Мова єднання
(Літературно-музична композиція, присвячена Дню української писемності та мови)
Мета: поглибити знання учнів про історію рідної мови, рідний край, українське слово та Україну; прищеплювати любов до українського слова, пісні, історії, культури; становлення в учнів самодостатнього громадянина – патріота, гуманіста і демократа; сприяти формуванню національно свідомих особистостей; виховувати в учнів духовне багатство та патріотичні почуття; пробудити почуття національної гідності
Перебіг заходу
Ведучий 1
Добрий день вам, шановні друзі! Вітаємо вас у мовно-літературній світлиці «Мова єднання»! 27 жовтня 2023 року відзначається День української писемності та мови у День пам'яті Преподобного Нестора Літописця, якого вважають автором «Повісті минулих літ», саме з якої і почалася письмова українська мова. Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.
Ведучий 2
Ми – українці, мова наша – українська. Ми живемо у вільній незалежній державі – Україні. Хоч зараз багато українців проживають за кордоном, але не забуваємо про свята, які відзначаються в Україні. Напередодні свята Дня української писемності та мови, ми зібралися для того, щоб поринути у світ слова, у світ рідної мови. Розмовляймо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа українського народу.
РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Флешмоб "Мова єднання" Наталія Бучинська
Учень 1
По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.
Учень 2
По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.
Учень 3
Як нема без небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.
Учень 4
Мово рідна!
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, –
Гей, яка ж прекрасна Ти!
Перше слово – крик любови,
Сміх і радість немовляти –
Неповторне слово "Мати" –
Про життя найперше слово…
Учень 5
Друге слово – гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлий, –
Звук "Вітчизни" неповторний
І простий, і предковічний…
Ну, а третє слово – "Мила" –
Буря крові, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна…
Учень 6
Перейшов усі світи я –
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов лиш ти є.
Ти велична і проста
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мово – пісня колискова
Мово – матері уста.
Танець «Вишиванка»
Читець
Хто сказав, що наша мова груба?
Груба лиш тому, кому не люба.
Де іще від матінки-матусі
Ти почуєш: спатоньки-спатусі?
Ну яка на світі знає мова
Зменшувальні форми дієслова?
Хоч у нас і кажуть, що невістка
Буцімто чужа у хаті кістка,
Та недавно у одній господі
Чув я ось таке – повірить годі.
Каже до невістоньки свекруня:
«Ти вже хочеш їстоньки, Віруню?»
Хто ж казав, що мова наша груба?
Груба лиш тому, кому не люба.
Ну скоріше, незбагненна мова,
Лагідно – чарівно - загадкова.
Де ще в світі є така країна,
Як терпляча Україна - ненька,
Щоб і тих, хто їй завдав руїни,
Звала незлобливо – вороженьки?!
Ведучий 1
Відзначення цього свята- це не лише проголошення благородної мети, а справжня настанова нам, українцям, шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її протягом усього життя. Адже у сьогоднішній час важких випробувань мовний фронт, як і оборона мовних кордонів, - один із наріжних каменів нашої цілісності та суверенітету.
Ведучий 2
Коли на українські землі прийшла повномаштабна війна, коли росія напала на Україну, ми – українці, зрозуміли, що мова – це не лише засіб спілкування, а маркер ідентичності, який посилює обороноздатність нашої держави.
Читання в особах
НАША МОВА СОЛОВ’ЇНА
Солов’ї розливаються ніжно
У зеленім веснянім гаю,
Син до матері каже: — Ця пісня
Дуже схожа на мову твою.
Посміхається мати до сина:
— Пам’ятай, моє миле дитя,
Рідна мова завжди солов’їна,
Зігріває людей все життя.
Наша мова живе й буде жити,
Бо вона, ніби подих весни —
Пам’ятай ти завжди про це, сину,
Рідне слово теплом огорни.
Дитина 1
ЛИШ ПО-УКРАЇНСЬКИ
Українські діти
Всім говорять сміло:
Свій народ любити —
То велике діло.
Лиш по-українськи
Любо говорити,
І по-українськи
Господа молити.
Треба й чужі мови
Старанно вивчати,
Та з усіх найбільше
Рідну шанувати.
Танець учнів «Де б я не була» Anna Wings
Ведучий 1
Українська мова за час свого існування пережила стільки заборон, розпоряджень, указів та постанов. ЇЇ повністю хотіли викорінити, знищити, а над носіями вчиняли геноцид.
Давайте переглянемо Скорботний календар української мови.
1720 р. – росі́йський цар Петро́ I заборони́в друкува́ти книжки́ украї́нською мо́вою.
1796 р. – ви́дано розпоря́дження про ви́лучення в насе́лення Украї́ни украї́нських букварі́в та украї́нських те́кстів із церко́вних книг.
1775 р. – зруйно́вано Запорі́зьку Січ і закри́то украї́нські шко́ли при полкови́х коза́цьких канцеля́ріях.
1862 р. – закри́то украї́нські неді́льні шко́ли, які безкошто́вно організо́вували видатні́ діячі́ украї́нської культу́ри.
1863 р. – ука́з росі́йського міні́стра Валу́єва про заборо́ну вида́ння книжо́к украї́нською мо́вою.
1876 р. – ука́з росі́йського царя́ Олекса́ндра ІІ про заборо́ну друкува́ння нот украї́нських пісе́нь.
1884 р. – закри́то всі украї́нські теа́три.
1908 р. – уся культу́ра й осві́тня дія́льність в Украї́ні ви́знана ца́рським у́рядом Росі́ї шкідли́вою “могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.
1914 р. – росі́йський цар Мико́ла ІІ ліквіду́є украї́нську пре́су - газе́ти й журна́ли.
1938 р. – ста́лінський у́ряд видає́ постано́ву про обов´язко́ве ви́вчення росі́йської мо́ви, чим підтина́є корі́ння мо́ві украї́нській.
1983 р. – ви́дано постано́ву про так зва́не поси́лене ви́вчення росі́йської мо́ви в шко́лах і по́діл кла́сів в украї́нських шко́лах на дві гру́пи, що призвело́ до не́хтування рі́дною мо́вою на́віть багатьма́ украї́нцями.
1989 р. – ви́дано постано́ву, яка закрі́плювала в Украї́ні росі́йську мо́ву як офіці́йну загальнодержа́вну мо́ву, чим украї́нську мо́ву бу́ло відсу́нуто на тре́тій план, що познача́ється ще й сього́дні.
Ведучий 2
Сьогодні українська мова твердо стоїть на ногах, де з 24 лютого 2022 року веде свій вирішальний контрнаступ. Ми є українці! Були і будемо українцями! А мова українська лунатиме ще більше на весь світ своїм солов’їним співом.
Гімн українській мові
Ведучий 1
27 жовтня 2023 року відзначається День української писемності та мови.
Мільйони українців будуть долучатися до написання Радіодиктанту національної єдності. Всеукраїнський радіодиктант національної єдності з 2000 року організовують щорічно. Він уже став найбільшим україномовним флешмобом, який об'єднує українців та знавців української мови по всьому світові.
Ведучий 2
Текст Радіодиктанту-2023 написала українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко. Читатиме його актор театру та кіно Олексій Гнатковський, відомий за роллю Івана Довбуша у фільмі "Довбуш". Текст матиме назву "Дороги України".
Танець учнів «Україна понад усе»
Ведучий 1
2. Перший український “Буквар” видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
3. Найстарішою українською піснею вважається балада “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”.
4. Найбільше перекладів серед українських творів має “Заповіт” Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.
5. Найбільше псевдонімів мав поет Олексндр Кониський – свої твори він підписував 141 іменами, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами.
Ведучий 2
1. Перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова “мед” і “страва”.
2.На відміну від решти східнослов’янських мова, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій та санскритській граматиках.
3. У сучасній нормі правопису в українській мові дозволено вживати фемінітиви до професій і родів занять.
4. Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера “п”; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана – буква “ф”, її вживають переважно в запозичених словах.
Прослуховування відеоуроку Олександра Авраменка «Як лаятися українською», «Використання фемінітивів».
Виходить дівчина читає молитву
Я мовою вкраїнською молюсь,
Коли до серця крадеться тривога, -
За долю України я боюсь, -
З молитвою звертаюсь я до Бога.
І мовою вкраїнською молюсь.
Прошу для України в Бога щастя
І захисту для всіх її дітей,
А мова українська, мов причастя,
Теплом своїм торкається грудей…
О Боже мій – Великий, Всемогутній,
Мою вкраїнську мову порятуй.
І в світлий день пришестя,
В день майбутній
Вкраїні Царство, щастя приготуй.
Ведучий 1
То ж не цураймося мовоньки, люди,
Рідної мови, свого джерела.
Мова загине — народу не буде,
Волі не буде, та щастя, й тепла…
Ведучий 2
Мову цінуйте свою українську,
Дану нам Богом на вічні віки.
Рідну і світлу, свою, материнську.
Ми є народ, мові цій завдяки.
Так хочеться, щоб в Україні запанувала тиша та спокій, а ми – українці, були щасливі під мирним небом України.