Дбаємо про здоров’я підлітків (впровадження здоров’язберігаючих технологій)

Відділ освіти Первомайської районної державної адміністрації

Харківської області

Берецький навчально-виховний комплекс

 

 

 

 

                                         На обласний конкурс      

«Валеологічна культура-вибір ХХІ століття»

 

Дбаємо  про здоров’я підлітків (впровадження здоров’язберігаючих технологій)

 

                                                                 Роботу виконала:

                                                                 Батіщева Анна Ігорівна

                                                                 учениця 8 класу

                                                                 Берецького навчально-виховного

                                                                 комплексу

                                                                 Первомайської районної

                                                                 державної адміністрації

                                                                 Харківської області 

 

                                                                 Науковий керівник:

                                                                 Шелудько Галина Олексіївна,

                                                                 Вчитель основ здоров’я

                                                                 Берецького навчально-виховного

                                                                 комплексу

                                                                 Первомайської районної

                                                                 державної адміністрації

                                                                 Харківської області 

 

 

 

                                 2017  рік

 

ЗМІСТ                                                                                                                      

 

ВСТУП                                                                                                                     3 

 

1. СТАН ЗДОРОВ'Я ПІДЛІТКІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ                             4

1.        Аналіз результатів медичних обстежень   функціональних відхилень 

у різних системах організму підлітка                                                         4

2. ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ ДО ЗДОРОВ'Я                                                                                                                7

2.1.    Здоров'язберігаючі технології  у формуванні інтересу до власного здоров'я                                                                                                                     7                                                                                

ВИСНОВКИ                                                                                                           21                                                                                                              

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                             23                                                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Добре, міцне здоров'я — головна умова повноцінного життя. Здоров'я допомагає нам реалізовувати свої плани, успішно вирішувати життєві завдання й долати труднощі. Однак стан здоров'я юних українців викликає тривогу.

Погіршення здоров'я дітей шкільного віку є не лише медичною, а й серйозною педагогічною проблемою. Хто може навчити кожну дитину обирати стиль життя, що сприятиме збереженню і зміцненню здоров'я? Насамперед — сім'я, батьки, а потім школа, вчителі. А з учителів, у першу чергу, той, хто найбільше спілкується з учнями протягом багатьох років. Це — класний керівник.

Звичайно, є шкільні предмети, з яких учень здобуває базові знання про здоровий спосіб життя. Але, на жаль, навчання мало сприяє вибору здорової поведінки. Завдання учителя — стати організатором і координатором такої спільної діяльності дітей, педагогів, медиків, батьків, яка б допомагала кожному вихованцю усвідомлювати здоров'я як самоцінність, обирати здоровий спосіб життя.

Одним із ключових моментів у виробленні мотивації дитини до турботливого ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих є створення ситуації успіху у вирішенні питань фізичного і морального вдосконалення. Як зацікавити і спонукати підлітка до збереження і зміцнення власного здоров'я і дбайливого ставлення до здоров'я близьких людей? Ось, на таке запитання всі шукають відповіді .

 

 

 

 

 

 

 

 

         1. СТАН ЗДОРОВ'Я ПІДЛІТКІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ    

 

1.1.  Аналіз результатів медичних обстежень   функціональних відхилень  у різних системах організму підлітка      

 

Несприятливі демографічні процеси в нашому суспільстві супроводжуються різким погіршенням стану здоров'я дітей і підлітків: 80% першокласників мають порушення здоров'я, а значна кількість випускників шкіл обмежена у виборі професії через медичні показники. У більшості школярів спостерігаються функціональні відхилення у різних системах організму, які за несприятливих умов можуть трансформуватися у те чи інше захворювання. Збільшилася кількість дітей із психічними розладами, відхиленнями у психофізичному, соціальному та духовному розвитку.

Неблагополучний стан здоров'я дітей і підлітків часто стає причиною їхньої девіантної поведінки. Серед неповнолітніх злочинців до 30% мають порушення здоров'я. На поведінку дітей і підлітків впливають хронічні захворювання, травми, послаблена нервова система, погана спадковість тощо.

Анатомо-фізіологічні особливості підліткового віку визначають високу чутливість молодого організму, на розвиток якого впливають фактори біологічного ризику, екологія, соціально-гігієнічні умови, а також відсутність психологічних установок на здоровий спосіб життя.

Аналіз результатів медичних обстежень свідчить про те, що сьогодні кількість здорових підлітків не перевершує 2—9 % та ще й зменшується з кожним роком, а в останнє десятиріччя ця тенденція набула стійкого характеру. Значною мірою це зумовлено інтенсивним зростанням функціональних порушень і хронічних хвороб у підлітковому віці.

Так, 34 % дітей мають функціональні відхилення у різних сферах і системах організму, а у 64,5 % виявлено хронічні захворювання. При чому хронічна патологія зростає від 1-го до 11-го класу. Серед патологій перші місця займають захворювання носоглотки, органів травлення, хвороби ендокринної системи. Привертають увагу такі поширені відхилення у стані здоров'я, як деформація хребта, грудної клітки та порушення постави.

Значно погіршується здоров'я за період навчання у школі. В чотири рази частіше виявляють порушення зору, вдвічі — органів травлення, у 3,5 рази нервової і ендокринної систем та функціональні відхилення у серцево-судинній системі.

У середньому в Україні лише 10 % випускників шкіл можна вважати здоровими, 52,6 % — мають серйозні морфофункціональні відхилення, а 36—40 % школярів потерпають від хронічних захворювань.

Останніми роками спостерігається також зростання нервово-психічних захворювань у школярів. Тільки 23 % дітей можна визнати благополучними, а 77 % учнів становлять групу ризику. Важливим показником стану здоров'я школярів є їхній фізичний розвиток. На жаль, за даними комп'ютерної програми «Школяр», лише 1,65 % дітей мають високий рівень фізичного розвитку, 33,5 — середній, 33,5 — нижче середнього, 23,6 % — низький.

За останні 10 років знизилися показники маси тіла, росту, окружності грудної клітки як у юнаків, так і у дівчат. Значно збільшилася кількість осіб астенічної (послабленої) тілобудови.

Репродуктивне здоров'я. Репродуктивні можливості людини є одним із критеріїв її здоров'я. Формування, становлення репродуктивної функції залежить переважно від того, чи є хронічні захворювання, порушення фізичного розвитку, від зовнішніх і біологічних чинників ризику, а також гінекологічних захворювань.

У дівчаток-підлітків в Україні фіксують багато захворювань внутрішніх органів. Здоров'я підлітків суттєво погіршилося унаслідок поширення захворювань сечостатевої, серцево-судинної систем, розладів менструацій, запалень придатків, анемії.

Нині гінекологічні захворювання серед дівчат підліткового віку трапляються у кожної п'ятої. У віці 15 років гінекологічні порушення і хвороби є у 77,6 із 1000 обстежених дівчат. Ще більш поширені функціональні порушення і хронічні захворювання у дівчат 17 років.

Спостерігається також значне зростання кількості захворювань, що передаються статевим шляхом, зокрема ВІЛ/СНІД.

Усе це свідчить про зниження рівня репродуктивного здоров'я у дівчат підліткового віку і зумовлює зменшення репродуктивного потенціалу суспільства у найближчі роки та зниження якості здоров'я майбутніх поколінь. Протистояти цьому можна, посиливши профілактичну роботу серед юнаків та дівчат.

Отже, можна констатувати стійкі негативні тенденції в динаміці здоров'я сучасних школярів-підлітків. Зростає захворюваність, погіршується фізичний розвиток дітей цієї вікової групи. Це значною мірою зумовлює виникнення порушень соціальної адаптації та інтеграції особистості на підлітковому, юнацькому та наступних етапах розвитку людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ ДО ЗДОРОВ'Я

 

2.1.    Здоров'язберігаючі технології  у формуванні інтересу до власного здоров'я

 

Як відомо, здоров'я продукується різними шляхами. На думку багатьох учених та практиків, здоров'я здебільшого залежить від самої людини, її свідомості та активного ставлення до власного здоров'я. Медики стверджують, що 75 % хвороб у дорослих є наслідком умов життя у дитячі та юнацькі роки, не вироблення у дітей і підлітків з раннього дитинства морально-психологічних установок на усвідомлення цінності здоров'я, легковажне ставлення до власного здоров'я. Головна причина хвороб, вважав М.Амосов, у відсутності цілеспрямованої діяльності зі зміцнення здоров'я. «Щоб стати здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх нічим неможна», — наголошував він.

На жаль, особистісна роль молодих людей у підтримці та зміцненні свого здоров'я практично зведена до мінімуму. Тому зрозуміло, як важливо, починаючи з молодшого віку, виховувати позитивне ставлення до власного здоров'я, сприйняття його як найвищої цінності.

Діяльність педагогічних та учнівських колективів з формування позитивного ставлення до власного здоров'я передбачає:

1. Прищеплення учням знань та вмінь щодо здорового способу життя, які слугуватимуть підґрунтям для вироблення стійких поглядів і переконань, спонукатимуть до оздоровчо-профілактичних дій і вчинків. У процесі засвоєння учнями знань та набуття вмінь формується позитивне ставлення до власного здоров'я та своєї ролі у його збереженні.

Валеологічна освіта вихованців відбувається під час уроків з основних наук і спеціальних предметів («Основи здоров'я», «Основи безпеки життєдіяльності»), під час пізнавальної просвітницької діяльності (лекції фахівців, бесіди вихователів, лекторії тощо). Враховуючи, що серед шкідливих звичок вихованців шкіл-інтернатів найпоширеніше куріння, є потреба приділити профілактиці куріння особливу увагу.

Формуванню свідомого ставлення до власного здоров'я присвячують зустрічі з людьми, які ведуть здоровий спосіб життя, лікарями, спортсменами тощо.

2. Навчання учнів умінням і навичкам здорового способу життя, що є виявом позитивного ставлення до власного здоров'я, відбувається під час виховної діяльності. Серед видів такої діяльності провідними є: фізкультурно-оздоровча, суспільно корисна, творча, ігрова.

3. Привчання дітей до правил і норм здорового способу життя, дотримання режиму дня, санітарно-гігієнічних правил; своєчасне медичне обстеження здоров'я вихованців з його корекцією; навчання дітей способам самоконтролю за станом здоров'я.

4. Створення гуманного мікроклімату в учнівських колективах. Формування в учнів культури спілкування і не конфліктності.

5. Підвищення валеологічної грамотності педагогічного колективу (вчителів, вихователів, лікарів, психологів, соціальних працівників).

Процес формування позитивного ставлення учнів до власного здоров'я надзвичайно складний, залежить від багатьох чинників і визначається комплексом певних педагогічних умов. В їхній основі — створення особливого стилю валеологічних відносин між педагогами і вихованцями, продумана система взаємодії з учнями, що сприяє оздоровленню атмосфери шкільного життя та формуванню в учнів позитивного ставлення до себе, своїх близьких, людей взагалі.

Важливою педагогічною умовою є формування інтересу підлітків до власного здоров'я, стійкої потреби і бажання дбати про нього. Реалізація цієї умови забезпечується виконанням двох взаємопов'язаних вимог.

По-перше, це включення вихованців у різноманітні види валеологічної діяльності, які сприяють формуванню навичок взаємодії, спілкування, взаємонавчання, пошуку шляхів поліпшення здоров'я (спортивні свята, Дні здоров'я, валеологічні КВК тощо).

По-друге, це включення учнів у рефлексивну діяльність, що потребує від них постійного самоспостереження, стеження за своїми діями, фізичним та психологічним станом. Ця робота спрямована на те, щоб заохотити дітей до пізнання потенціалу власного здоров'я, допомогти повірити в себе, свої сили, щоб з'явилася потреба у самовдосконаленні. В центрі уваги цього напрямку — саморозуміння, осмислення підлітками «Я-концепції», створення позитивного образу. Виховуючи природне прагнення підлітків до самопізнання та самовдосконалення, важливо пам'ятати, що стійка потреба у веденні здорового способу життя з'являється лише тоді, коли учень починає працювати над собою, щоб досягти вищого рівня розвитку.

З метою виховання інтересу підлітка до власного здоров'я доцільно звертатися до таких форм виховної роботи як анкетування, написання творів з самоаналізу фізичного і психологічного самопочуття, ведення щоденників здоров'я тощо. Виконання таких завдань дуже важливе для підлітків щодо формування потреби в здоров'ї і почуття власної гідності. Це допомагає дітям глянути на себе з боку, пізнати себе, оцінити рівень свого здоров'я. Так, підлітки пишуть автобіографічні твори, де загострюють увагу на таких питаннях: на кого б ти хотів бути схожим і чому? що і чому тобі хотілося б змінити в своєму способі життя? що тобі подобається і що не подобається в своїй поведінці? що ти робиш, аби бути здоровим?

Підліткам можна запропонувати намалювати автопортрет. Розглядаючи себе в люстерко, вони намагаються домогтися схожості, але водночас прагнуть зобразити себе красивими і розмірковують, якими є насправді.

Підлітки заповнюють іменну анкету, в яку пропонують їм включити свій девіз, найкращу фотокартку, а також відповісти на такі запитання:

1. Що я люблю найбільше: улюблена пора року, найкращий друг, улюблений вид спорту, улюблена книга, хобі, улюблені фільм, пісня, колір, їжа...

2. Продовж речення («Про себе...»):

а) режим дня мені потрібен для...;

б) якщо мене запитають, що я роблю, щоб бути здоровим, я відповім...;

в) мені найбільше в собі подобається...;

г) єдине, що я хотів би в собі змінити, це...;

ґ)       здоров'я мені потрібне для...

Виконання таких завдань дуже важливе для дітей, особливо молодших вікових груп, котрі мають усвідомити потребу в здоров'ї і почутті власної гідності. При цьому можна допомогти дітям глянути на себе збоку, пізнати себе, виокремити інтереси, оцінити рівень власного здоров'я. Увесь матеріал збирають у спеціальні папки розвитку дитини, а результати спостережень фіксують у індивідуальному «Щоденнику здоров'я»

Як прийом емоційного стимулювання використовують життєві ситуації, з якими обізнані підлітки. Він цінний тим, що дає змогу розмовляти на актуальні для вихованців теми, пов'язані з їхнім власним досвідом, переживаннями. Так, колективний аналіз ситуації-аналога допомагає учням зробити правильний вибір у складних життєвих обставинах. Найкращими для аналізу конфліктних ситуацій є приклади, що взяті з художніх творів — книжок, фільмів, спектаклів.

Спостереження за підлітками свідчать, що вкрай потрібними для дітей стають вияви самосвідомості, самопізнання, саморегуляції стану їхнього здоров'я. На заняттях треба вирішувати завдання, спрямовані на виховання уміння самостійно аналізувати ту чи іншу ситуацію, робити практичні висновки. Для досягнення цієї мети підліткам пропонують завдання з аналізу власних вчинків, визначення їхнього характеру, виявлення особистісних рис.

Виробити потребу у веденні здорового способу життя, набути впевненості в собі, своїх силах, розвивати валеологічні переконання допомагає метод гри. Саме гра дає змогу реалізувати всі провідні функції навчання (освітню, розвивальну, виховну), сприяє активізації пізнавальної діяльності школярів, формування самостійності та широких пізнавальних інтересів.

Сюжетно-рольові ігри допомагають підліткам інсценувати певні умови

(обіграти ситуації), якщо учні при цьому виконують певні ролі. Введення ігрових ситуацій у бесіду дає змогу зацікавити учасників колективної діяльності. Використовуючи метод гри, потрібно враховувати її багатогранність: це й самостійна діяльність, що сприяє всебічному розвитку особистості; і засіб формування учнівського колективу; і спосіб спілкування; і метод організації інших видів діяльності; і особливий емоційний стан. У процесі сюжетно-рольової гри діяльність, що має особистісне значення для кожного учня, перетворюється на суспільно-значущу, яка сприяє розвитку особистої активності, самостійності, ініціативи. Найкраще навчання рефлексивної діяльності відбувається під час тренінгових вправ, які допомагають змінити неадекватну самооцінку підлітків, сформувати в них внутрішню потребу до самовдосконалення. Підвищенню рівня самосвідомості та саморегуляції підлітків сприяють завдання, спрямовані на аналіз власних вчинків, виявлення особистого уміння самостійно знаходити причини невдач та нездоров'я.

Оскільки людина не лише формує свої цінності, своє «Я», дивлячись на іншу людину, а й не може розкрити індивідуальність, усвідомити її без взаємодії з іншими, заняття будують так, щоб кожен учасник активно спілкувався з ровесниками, розвивав свої рефлексивні здібності.

Серед тренінгових занять найефективніша вправа «Роби, як я». Учитель пропонує підліткам згадати і записати, які валеологічні справи, вчинки вони здійснили за минулий тиждень і що при цьому відчували. Під час підбиття підсумків учні вибирають найактивнішого валеолога, котрий стає консультантом і помічником учителя.

Дієвим способом розвитку свідомості, вироблення правильних рішень у суперечливих ситуаціях є метод активних цінностей. Він допомагає позитивно впливати на свідомість підлітків, особливо тоді, коли потрібно формувати ціннісні орієнтації, мотивацію до здорового способу життя та моральної поведінки.

Вправи з визначення цінностей змушують учнів відповідати самим собі на запитання: «Яка моя особиста позиція?».

Вправи з визначення цінностей мають кілька різновидів. Це може бути оцінювання, побудоване на запитаннях з кількома альтернативними розв'язаннями, незакінчені речення чи недописаний діалог, моральна дилема тощо.

Один із видів вправ («протилежності») дає змогу висловити свою думку, вибрати свою позицію. Наприклад, можна поставити таке запитання: «Що ви думаєте про рекламу алкогольних виробів?». Нехай учні дадуть дві протилежні відповіді: «Реклама алкогольних напоїв шкідлива» та «Реклама спиртного не шкодить населенню». Ці дві відповіді декларують крайні точки лінії, намальованої на підлозі. Позначте лінію номерами від 1 до 6. Запропонуйте учням стати біля того номера, який відповідає їхній думці. Учні мають пояснити, чому вони обрали саме цей номер. Потім обговорюють питання. Кожен може змінити своє місце, якщо під час обговорення змінив думку.

Головне завдання вчителя — вивчити, а потім, якщо це треба, перебудувати самооцінку підлітків, сформувати в них внутрішню самоповагу та прагнення до самовдосконалення. Важливо спрямувати вольові зусилля підлітків на пошуки шляхів удосконалення свого здоров'я на підставі ведення здорового способу життя. Особливої уваги потребують підлітки із заниженою самооцінкою, низьким статусом у колективі. Таким дітям відводяться найвідповідальніші, ролі в організації валеологічних справ, що допомагає їм досягти стану емоційного благополуччя.

Підвищенню рівня сформованості позитивного ставлення підлітків до здоров'я буде сприяти обговорення таких питань:

• Мої сильні сторони.

• Моя доля. В чиїх вона руках?

• Прийняття власного «Я» та відповідальність за власне життя.

• Мрія. Чи треба мріяти?

• Сенс життя. В чому він?

• Самовиховання. З чого воно починається?

• Як володіти своїм настроєм?

• Який у мене темперамент?

• Чому байдужість — ворог № 1?

• Самолюбство — це добре чи погано?

• Гордість і зазнайство. Де кордон між ними?

• Мистецтво сперечатися.

Для наочної пропаганди здорового способу життя можна застосувати таку техніку. На стіні біля дошки прикріплюють малюнок дерева (ялинка, яблуня тощо), до якого після кожної чверті або семестру заносять прізвища та імена тих, хто жодного разу не хворів. Якщо це яблуня, то імена розміщують на яблуках, коли ялинка — на новорічних іграшках, листяне дерево — на листочках. За підсумками року найздоровіших учнів нагороджують і заохочують.

Можна використати методику «Приз здоров'я». За цією методикою вже на початку року називають приз, який отримає дитина, яка не пропустить жодного навчального дня за чверть, семестр чи рік.

Ці методики дають змогу уникнути стану, який виникає у деяких дітей, коли вони через якісь проблеми в школі, труднощі в навчанні чи просто втому від шкільного режиму хворіють, причому насправді. На порядку денному — тема «Твій власний характер».

Формування позитивного ставлення до здоров'я ґрунтується на валеологічній освіченості підлітків, розширенні уявлення про здоров'я і способи його збереження, розумінні змісту та призначення кожної дії. Реалізація цієї умови потребує ретельного відбору інформації врахування психофізіологічних особливостей організму підлітків, а також впливу фізичних та розумових навантажень на їхнє здоров'я. Внаслідок виконання цієї педагогічної умови ставлення до власного здоров'я наповнюється смислом і розширюється змістовно.

Освітня робота з учнями будується не лише через спеціальні предмети. Вона передбачає:

1) валеологізацію всіх навчальних предметів;

2) позаурочну просвітницьку роботу на паралелях;

3) діяльність дитячих об'єднань, клубів, валеологічного десанту та інших форм позаурочної виховної роботи;

4) роботу спортивних гуртків і секцій з вивчення досягнень відомих людей щодо формування власного здоров'я завдяки власним зусиллям;

5) практичну свідому валеологічну діяльність учнів у період навчання та в позаурочний час.

Під час визначення тематики освітньої роботи треба враховувати життєвий досвід учнів, рівень та об'єм їхніх знань з тих питань, в яких вони слабо орієнтуються. На думку багатьох учнів, це такі, що стосуються вікової гігієни, статевих стосунків та сексуального життя, профілактики ВІЛ/СНІДу, хронічних хвороб, створення здорової сім'ї, впливу спадковості на здоров'я тощо.

Поглибленню знань підлітків з профілактики вживання наркотичних речовин та захворювання на ВІЛ/СНІД та ІПСШ сприяють курс лекцій і бесід, ситуативне навчання, диспути, соціально-психологічні тренінги, вікторини тощо.

З огляду на те, що серед підлітків найпоширеніша шкідлива звичка — куріння, особливу увагу належить приділяти її профілактиці та подоланню. Освітня робота з профілактики тютюнокуріння реалізується як блоки з курсу лекцій, прочитаних учням протягом навчального року в шостих та восьмих класах. Акцент у процесі антитютюнової програми роблять на формуванні негативного ставлення учнів до куріння, навчанні їх відмовлятися від шкідливих для здоров'я пропозицій та способам позбавлення звички куріння. Освітню роботу з проблем статевого та сексуального виховання проводять фахівці (психологи, медичні працівники, педагоги) окремо для дівчаток і хлопчиків. Лекційні форми роботи доповнюють груповими та індивідуальними консультаціями.

Значну роль у процесі валеологічної освіти відіграють спілкування підлітків, обговорення важливих для них питань, спільний пошук правильних рішень.

Такою може бути тема «Людина, її здоров'я і хвороби». Напередодні заняття учням пропонують подумати та підготуватися до обговорення таких питань:

1. Що таке здоров'я? Чому виник парадокс: людина не думає про нього, коли здорова, а починає думати, коли втрачає?

2. Чи є у тебе якісь хвороби? Як вони впливають на твоє життя, фізичний і душевний стан?

3. Чи часто ти хворієш «звичайними» ситуативними хворобами (грип, нежить, ангіна тощо)? З чим це пов'язано? Як і за допомогою кого ти виходиш зі стану хвороби?

4. Що ти розумієш під поняттям «здоровий спосіб життя», про який так часто говорять педагоги?

5. Чи відомі тобі «дива», які створили люди зі своїм здоров'ям, поставивши за мету його поліпшення або, навіть, запобігання хворобам — спадковим або хронізації різних процесів?

6. Згадай позитивні приклади з життя видатних людей або літературних героїв, людей, які тебе оточують.

У процесі підготовки до заняття для перевірки учнями свого стану здоров'я можна запропонувати тест «Твоє здоров'я».

Учням пропонують запитати себе і чесно відповісти:

1. Чи дотримую режиму дня? (Так — 3, ні — 1.)

2. Чи роблю ранкову гімнастику? (Так — 3, ні — 1.)

3. Чи надаю перевагу ходьбі послугам транспорту? (Так — 3, ні — 1.)

4. Чи з задоволенням ходжу на уроки фізкультури? (Так — 3, ні — 1.)

5. Чи обливаюся холодною водою? (Так — 3, ні — 1.)

6. Чи ходжу до спортивної секції чи гуртка?-(Так — 3, ні — 1.)

7. Чи займаюся фізичною працею? (Так — 3, ні — 1.)

8. Чи курю? (Так — 3, ні — 1.)

9. Чи можу 15 разів віджатися від підлоги? (Так — 3, ні — 1.)

10. Чи люблю плавати? (Так — 3, ні — 1.)

Учні підраховують бали і за сумою балів визначають ступінь на сходинці фізичного розвитку: 10—15 балів — низький; 15—25 — середній; 25—30 — високий.

Наприкінці заняття хлопці і дівчата отримують завдання: скласти для себе «кодекс здорової людини» і постійно його дотримувати.

Поглибленню знань підлітків про здоров'я і здоровий спосіб життя значною мірою сприяє проектна діяльність.

Цей вид діяльності зорієнтований на самостійну творчу активність підлітків, дає змогу відчути власну соціальну значущість, набути досвіду із взаємодії з однолітками. До реалізації усіх форм проектної діяльності підлітки мають бути підготовлені. Завдання і мета проекту мають бути доступні й зрозумілі, а форми роботи — добре знайомі. Для організації педагогічної профілактики можна рекомендувати такі види проектів.

Дослідницькі проекти. Вони мають чітко продуману структуру: актуальність теми; проблема, предмет і об'єкт дослідження; мета, гіпотеза і завдання; методи дослідження; обговорення наслідків; висновки і рекомендації. Прикладом дослідницького проекту може бути анкетування («Чому люди призвичаюються до наркотиків?», «Як регулювати вживання алкоголю і куріння у...»).

Інформаційно-просвітницькі проекти спрямовані на збір інформації про якесь явище і ознайомлення з цією інформацією різних груп (однолітків, молодших школярів, мешканців мікрорайону тощо). Головна мета інформаційного проекту — підвищити рівень компетентності слухачів з певного аспекту проблеми.

 

У процесі розробки творчих проектів визначається кінцевий наслідок діяльності, однак детально сценарій кожного з етапів не розписують. До творчих проектів можуть бути зараховані організація і випуск журналу, зйомка відеофільму тощо.

Практично-орієнтовані проекти (організація театральної студії, дискотечного клубу, агітбригади тощо) вирізняються чітко визначеним наслідком діяльності учасників, який має бути соціально значущим, задовольняти інтереси і потреби конкретної соціальної групи. Практично-орієнтовані проекти потребують чітко продуманої структури, визначення функцій кожного учасника, планування етапів реалізації проекту.

Орієнтовна тематика проектів з проблем збереження здоров'я:

• Мікрорайон школи як здорове середовище для проживання.

• Медицина і здоров'я.

• Медичне обслуговування: резерв здоров'я.

• Психіка і здоров'я.

• Творчість і здоров'я.

• Спілкування і здоров'я.

• Рух і здоров'я.

• Захисник Вітчизни — здорова особистість.

• У здоровому тілі — здоровий дух.

• Здоровий спосіб життя класу.

• Індивідуальна програма здорового способу життя.

• Школа — осередок здоров'я учня.

• Учнівська психолого-валеологічна служба.

• Здоров'я нації: економічний потенціал розвитку.

• Здоровий спосіб життя моєї сім'ї.

• Батьки і діти: як зберегти здоров'я поколінь.

• Здоров'я і мода.

• Про безпеку і здоров'я в нашій школі.

• Маленька жива природа в класі.

• Музика і здоров'я.

Наступною педагогічною умовою виховання позитивного ставлення учнів до власного здоров'я є формування практичних умінь і навичок, які сприяють збереженню та зміцненню здоров'я. Реалізація цієї умови забезпечується постійним залученням підлітків до творчої та здоров'язберігальної програми.

Залучення підлітка до спеціально організованої різноманітної валеологічної діяльності дає змогу закріпити форми його успішного дотримання здорового способу життя, реалізувати потребу діяти відповідно до норм валеологічної поведінки.

Навички щодо здорового способу життя — це навички в сфері життєвих установок, які допомагають людині протягом життя підтримувати своє здоров'я на належному рівні, протистояти негативним впливам, небезпечним для здоров'я, приймати правильні рішення щодо власного способу життя. Навчання життєвим навичкам сприяє зміцненню здоров'я, соціальній адаптації і позитивній поведінці учнів, зокрема: підвищує рівень самоконтролю, самооцінки і саморегуляції поведінки, запобігає впливу на здоров'я учнів чинників ризику і знижує його, зміцнює поведінковий імунітет щодо вживання наркотичних речовин.

Уміння — це здатність робити щось, набуте завдяки знаннями та досвіду. На відміну від навичок, вони функціонують під свідомим самоконтролем людини.

За змістом уміння можна класифікувати на інтелектуальні (здатність висловлювати свої думки, аналізувати проблеми й приймати виважені рішення, критично й творчо мислити тощо); технічні (уміння виконувати фізичні вправи, оформляти «Паспорт здоров'я» тощо); практичні (надавати першу медичну допомогу, визначати індивідуальний рівень здоров'я, складати комплекси фізичних вправ тощо).

 

Фізичному здоров'ю сприяють: уміння раціонально харчуватися (дотримання режиму харчування; уміння складати раціон, враховуючи реальні можливості й користь для здоров'я; уміння визначати і зберігати високу якість продуктів тощо); навички рухової активності й загартування (виконання ранкової зарядки і загартувальних процедур; регулярні заняття фізкультурою і спортом, рухливими іграми, танцями і фізичною працею); санітарно-гігієнічні навички (особистої гігієни, дотримання режиму праці і відпочинку тощо).

Для соціального благополуччя важливими є навички ефективного спілкування, емпатії та неконфліктності, навички поведінки в кризових ситуаціях (тиску, дискримінації, насилля) тощо. Психологічне благополуччя забезпечують уміння і навички самоконтролю, управління стресами, позитивного мислення тощо.

Позакласна робота з учнями відіграє значну роль у розвитку навичок здорового способу життя. Для активної соціалізації підлітків важливим є досягнення успіху та самореалізація в різних видах діяльності. Це можуть бути клубні форми роботи, екскурсії, конкурси, громадські організації, ігри тощо. Власна позакласна діяльність, спільно проведений час допомагають виробити в учнів життєві навички завдяки спільним діям і спостереженню за поведінкою інших. Оволодінню практичними навичками здорового способу життя сприяє участь у фахових гуртках, спортивних секціях, інших формах виховної роботи.

Вирішальну роль у виробленні вмінь і навичок здорового способу життя відіграє сім'я. Вплив сім'ї особливо важливий на рівні побутової поведінки та практичних дій. Тому однією з умов формування умінь і навичок здорового способу життя є тісна співпраця сім'ї та школи, координація діяльності всіх учасників виховного процесу.

Вона спрямована на розвиток вольового компоненту особистості, який зумовлює формування в підлітків таких особистісних якостей, які дають змогу бути активними суб'єктами діяльності зі збереження і зміцнення здоров'я, тобто самостійно застосовувати здобуті знання про способи збереження здоров'я у власному житті. Це готує учнів до самостійного розроблення оздоровчих систем на науково обґрунтованій основі.

Усвідомленню потреби докладати власні зусилля для збереження здоров'я сприятимуть диспути на такі теми:

1. Духовне і фізичне здоров'я. Що важливіше?

2. Хто відповідає за моє здоров'я?

3. Чи буває пізно змінювати себе?

4. Тренування тіла, тренування розуму, тренування духу — це...

5. Чи потрібне вміння володіти собою?

6. Чи можливо переконати себе?

7. Куріння чи здоров'я?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Здоров'я значною мірою залежить від самої людини, її свідомості та активного ставлення до свого здоров'я, від и поведінки. Саме від того, якого способу життя дотримується людина, як вона виявляє себе у праці, навчанні, спілкуванні, як організовує своє дозвілля, як харчується, в якому співвідношенні перебуває її фізична і психічна активність, чи гігієнічно обгрунтований режим праці та відпочинку, залежить стан її здоров'я.

Для успішного формування позитивного ставлення до здоровя  підлітки мають засвоїти такі знання уміння, навички:

• Розуміти значення способу життя для особистого здоров'я, хорошого самопочуття.

• Знати і дотримуватися правил особистої гігієни, гігієни житлових приміщень, одягу, взуття тощо.

• Вміти правильно будувати режим дня і виконувати його.

•Дотримуватися основних вимог раціонального харчування з урахуванням віку.

• Розуміти значення рухової активності для розвитку здорового організму, вміти задовольняти свої рухові потреби в процесі навчальних занять і протягом дня.

• Знати і виконувати правила профілактики захворювань хребта, стопи, органів зору, слуху тощо.

• Використовувати основні природні фактори, що зміцнюють здоров'я.

• Вміти скласти для себе програму оздоровлення на літній і зимовий період, забезпечити їх виконання.

• Знати, як зберегти своє здоров'я від простудних та інфекційних захворювань, що зробити при їх виникненні, як надати собі першу долікарську допомогу.

• Розуміти, що деякі звички являють шкоду для здоров'я, не допускати їх появи;

• Вміти надавати найпростішу допомогу при невеликих пораненнях, зашибленнях, обмороженні, опіках.

• Знати особливості свого фізичного і психічного розвитку, характеру, пам'яті, уваги з метою їх удосконалення і корекції.

 

• Вміти взаємодіяти екологічно з навколишнім середовищем, розуміти, при яких умовах середовище проживання (житло, класна кімната, вулиця, ліс, степ) небезпечне для життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Амосов М.М. Роздуми про здоров'я. — К.: Знання, 1990.

2. Андреев Ю.А. Три кита здоровья. — М.: Физкультура и спорт, 1991.

3. Бойченко Т. Освітні профілактичні програми. — К.: Главник, 2006.

4. Брехман И.И. Введение в валеологию — науку о здоровье. — Л.: Наука, 1987.

5. Воспитание детей в школе: Новые подходы и новые технологии / Под. ред. Н.Ч.Щурковой. — М.: Новая школа, 1998.

6. Дубровина И.В., Данилова Е.Е., Прихожай А.М. Психология. — М.: АКАDЕМА, 1999.

7. Значення раціонального харчування для підтримки здоров'я молоді / О.В.Кузьмінська, М.С.Червона. — К.: Державний інститут проблем сім'ї та молоді, 2005.

8. Злькошен Д.Б. Психология игры. — М., 1999.

9. Користылев Н.Б. Воспитание здорового школьника: Пособие для учителя / Под ред. В.Н.Кардашенко. — М.: Просвешение, 1991.

10. ЛатохинаЛ.И. Творим здоровье души и тела. — СПб: ИТ «Комплект», 1997.

11. Мир детства: Подросток / Под ред. А.Г.Хрипковой. — М.: Педагогика, 1982.

12. Нагорна А.М., Беспалько В.В. Профілактика наркоманії серед підлітків. — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002.

13. Оржеховська В.М., Габора Л.І. Збереження репродуктивного здоров'я неповнолітніх: Навч.-метод. посіб. — К.: ТОВ «ХІК», 2004.

14. Оржеховська В.М. Методика позбавлення неповнолітніх наркогенних звичок. — К.: ВІПОЛ, 1995.

15. Свириденко С.О. Формування культури здоров'я дівчини-підлітка: Метод, посіб. — К.: Інститут проблем виховання АПН України, 2004.

16. Сущенко Л.П. Здоровий спосіб життя людини. Додаткові матеріали. — Запоріжжя: ЗДУ, 1999.

17. Формування здорового способу життя молоді: проблеми й перспективи / О.Яременко, О.Вакуленко та ін. — К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000.