Цикл уроків з географії для 6 класу "Гідросфера"

Загальна географія 6 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель географії

вищої категорії

Райгородської ЗОШ І-ІІ ст..

Сватівського району

Доценко Наталія Петрівна

 

 

 

 

 

 

 

2012 рік

 

 

 

 

Урок 1

Тема. ГІДРОСФЕРА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ЧАСТИНИ 

Мета: сформування поняття «гідросфера», уявлення про основні частини

           гідросфери у світовому кругообігу води в природі та його значення;

           сприяти розвитку вміння пояснювати взаємозв’язок  між оболонками

           Землі на прикладі світового кругообігу води; розвивати логічне

           мислення учнів, інтерес до вивчення Світового океану та його частин;

           виховувати переконаність у необхідності дбайливого ставлення до

           гідросфери й нашої в цілому, розуміння процесів, що відбуваються в

           гідросфері, почуття прекрасного.

Обладнання: атласи, підручники, схема світового кругообігу води,

           фотографії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

План уроку

1. Планета «Земля» чи планета «Океан»?

2. Складові гідросфери.

3. Світовий кругообіг води в природі.

 

                                            Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда

• Яке значення має вода в житті людини? У житті планети?
• В яких станах може перебувати вода на Землі?
• Які властивості має вода?

Учитель. Водна оболонка разом із повітряною оболонкою надають нашій планеті  неповторної краси в космічному просторі.

А що ж таке вода?

Вода являється основним компонентом нової оболонки, яку ми починаємо вивчати на сьогоднішньому уроці. Отже, тема нашого уроку – «Гідросфера. Світовий кругообіг води».

Питання. Як ви вважаєте, у чому важливість нової теми?

Для зясування значення води в природі на дошці прикріплені малюнки-підказки, на столі стоїть макет яру, водоспаду.

(Граємо в гру, коли людина втратила пам'ять і не може згадати минуле, вона тільки намалювала окремі малюнки з минулого, а учні як досвічені аналітики допоможуть їй відновити в пам'ять події минулого. В даному випадку це значення води в природі і для людини.)

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Вивчення водної оболонки Землі можна почати словами академіка Ігнатія Петрянова - Соколова: «Хіба вода – це тільки та безбарвна рідина, яку налито в склянку? Океан, що покриває майже всю нашу планету. Хмари й туман, що несуть вологу всьому живому на земній поверхні, - це також вода.

Безмежні крижані пустелі полярних областей, снігові покриви, що застеляють майже половину планети, - це також вода. Гірські ланцюги, складені гігантськими товщами сотень різних гірських порід, і геологи знають, що більшість з них створена найактивнішим будівельником природи – водою.

На місці, де підносились найвищі гори, розстеляються безмежні рівнини, їх створює великий перетворювач – вода. Безмежно розмаїття життя. вона всюди на нашій планеті. Але життя є тільки там, де є вода».

ІV.  Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя

Багато людей вважає, що Земля привласнила чуже  ім’я, тому що три чверті її поверхні вкриті водою, і слід називати її «Океан». Насправді ж, за величезної площі поверхні Світового океану (361 млн. кв. км.) об’єм  його вод (1370 млн. кв. км.) дорівнює лише 1/800 об’єму Землі. Середня глибина Світового океану – близько 4000 м – це лише 0,0007 радіуса земної кулі. Отже, на частку океану припадає лише незначна частина маси нашої планети. Усе це свідчить про справедливість назви планети – Земля.

2. Питання

• Згадайте гіпотезу утворення Землі.
• Як ви вважаєте, звідки з’явилася вода на Землі?

3. Розповідь учителя

 Після того як основа планети затвердилася остаточно, первісна хаотична суміш протягом кількох мільйонів років випадала в осад. Найбільш щільні її компоненти «потонули» у напрямку до центра Землі; там зараз знаходиться ядро, що складається з розплавленого метали.

Більш легкі складові, навпаки, спливли на поверхню, утворюючи мантію і кору планети. Поступово геологічні процеси приводили до того, що ще більш легкі молекули (частинки) відривалися від основи, що тверднула. Відбувалася конденсація води; менш щільна, вона піднімалася нагору, заповнюючи низини й западини на нерівній поверхні, і врешті-решт над твердінню і водами забулькотіли легкі молекули – народжувалася атмосфера планети.

У цілому наукова картина утворення води стверджує: «Суходіл народив океан».

Отже, водна оболонка Землі називається гідросферою.

4. Завдання

Роздивіться карту півкуль і визначте, що входить до складу гідросфери. Назвіть частини гідросфери.

5. Розповідь учителя

(Під час розповіді вчитель разом з учнями складає схемі «Частини гідросфери».)

Як ми вже визначили, до складу атмосфери входять води Світового океану, вода в атмосфері й води суходолу. На води Світового океану припадає 96, 5% загального об’єму води планети, на води суходолу – 3,5%, а в атмосфері води зовсім небагато – менш ніж 0,001%. Світовий океан поділяється на чотири океани.

Завдання. Назвіть ці океани і покажіть їх на карті.

Меншою частиною Світового океану є моря. Ще більш дрібними частинами океану є затоки і протоки. Крім Світового океану невелика частина води міститься в атмосфері у вигляді водяної пари. Водяна пара охолоджується, утворюючи хмари, а з них випадають опади. Води суходолу поділяються на дві групи: підземні й поверхневі. Поверхневі води представленні річками, болотами, льодовиками, озерами й каналами. До підземних належать води, що залягають на глибині, а також багаторічна мерзлота.

6. Завдання

Визначте, в якому стані та яка саме вода (прісна чи солона) знаходиться в кожній із цих частин.

7. Розповідь учителя

Завдяки тому, що вода легко переходить з одного стану в інший і постійно переміщається, усі частини гідросфери взаємозалежні і на Землі відбувається світовий кругообіг води.

Робота з підручником. Знайдіть визначення поняття світового кругообігу води й запишіть його в зошит.

З поверхні Землі, що нагрівається Сонцем, відбувається відпарювання води. Значна частина вологи випаровується зі Світового океану, що займає дві третини поверхні планети. Ця волога в атмосфері конденсується і перетворюється на крапельки води та кристали льоду, утворюючи хмари. Опади з хмар випадають над Океаном і над суходолом. Вони можуть знову випарюватися, можуть потрапити в річки, можуть просочитися всередину землі. У такий спосіб вода, що випарувалася з Океану, знову потрапляє в нього. Так замикається кругообігу води в природі.

Вологообмін у деяких частинах гідросфери здійснюється: у річках – за 2 тижні; у атмосфері – за 9 діб; у гірських льодовиках – за 10-120 років; в Антарктиді та Гренландії – за 250 тис. років.

8. Питання

• Чому, на вашу думку, саме за такий проміжок часу відбувається волого обмін у різних частинах гідросфери?
• У результаті чого відбувається світовий кругообігу води?
• Що відбувається з водою, що випала на суходіл?

9. Розповідь учителя

Отже, на ці питання можна відповісти так. Круговорот води в природу відбувається завдяки енергії Сонця: вода нагрівається і з рідкого стану переходить у газоподібний. Випаровуючись, вода потрапляє в атмосферу, там під впливом низької температури знову переходить у рідкий або твердий стан і, завдяки силі тяжіння Землі, випадає на суходіл або у Світовий океан у вигляді опадів.

Тому світовий кругообіг води в природі представлений так: «океан – атмосфера – океан» (малий кругообіг) і «океан – атмосфера – суходіл – океан» (великий кругообіг).

 

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Географічний практикум

• Побудуйте схему світового кругообігу води в природі.
• Напишіть твір-мініатюру «Крапелька-мандрівниця».

VІ. Підсумок уроку

• Гідросфера – водна оболонка Землі.
• Гідросфера складається зі Світового океану, вод суходолу і вод атмосфери.
• Вода в природі перебуває в рідкому, твердому і газоподібному станах. Завдяки переходу води з одного стану в інший відбувається світовий кругообігу води.
• Вода – розчинник, тому вона може бути прісною і солоною.

VІІ Домашнє завдання

Опрацювати параграф 42.

Вивчити основні поняття ті терміни з теми.

 

 

 

 Урок 2

 

Тема: СВІТОВИЙ ОКЕАН ТА ЙОГО ЧАСТИНИ.

           ВЛАСТИВОСТІ ВОД СВІТОВОГО ОКЕАНУ.

Мета: сформувати загальне уявлення про Світовий океан та його

           складові (моря, затоки, протоки) і суходіл в океані (материки,

           острови, півострови), про утворення островів та їх відмінності;

           поглибити й систематизувати знання учнів про Світовий океан

           шляхом вивчення властивостей його вод, поняття «солоність»,

           причини зміни солоності й температури води; розвивати вміння

           учнів працювати з картою океанів, зорову пам'ять і логічне

           мислення шляхом роботи з картою і порівняння географічних

           об’єктів; виховувати допитливість, працьовитість, дбайливе

           ставлення до Світового океану.

Обладнання: підручник, карта океанів, фізична карта півкуль, атласи.

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

        Бліц-опитування

 

1) Що відбувається з водою, яка випала у вигляді опадів на суходіл?

2) Як вода із суходолу повертається в океан?

3) Що таке світовий кругообіг води в природі?

4) Назвіть частини гідросфери.

5) Покажуть на карті океани й материки.

6) Яке співвідношення води й суходолу на Землі?

7) Якої води на Землі більше – прісної чи солоної?

8) Поясніть поняття «Світовий океан».

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

 

Учитель. Океан займає дві третини площі земної поверхні, тому його часто називають «кухнею погоди». Знання складових Світового океану допоможе вам не тільки орієнтуватися на карті, але й пояснювати багато природних явищ, що відбуваються на Землі. Сьогодні на уроці ми почнемо докладно знайомитися з найбільшою частиною гідросфери – Світовим океаном – і дізнаємося, з яких частин він складається.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя

Оскільки всі океани Землі з’єднані між собою, вони складають Світовий океан. На нього припадає 71% поверхні Землі. Недаремно з космосу наша планета виглядає блакитною. У Південній півкулі Океан займає 81%, а в Північній – 61% поверхні Землі. Світовий океан поділяється на чотири океани.

 

2. Бесіда
   • Чим Світовий океан розділений на чотири океани?
   • Що таке материк?
   • Чим відрізняється материк від острова?
   • Що таке острів?
   • Канадський Арктичний архіпелаг називають архіпелагом. Чому так не називають о. Гренландія?
   • Що таке архіпелаг?

 

3. Завдання (робота з підручником)

Складіть класифікацію островів за походженням.

З допомогою тексту підручника дослідіть утворення островів і наведіть приклади кожної групи.

 

ОСТРОВИ

 

                       ?                                         ?                                  ?

 

                       ?                                         ?                                  ?

 

         4. Розповідь учителя

Частина материка або острова може далеко вдаватися в океан. Такі частини називають півостровами, наприклад, Аравійський, Кримський, Скандинавський, Індостан, Індокитай. Отже, саме по розміщеним у Світовому океані материкам і островам проходять кордони чотирьох океанів. Якщо суходіл розділяє океани, то протоки з’єднують їх.

 

         5. Бесіда

• Що таке протока?
• Знайдіть на карті протоки: найширшу (1120 км) і найглибшу (5249 м) протоку Дрейка, Берінгову, Гібралтарську, Мозамбіцьку, Керченську.
• Які океани з’єднує кожна з цих проток?
• Які материки розділяє кожна з цих проток?
•  

 

6. Розповідь учителя

В океані виокремлюються затоки. Затока – це частина океану (моря), що глибоко вдається в суходіл.

Завдання. Знайдіть на карті Біскайську, Бенгальську, Мексиканську, Гвінейську затоки. Частиною якого океану є кожна з них?

Море – це частина океану, що відрізняється від нього властивостями води, течіями, організмами, які мешкають у ньому.

 

Завдання. Порівняйте положення Аравійського моря і Бенгальської затоки. Чому одну частину Індійського океану назвали морем, а іншу – затокою?

Моря за положенням поділяють на внутрішні та окраїнні.

 

Завдання. Порівняйте положення Чорного і Берінгового морів. Чим вони відрізняються? Яке з цих морів є внутрішнє, а яке – окраїнним?

Знайдіть на карті внутрішні моря: Середземне, Чорне, Азовське, Червоне; окраїнні – Берінгове, Баренцове, Аравійське.

Учитель. Ви знаєте, що вода – гарний розчинник. Вона розчиняє практично всі речовини у Світовому океані. В усіх морях і океанах вода має гірко-солоний смак. Солоного смаку їй надає кухонна сіль, гіркий – солі Магнію. У водах Океану виявлено алюміній, мідь, срібло, золото. Загальна кількість розчинених речовин величезна: якщо випарити всю воду вони вкриють дно океану шаром завтовшки 60 м. тому однією із властивостей вод Світового океану є солоність.

Солоність – це кількість грамів речовин, розчинених в одному літрі води. Солоність виражається в проміле. Середня солоність Світового океану – 35%. Але солоність у різних частинах океану різна: на екваторі – 34% , у тропічних широтах – 37% , у помірних – 35% , у приполярних – 32-33 % .

Питання. Як ви вважаєте, що впливає на солоність вод Світового океану? Найсолоніше море на Землі – Червоне (42% ), найбільш прісне – Азовське (12-14% ). Чим це можна пояснити?

Іншою властивістю морської води є її температура.

 

        7.  Бесіда

• Чи скрізь температура в океані однакова? Якщо ні, то чому?
• Від чого залежить температура на поверхні води?
• Як ви вважаєте, де температура води вища – біля поверхні чи в глибоководному шарі?

 

   8. Розповідь учителя

 

Отже, температура води змінюється не тільки із широтою, але і з глибиною: вона знижується до глибини 1000 м, де дорівнює + 2-3 С і більше не знижується. Замерзає морська вода за температури близько -2 С.

 

   Питання. Як ви вважаєте, чому на глибині температура води залишається відносно постійною? Чому морська вода замерзає за такої низької температури?

 

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1) Заповніть схему.

 

 

СВІТОВИЙ ОКЕАН

 

                 Суходіл в океані                                         Частини океану

 

?                  ?                      ?                            ?                      ?                 ?

 

 

2) Перелічіть основні ознаки моря, затоки, протоки.

3) Підрахуйте, скільки кілограмів речовин можна одержати з 1 т чорноморської води, якщо її солоність 18 % .

 

 VI. Підсумок уроку

 

1) Світовий океан займає 71 % поверхні Землі та складає 96,5 % гідросфери.

2) До складу Світового океану входять чотири океани, моря, затоки і протоки.

3) Океани відокремлені материками, островами та півостровами.

4) Солоність і температура – основні властивості вод Світового океану.

 

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф 43.
• Підготувати повідомлення про багатство Світового океану.

 

 

 

 

Урок 3

 

Тема: РУХ ВОДИ У СВІТОВОМУ ОКЕАНІ.

    БАГАТСТВА СВІТОВОГО ОКЕАНУ.

Мета : поглибити й систематизувати знання про Світовий океан, формуючи

            уявлення про вітрові хвилі, цунамі, припливи та відпливи, течії;

           сформувати уявлення про флору і фауну Світового океану, їх значення;

           дати уявлення про забруднення Світового океану і шляхи подолання

           кризи; розвивати інтерес до роботи з картою океанів, уміння учнів

           пояснювати причини видів руху води у Світовому океані; розвивати

           інтерес до Світового океану та його багатств; виховувати дбайливе

           ставлення до Світового океану і розуміння того, що без взаємодії всіх

          країн світу не можна розв’язати проблеми Світового океану.

Обладнання: карта океанів, атласи, підручники, додаткова література.

Тип уроку: комбінований.

 

План уроку

1. Види руху води в Океані.

 2. Багатства Світового Океану.

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Самостійна робота (тести)

1. Україна омивається морями, що є частинами океану:

А) Атлантичного;

Б) Індійського;

В) Північного Льодовитого.

2. Канал, що з’єднує два внутрішні моря океанів:

А) Панамський;

Б) Суецький.

3. У Світовому океані міститься така частка всієї води гідросфери:

А) 65%;

Б) 71%;

В) 96,5%;

Г) 80%.

4. Найглибша западина Світового океану:

А) Маріанська;

Б) Курильська;

В) Філіппінська.

5. Одиниця вимірювання солоності:

А) проміле;

Б) відсоток;

6. Територію України омиває море:

А) Біле;

Б) Чорне.

     7. Євразію від Північної Америки відокремлює:

А) протока Дрейка

Б) Берінгова протока;

В) протока Босфор.

8. Найширша у світі протока:

А) Босфор;

Б) Берінгова;

В) Дрейка.

9. Середземне море належить до морів:

А) окраїнних;

Б) внутрішніх.

10. Найбільший острів Землі:

А) Мадагаскар;

Б) Нова Гвінея;

В) Гренландія.

11. Найменший океан земної кулі:

А) Індійський;

Б) Північний Льодовитий;

В) Тихий.

 

Відповіді: 1 –а, 2 –б, 3 –в, 4 –а, 5 –а, 6 –б, 7 –б, 8 –в, 9 –б, 10 –в, 11 –б.

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Вода в океані ніколи не перебуває у спокої, її рух підкоряється законам, які необхідно знати. Хвилі розмивають узбережжя, можуть сприяти судноплавству або ускладнювати його. Течії впливають на природу  материків і використовуються моряками. Людство зацікавлене в тому, щоб зменшити негативні впливи руху океанічних вод, використовувати течії і хвилі в господарській діяльності. Тому вчені вивчають утворення течій і рух вод Світового океану. Сьогодні ми розглянемо причини руху води в океані.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

 

1. Розповідь учителя

Розрізняють два види руху води в океані: хвилювання і течії.

 

                                                      ВИДИ РУХУ

 

      ХВИЛЮВАННЯ                                                    ТЕЧІЇ

 

Вітрові          Цунамі           Припливи

хвилі                                     та відпливи 

 

          П Р И Ч И Н И

 

Вітер           Землетруси          Тяжіння Землі,

                                                   Місяця і Сонця

 

Хвилі можуть виникати через дію вітру. Висота хвиль залежить від сили і тривалості вітру, площі акваторії. Чим сильніший і триваліший вітер, чим більша акваторія, тим вища хвиля.

 

2. Завдання

 

Використовуючи рисунок у підручнику, розкажіть:

А) з яких частин складається хвиля;

Б) як обчислити висоту хвилі;

В) як обчислити довжину хвилі.

 

 

 

3. Розповідь учителя

  Як же рухається вода у хвилі? Виявляється, вода у хвилі робить вертикальні рухи й  лише біля берега хвилі перевертаються і утворюється прибій. Він руйнує берег, утворює піщані або галькові пляжі.

   Але хвилі народжуються не тільки через вітер. Підводні землетруси, виверження  вулканів призводять до виникнення цунамі. Висота цунамі у відкритому морі незначна – до 1,5-2 м. однак на мілководді швидкість цунамі досягає до 1000 км/год, а висота – 50 м. цунамі з японської перекладається (цу – «бухта», намі – «хвиля») як «хвиля, що заливає бухту».

Послухайте опис природного явища і спробуйте визначити його.

«Уздовж берега неподалік від води на кілках натягнуті сітки. Причому поставлені вони не для сушіння, а для лову риби. Якщо залишитися на березі і поспостерігати за морем, то все стане зрозумілим. От вода в морі починає прибувати, і там, де була піщана обмілина, захлюпотіли хвилі.

Сітки сховалися під водою. Коли ж вода відступила, показалися сітки, в яких виблискує лускою риба».

       Періодичні коливання рівня моря називаються припливами і відпливами. Вони виникають через протягування водної оболонки Місяцем і Сонцем. Високі припливи виникають у вузьких затоках. Так, найвищий приплив зафіксовано в затоці Фанді (східне узбережжя Північної Америки) – 18 м, а у внутрішніх морях їхня висота незначна (Азовського і Чорного морів – 2-3 см).

  Течії – це горизонтальне переміщення величезних мас води у визначеному напрямку на великі відстані.

  Чому виникають течії? Основна причина – це постійні вітри. Найбільша течія – Течія Західних Вітрів. Її довжина – 30 тис. Км, ширина – кілька тисяч кілометрів, швидкість – 3,5 км/год. До найбільших течій належать ті, що утворюються по обидва боки від екватора. Вони називаються пасатними. Рухаючись зі сходу на захід та зустрічаючи  материки, вони відхиляються на північ і південь. У помірних широтах ці течії під впливом постійних вітрів і сили обертання Землі відхиляються на схід. У такий спосіб на північ і південь від екватора утворюються два кругообіги. У Північній півкулі вони рухаються по годинниковій стрілці, а в Південній – проти. Течії бувають теплі й холодні.

 

- ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

4. Виступи учнів, що одержали випереджальні завдання про багатства

Світового океану з тем:

1) Органічні ресурси Океану.

2) Розподіл  рослин і тварин в Океані.

3) Мінеральні ресурси.

4) Енергетичні ресурси.

5) Охорона природи Світового океану.

 

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

 

 

Географічний диктант

 

1	Внутрішнє море	10	6	Довжина хвилі	5
2	Затока	9	7	Течія	4
3	Материк	8	8	Архіпелаг	3
4	Протока	7	9	Цунамі	2
5	Острів	6	10	Відпливи	1

 

1- частина океану,що глибоко вдається в сушу.

2- велика ділянка суші, з усіх боків оточена водою.

3- хвилі, спричинені рухом земної кори.

4- море, що глибоко вдається в суходіл.

5- острови, розташовані групою неподалік один від одного.

6- смуга води, що відокремлює ділянки суходолу і з’єднує сусідні водні 

     басейни.

7- відстань між двома гребенями хвиль.

8- падіння рівня води в океанах і морях.

9- невелика частина суходолу, що омивається водою.

10- горизонтальне переміщення водних мас на великі відстані.

 

 

Відповіді

Варіант І: 2, 3, 9, 1, 8, 4, 6, 10, 5, 7.

Варіант ІІ: 9, 8, 2, 10, 3, 7, 5, 1, 6, 4.

 

VI. Підсумок уроку

Учні обмінюються роботами та перевіряють диктант. Учитель підбиває підсумки уроку і виставляє оцінки.

 

VII. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 44;

Учні отримують випереджаюче завдання підготуватися до уроку-презентації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 4

 

Тема: ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ. РІЧКА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ЧАСТИНИ

Мета: поглиблення та систематизація знань про річки, отриманих у 

           початковій школі та на уроках природознавства; формування 

           первинних навичок визначати за картою напрямок течії річки,

           знаходити частини річки, ліві та праві притоки; виховання

           бережливого ставлення до води.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, фізична     

                   карта України, макет «Річка та її частини», контурні карти.

Опорні поняття: гідросфера, води суходолу.

Базові поняття: річка, русло, річкова тераса, заплава, витік, гирло,

                           річкова система, річковий басейн, вододіл, поріг,

                           водоспад.

 

 

ЗМІСТ УРОКУ

 

І. Організаційний момент

Учитель.  Доброго ранку! Сідайте, будь ласка. Посміхніться один одному і подумки побажайте успіхів на уроці. Будьте уважні, активні, дивіться, слухайте, аналізуйте, робіть висновки – і урок принесе вам задоволення і скриньку нових знань.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Прийом «Географічна розминка» (без настінної карти й атласу)

Завдання. Не зазираючи до карти, скажіть, де знаходяться: Червоне море, Бенгальська затока, Гібралтарська протока, Магелланова протока, півострів Аравійський, півострів Лабрадор, Чорне море, течія Західних Вітрів, течія Гольфстрім.

2. Прийом «Бліц-опитування»

• З яких частин складається гідросфера?
• Яка частина гідросфери припадає на води суходолу?
• Які типи поверхневих вод ви бачили?
• Які елементи річки вам вже знайомі?
• Які найбільші річки та озера вам відомі?

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії»

Минулого уроку ви дізналися про взаємодію людини та Світового океану, про роль Океану в розвитку людської цивілізації, про так звані «морські» держави. Однак ще до виникнення «морських» цивілізацій у долинах великих річок світу – Нілу та Хуанхе, Інду та Гангу, Тигра та Євфрату – виникли перші осередки давнього землеробства, що поклали початок давніх «річкових» цивілізацій.

Подивіться на карту світу. Річкові системи нагадують кровоносні судини людського організму. Недаремно за річками закріпилася назва « блакитні артерії планети».

Дуже різні та не схожі одна на одну, всі річки – великі працівниці: називають учні  ( вони транспортують воду на величезні відстані, зрошують земельні угіддя, постачають водою населені пункти, беруть участь у створенні нових форм рельєфу та мають величезні запаси енергії.)

Річку можна порівняти з істотою: вона народжується, дорослішає, працює, старіє, має свій характер, іноді спокійна, подекуди норовистий.

Сьогодні на уроці ви поближче познайомитесь із цими дивовижними витворами природи, а також з’ясуєте, що являють собою річки та як вони «живуть».

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

• Добре те, що сонце світе!
• Добре те, що віє вітер!
• Добре те, що цей ось ліс

Разом з нами ріс і ріс!

• Добре те, що в нашій річці Жеребець,

Не брудна вода!

• І мене матуся рідна

Після школи зустріча .

• Добре вчитися у школі!
• Добре плавати в ставу!
• Добре те, що я живу!

 

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Що таке річка? (Прийом «Мозковий штурм»)

 Усі версії, ключеві слова записуються на дошці, аналізуються та формується поняття.

2. Складові річки:

а) робота з макетом, малюнком 213 (стор. 193);

б) виконання рисунка – схеми  «Будова річкової системи» у зошитах.

     3.  Гірські та рівнинні річки:

а) відмінності характеру течії гірських і рівнинних річок;

б) утворення порогів і водоспадів.

(повідомлення учня)

4. Найбільші річкові системи світу.

(творчий звіт учнів)

• Річка мого дитинства;  (Слайд 7)
• Найдовша  річка України;  (Слайд 8-9)
• Найдовша річка світу;  (Слайд 10-11)
• Найповноводніша річка світу;  (Слайд 12)
• Поетична сторінка (Слайд 13)

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Географічний практикум»

Завдання 1. Знайдіть та підпишіть на контурній карті найбільші річки світу.

Завдання 2. Визначте, вододілом яких річок є гори Карпати.

Завдання 3. Визначте, до яких океанів належать басейни річок: Хуанхе, Лєна, Дніпро, Міссісіпі, Ніл, Інд, Конго, Амазонка.

VI. Підсумок уроку

Відгадайте загадки:

• Що починається з потічка?

             Це, звичайно, наша …(річка)

• Тут в поєднанні річкові частини.

              Це буде….(річкова долина)

• Добавляють річці стоку

              Ліві та праві ……(притоки)

• Тут постійно тече вода, по річки днищі,

            Цю частину звуть….(річище)

 

           VII. Домашнє завдання

Опрацювати текст параграфа 45.

Скласти кросворд «Великі річки планети».

 

 

 

 

 

 

Урок 5

 

Тема: РЕЖИМ ТА ЖИВЛЕННЯ РІЧОК

Мета: поглиблення та систематизація знань про річки; удосконалення

           практичних навичок складати характеристику річки за картами атласу;

           сприяння розумінню взаємозв’язку живлення та режиму річок і

          клімату території, якою вони протікають.

 

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, макет «Пороги.

          Водоспад», ілюстрації та фото.

Опорні поняття: річка, частини річки, річкова система, річковий басейн,

          вододіл, характер плину річки.

Базові поняття: живлення річки, режим річки, повінь, межень.

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

Учитель. Доброго ранку! Сідайте, будь ласка. Посміхніться один одному і подумки побажайте успіхів на уроці. Будьте уважні, активні, дивіться, слухайте, аналізуйте, робіть висновки – і урок принесе вам задоволення і скриньку нових знань.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

 

1. Прийом «Географічна розминка» - «Світлофор»

Учитель або учень показує на карті великі річки світу, учні за допомогою карток дають відповідь.

 

2. Прийом «Взаємоопитування»

Обмін тестовими питаннями, підготовленими вдома.

 

3. Прийом «Взаємоперевірка»

Автори завдань перевіряють правильність їх виконання.

 

4. Прийом «Географічний практикум»

     Завдання. За фізичною картою України визначте висоту витоку та гирла Південного Бугу і Дністра. Зробіть висновок, відповівши на питання: чому річка завжди тече від витоку до гирла?

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

 

Прийом «Проблемне питання»

   Один учень склав опис річки Дніпро так: «Дніпро – найбільша річка України. Витікає із Чорного моря і тече в напрямку з півдня на північ, роздає на своєму шляху частину своєї води іншим річкам і, нарешті, закінчується тоненьким струмочком десь на території Росії».

Чи згодні ви з цими твердженнями?

(учні пропонують варіанти відповідей.)

Учень виявився наполегливим і, коли однокласники логічно намагалися довести неправильність його опису, висловив такі міркування: «Дніпро – річка довга й широка. Якщо не з моря, то звідки ж у ній береться скільки води?» а й справді, звідки?

- ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Живлення річок.

Живлення річок – складний процес. Він залежить від того, коли (у холодну чи теплу пору року), в якому стані (твердому чи рідкому) переважно випадають опади, чи інтенсивно вони випаровуються, чи просочуються в грунт.

Виконання схеми.

 

                             Види живлення річок

 

Дощове               Снігове             Підземними            Талими льодовиковими

                                                         водами                            водами

 

Рівнинні річки живляться талими сніговими водами, а також дощовими та підземними.

Талими водами льодовиків живляться річки, що беруть початок високо в горах.

У посушливий сезон річки підтримують своє існування завдяки підземним водам.

Більшість річок мають змішане живлення, але завжди першоджерелом його служать атмосферні опади.

2. Режим річок:

А) взаємозв’язок режиму річки з кліматичними умовами території, якою вона протікає;

Б) з’ясування особливостей режиму річок України.

 

3. Робота річок

Проаналізуйте оповідання В.О. Сухомлинського.

 

КАМІНЬ І СТРУМОК

Край дороги лежав великий Камінь. Аж почорнів од старості. Весною поблизу каменя, граючись, біг веселий співучий Струмок. Він співав:

Я з краплинки народився,

Став співучий і веселий.

Скільки я всього побачу

                                             По дорозі до ріки!

Камінь почув веселу пісеньку й питає:

- Чому тобі так весело? Ти ж слабенький, кволий. От я, камінь, - сильний, могутній, ніхто мене з місця не зрушить.

Засміявся струмок:

- А ось побачимо.

Повернувся до Каменя, весело заграв, заспівав ще голосніше. Розмив грунт під Каменем. Похитнувся Камінь, позеленів від злості.

Струмок співав, співав усе здвінкіше. Рив землю під Каменем, поки й Камінь звалився у яр. А струмок побіг до річки.

 

                                                        Робота річок

 

Руйнування                                 Перенесення                         Накопичення

                                                                                                   гірських порід

 

 

Кожна річка розмиває гірські породи, руйнуючи їх.

Таке руйнування називається ерозією.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Свої приклади»

Наведіть приклади річок з різними типами живлення.

     2. Прийом «Географічний практикум»

    Завдання. Складіть характеристику однієї з річок ( за вибором), користуючись планом у таблиці.

 

Назва річки	В якій частині якого материка протікає	До басейну якого океану належить	Місце витоку	Куди впадає	Напрямок плину	Основні притоки	Режим та живлення

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

Річки постійно поповнюють свої водні запаси за рахунок живлення.

Залежно від пори року та клімату річка поповнює воду з одного чи кількох джерел живлення.

Річки мають різний режим, що, як і живлення, багато в чому залежить від клімату території, на якій знаходиться річковий басейн. Рясні дощі або сніготанення можуть спричинити катастрофічні повені, паводки.

 

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа 46.
• Описати режим річки, що протікає у нашій місцевості.

 

 

 

 

 

Урок 6

 

Тема: ОЗЕРА. БОЛОТА. ШТУЧНІ ВОДОЙМИ.

Мета: сформувати в учнів систему знань про поверхневі води шляхом

           вивчення озер, боліт, водоймищ, типів озерних улоговин і типів боліт;

           навчити розрізняти на карті стічні та безстічні озера, визначити типи

          озерних улоговин; дати уявлення про штучні водойми й болота та їх

           значення в житті людини; розвивати практичні вміння учнів визначити

           географічне положення озера шляхом перенесення узагальненого

           прийому визначення географічного положення об’єкта, уміння

           працювати з картою; виховувати дбайливе ставлення до водних

           багатств  і розуміння негативного і позитивного впливу господарської

           діяльності людини на водні багатства.

Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, фотографії.

Тип уроку: комбінований.

План уроку

1. Озера та їх утворення.

2. Стічні та безстічні озера.

3. Водоймища та їх типи.

4. Болота, їх типи.

 

                                       Хід уроку

 

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

 

1. Гра «Географічна естафета»

Клас поділяється на три групи. Питання ставляться одній групі доти, поки хтось з її складу не зможе відповісти. Тоді черга відповідати переходить до другої групи, далі – до третьої.

1. Що таке річка? Виток? Гирло? Русло? Долина? Басейн річки? Притока? Річкова система? Головна річка? Вододіл? Поріг? Водоспад? Заплава? Дельта? Режим річки? Повіддя? Межень? Межень? Повінь? Льодостав?

2. Які типи живлення річок ви знаєте?

3. Яку роботу здійснюють річки?

 

2. Гра «Хто швидше»

Яка група швидше і правильно покаже річки: Дунай, Дніпро, Волга, Єнісей, Амазонка, Конго, Ніл.

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Вивчивши річки, ми розпочинаємо вивчення озер, що не менше використовуються людиною в господарській діяльності. Озера служать людині джерелом води для водопостачання і зрошення, з їхньої води одержують солі та грязі, у них ловлять рибу, їхні береги є місцями відпочинку.

Що ж об’єднує озера, водоймища, болота, ставки? Насамперед це те, що головним творцем їх є вода. По-друге, «родинні відносини», оскільки озера часто є «батьками» боліт, річок. Ну що ж, познайомимося з ними ближче.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

 

1. Бесіда (з використання засобів наочності)

• Що таке озеро?
• Порівняйте озеро з морем і рікою. Які загальні та відмітні ознаки ви можете назвати?
• Якщо озеро розташоване в природному заглибленні, то яким може бути походження цього заглиблення?

 

 2. Розповідь учителя

Тектонічні озера утворюються в місцях розходження земної кори. Це найглибші озера на Землі. Так утворилося озеро Байкал (1620 м.). Загатні озера утворюються в горах у результаті перегородження річки брилами, наприклад озеро Синевир у Карпатах.

Залишкові озера – це озера, що залишилися від давніх морських басейнів. Це Каспійське й Аральське моря-озера.

Льодовикові озера утворилися на півночі Євразії та Північної Америки.

Лимані озера утворюються на прибережних ділянках моря, відокремлених від нього піщаними косами. Таких озер багато на території України на узбережжі Чорного моря (озеро Ялпуг).

Вулканічні озера утворилися в кратерах згаслих вулканів. Вони, як правило, глибокі, але невеликі.

 

 

3. Бесіда

• Якщо озеро – це природна улоговина, то звідки в ній береться вода?
• Які джерела живлення може мати озеро?
• Чи змінюється рівень води в озері?
• Чи з усіх озер витікають річки?

Озера з яких витікають річки, називаються стічними, а озера, з яких річки не витікають, - безстічними.

Озера можуть бути прісними й солоними. Їхня солоність може в кілька разів перевищувати океанічну. Ці озера утворюються в пустелях і степах.

Найбільш солоним у світі є Мертве море-озеро (240%), що знаходиться на 400 м. нижче від рівня Середземного моря.

Крім озер до поверхневих вод належать болота. Болотам належить важлива роль у природі: вони зволожують повітря, є місцями існування багатьох видів тварин. Болота використовуються людиною: на них видобувають торф, збирають ягоди та лікарські рослини.

 

- ФІКУЛЬТХВИЛИНКА

 

 

4. Завдання

Прочитайте текст підручника і дайте відповіді на запитання:

1) Як утворюються болота?

2) Що таке болото? Заболочені землі?

3) Порівняйте верхові та низинні болота і заповніть таблицю.

 

Характеристика	Низинні болота	Верхові болота
Місце утворення
Живлення
Рослинність

 

5. Розповідь учителя

Крім природних водойм – озер, існують штучні – водоймища, створені людиною. Їх будують на річках, зводячи греблі. Для цього долину річки перепиняють греблею. Перед греблею вода накопичується та утворює водоймище.

Бесіда

• Для чого споруджують водоймища?
• Що відбувається з навколишньою природою в результаті спорудження водоймища?
• Як ви вважаєте, чому на Дніпрі створено так багато водоймищ?

З метою розведення риби, водоплавних птахів, зрошення створюють ставки – штучні водойми невеликих розмірів.

 

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

 

Визначте географічне положення озера Байкал (варіант І)

Каспійського озера (варіант ІІ) за планом;

дані занесіть у таблицю.

 

Назва озера	На якому материку розташоване	Походження озерної улоговини	Довжина і ширина, км.	Найбільша глибина	Річки, що впадають в озеро	Річки, що витікають з озера	Водний режим
Байкал
Каспійське

 

VІ. Підсумок уроку

• Озеро – природне заглиблення, заповнене водою.
• За походженням озера бувають тектонічні, льодовикові, загатні, лиманні, вулканічні та інші.
• За водним режимом розрізняють стічні та безстічні озера.
• Болото – надмірно зволожена ділянка суші, заросла вологолюбними рослинами, із шаром торфу не менше ніж 30 см.
• Болота поділяються на верхові, низинні та перехідні.
• Штучні водойми – це водоймища, ставки, канали.

 

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 47; повторити визначення.

 

 

 

 

 

Урок 7

 

Тема: ЛЬОДОВИКИ. ПІДЗЕМНІ ВОДИ

Мета:сформувати в учнів систему знань про поверхневі води шляхом

           вивчення льодовиків, багаторічної мерзлоти, про підземні води як

           частини гідросфери; поглибити систему знань учнів, розкривши

           природу утворення і роботу підземних вод; удосконалювати вміння

           учнів визначити на карті місце розташування гірських і покривних

           льодовиків; розвивати інтерес до туризму й альпінізму, до науки

          гляціології, розуміння важливості та значення льодовиків, логічне

          мислення; виховувати працьовитість і акуратність, дбайливе ставлення

          до водних ресурсів.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручники, фотографії

         льодовиків.

Тип уроку: комбінований.

 

План уроку

1. Льодовики та їх види.

2. Багаторічна мерзлота.

3. Утворення і робота підземних вод.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Географічний диктант

 

1	басейн річки	10	6	заплава	5
2	вододіл	9	7	ставок	4
3	долина річки	8	8	річкова система	3
4	виток	7	9	русло ріки	2
5	озеро	6	10	гирло ріки	1

 

1 – заглиблення в річковій долині, яким річки течуть постійно.

2 – початок річки.

3 – пониження, що тягнеться від витоку до гирла та яким протікає річка.

4 – місцевість, з якої річка збирає всі свої води.

5 – велике за площею, замкнене природне заглиблене на поверхні землі.

6 – межа між басейнами річок.

7 – місце впадіння річки в іншу річку, озеро або море.

8 – штучна водойма.

9 – річка з усіма своїми притоками.

10 – частина річкової долини, що затоплюється.

 

Відповіді

Варіант І: 9, 4, 3, 1, 5, 2, 10, 7, 8, 6.

Варіант ІІ: 2, 7, 8, 10, 6, 9, 1, 4, 3, 5.

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Чи знаєте ви, де розміщено основні запаси прісної води на Землі? Не в річках, не в озерах, а в льодовиках, що займають 11% суші. Якби всі льодовики станули, то рівень Світового океану піднявся б на 64 м. Що ж являють собою льодовики? Які процеси регулюють зміну їхньої площі? Чи можливий на Землі новий льодовиковий період? Одержати відповіді на ці питання ви зможете на сьогоднішньому уроці.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

 

1. Бесіда

• Що таке льодовик?
• Які умови призводять до утворення льодовиків?
• В яких районах земної кулі існують такі умови?

 

2. Розповідь учителя

Льодовики – це рухливі скупчення льоду на суходолі, що утворюється там, де протягом року снігу випадає більше, ніж устигає станути. Льодовик, на відміну від криги, утворюється зі снігу. Льодовики поділяються на покривні та гірські.

Льодовики, що мають велику товщину та приховують усі нерівності рельєфу, називаються покривними. Льодовики, що займають вершини гір, заглиблення на схилах і в долинах, називаються гірськими.

 

3. Завдання

1. Чи може утворитися льодовик на вершині г. Кіліманджаро в Африці, якщо температура біля її підніжжя + 25С?

2. Чи може утворитися льодовик у Карпатах, Кримських горах? Чому?

 

- ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

4. Розповідь учителя

Лід має властивість стікати по схилах гір і танути, живлячи річки. Лід утворюються на певній висоті. Лінія, вище якої сніг не тане протягом року, називається снігового лінією. Її висота зменшуватиметься від екватора у бік полюсів, тому що температура повітря знижується в тому ж напрямку.

У північній частині Євразії та Північної Америки іноді знаходять добре збережені рештки мамонтів. Як же вони збереглися до наших днів? Їх зберегла багаторічна мерзлота. Шар мерзлого ґрунту, що постійно зберігає температуру нижче від 0С, називають багаторічною мерзлотою.

Згадаймо схему світового кругообігу води.

 

Питання. Що відбувається з водою, яка випала на суходолі у вигляді опадів? Які властивості гірських порід дозволяють воді просочуватися?

Ви знаєте, що гірські породи по-різному пропускають воду. Гірські породи, що добре пропускають воду, називаються водопроникними, а ті, що погано пропускають воду, - водотривкими.

 

Питання. Як утворюється водоносний шар? Що називають водоносним шаром?

Водоносних шарів в одній місцевості може бути кілька. За умовами залягання вони поділяються на ґрунтові та між шарові.

 

5. Завдання

Користуючись підручником, визначте місце утворення і зміну рівня вод:

варіант І – верховодки;

варіант ІІ – ґрунтових;

варіант ІІІ – міжшарових.

 

 

6. Розповідь учителя

Якщо між шарові води цілком заповнюють водоносний шар, то вони перебувають під тиском і називаються напірними. Вивільнені свердловинами, ці води піднімаються і виливаються на поверхню. Такі води називають артезіанськими. У районах вулканічної діяльності та на великих глибинах знаходяться підземні води з температурою понад +20С. Вони називаються термальними. Підземні води відрізняються і вмістом солей. Вони можуть бути мінералізовані, тоді вони використовуються в лікувальних цілях. Такі води називаються мінеральними.

Підземні води здійснюють певну роботу. Вони можуть розмивати, розчиняти гірські породи, у результаті чого утворюються порожнечі, підземні печери – карсти. Карстові форми рельєфу в нашій країні зустрічаються в Кримських горах і Карпатах.

Підземні води є причиною зсувів, що утворюються на схилах гір, крутих берегах річок і морів, особливо якщо вони складені глинистими породами.

Льодовики так само, як поверхневі та підземні води, переносять і відкладають гірські породи. Вони вирівнюють поверхню землі, переносячи уламки порід, утворюючи з них гряди та вали, що називаються моренам.

 

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

 

Географічний диктант

 

1	Озеро	11	7	верховодка	5
2	Стічне озеро	10	8	айсберг	4
3	Безстічне озеро	9	9	водосховище	3
4	Болото	8	10	термальні води	2
5	Снігова лінія	7	11	багаторічна мерзлота	1
6	льодовик	6

 

1 – озеро, з якого витікає річка.

2 – межа в горах, вище якої сніг не тане протягом року.

3 – штучні водойми з величезними запасами води.

4 – шар ґрунту, температура якого не піднімається вище від 0С.

5 – замкнені природні западини, заповнені водою.

6 – надмірно зволожені ділянки суходолу, вкриті вологолюбною рослинністю.

7 – сезонна вода, що залягає на першому шарі водотривких порід.

8 – озеро, що не має стоку.

9 – крижані маси, що вкривають ділянки суходолу в горах і сповзають по їх силах.

10 – підземні води з високою температурою.

11- брили льоду, що відколюються від покривних льодовиків і перетворюються на крижані гори, які плавають.

 

 

Відповіді

Варіант І: 2, 5, 9, 11, 1, 4, 7, 3, 6, 10, 8.

Варіант ІІ: 10, 7, 3, 1, 11, 8, 5, 9,6, 2, 4.

 

VІ. Підсумок уроку

 

• Льодовик – це скупчення багаторічного льоду на суходолі.
• Підземні води містяться в порожнечах і тріщинах і поділяються на верховодку, ґрунтові та між шарові.
• За температурою виокремлюють холодні й термальні води, за складом – мінеральні та прісні.
• Льодовики й підземні води виконують руйнівну і творчу роботу.

 

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 48; повторити тему «Гідросфера».

 

 

 

 

 

Урок 9

 

Тема: ГІДРОСФЕРА. УЗАГАЛЬНЕННЯ

Мета: повторення, узагальнення та систематизація знань з теми

          «Гідросфера»; вдосконалення навичок і вмінь використовувати набуті

           знання на практиці, у нестандартних ситуаціях; розвиток

          пізнавального інтересу, комунікабельності, колективізму.

Тип уроку: Узагальнення та систематизація знань, урок - КВК.

Обладнання: настінна карта півкуль, фізична карта України,аркуші паперу

             формату АЗ, маркери, кросворди, емблеми команд.

 

 

Зміст уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Початок гри

1. Представлення команд і журі.

2. Вітання команд, розшифрування емблеми команди.

 

ІІІ. Хід гри

1. Розминка

Питання ставить учитель (ведучий-учень),працює вся команда. Картою користуватися не можна. Час на обмірковування відповіді – 5 с. Ціна правильної відповіді – 1 бал.

 

Запитання команді «Айсберг»

1. Материк, що омивається водами лише Індійського і Тихого океанів.

2. Океан, який не омиває Антарктиду.

3. Найбільший материк.

4. Океан, що омиває Австралію із заходу.

5. Материк, що омивається всіма океанами Землі.

6. Материк, що був відкритим останнім.

7. Океан, який омиває всі материки, крім Африки.

8. Найбільший острів на Землі.

9. Океан, який зовсім не виправдовує своєї назви.

10. Протока між Південною Америкою та Антарктидою.

 

Запитання команді «Гейзер»

1. Третій за величиною материк Землі.

2. Океан, що омиває Північну Америку зі сходу.

3. Найменший материк Землі.

4. Океан, назва якого пов’язана з назвою країни, береги якої він омиває.

5. Материк, який екватор перетинає у північній частині.

6. Материк, який майже цілком розташований за полярним колом.

7. Другий за величиною океан.

8. Найбільший півострів на Землі.

9. Океан, що омиває Австралію зі сходу.

10. Протока між Африкою та Європою.

 

2. «Домашнє завдання»

а) Конкурс (Чомучка)

Команди ставлять одна одній по три запитання. Час на обмірковування відповіді – 1 хв. Ціна правильної відповіді – 2бали.

 

б) Конкурс «Загадка»

Уболівальники ставлять командам загадки з теми «Гідросфера». Час на обмірковування відповіді – 30 с. Ціна правильної відповіді – 1 бал.

 

в) Конкурс «Кросворд»

Команди обмінюються кросвордами та розгадують їх. Ціна кожної правильної відповіді – 1 бал. Час на виконання – 5 хв. Команді, що розв’язала кросворд першою, не припустившись при цьому помилок, додається 2 призові бали.

Поки команди розв’язують кросворди, проводиться конкурс уболівальників.

 

3. Конкурс уболівальників

Правильна відповідь – 1 бал. Якщо команда уболівальників не може відповісти, то відповідають уболівальники суперників, заробляючи додаткові бали.

 

Питання уболівальникам команди «Айсберг»

1) Як називається море берегів? (Саргасове)

2) Найбільше за площею прісноводне озеро. (Верхнє)

3) Початок річки. (Витік, верхів’я)

4) Яке море найбільш солоне? (Червоне)

5) Причина утворення цунамі. (Землетруси в Океані)

 

Питання уболівальникам команди «Гейзер»

1) Як називається річка, що витікає з озера Байкал? (Ангара)

2) Озеро, що складається з двох частин, в одній з яких – вода прісна, а у другій – солона. (Балхаш)

3) Вихід підземних вод на поверхню. (Джерело)

4) В якому морі не можна потонути? (У мертвому)

5) Основна причина утворення океанічних течій. (Постійні вітри)

 

4. Конкурс капітанів

Запитання капітанам пропонуються в закритих  конвертах, які вони вибирають самі. Правильна відповідь – 3 бали.

• Під час просування до Північного полюса багато хто з мандрівників прагнув «взяти лід у союзники». Як ви розумієте цей вислів?
• Відомий учений-кліматолог А. І. Воєйков назвав течії Світового океану «опалювальною системою планети». Поясніть зміст цього висловлення.

 

5. Конкурс «Хто більше?»

Завдання командам: за 2 хв на аркуші паперу (можна на дошці) сформулювати якнайбільше проблем, що виникають унаслідок господарського використання вод людиною, та можливих шляхів їх розв’язування.

Кожна пара відповіді (проблема – шлях розв’язання) – 2 бали.

 

ІV. Підбиття підсумків

Поки журі підбиває підсумки, командам пропонується заповнити аркуш

самооцінювання.