Державницьке виховання в умовах позашкільного закладу. Матеріали до виховних заходів

Державницьке виховання в умовах позашкільного закладу

Матеріали до виховної роботи

 

Ми – українці, а значить, наша держава – вона дійсно наша. Ми живемо у державі, що має величну історію, тому, головним завданням суспільства – є збереження, примноження та передача усього "багатства" нашої Батьківщини.

 

ХОРТИЦЯ

 

Вправа: "Супер-швидко-будівельник"

Вправа: "Мандрівник"

Вправа: "Я – українець"

Підбиття підсумків:

Інформаційне повідомлення:

Національний заповідник Хортиця включає сам острів Хортиця, острови, прилеглі до нього і скелі: Байда, Дубова, Три Стоги, Близнюки і інші. Ця територія 12,5 х 2,5 км містить в собі усі географічні ландшафти країни від степів до пустель і гір. Із понад тисячі видів місцевих рослин налічується 105 природних і 33 рідкісних видів. Дванадцять видів хребетних і 33 види безхребетних тварин, які занесені в Червону книгу України.

Хортиця стала відомою за часів Запорізької Січі (спочатку – укріплений військовий табір, пізніше – найбільша організація вільних українських козаків). Сухопутні і водні шляхи з півночі на південь перетиналися на Хортиці. Поряд з островом починався Дніпро з порогами і човни вікінгів і козачі "Чайки" не могли йти далі.

Перша фортеця була побудована тут скіфами (VI і V століття до н.е.). За часів Київської Русі острів був гарнізоном для наших військ, які боролися з кочівниками, як вказано в літописах від 1103, 1190 і 1223 років.

У кінці XV століття козаки побудували фортецю на острові. Основа Запорізької Січі була закладена на Хортиці в 1552-56 гетьманом Українського козацтва Байдою-Вишневецьким. Він побудував тут замок, звідки сам відправився в похід проти Туреччини. Байда витримав облогу кримського хана Девлет-Герея (1557), а рік потому ображений хан повернувся зі своїми турецькими союзниками, Вишневецький був вимушений покинути острів і усі укріплення були знищені. Козаки знову побудували поселення на Хортиці в 1618-1620 роках. До знищення Запорізької Січі Катериною II (5 червня, 1775) Хортиця була оплотом козацтва.

За останні 50 років острів назбирав регалій і звань. У 1965 році він був оголошений історико-культурним заповідником державного значення.

 У 1994 Хортиця і прилеглі до нього острови і скелі отримали статус Національного заповідника і в 2004 р. тут почалося будівництво історичного і культурного центру Запорізької Січі. Козацькі станиці XVI і XVII століть вже почали кінокар'єру: в 2008 році режисер Володимир Бортко зняв тут фільм "Тарас Бульба".

Під час вправ учасники можуть розподілится на команди та перебувати у такому складі під час усіх вправ цього дня, або навпаки – для кожної вправи змінювати склад своєї команди.

Вправа: "Супер-швидко-будівельник"

Обладнання: малюнки із зображенням Хортиці (пазл).

Як бачимо, для збереження пам'ятки, що на острові Хортиця, знадобилося багато часу, довелося подолати чимало перешкод. Та сьогодні у нас є можливість прийняти участь у збереженні цієї пам'ятки. Кожен із вас має можливість побути у ролі будівельника, який буде виконувати роботу якісно та швидко. То ж, розділимося на команди та отримуємо конверти із завданням. (У конверті розрізане забраження певної частини споруд о. Хортиця та деякий інформаційний матеріал до неї). Завдання учасникам: команди мають скласти пазл та представити свій результат разом з інформаційним повідомленням.

Вправа: "Мандрівник".

Обладнання: конверти із завданням

Скажіть, а чи всі пам'ятають символи нашої країни? Зараз – перевіримо!

Сьогодні ми спробуємо помандрувати, але щоб не гаяти часу, наша мандрівка буде саме у цій аудиторії. Розподіляємося на команди та отримуємо завдання. Кожна команда має ознайомитися з матеріалами, що є в конверті (Фото та інформаційне повідомлення). Потім по одному із представників вирушають у мандрівку до інших команд, де мають отримати інформацію та "принесті" її до своєї команди. Таким чином, усі команди мають свого представника-мандрівника, який добуває інформацію, а потім – розповідає своїй команді.

Орієнтовані картки:

Картка № 1.

Рушник. Смуга полотна сама по собі має насичене символічне значення – дороги, долі, захисту. А коли ця смуга ще й має на собі виткані чи вишиті знаки-обереги то захисна сила її, відповідно, посилюється. У всій Україні рушником накривали хліб на столі. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник. Хлібом-сіллю на рушнику і досі зустрічають гостей. В українській хаті рушники вивішують над іконами і над портретами родичів (ще коровай). Рушник використовується в багатьох обрядах, насамперед тих, що пов'язані зі шлюбом і проводами в потойбіччя.

Калина – символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме дерево пов'язує світ мертвих зі світом живих. Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців.

Писанка – символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення. З них на писанці складається мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми. У християнській культурі українців писанка стала символом воскресіння. В народі кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки".

Дідух (його ще називають: дід, коляда, колядник, сніп, король, дідок) – українська різдвяна прикраса, символ пожертвування найкращого збіжжя у хліборобських культурах. Дідух – символ урожаю, добробуту, багатства, безсмертного предка, зачинателя роду, духовного життя українців, оберега роду. Дідух є одним із найдавніших культів у різдвяній обрядовості українців. Традиція дідуха сягає дохристиянських часів.

Картка № 2.

Державні символи

Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини.

Державний прапор, незалежно від того, де він встановлюється, символізує державу, а тому завжди повинен перебувати в належному стані й негайно замінюватися в разі пошкодження, забруднення тощо. Державний прапор який став непридатним для подальшого використання, має знищуватись гідним чином, бажано через спалення. В США навіть існує спеціальна церемонія віддання останньої шани та спалення такого державного прапора. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної Української держави, під ним йдемо сьогодні до створення української України, до перемоги. Це прапор - миролюбства. Український національний прапор має здатність кликати не тільки на урочисті мітинги і свята, а й на боротьбу за свободу і честь нації. Це наш історичний дух, наша совість і наша незламність, це вічно жива пам'ять і вічна мрія нашого народу.

Великий Державний Герб України, згідно зі статтею 20 Конституції України, встановлюється з урахуванням малого Державного Герба, як його головного елемента, і герба Війська Запорізького, і затверджується не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. 19 лютого 1992 р. Верховною Радою України ухвалена постанова "Про Державний Герб України", якою було затверджено «Тризуб, як малий герб України» i, відповідно, головний елемент великого герба. З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Його зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Перша згадка у літописах про такі знаки належить до Х століття. За часів Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком. Після київського князя Ігоря (912—945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб.

Державний гімн України – один з головних державних символів України поряд з прапором і гербом. Державним гі мном є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля»слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно його «Музичну редакцію» ухвалила Верховна рада України 15 січня 1992 року; слова гімну затверджено законом «про Гімн України» 6 березня 2003 року

 

Ще не вмерла України ні слава, ні воля,

Ще нам браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

 

Приспів:

Душу й тіло ми положем

за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття,

козацького роду.

 

Продовжуючи нашу зустріч, пропоную перейти до наступної вправи. Виконати її вам допоможуть знання, отримані під час попередньої вправи.

 

Вправа "Я – українець".

Обладнання: дошка, папір, маркери.

Для вправи учасникам пропонується розділитися на 2 (3) команди та обрати назву команді. На дошці розміщено 2 (3) папери із зображенням літер.

П-

А-

Т-

Р-

І-

О-

Т-

Завдання: під музичний супровід учасники команд мають підходити до дошки та схарактеризувати, тобто вказати які саме якості має справжній патріот (1 тур) та державник (2 тур).

 

Д-

Е-

Р-

Ж-

А-

В-

Н-

И-

К-

 

Підбиття підсумків:

Колективне обговорення вражень, вираз власних думок тощо.

По завершенні роботи усім учасникам пропонується виконати гімн України.