклад, іменники першої відміни у родовому відмінку множини.

Варіант 1. Один із учасників гри пише на арку­шику паперу першу і останню букви якогось іменника першої відміни у родовому відмінку множини. На місці кожної пропущеної букви задуманого слова ставлять рисочки (кількість рисочок обов'язково повинна збіга­тися з кількістю пропущених букв). Наприклад, ч – – – – – – ь (читалень). Другий учень повинен, поступово називаючи пропущені букви, відгадати сло­во. Кожну відгадану букву перший учень вписує, замість рисочок, стільки разів, скільки вона повторю­ється в слові. Якщо учень називає букви неправильно, то за кожну помилку йому записують штрафне очко.

Після того, як іменник буде відгаданий, учні міня­ються ролями. Переможцем можна вважати того, хто швидше відгадає слово, або того учня, у якого менше штрафних очок.

Варіант 2. Основні умови гри ті самі, але від­гадують слово два учні, по черзі називаючи букви. Якщо буква названа неправильно, першого учасника гри позбавляють наступного ходу і записують йому штрафне очко. Якщо ж буква названа правильно, учас­ник гри має право на повий хід до першої помилки. Результати гри визначаються кількістю програних очок кожним з учасників.

Загадки

1.  Відгадайте слово, яке може бути одночасно імен­ником першої відміни у родовому відмінку  множини, означаючи синонім до слова вітер, та іменником другої відміни  у називному відмінку однини,  означаючи ін­струмент для буріння.

2.   Який іменник другої відміни у називному відмін­ку  однини   збігається  формою   з   іменником    першої відміни у родовому відмінку множини?

Відповіді: 1. Бур (буря) – бур (бурів). 2.Зір (зору) – зір (зоря).

Гра „Знайдіть «зайвий»”

Ведучий називає чотири іменники третьої відміни в орудному відмінку і пропонує учням записати в свої зошити тільки три іменники, що мають однаковий правопис. Треба знайти четвертий, «зайвий» іменник, який має відмінний від інших трьох іменників право­пис. Іменники можна згрупувати так:

тінню     полегкістю     жовчю     областю        радістю

міццю     любов'ю          кров'ю    повістю         галуззю

вістю      упертістю        зиб'ю     швидкістю    подорожжю

міддю     упевненістю    верф'ю    суттю            зустріччю

сушшю          сіллю

нехворощю   ніччю

шерстю         миттю

злістю           матір'ю 

Аукціон

Учням пропонується почергово називати іменники четвертої відміни. Виграє той, хто назве слово останнім.

Розподільні диктанти

І. Випишіть подані іменники в чотири колонки за відмінами.

Сходинка, взуття, ясність, блакить, плем'я, стаття, погода, клен, хутір, зустріч, каченя, яйце, вдих, оже­ледь, сонце, синь, обличчя, охорона, роззява, старість, курча, учениця, край, лелека, будень, тьмяність.

II. У словах перших трьох колонок підкресліть другу від початку букву. З цих букв повинно скластися закінчення вислову І.Франка: «Не може при добрі той жить,...».

     * * *

І. Запишіть, розкриваючи дужки, у дві колонки сло­восполучення: 1) з іменниками, у яких закінчення -а; 2) з іменниками, у яких закінчення -й.

Три (село), півтора (ар), чотири (син), три (елект­рик), півтора (метр), два (озеро), два (балкон), три (ешелон), півтора (градус), половина (обруч).

II. З перших букв іменників повинно скластися закінчен­ня давньогрецького вислову: «Пізнай,.,».

     * * *

І. Іменники ІІ відміни поставте в родовому відмінку однини  й запишіть у дві колонки: 1) із закінченням -а, -я; 2) із закінченням -у, -ю.

Вжиток, спрут, кут, дим, струс, степ, ясен, атом, ляк, гектар.

ІІ. З других букв кожного слова повинен скластися початок вислову Йоганна Вольфганга Гете: «... — це перед­часна, старість».

     * * *

І. Випишіть подані іменники в три колонки за групами: 1) тверда; 2) м'яка; 3) мішана.

Ожина, жито, озеленювач, квітникар, столяр, каме­няр, гай, ожеледиця, днище, скельце, отвір, лящ, втеча, стаж, секретар, лялька, тягач.

II. З других букв кожного слова повинно скластися закінчення вислову американського філософа Джорджа Сантаяни: «Життя — не вистава й. не свято; ...» (після першого слова треба поставити тире).

     * * *

І. Іменники І і II відмін поставте в орудному відмінку однини (ким? чим?) і запишіть у дві колонки: 1) з о в закінченні; 2) з е в закінченні.

Арф'яр, коваль, здогад, обруч, коло, обов'язок, синиця, яр, страйкар, тиша, торба.

II. З других букв кожного слова повинно скластися закінчення прислів'я: «Жити — ...».

     * * *

І. Іменники ІІІ відміни поставте в орудному відмінку однини й запишіть у дві колонки: 1) з подвоєнням букв; 2) без подвоєння букв.

Узгодженість, пристрасть, одіж, жовч, зелень, здат­ність, щирість, цвіль, старість, тьмяність, подорож, блакить, ясність, лякливість, п'ядь.

ІІ. З  других  букв  кожного слова повинен скластися початок вислову Д.Павличка: „..., там загиба зневіра”.

Гра  ” Хто швидше ”

Прочитайте прислів'я, знайдіть у них іменники І та II відмін і визначте їхню групу.

1. Для людської думки немає віддалі. 2. За рідною землею і в небі скучно. 3. На старому вогнищі добре вогонь розкладати. 4. Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїми знаннями. 5. З своєї печі і дим не чадить. 6. Не суди по одежі, а суди по розуму.

Змагання „Зійти сходин­ками”

Зійти сходин­ками, розгадавши кросворд. До поданих іменників дібрати синоніми іменники ІІІ відміни. (Кожне правильно дібране слово оцінюється 1 балом.)

1. Юність. 2. Сила. 3. Двобій. 4. Сум. 5. Мандрівка. 6. Відвага. 7. Повідомлення. 8. Чіткість. 9. Щирість. 10. Злободенність.

Відповіді. 1. Юнь. 2. Міць. 3. Дуель. 4. Печаль. Подорож. 6. Мужність. 7. Розповідь. 8. Виразність. 9. Відвертість 10. Актуальність.

Ребус

Пропонується ребус із завданням назвати іменники, визначити відміну і групу їх.

Розподільний диктант. Іменники   запишіть   у   чотири    колонки   за   відмінами.    Іменників,   які не належать до жодної відміни, не виписуйте.

1. Спостерігач, обнова, осінь, лоша, лелека, освітлення, ву­гілля, шосе, оздоба, вдача, каченя, з'єднання, столяр, сирість, чаєня, сім'я, льон, алея, блакить, зайча, ослятко, каліка, дядько, мати. 2. Ніч, сплюха, біль, мрія, галка, галченя, осел, осля, листя, оцвітина, скатерть, мелодія, люстра, плече, кров, мазь, таксі, ко­ліща, площа, людина, успішність, одиниця, канікули, дьоготь, типовість, плем'я, знамено, сирота, хворий, творчість, завзя­тість, зневага, калюжа, пальто.

Ключ. У кожному іменнику І, II і III відмін підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте: 1) прислів'я; 2) вислів О. Гончара.

Розподільний диктант. Випишіть підряд іменники І і II відмін у три колонки: 1) тверда; 2) мішана; 3) м'яка група.

1. Мураха, ясен, груша, горище, здоров'я, вишня, вдача, сти­хія, життя, діжка, знання, морж, острівець, змішувач, сміх, сте­бельце, діжа, лихо, квітень, озеленювач, затишшя. 2. Скрипач, алмаз, осоння, тюльпан, дощ, бджола, звичай, кваша, ломаччя, ягідниця, сонце, гараж, площа, ущільнення, вимога, надія, сніг, льодосховище, осердя, стеля, батько, зять.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв про­читаєте: 1) вислів А. Сент-Екзюпері; 2) прислів'я.

Розподільний диктант. Випишіть іменники в три колонки:  І) тверда; 2) м'яка; 3) мішана група.

1. Богатир, бджоляр, Оскар, ідея, вугляр, пластир, лялькар, Ігор, формуляр, пустир, сміттяр, усвідомлення, ювіляр, ноша, ліхтар, скляр, охоронець, командир. 2. Рілля, хмеляр, еліксир, тесляр, тюбик, анатомія, снігоприбирач, удар, вівчар, різьбяр, ущемлення, пивовар, книш, поле, клей, весляр, тюлень, снігур, училище, односелець, гусляр, псалтир, мадяр, Уж (річка), льо­нар, скриня, лялька, межа, секретар.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочи­таєте: 1) вислів Максима Горького; 2) вислів давньоримського письменника Теренція

Розподільний диктант. Іменники  поставте в родовому  відмінку однини   (кого?  чого?)   і за пишіть у дві колонки:  1 )  із закінченням -а, -я, 2)  із закінченням -у, -ю

1. Мармур, ураган, Дунай, Ужгород, квітень, рис, Омельченко, Інгул [ріка], старт, туризм, Гайдай [прізвище], Острог [мі­сто], ювілей, синус, електрон, Буг, Арарат [гора], Ромодан [мі­сто] , гіпс, Алжир [держава], циферблат, ерг [міра роботи], Тібет [нагір'я], Ельтон [озеро]. 2. Сніг, Нью-Йорк, Ерзурум [місто], Ліван [країна], обмін, Вашингтон [місто], Іртиш [ріка], вир, Амур [ріка], Вашингтон [штат], Дністер, До­нець, інстинкт, Дніпрогес, Дагестан, інвентар, листопад [мі­сяць], ідеалізм, листопад [опадання листя], явір, йорж, алюмі­ній, міліметр, ом.

Ключ. З перших букв виписаних слів прочитаєте: 1) початок вислову А. Малиш­ка, який кінчається словами «...тому глибини всякі Перейти»; 2) вислів М. Коцю­бинського.

Розподільний диктант. Поставте іменники в орудному відмінку однини і випишіть у колон­ку: І) спочатку тї, у яких букви подвоїлися; 2) потім ті, у яких букви не подвоїлися; 3) за ними ті, у яких вжито апостроф.

Зніяковілість, емаль, шерсть, подорож, кров, смерть, оже­ледь, жовч, верф, вживаність, снасть. Об, радість, гниль, ста­рість, далеч, мати,

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочи­таєте закінчення вислову В. О. Сухомлинського «Треба тонко відчувати гри речі:...»

Незмінювані іменники

Незмінювані іменники за поєднання з іншими словами не змінюють своєї форми, хоч і відповідають на питання різних відмінків.

До незмінюваних іменників належать:

•   іншомовні слова  на  голосний звук:  їхати в метро, передати журі, закутатись у кашне;

•   деякі абревіатури:  навчатися в НУ (Національному університеті);

•  жіночі прізвища на приголосний: пісні Марусі Чурай та -о: у виконанні Оксани Петрусенко.

Зверніть увагу: іменник пальто відмінюємо: у теплому пальті; закуталися в теплі пальта