Держави Середземномор’я в середні віки.

Держави Середземномор’я в середні віки

Мета: ознайомитися з особливостями політичного та економічного розвитку країн Середземномор’я,знайти їх спільні та відмінні риси, що супроводжували їх розвиток;створити умови для розуміння причин Реконкісти; розглянути перебіг подій розвитку країн басейну Середземномор’я;охарактеризувати позицію папства; розвивати вміння порівнювати країни басейну Середземномор’я та висловлювати власну думку щодо Реконкісти й становища євреїв і маврів.

Очікувані результати: Після уроку учні зможуть:учні навчаться називати хронологічні межі Реконкісти, дату становлення Іспанського королівства; показувати на карті кордони країн басейну Середземномор’я; застосовувати й пояснювати на прикладах основні поняття та терміни; характеризувати позицію папства; порівнювати країни басейну Середземномор’я та висловлювати власне судження щодо Реконкісти та становища євреїв і маврів.

План: Якими були італійські торговельні республіки Якою була Іспанія під владою мусульман За що воювали іспанці під час Реконкісти Як утворилось Іспанське королівство Як управляло Іспанією католицьке подружжя Ізабель та Фернандо ІІ

Якими були італійські торговельні республіки В Німеччині, в Італії не було сильної королівської влади. За Північну Італію конкурували папи та німецькі імператори. У центральній Італії існувала Папська держава, яка претендувала на роль лідера, а на півдні — увесь час хазяйнували загарбники. В Італії ніколи не згасали традиції міської культури, тож за першої нагоди тут відроджувалися ремесла й торгівля. Найбільшими містами стали Венеція, Генуя, Флоренція, Болонья.

Заснована в V ст. Венеція була одним із найбільших торговельних міст-держав Італії. Розташоване на численних острівцях, місто дивувало всім: і каналами-«вулицями», якими венеціанці пересувалися на човнах-гондолах, і величним собором Святого Марка, і традиціями дожів — пожиттєвих правителів Венеції. У Чорному морі панувала Генуя, купці якої зводили нові і захоплювали вже існуючі торговельні порти, розташовані на землях сучасної України, як-от — Кафа (нині Феодосія), Солдайя (Судак), Чембало (Балаклава). Одним із найбагатших було місто Флоренція, яка також славилася своїми ремеслами. Частина італійських міст в ХІ-ХІІ ст. перетворилися на республіки — самоуправні комуни, очолювані консулами (радниками). 

Якою була Іспанія під владою мусульман На початку VIII ст. арабські війська захопили майже весь Піренейський півострів за винятком гірських північних районів Піренеїв. На завойованих землях араби, яких європейці називали маврами, утворили нову державу — Кордовський халіфат. Столиця арабської Іспанії — Кордова стала одним із найбільших і найкрасивіших міст середньовічної Європи. 

Араби вдосконалили сільськогосподарські знаряддя праці та розширили зрошувальні канали. Це сприяло піднесенню землеробства й дало можливість жителям Піренейського півострова вирощувати фінікову пальму, гранатове дерево і шовковицю, рис, бавовну, цукрову тростину, апельсини й лимони. Крім того, у східних країн іспанці запозичили секрет китайського паперового виробництва та чимало ремісничих навичок. Будівлі, зведені мусульманськими архітекторами, вражають красою та оригінальністю оздоблення. Спочатку в мусульманській Іспанії доволі мирно співіснували християни, мусульмани та іудеї. Проте з часом релігійна поміркованість змінилася примусовим наверненням населення до ісламу.

За що воювали іспанці під час Реконкісти Підкорені жителі Піренейського півострова не хотіли жити під чужою владою. Тож одразу після завоювання маврами Іспанії починається Реконкіста — священна війна християн проти мусульман. Реконкіста (від іспанського і португальського — «відвоювання») — боротьба за звільнення Іспанії та Португалії від арабів-завойовників, що тривала у VIII—XV ст. Боротьбу за звільнення Піренейського півострова, освячену папою римським, вели всі верстви християнського населення. Феодали, які брали участь у Реконкісті, здобували нові титули, посади та землі. Селяни становили значну частину війська, отримуючи ділянки землі й особисту свободу. А міста, відвойовані у маврів, домагалися самоврядування.

На відвойованих у маврів територіях поступово виникли християнські держави — королівства Кастилія, Наварра, Арагон та ін. Важливу перемогу християни здобули наприкінці ХІ ст., захопивши Толедо — одне з найкращих міст мусульманської Іспанії. Толедо став столицею Кастилії, яка відіграла чималу роль у Реконкісті. Реконкіста не була періодом суцільних військових дій. Періоди битв змінювалися мирним співіснуванням християн і мусульман. Поступово правителям християнських держав Піренейського півострова вдалося об'єднати свої сили й повністю розгромити війська маврів та їхніх союзників із Північної Африки.

Наприкінці XIII ст. в арабів залишилась одна область на півдні Піренейського півострова — Гранадський емірат, якому протистояли чотири християнські держави: Наварра, Португалія, Кастилія та Арагон.

Як утворилось Іспанське королівство У період Реконкісти на Піренейському півострові утворилися нові християнські держави. Перед їх правителями постали складні політичні й військові завдання — насамперед установити панування католицизму і вигнати арабів з Піренейського півострова. У Кастилії та Арагоні, які поступово об'єднували навколо себе іспанські держави, склалися станово-представницькі монархії. Ще в 1188 р. король Кастилії вперше скликав раду з феодалів, містян і духовенства. Так виник представницький орган — кортеси, які затверджували нові податки, брали участь у створенні законів. Кортеси (від іспанського «корт» — «королівський двір») — представницькі органи влади в Португалії та Іспанії.

Наприкінці ХV ст. відбулося об'єднання двох найсильніших держав на Піренеях під владою подружжя Фернандо ІІ Арагонського та Ізабель І Кастильської.  Утворення єдиного Іспанського королівства сприяло завершенню Реконкісти. Водночас в об'єднаній Іспанії почалося жорстке переслідування нехристиян, тож мусульмани та іудеї змушені були залишити Піренеї. Так з Іспанії пішло багато підприємливих, досвідчених банкірів, торговців і ремісників, що негативно вплинуло на її подальший розвиток.

Як управляло Іспанією католицьке подружжя Ізабель та Фернандо ІІ Подружжя Фернандо ІІ Арагонського та Ізабель І Кастильської відіграло неабияку роль в історії Іспанії. За правління цієї пари відбулося завершення Реконкісти, об'єднання країни та відкриття Америки. І все це сталося в 1492 році!

Для зміцнення своєї влади подружжя реорганізувало армію, укріпило державний апарат і зруйнувало замки непокірних дворян. Королівське подружжя реформувало фінансову систему та сприяло розвитку міст. Ізабель І та Фернандо ІІ сприяли розвитку національної культури. Королева стала покровителькою мистецтв, допомагала університетам, талановитим письменникам і вченим. Найпочеснішим своїм титулом Ізабель І та Фернандо ІІ вважали звання католицькі королі, надане їм папою римським за успішне закінчення Реконкісти. 

Ревні католики, Фернандо ІІ та Ізабель І прагнули досягти єдиної віри для всіх своїх підданих. Саме в цей час в Іспанії було утворено інквізицію — церковний суд. Усіх, кого підозрювали в порушенні католицького вчення, чаклунстві та інших гріхах, піддавали жорстоким тортурам і страчували. В Іспанії нерідко відбувалися привселюдні страти: при великому зібранні люду засуджених спалювали на вогнищі. Інквізиція мала для Іспанії страшні наслідки.