День Героів Небесноі Сотні

Сценарій виховної години до Дня Героїв Небесної Сотні

Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України. формувати розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем, виховувати ціннісне ставлення до демократичних свобод, закріплених Конституцією України, усвідомлення цінності людського життя та тих складових частин, які впливають на нього, роблять його багатогранним, плідним і корисним.

Оформлення: Прапор України, надписи «Герої не вмирають» стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері,.

Викладач вступне слово: Сім років тому ці лютневі дні були сповнені болем, люттю, самопожертвою і відчайдушністю одних та нелюдською жорстокістю інших. Сьогодні в  Україні – День пам’яті Героїв Небесної Сотні, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи.

Революція Гідності стала переломним моментом у новітній історії нашої держави. Її події змінили всіх нас. У День Героїв Небесної Сотні ми маємо віддати шану тим, хто пожертвував найціннішим заради нашого майбутнього.

Герої Небесної Сотні віддали своє життя за можливість України рухатися вперед і бути європейською країною. Ми завжди маємо пам’ятати яку найвищу ціну за це заплачено…

Ведучий 1: Доброго дня. Шановні викладачі, студенти та гості нашого заходу! Сьогодні ми зібрались, щоб низько схилити голови перед пам’яттю тих, хто боровся за честь, правду і гідність і віддав своє життя за нас з вами.

Ведучий 2:Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинялися під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників. Минає п’ята  річниця від трагічних подій на Майдані.

Ведучий 3: Майдан – це сотні історій, сотні людських життів. Сьогодні ми їх згадуємо бо не маємо права забувати.. Їх об’єднали українська земля та бажання жити у вільній країні. Коли розпочалась революція, то на Майдані був прийнятий розподіл на сотні аналогічно розподілу на військові загони часів Запорізької Січі. Сотні мали свої назви від регіонів звідки приїхали люди.

Ведучий 1 

Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати право жити. Вони гинули, та не здавались. Трагічні події в Україні, починаючи з листопада 2013 року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану, і заради чого пожертвувала своїм життям “Небесна Сотня”.

 А так все починалося. (відео «Євромайдан”)  https://www.youtube.com/watch?v=IEtf8n0NqVY

.         Палає Київ у вогні,

Горять сталеві БТРи.

Там на межі-передовій,

Народ боронять волонтери.

Палають шини і серця,

Ніхто не хоче помирати.

Перед екраном матері

І там, і там їхні солдати…

Там у шоломі зі щитом

Стоїть хлопчина із Волині.

З червоним на грудях хрестом

Поранених несе дівчина.

Стоїть із Харкова Андрій,

Сашко тримає оборону,

Він тут вже 48 днів,

Як сам приїхав з Краснодону.

Ось знову хвиля йде атак,

Усе змітають водомети,

Морозно трішки: «-2»,

Горять позаду вже намети…

Всіх щільно взяли у кільце,

Здається ось наш дух зламають,

Та хтось із права затягнув

Вкраїни Гімн… усі співають.

Тримати міцно треба щит,

Бо там Батьки стоять і матері,

Нема куди нам відступити.

Лунає вибух поруч десь,

То світло-шумова граната,

Це «Беркут» мило передав,

Нам подарунок від Ґаранта.

І ще учора ти і я

Були звичайні активісти,

А вже сьогодні всі ми тут

Бандформування, терористи

Ведучий 2: 21 листопада 2013 року, в дев’яту річницю Помаранчевої революції, зібрався Євромайдан. Ним розпочались події, відомі нині як Революція Гідності. Його основною метою було повернення України до європейського шляху розвитку, шляхом укладення угоди про асоціацію з ЄС, яку Віктор Янукович відмовився підписати.

30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Дії влади викликали потужний масовий спротив. Вже наступного дня, 1 грудня, на Народне віче зібралося вже понад мільйон учасників його підтримали жителі всіх міст України. У Бучачі ініціаторами майдану стали студенти Бучацького коледжу.

Протистояння учасників Революції Гідності та представників режиму Януковича тривало понад три місяці. За цей період середмістя столиці стало осередком масового спротиву громадян, що виступали проти чинної влади й політики, яку та провадила. Майданівці облаштували наметове містечко, пункти обігріву, медичні пункти, сцену, побудували барикади, організували загони самооборони тощо. Територія Євромайдану перетворилася на центр опору силовикам як важелем впливу чинної на той час влади.

Ведучий 3. Сумний список Небесної Сотні почав складатися 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. До 18 лютого 2014 року вже налічувалося 9 загиблих. У період із 18 до 20 лютого загинуло та отримало травми та смертельні поранення найбільше протестувальників – 80 осіб. Після 20 лютого – ще 20. Усі вони ввійшли до пантеону борців за незалежність України.

Ведучий 1. 20 лютого 2014 року стало не просто датою чергової офіційної події в календарі. Адже за все це не просто стояли люди на Майдані, за це заплачено дуже велику ціну. Задля утвердження свободи та демократії Герої Небесної Сотні пожертвували собою й цим змінили перебіг історії нашої держави.

Ведучий2    21 лютого 2014 року на Майдані відбулося прощання із полеглими, названими Небесною Сотнею Небесна Сотня стала для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, а й прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які гідно захищають територіальну цілісність України на сході.

Читець (Автор – Л.Максимлюк)

А сотню  вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Ведучий:3 Наша Бучаччина також має свій страшний лік в Небесній Сотні. Сюди належать: Мойсей Василь та  Костенко Ігор що загинули 20 лютого2014

Мати  Ігоря Костенка згадує що Ігор завжди говорив: «Спочатку ми повинні думати про Україну, а потім Україна хай думає про нас…»

(пісня "журавлі" ( сл. з. журавки, муз. о. білоконь)

Ведучий 1: 10 лютого 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ “Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні

Окрім українців, жертвами режиму Януковича стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні. 104-м Героя Небесної Сотні Президент України Петро Порошенко посмертно присвоїв звання Героїв України, а троє іноземців (громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані) посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

Ведучий 2: Ми вшановуємо пам'ять Героїв України, Героїв Небесної Сотні,  які віддали своє життя за нашу рідну землю, за Україну. Кожен із цієї Небесної Сотні, як і ми з вами, мав свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

Читець 1:

Майдан ридав, а сотня в небо йшла,
Один за одним наче янголята.
Тут, на землі прощались матері,
А в небі зустрічала Божа Мати.

Майдан стогнав, а сотня в небо йшла,
Земля змішалась з кров’ю і сльозами.
Ридали всі: і рідні, і чужі,
І кров текла із серця, наче з рани.

Летіли тихо, хоч земля тряслась,
Хоч небо поливало їх сльозами.
Лиш ангел колискову їм співав
На тій дорозі, що веде до мами.

Летіли тихо, хоч майдан ридав,
Як ті пташки летіли в небо раннє.
Востаннє хтось дитину цілував,
І сам не вірив, що це все востаннє.

Боліли рани та вже не болять,
Жовто-блакитний стяг покрив їх тіло.
Один за одним шикувались в ряд,
Героїв сотня в небо полетіла.

Ведучий 3: Герої не вмирають! А живуть в наших душах, торкаються струн нашого серця. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
(запалюється свічка)

Ведучий 1: Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони будуть жити в нашій пам’яті! Вшануємо їх хвилиною мовчання.

(хвилина мовчання. Пісня Пливе кача”)

У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви – її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами – ненька Україна!
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: “Іди, дитино,
За щастя України, бо вона – єдина”.

Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав натхненно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.

Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.

Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня,
Все доведеться відпустити в мить єдину.

Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

Спасибі вам усім звитяжні браття,
Низький уклін від серця до землі,
Ви розпалили не на вулиці багаття,
А в серці кожного жагу до боротьби!

Спасибі вам за кожен день й хвилину,
Яку ви на Майдані провели!
Ви захищали весь народ й країну
Від чорної ядучої чуми.

Спасибі вам, що ви стояли міцно,
Стояли, бо не знали вороття…
Спасибі раненим й загиблим,
Бо не ховали ви від куль свої життя!

Спасибі всім, хто був тут на Майдані
Й хто руки свої досі не зложив
Спасибі й тим, хто думкою за нами
Хто плакав гірко, вірив і молив…

Спасибі серцем і душею,
Я щиро це і палко говорю!
Як крикнуть: «Слава Україні!»
«Навіки слава!» – я завжди скажу!

• Слава Україні! 

(Усі разом) - Героям Слава! 

 Пісня Ірина Шабан  «Герої не вмирають» https://www.youtube.com/watch?v=vAgwER9G1Qw