Сценарій свята «Ми чекаємо Святого Миколая»

(для учнів початкових класів)

Білодід Олена Юріївна, вчитель – методист,

учитель початкових класів

ліцею ім. В. Симоненка м. Львова

Зима. Я весела зима

До вас в гості я прийшла.

Притрусила все сніжком,

Щоб ви гралися гуртом.

Дівчинка. Збігай, зимонько, в ліси,

Нам ялинки принеси,

Щоб раділи дітлахи.

Будем дружно святкувати

Миколая зустрічати.

Веселитись і співати,

Миколая прославляти.

Зима. Все затихло надворі,

Сяють зорі угорі,

Всі чекають – виглядають

Чудотворця Миколая.

Але щось він забарився.

Може в небі заблудився?

В нього клопотів багато,

Бо заходить в кожну хату.

Все, що в нього в торбі є,

Чемним дітям роздає.

А ось і ялиночки,

Мої зелені красуні!

То ж розпочинаємо

Нашу зимову казку!

• Пісня ялинок

1 – а ялинка. Як гарно сьогодні! Як чисто й тихо! Звірі ще сплять, ніхто нам не заважає. Доброго ранку!

(Ялинки співають і танцюють).

Доброго ранку!

Доброго ранку!

Без перестанку –

Доброго ранку!

1 – а ялинка. Доброго ранку, сестриці,

 Рівні, зелені ялиці.

2 – а ялинка. Світлого сонця кружало

В небі уже засіяло.

3 – а ялинка. Чуєте, чуєте, сестриці,

Грають пташині оркестри.

2 – а ялинка. Годі, годі, сестри. Так можна

 весь сніг розтрусити з гілочок,

а це ж наше зимове вбрання.

1 – а ялинка. Нічого! Нам зима ще снігу

підсипле (танцюють).

3 – а ялинка. Ні, ні! Вже пізно! Звірі прокинулись,

і я вже чую, що хтось сюди прямує.

Це, мабуть, ведмідь.

Ялинки. У – у – у – у! Як страшно!

1 – а ялинка. Які ми страхопуди! Де ж би тут

ведмеді узялися? Вони тут не

живуть – десь, може, далеко в горах.

3 – а ялинка. Але якщо це не ведмідь, то, може,

вовк? Він часом забігає сюди.

1 – а ялинка. І це не вовк. Щось мале, куце.

Ялинки. Зайчик! Аж два!

• (Пісня про зайчиків).

1 – й зайчик. Ой, хто це? Я тебе боюся!

2 – й зайчик. А я тебе!

1 – й зайчик. Не бійся. Я тебе не з’їм!

2 – й зайчик. Ну, то дай лапку, ми тепер будемо

завжди і скрізь удвох ходити, як

брати.

1 – й зайчик. Але я не вмію ходити! Я вмію стрибати.

2 – й зайчик. То будемо вдвох стрибати по цілім світі.

Ми маленькі зайченята                                                        А тепер нас буде двоє,

Під сосною наша хата.                                                          Хоч маленькі ми обоє.

Тільки в лісі гілка хрусь,                                                       Та як поруч братик мій,

Я вже кричу: Боюсь!                                                             Навіть вовк нам не страшний!

(Виходить білочка).

Зайчики: Ой – ой – ой! Вовк за нами біжить!

Утікаймо!

(Вибігають).

Білочка. Ха – ха – ха! От страхопуди! Мене злякались, а я ж менша від зайчика!

Але зате нікого не боюся, навіть вовка. Не раз він за мною знався, а я

вискочу на дерево, дратую вовка й кидаю в нього шишками, а він від

злості зубами клацає. Ха – ха – ха!

Я сміхунка – білочка,

В мене теплий кожушок.

З гілочки на гілочку,

На самий вершок.

Запасла горішків досить

Я на цілу зиму.

І як добре хто попросить,

Йому горішок скину.

( Танцює з горішками, прив’язаними на ниточках. З’являється Вовк).

Вовк. Ох, який я голодний! З’їм першого, хто

мені попадеться.

( вбігає лисичка).

Лисичка. О, це ти куме! Куди так рано зібрався?

Вовк. Так їсти хочу, що й тебе проковтнув

би, якби ти не була моя кума.

Що там у тебе в кошику? Може,

мене нагадуєш?

Лисичка. (дивиться на бік: маю свіжу рибу, але не

 для вовка).

Та не реви! Ми, звірі, взимку на дієті!

На, ось поїж снігу – дуже смачно.

Діти це називають морозивом.

Вовк. Не такий я дурний, щоби сніг їсти!

Давай мені те, що в тебе в кошику!

Лисичка. Там тільки сніг! Ось будь чемним,

не заводься зі мною, то Святий Миколай

 тобі щось подарує!

Вовк. Але я зараз хочу їсти, і чую носом рибу!

(лисичка з корзинкою тікає. Вовк біжить за нею).

Ялинка. Сестриці, що це так сяє, ясніше від сонця?

Ближче, ближче.

(Входить Янгол).

Янгол. Вітаю вас, Ялиночки,

Вітаю вас, звірятка.

Послухайте хвилиночку,

Що маю вам сказати.

Через цей ліс увечері

Святий наш Миколай

На зустріч із малечею

Поїде через гай.

Отож, якщо бажаєте,

Виходьте теж на шлях,

Його ж усі ви знаєте:

І звірі, і кожний птах.

Ялиночки і звірята співають.

Ми знаємо, ми знаємо,

У день веселий цей

Чекаємо, чекаємо

Святого Миколая –

І чемних всіх дітей.

(З’являються 2 Янголи, один несе тонку книжку, інший товсту).

1 – й Янгол. Ох, я втомився. Ця книжка така товста,

що крила одпадають.

2 – й Янгол. Так, деякі діти до останнього дня посилали

Св. Миколаю листи і навіть телеграми. Всі

пишуть, що чемні, але чи справді це так?

Ми ходимо поміж вами й перевіряємо,

чи справді ви були чемні. І все записуємо

до книжки.

(Підемо працювати. Виходять).

Круть. Ой, як холодно. Я заздрю вовкові, лисиці й

 навіть зайцеві, бо в них такі пухнасті кожухи.

А в нас сама шкіра та кості. Я змерз, як чортик.

Хвиць. Так ти ж і є чортик. У нашому пеклі набагато

тепліше.

Круть. Не забувай, що ми сюди послані у важливій

справі. Наш голова дав наказ наловити

 якнайбільше нечемних дітей.

Хвиць. Тихо, тихо. Ось діти йдуть до школи. Може,

серед них є нечемні. На кожного нечемного

у нас є різочка в подарунок.

(Діти йдуть до школи, співають).

1 – а дитина. Сонце світить, та не гріє,

Морозище аж шаліє.

Ой, ховайте, діти, вуха.

2 – а дитина. Налітає завірюха,

Вітер свище, як батіг;

Просто в очі сипле сніг.

3 – а дитина. Не страшний нам сніговій,

В школу підемо мерщій.

(Діти побігли в школу. Івасик і Тарасик залишилися).

Івасик. Тарасику, сьогодні до нас Святий Миколай прийде?

Тарасик. Еге ж. Він чемним дітям подарунки принесе.

Івасик. А ти був чемний?

Тарасик. Так! А ти?

(У цей час підкрадаються чортики.

Один стає за спиною Івасика).

Івасик. Так і буду чемний до самого Різдва,

А потім побачимо.

(чортики підстрибують з радощів).

Тарасик. А я намагаюсь увесь час бути добрим.

Мене назвали Тарасом на честь нашого

великого поета Т. Шевченка й тому

я мушу бути завжди чемним.

Хвиць (підштовхує Івасика).

Скажи йому щось нечемне.

Івасик. Тільки дурень може бути вічно чемним.

Тарасик. Що ти кажеш? То виходить я – дурень?

Круть (до Івасика) Покажи йому язика!

(Івасик показує язика).

Хвиць (підкрадається до Тарасика).

Бачиш, який він! Чого ж ти стоїш?

Бий його!

Тарасик. О ні, ми з ним друзі, битися не можна,

та ще й у такий гарний день. А це хто?

(обертається). Ти часом не чортик? Моя

бабуся казала, що чорти бояться хресного

знамення. Ось я тебе перехрещу!

Чортики. Ой, не роби цього! Ой – ой – ой!

(Втікають).

• Пісня «Замело снігами».

Івасик. Від такої пісні їсти захотілося.

Отож підемо до хати – їсти й грітися,

Чекати Св. Миколая. (Виходять).

1 – ий Морозенко. Ми браві молодці – Морозенки.

Примчали сюди з привітом від зими, вітати

всіх з Різдвом і Новим роком.

2 – ий Морозенко. А від вас ми понесемо привітання

до братів на різних землях і побажання волі,

щастя, здоров’я і миру.

3 – ій Морозенко. Ми промели широкий шлях для

нашої прекрасної Снігової Царівни.

(Чути дзвіночки й тиху мелодію).

Усі Морозенки. Ось вона! Вітаємо тебе,

Царівно Снігова.

Снігова Царівна. Як тут гарно! Чудове місце для

зустрічі Св. Миколая. Сніжиночки, гляньте

навколо, причепуріть ялинки свіжим снігом,

вистеліть шлях для Св. Отця, щоб йому було

зручно їхати.

Сніжинки

1. Ми сніжиночки біленькі,

Ми крилаті і легенькі.

Ми раненько встали вранці,

Закрутилися у танці.

2. Нас багато, не злічити.

Не спіймати, не спинити,

Все навколо, місто ціле

Буде чисте, сніжно – біле.

3. Ми сніжиночки біленькі,

Ми крилаті і легенькі,

Ми раненько встали вранці,

Закрутилися у танці.

(Танцюють).

Снігова Царівна. Тепер усе гаразд. Св. Миколай скоро

 приїде. Ходи сюди, вовчику, стань біля зайчика.

Але не роби дурниць, нікого не кривдь.

Сьогодні день Св. Миколая, і в цей день між усіма

мусить бути мир. Св. Миколай вас усіх обдарує.

(Вовк стає біля зайченят, гарчить, але не кусає).

Снігова Царівна. А ти, Лисичко, стань коло Білочки.

Але вважай, не наступи їй на хвостика.

Білочка. Нехай тільки спробує наступити, я кину в неї

горішком! Фуррр!

Снігова Царівна. Цить, ти, маленька збиточнице!

Будь чемна, хоч сьогодні. Св. Миколай принесе

тобі таких горішків, що ти ще ніколи не їла!

Білочка. Все, все, я вже чемна (згортає лапки).

• Заходять діти.

1. Коли Св. Микола

З небес на землю йде,

То кожний дім і школа

Мов вулик бджіл гуде.

2. Там дітвора чекає

На срібних Янголят,

Що із доріг безкраїх

На землю загостять.

3. Бо добре знають діти,

Що ні сніжний танок,

Ані мороз, ні вітер

Не спинять їх санок.

4. А на санках – дарунки!

Ах, як багато їх!

Для Славка, для Одарки,

Для всіх – для всіх – для всіх!

5. А тим, що пустували,

То чортик в темний кут

На пам’ятку поставить

Гнучкий з лозини прут.

 (Співають пісню «Ой хто, хто Миколая любить»).

(Чути дзвіночки. Входить Св. Миколай).

 Св. Миколай. Вітаю вас, діточки, звірята! Зібралось

вас тут пребагато. Бачу, що ви не байдикували,

веселились, співали. Мені розказали мої янголята,

що всі ви розумні і чемні були: у школі вчились,

батькам помагали. Хоч часом на зле вас чортики

підмовляли, та ви їх молитвою повідганяли і чемно

зустріли мене цього року. Ви діти чудові, чудові нівроку.

То ж старанно вчіться, до школи ходіть, свою Україну

шануйте й любіть – любіть її вірно, свою Україну – і я

вас ніколи й ніде не покину.

Ану, йдіть до мене, мої Янголята, допоможіть роздати

Подаруночки дітям.

• Пісня «Молитва до Миколая».