цікаво кожному шпаргалка музичного світу

Короткий музичний довідник

Вчитель музичного мистецтва

ліцею «Тріумф» П’ятихатської міської ради

Гайдук Лариса Василівна

ВСТУП

Сучасні діти та підлітки середнього та старшого шкільного віку особливо гостро потребують певної самореалізації, причому, без особливого бажання прикладати до цього великі зусилля – така специфіка молоді XXI сторіччя. Цей маленький довідник призначений для користування вихованцями позашкільних навчальних закладів музично-естетичного спрямування. У довіднику коротко, лаконічно та доступно викладені основні поняття музичної грамоти. Маю надію, що він буде корисним на першому році навчання для дітей та підлітків – учасників вокально-інструментальних ансамблів, оркестрів народних інструментів та інших самодіяльних музичних колективів.

Ноти

Розглянемо ноти з фізичної точки зору.

Нота – це звук, тобто коливання повітря, що сприймається людським вухом як звук. Кожна нота має свою певну частоту.

Між "До" першої октави й "До" другої – частоти розрізняються рівно в 2 рази. Це вірно для будь-якого інтервалу «октава». В октаві 12 півтонів, частоти сусідніх півтонів розрізняються в (корінь 12 ступеня з 2) раз, тобто приблизно в 1.0595 разів. Більшості відомо, що "Ля" першої октави дорівнює цілому числу Герц, тобто це 440Hz. Завдяки нескладним підрахункам маємо:

•                Ля  1 = 440 Hz
•                Cib1 = 466,18 Hz
•                Сі 1 = 493,92 Hz
•                До2 = 523,31 Hz
•                До#2 = 554,44 Hz
•                Ре2 = 587,43 Hz
•                Ре#2 = 622,38 Hz
•                Ми2 = 659,42 Hz
•                Фа2 = 698,65 Hz
•                Соль2 = 784,26 Hz
•                Соль#2 = 830,53 Hz
•                Ля2 = 880,39 Hz

Кожний з нас колись вивчав букви, а з них уже складав слова. Так само й у музиці. Музичний твір складається з "фраз", а музичні "фрази"- з нот. Так що ж таке ноти? Нота - це свого роду музична буква, що своїм видом розповідає музикантові про те, якої висоти й тривалості повинен бути звук. А скільки їх - нот? Усього сім, а саме: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі, і розташовуються вони на нотному стані (нотоносці) - п'яти паралельних, горизонтальних лініях.

У нот дуже прості графічні зображення, що складаються із трьох основних частин:

Відстань між нотами виміряється в тонах і півтонах, найменьшою одиницею виміру тут є півтон.

Тривалість нот

Ви, напевно, зауважували, що в будь-якій мелодії одні звуки граюься триваліше, а інші – коротше. То чому ж музиканти довідуються скільки часу грати дану ноту??? Виявляється, що те, як нота намальована, і значить скільки її грати, до речі довжина нот не обмежуються секундами, визначається лише, скільки потрібно грати ноту стосовно інших, залежно від темпу й ритму музики. Тепер перейдемо безпосередньо до розгляду малюнка нот: - ціла (прораховується на 1-і-2-і-3-і-4-і),

- половинна (1-і-2-і-), - четвертна (1-і), - восьма (1 або і), - шістнадцята (у два рази менше восьмий) і т.д.

Таблиця тривалості нот:

На цій таблиці ми бачимо не тільки позначення нот, але й те скільки нот меншої тривалості містить у собі нота більшої тривалості. Ви, можливо, де-небудь побачите ноту, праворуч від якої розташована крапка, це означає, що довжина цієї ноти збільшена у півтора рази, тобто, наприклад половинна із крапкою буде звучати, як половинна + четвертна.

Ну, от ми й познайомилися із ще однією характеристикою нот.

Ключі

Скрипковий ключ

Скрипковий ключ є найпоширенішим ключем. Скрипковий ключ встановлює «соль» першої октави на другу знизу лінійку нотного стану.

У скрипковому ключі пишуться ноти для скрипки (звідси назва), більшості дерев'яних духових інструментів, частини мідних духових, ударних інструментів з певною висотою звуку й інших інструментів з досить високим звучанням. Для партій правої руки у фортепіано найчастіше також використовується скрипковий ключ. Жіночі вокальні партії сьогодні також записують у скрипковому ключі (хоча в минулі століття для їхнього запису застосовували особливий ключ). Партії тенора записуються також у скрипковому ключі, але виконуються на октаву нижче написаного, що позначається вісімкою під ключем.

Басовий ключ

Другий за поширеністю ключ після скрипкового. Встановлює «фа» малої октави на другу зверху лінійку нотного стану. Цим ключем користуються інструменти з низьким звучанням: віолончель, фагот і т.д. У басовому ключі звичайно пишеться партія лівої руки для фортепіано. Вокальна музика для баса й баритона також пишеться звичайно в басовому ключі. Партія контрабаса, записана в басовому ключі, виконується на октаву нижче.

Нейтральний ключ

(ключ для ударних інструментів)

Два різних позначення ключа для ударних інструментів:

Для ударних інструментів без певної висоти звучання застосовується спеціальний «нейтральний» ключ. Його призначення відрізняється від призначення інших ключів у тому розумінні, що він не показує висоту ноти, а просто призначає

стан для позначення партії того або іншого ударного інструмента.

Розглянемо приклади розташування ноту різних ключах (приклади наведені російською мовою):

Приклад розташування нотних партій різних музичних інструментів ансамблю  у різних ключах:

Лад

А тепер познайомимося ще з одним поняттям, а саме – ладом (не плутати з гітарними ладами). Лади бувають двох основних видів:

- мажорний лад будується по тонах у такий спосіб: 2т- 0,5т- 3т- 0,5т (щоб легше запам'ятати читається, як два тони- півтон- три тони- півтон).

- мінорний лад - 1т- 0,5т- 2т- 0,5т- 2т.

Є ще інші лади (збільшений, зменшений, мелодичний, гармонічний та ін.), але для практичного використання на початковому етапі навчання достатньо двох перших.    

Такти

Музичний твір, записаний нотами, розбивається на маленькі частини, які називаються тактами. Такти відокремлюються друг від друга вертикальними тактовими лініями.

Тактовий розмір

На початку кожної музичної п'єси на нотоносці пишуть дві цифри - одну під іншою. Ці цифри позначають тактовий розмір. верхня цифра показує кількість доль, а нижня - яка тривалість кожної долі.

Затакт

Іноді музичний твір починається не із сильної (першої) долі такту, а зі слабкої, наприклад, із другий, третьої, четвертої й т.д. Такий неповний такт називається затактом.

Паузи

Паузи так само, як і звуки, бувають різної тривалості, значення якої абсолютно такі ж, як і у нот.

Репризи

Нерідко в музичному творі окрема фраза або частина п'єси виконуються два рази. Щоб не вписувати повторення застосовують знак репризи.

Вольти

Дуже часто в музиці при повтореннях бувають різні закінчення. Ці закінчення вказуються різними вольтами. 

Знаки альтерації.

•                - діез - підвищує звук на півтона,

•           - дубль-діез - підвищує звук на тон,

•                  - бемоль - знижує звук на півтона,

•               - дубль-бемоль - знижує звук на тон,

•                - бекар - скасовує діез або бемоль.

Знаки альтерації, що розташовані поперед нотами називають випадковими й діють вони у межах одного такту. Знаки альтерації, що розташовані за скрипковим ключем, називаються ключовими й діють на весь музичний твір.

Темпи

Всі ми знаємо, що музика буває повільною і швидкою. А як же нам довідатися, з якою швидкістю грати дану мелодію? Для цього на початку твору вказується темп, у якому потрібно виконувати цей твір - наприклад: "повільно", "помірковано", "жваво" і т.д. (Див. Таблиця темпів).

Ліга

Коли над декількома сусідніми однаковими за висотою нотами або під ними розташований знак ліги або , то програється тільки перша нота, а інші лише витримуються. Якщо з'єднані лігою ноти розділені тактовою рисою й перед першою з них розташований знак альтерації, то він зберігає своє значення на всі заліговані ноти. Якщо під лігою розташовані різні за висотою ноти, то всі вони граються складно (безперервно, Legato).

Динамічні відтінки

Зміни гучності звучання називаються динамічними відтінками (Див. Таблиця динамічних відтінків).

Інтервали

Одночасне звучання двох звуків є інтервалом (Див. Таблиця інтервалів).

Таблиця темпів

Таблиця динамічних відтінків

Таблиця інтервалів

Акорди

Ми багато разів чули це слово і вважаємо, що розуміємо його значення. Що ж  це насправді – акорд?

Акорд (фр. accord, італ. accordo, від пізнолат. accordo - погоджую) - сполучення трьох і більше різнойменних музичних звуків, що звучать одночасно або майже одночасно.

Як правило, під акордом розуміють сполучення таких звуків, які розташовані один від одного на терцію або можуть бути розташовані по терціях шляхом перестановок і переносів на октаву. Подібне визначення вперше дав И. Г. Вальтер в 1732р. До цього під акордом розумілося будь-яке сполучення одночасно звучних тонів; таке розширене розуміння зустрічається й у сучасній музиці.

Інтервал, що складається із двох звуків, не становить акорду, а тільки натякає на нього. У деяких випадках подібні сполучення й повинні розумітися як фрагменти акордів за задумом автора. Подібного роду натяки на гармонію зустрічаються у двоголосному сполученні. Акорди розділяються на консонуючі й дисонуючі. Музична дисципліна, що вивчає акорди й інші співзвуччя, називається гармонією.

На фортепіано акорди беруться одночасним натисканням трьох і більше клавіш, на гітарі - щипком трьох і більше струн. Акорди можуть виконуватися декількома інструментами одночасно, у тому числі симфонічним оркестром, а також декількома співочими голосами.

Акорди мають назви по кількості вхідних в акорд різнойменних звуків, що відстоять друг від друга на терції:

 - тризвук,

 - септаккорд,

 - нонаккорд,

 - ундецимаккорд (зустрічається рідко, як й акорд із 7 звуків),

- терцдецимаккорд.

Нижній звук акорду називають основним тоном, інші звуки називаються по інтервалу, на який вони віддалені від основного тону (терція, квінта, септима, нона, ундецима, терцдецима). Будь який звук акорду може бути перенесений на октаву або здубльований в інших октавах, при цьому акорд зберігає свою назву. Якщо при цьому основний тон акорду перестає бути нижнім, відбувається так називаний обертання  (обращение, рос.) акорду.

Усякий відступ від терцового складу акорду означає введення неакордових, з погляду класичної музики, звуків. Починаючи з кінця XIX століття (Скрябін, Шенберг, Хиндемит), робляться спроби заміни терцового складу квартовим, але широкого поширення такий склад не одержав. У сучасній музиці терцові акорди також ускладнюються за допомогою впровадження дисонансів (кластерный акорд), використовуються акорди змішаної будови.

P. S.:

Після засвоєння основних понять елементарної музичної грамоти набагато легше адаптуватися у самодіяльних музичних колективах, продовжити подальше, більш поглиблене вивчання основ гармонії та імпровізації, почати перші спроби створення власних музичних творів, зробивши тим самим перші кроки до власної творчої реалізації.