Цивільний процес (Контрольна робота)

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

 Кафедра цивільно-правових дисциплін факультету підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності

Факультет №2 ННІПК

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни

«ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС»

Варіант №6

Виконав:

студент 1 групи 5 курсу

галузь знань 08 Право

спеціальність 081 Право

Науковий керівник

_____________________________

_____________________________

_____________________________

Одеса 2022

Варіант 6

Теоретичні питання:  

а) поняття та види судових витрат;

б) заочний розгляд справи.

Задача:

Підлітки Іванов (16 років), Петров (14 років) і Сидоров (11 років) вночі пасли табун коней, який належав місцевому фермеру. Вночі, коли хлопці спали, один із коней вийшов на шосе, де з ним зіткнувся легковий автомобіль.

У результаті ДТП кінь загинув, водій отримав тілесні ушкодження, автомобіль відновленню не підлягає.

Визначте: хто в даній ситуації буде відповідачем за шкоду, заподіяну водію?

При відповіді врахуйте дві можливі ситуації: 

А) фермер уклав трудову угоду лише з Івановим;

Б) фермер усно домовився з усіма підлітками, що вони під час літніх канікул будуть пасти його коней.

Чи має право фермер пред’явити зустрічний позов до водія автомобіля про відшкодування вартості загиблого коня?

Практичне завдання:

Позивач ТзОВ «Фактор» звернувся до суду з позовом до Відповідача Іванова в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором, укладеним між АТ «ІмексБанк» та Івановим.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідачу АТ «ІмексБанком» був наданий кредит у сумі 15 000грн. строком на 36 місяців у період з 04.07.2007р. по 03.07.2010р. Відповідно до умов договору, позичальник зобов’язується забезпечити повернення одержаного кредиту щомісячно, в строки зазначені в умовах договору та сплатити кредитору нараховані проценти та комісію.

26.09.2009 р. між ТОВ «Фактор» та АТ «ІмексБанк» був укладений договір факторингу № 06\09. Оскільки позичальник свої зобов’язання не виконує, станом на 07.06.2010 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 20 071 грн. 17 коп., яку Позивач просить стягнути в примусовому порядку та стягнути судові витрати.

Враховуючи умови викладеної ситуації складіть позовну заяву від імені ТзОВ «Фактор». Судом, до якого належить звернутися є Суворовський районний суд м. Одеси. При недостатності вихідних умов, змоделюйте їх самостійно.

1. Теоретичні питання:

а) поняття та види судових витрат;

Судові витрати - це грошові витрати, які пов'язані з розглядом справи в порядку цивільного судочинства і виконанням судового рішення.

Метою встановлення інституту судових витрат є часткове відшкодування державі витрат на забезпечення діяльності судів. Зокрема, кошти судового збору після зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються на зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної та копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпис.

Але судові витрати виконують не лише компенсаційні функції. За їх допомогою держава стимулює осіб користуватися своїми процесуальними правами належним чином, а саме: не звертатися до суду з необґрунтованими вимогами, добровільно і своєчасно виконувати свої обов'язки. За загальним правилом, особі, якій відмовлено у задоволенні її вимог, судові витрати не відшкодовуються. Сторона, яка програла справу, відшкодовує іншій стороні всі понесені нею судові витрати.

Відповідно до ст. 79 ЦПК судові витрати складаються із судового збору і витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір - це обов'язковий платіж, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти і розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-УІ (далі - Закон № 3674-УІ).

Згідно з цим Законом платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Розміри ставок судового збору встановлюються: у відповідному місячному розмірі МЗП, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому заява або скарга подається до суду; у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їх представників, пов'язані з явкою до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів і проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;

5) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

На відміну від розміру судового збору, розмір витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, залежить від фактичних затрат, понесених при розгляді та вирішенні конкретної цивільної справи.

б) заочний розгляд справи.

Інститут заочного розгляду справ запроваджено у Цивільному процесуальному кодексі України та активно використовується в сучасному судочинстві.

Згідно статистичних даних Апостолівського районного суду Дніпропетровської області за 9 місяців 2019 року справи, у яких винесено заочне рішення, становлять 54 відсотки від усіх розглянутих цивільних справ у суді за даний період, - повідомляє прес-служба суду. 

Найчастіше заочні рішення приймаються за позовами банку до боржників про стягнення заборгованості по кредитним договорам та позовами про розірвання шлюбу.

Основні особливості ухвалення заочного рішення суду та механізм оскарження такого рішення суду, відповідно норм Цивільного процесуального кодексу України. 

Суд може ухвалити таке рішення відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Задача:

Підлітки Іванов (16 років), Петров (14 років) і Сидоров (11 років) вночі пасли табун коней, який належав місцевому фермеру. Вночі, коли хлопці спали, один із коней вийшов на шосе, де з ним зіткнувся легковий автомобіль.

У результаті ДТП кінь загинув, водій отримав тілесні ушкодження, автомобіль відновленню не підлягає.

Визначте: хто в даній ситуації буде відповідачем за шкоду, заподіяну водію?

При відповіді врахуйте дві можливі ситуації: 

А) фермер уклав трудову угоду лише з Івановим;

Б) фермер усно домовився з усіма підлітками, що вони під час літніх канікул будуть пасти його коней.

Чи має право фермер пред’явити зустрічний позов до водія автомобіля про відшкодування вартості загиблого коня?

Відповідь.

Розглянемо детально першу ситуацію, за якою була укладена трудова угода лише з Івановим.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 КЗпП України не допускається прийняття на роботу осiб молодше шiстнадцяти рокiв. Отже, з Івановим, якому виповнилось 16 років трудова угода була укладена на законних підставах.

На мою думку, відповідальність за завдану водію шкоду буде нести фермер, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, працівник несе відповідальність  перед  підприємством  (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах.

За другою ситуацією коли фермер усно домовився з усіма підлітками, що вони під час літніх канікул будуть пасти його коней відповідальність за шкоду буде нести фермер. І стягнути розмір шкоди із підлітків він не зможе.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 КЗпП України за згодою одного iз батькiв або особи, що його замiнює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, якi досягли п'ятнадцяти рокiв.

Для пiдготовки молодi до продуктивної працi допускається прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйно-технiчних i середнiх спецiальних навчальних закладiв для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю i не порушує процесу навчання, у вiльний вiд навчання час по досягненнi ними чотирнадцятирiчного вiку за згодою одного з батькiв або особи, що його замiнює.

Отже, допускається прийняття на роботу учнів з 14 років. Тому, підлітки Іванов (16 років), Петров (14 років), якби з ними був укладений трудовий договір, могли б нести відповідальність за завдану з їх вини шкоду, проте оскільки трудові відносини між ними і фермером не були належним чином оформлені, то відповідальність за завдану водію шкоду покладається на фермерське господарство.

Практичне завдання:

Позивач ТзОВ «Фактор» звернувся до суду з позовом до Відповідача Іванова в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором, укладеним між АТ «ІмексБанк» та Івановим.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідачу АТ «ІмексБанком» був наданий кредит у сумі 15 000грн. строком на 36 місяців у період з 04.07.2007р. по 03.07.2010р. Відповідно до умов договору, позичальник зобов’язується забезпечити повернення одержаного кредиту щомісячно, в строки зазначені в умовах договору та сплатити кредитору нараховані проценти та комісію.

26.09.2009 р. між ТОВ «Фактор» та АТ «ІмексБанк» був укладений договір факторингу № 06\09. Оскільки позичальник свої зобов’язання не виконує, станом на 07.06.2010 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 20 071 грн. 17 коп., яку Позивач просить стягнути в примусовому порядку та стягнути судові витрати.

Враховуючи умови викладеної ситуації складіть позовну заяву від імені ТзОВ «Фактор». Судом, до якого належить звернутися є Суворовський районний суд м. Одеси. При недостатності вихідних умов, змоделюйте їх самостійно.

Відповідь.

          До Суворовського районного суду м. Одеси

                                      65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва,               

                                      Позивач: Товариство з обмеженою                 

                                      відповідальністю «Фактор»,

                                              65089, м. Одеса, вул. Макарова 14

                                      Відповідач: Іванов Петро Васильович

                                      65073, м. Одеса, вул. Векслера, 26

                                      Ціна позову: 20 071 грн. 17  коп.

Позовна заява

про стягнення заборгованості за кредитним договором

04.07.2007 р. між АТ «Імекс Банком» та Івановим Петром Васильовичем було укладено кредитний договір № 23/07 (копія додається), відповідно до якого АТ «Імекс Банк» зобов'язався надати Іванову П. В. кредит в сумі 15000 грн. строком на 36 місяців у період з 04.07.2007р. по 03.07.2010р.

Згідно п. 7.4 Кредитного договору Відповідач в разі несвоєчасного повернення кредиту і відсотків зобов'язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

26.09.2009 р. між ТОВ «Фактор» та АТ «ІмексБанк» був укладений договір факторингу № 06\09 (копія додається).

Оскільки позичальник свої зобов’язання не виконує, станом на 07.06.2010 р. у нього виникла  заборгованість у розмірі 20071 грн. 17 коп.

Іванов П. В. відмовляється виконати належним чином свої грошові зобов’язання передбачені кредитним договором, ігнорує заяви позивача щодо повернення суми позики, при особистих зустрічах відмовляється виконувати умови кредитного договору та взяті на себе зобов’язання та всіма можливими способами ухиляється від виконання зобов’язань щодо повернення коштів і до теперішнього часу не виконав свій обов’язок, порушивши строки повернення суми коштів, передбачених п. 4.3 Кредитного договору, не надавши жодної відповіді на заявлену письмову вимогу.

Тому, враховуючи вище викладене та на підставі ст.ст. 3, 4, 38, 42, 44, 57, 58, 59, 64, 82, 109, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПРОШУ:

1. Стягнути з Іванова П. В. на користь ТОВ «Фактор» заборгованість за кредитним договором, що складає грошову суму коштів у розмірі 17027 грн. (тридцять вісім тисяч п’ятдесят) грн.

2. Стягнути з Іванова П. В. на користь ТОВ «Фактор» проценти та пеню за користування кредитними коштами, що складає грошову суму коштів у розмірі 3044 грн. 17 коп (три тисячі сорок чотири грн сімнадцять копійок).

3. Стягнути з Іванова П. В. на користь ТОВ «Фактор» судові витрати у виді судового збору в сумі 207 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 252 грн. - всього 459 (чотириста п’ятдесят девять) грн.

ДОДАТКИ:

1. Копія позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Копія договору факторингу.

3. Копія Письмової вимоги про повернення грошових коштів за кредитним договором – 2 примір.;   

4. Копія Повідомлення про вручення поштового відправлення – 2 примір.;

5. Копія опису вкладення – 2 примір.;

6. Копія фіскального чеку на відправлення поштової кореспонденції – 2 примір.;

7. Квитанція про сплату судового збору (державного мита) за подання позову;

8. Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

«08» червня 2010 року               Директор ТОВ «Фактор» Солімчук П. П.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст.492
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 40, ст. 3
3. Кодекс Законів про працю України станом на 01.01.2016. - К.: Вілбор, 2016.
4. Сунцов В. В., Тітов М. І. Цивільне судочинство в Україні: Законодавство та практика застосування. – Х.: Консум, 2011. – 384 с.
5. Фурса С. Я., Щербак С. В., Євтушенко О. І. Цивільний процес: Проблеми і перспективи: Науково-практичний посібник. – К, КНТ, 2006. – С. 164.
6. Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар / (Тертишніков В. І.). – Видання шосте, доповнене і перероблене. – Харків: Консум, 2002. – 408 с
7. Цивільний процес: Навчальний посібник / А. В. Андрушко, Ю. В. Білоусов, Н. Л. Бондаренко. – за ред. Ю. В. Білоусова. – К.: Наукова думка; Президент, 2004. – 262 с
8. Чорнооченко С. І. Цивільний процес України: Навчальний посібник. – К. ЦНЛ, 2004. – 307 с.