"Діагностика субклінічних форм маститів"

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Мастити. Діагностика субклінічних форм маститів.

МЕТА РОБОТИ: Набути      практичних   навичок   діагностики   субклінічних маститів різними методами.

Виховувати дослідницькі якості необхідні практичному ветеринарному спеціалісту.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ

Живі      тварини   - корови, набір лабораторного посуду; МКП - 1; МКП-2; набір реактивів.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ.

тварин надійно фіксувати, дотримуватись власної безпеки.

Працювати з тваринами спокійно і сміливо. Перед роботою і

після неї старанно вимити руки з  милом теплою  водою.

Продезинфікувати дезрозчином.

Хвороби та аномалії розвитку молочної залози значно поширені й завдають великих збитків тваринництву в наслідок зниження у хворих тварин молочної продуктивності погіршення якості молока і молочних продуктів, передчасного вибракування тварин із невилікованими процесами. Великих збитків завдають субклінічні мастити, які протікають без видимих клінічних ознак. Для виявлення субклінічних форм маститів, проводять лабораторні дослідження молока.

ЗМІСТ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

Завдання № 1 Проведіть дослідженнят тварин, виявіть мастити та проведіть їх класифікацію

За основу класифікаціі маститів по АП Стуценцову (1948) покладений характер запалення.  

В  1966 р.   на Міжнародному конгресі  по  молочній  справі  була прийнята міжнародна класифікація маститів, а також визначення маститу.

Згідно з цим визначенням, здоровим вважається вим'я, на якому немає зовнішніх ознак патологічних змін, а у молоці, одержаному з нього, не виявлено патогенних мікроорганізмів та підвищеної кількості соматичних клітин.

1. Клінічний мастит:

•      гострий, підгострий, субклінічний мастит
•      Специфічний, або асептичний мастит характеризується відсутністю патогенної мікрофлори.

2. Латентна інфекція характеризується наявністю в молоці патогенних мікрофлор, при нормальній кількості соматичних клітин в Імл молока (до 500 тис)

Відповідно до визначення прийнятого Міжнародною молочною федерацією, основним методом дослідження при класифікації маститів є цитологічне (визначення кількості клітин у молоці) та бактеріологічне (виявлення патогенних мікроорганізмів). наявність до 5(Х) тис. соматичних клітин в 1 мл молока в середині лактації, за вийнятком молозивного, запускного та сухостійного періодів вважається нормальною.

Серозний мастит.

Гостре запалення вим'я, яке характфизується гіперемією, випотіванням серозного ексудату в підшкірну клітковину, строму частково в паренхіму.

Клінічні ознаки. Підвищення температури до 40-4ҐС, збільшення частоти пульсу до 80-90 і дихання до 30-40.

Зменшення або втрата апетиту Загальний стан тварини може бути пригнічений. При серозному маститі пат. процес поширюється в одній або двох частках, рідко в усьому вим ї. Уражені частки збільшуються в об'ємі, стають болючими, набувають тістуватої консистенції, щільної а інколи кам'янистої консистенції.

Шкіра при серозному маститі червоніє, набрякає стає напруженою.

При вріраженій болючості тварина кульгає на кінцівку з боку ураженої частки. Болючість різна - від слабкої до дуже вираженої. І^двим'яні лімф, вузли нерідко збільшуються, стають малорухливими і болючими.

На 10-30% знижується загальна молочна продуктивність, а з уражених часток -на 50% і більше. РН здебільшого лужна

На початку захворювання молоко має нормальний вигляд, потім воно стає водянистим з пластівцями кшеїну.

При своєчасному лікуванні загальні явища зникають протягом 1-3 днів, і продуктивність в цьому випадку, як правило, повністю відновлюється.

Утримання хворих корів на протягах, мокрій гадстилці переохолодження вим'я, несвоєчасне лікування і надмірна категемуація сприяє переходу в інші форми маститу або в хронічну форму (більше 7-10 дав), що характеризується тривалим збільшенням ураженої частки і що може привести до індурації вим я.

Катаральний мастит.

Xарактеризується катаральним запаленням слизової оболонки альвеол, молочних протоків та молочної цистерни вим я. Тобто при катаральному маститі відбувається випотівання катарального ексудату-альтерація і злущення залозистого епітелію (катаральний ексудат це серозний ексудат + злущені клітини епітелію).

Може виникати самостійно або розвиватись з серозного маститу.

Катаральний мастит частіше виникає при проникненні збудників галактогенним шляхом. Загальний процес обмежується здебільшого однією часткою. Мікроби, що проникли в залозу, виробляють ферменти, токсини, які розщеплюють молочний цукор з утворенням молочної кислоти, внаслідок чого молоко зсідається.

За локалізацією розрізняють: катаральне запалення молочних ходів і цистерн., Катаральне запалення альвеол

Катаральне запалення цистерн і молочних ходів проявляється у незначному збільшенні та ущільненні частки вим'я, особливо нижньої частини. Болючість, підвищення місцевої температури спостерігається тільки на початку захворювання. В більшості ж випадків болючість і набрякання молочної залози та гіперемія шкіри не спостерігаються.

Дійки часто бувають набряклими, трохи болючими в їх основі можна виявити при пальпації флюктуючі або тістоподібні вузли розміром від горошини до грецького горіха Канал дійки звужується і крізь нього важко видоювати молоко.

Характерною ознакою катару цистерни і молочних ходів є поява в перших порціях рідкого молока пластівців або невеликих згустків казеїну. Пізніше у міру видоювання альвеолярного секрету, виділяється нормальне за зовнішніми ознаками молоко.

У більшості випадків запільний стан тварин не змінюється, молокоутворення зменшується незначно.

Катар цистерни і молочних ходів частіше перебігає добре видужування при своєчасному лікуванні настає через 1-2 рідше 4-10 днів. За несприятливих умов захворювання набуває хронічного перебігу або переходить в інший вид маститу, але в більшості випадків поширюється на альвеоли.

Катаральне запалення альвеол характеризується збільшенням в об'ємі усієї ураженої частки або окремих її частин, болючістю і підвищенням місцевої температури. Загальна температура може підвищуватись до 40-4ҐС І може спостфігаться загальне пригшчення. Це при гострому перебігу.

В основі дійки пальпуються тверді або тістуваті вузли, а вглиб паренхіми -дифузне ущільнення.

Характерною ознакою катарального запалення альвеол - вміст у зміненому молоці пластівців і згустків казеїну протягом усього доїння.

При значному ураженні вим'я молоко стає рідким, сірувато-білим і після видоювання розділяється на два шари - сироватку і згустки та пластівці казеїну. Інколи при катаральному маститі видоюється густа, сметаноподібна маса арувато-білого кольору

Загальна молочна продутстившсть знижується, в неуражених часток, на 20-25%. При несприятливому перебігу катар альвеол може переходити в інші форми маститу фібринозний, гнійний та інші.

Фібринозний мастит,

Характеризується випотіванням фібрину і клітинних елементів крові на поверхню слизової оболонки молочних ходів, цистерн, в порожнину альвеол, а також в товщу тканин.

Внаслідок здавлювання фібринозним ексудатом кровоносних і лімфатичних судин порушується кровообіг в уражених ділянках, які пізніше можуть піддаватись некрозу і гнійному розплавленні.

Ця форма запалення вим'я розвивається з катарального і серозного маститів або самостійно як ускладнення захворювань з явищами загальної інтоксикації. Мікроорганізми проникають частіше гематогенним шляхом.

Фібринозне запалення вимя xарактеризується дуже швидким розвитком процесу - за декілька годин. Уражується одна частка або половини вим я, рідко все вим' я.

Температура тіла підвищується до 40-41, пульс прискорений, загальний стан пригачений, апетит зникає аоо зменшується, часто розвивається гіпотонія передшлунків, кульгавість кінцівки з боку ураженої частки, збільшення надвим яних лімф, вузлів швидке і різке виснаження.

Уражена частина вим⁴я різко збільшується в об'ємі, стає твердою і болючою. Шара ураженої частки червоніє, набрякає, місцева температура підвищена

При пальпації вим я може відчуватись крепітація.

Дійки збільшені, набряклі болючі. Молочна продуктивність різко знижується у всіх частках вим я.

З ураженої частки видоюється незначна кількість молочної сироватки жовтого кольору з домішками згустків фібрину, що відрізняється від згустків козеїну жовтим кольором і великою міцністю.

Після лікування молочна продуктивність повністю не відновлюється розвивається гіпогалактія.

Прогноз сумнівний. Фібринозний мастит часто ускладнюється розвитком абсцесів вим" я.

при сприятливому перебігу через 2-3 дні до фібринозного ексудату домішується молоко, через 10-12 днів видоюється нормальне за виглядом молоко, вим' я розм якшується.

Гнійний мастит,

А) гнійно- катаральний мастит:

При гнійно-катаральному маститі в процес втягується слизова оболонка цистерни, молочних ходів і альвеолярний апарат.

Цей вид маститу розвивається у більшості випадків з катарального внаслідок проникнення в цистерну молочні ходи й альвеоли гноєтворних мікробів.

Розрізняють гострий та хронічний перебіг. При хронічному перебігу захворювання ознаки гнійно-катарального маститу виражені в меншій мірі в порівнянні з гострим перебігом.

Спостерігається підвищення температури 40°С, пригнічення, зменшення або відсутність апетиту; гіпотонія передшлунків. Пульс і дихання прискорені. Тварина стогне і кульгає на одну з тазових кінцівок із сторони поранення.

Запалена частка вим'я збільшена, набрякла, болюча при пальпації та доїнні.
Місцева температура підвищена, шкіра почервоніла, набрякла, напружена
збільшена, болюча Надвим'яний л. вузол збільшений, болючий.

З ураженої частки видоюється змінене молоко з домішкою гною або слизисто-гнійний, сірувато-білий або жовтуватий ексудат густої чи рідкої консистенції. Часто виділяється густий сметаноподібної консистенції ексудат з домішками крові.

При потраплянні в молочну залозу кишкової палички гнійний ексудат стає рідким і набуває темно-червоного забарвлення. Іноді ексудат може бути червонуватого, зеленуватого забарвленім, з іхорозним запахом в залежності від характеру мікрофлори.

Молочна продуктивність ураженої частини різко зменшується або зовсім зникає, неуражених часток зменшується на 25-30%.

При хронічному захворюванні загальний стан тварини не змінюється. Захворювання перебігає без клінічних ознак запалення і супроводжується затвердінням ураженої частки атрофією. Молоко поступово стає слизисто-гнійним і жовтим.

Прогноз. Гостра форма маститу при своєчасному лікуванні закінчується видужуванням проте секреція молока зменшується. Хронічна форма у більшості випадків закінчується індурацією і атрофією частки.

Б) абсцес вим я

Абсцеси вим'я виникають як ускладнення гнійно-катарального маститу; фібринозного та флегмони вим'я чи метастатичним шляхом з інфекцією вогнищ гнійного запалення.

Можуть утворюватись одиничні і множинні, поверхневі і глибокі абсцеси.

За розмірами вони можуть бути від малих до великих при яких частка перетворюється в гнійну порожнину

При поверхневих абсцесах знаходять підвищення на шкірі частки. Такі підвищення при пальпації дуже болючі і гарячі. Загальний стан та якість молока в таких випадках (у більшості випадків) не змінюється.

При глибоких абсцесах пальпацією вдається виявити напружені, болючі ділянки. Спостерігається підвищення температури тіла, пригнічення, зменшення апетиту, різке зменшення молочної продуктивності.

Дозріваючи абсцеси можуть прориватись у просвіт молочних ходів і тоді гній змішується з молоком або на поверхню вим' я, утворюючи часто гнійні нориці.

Прогноз, сприятливий. Молочна продуктивність не відновлюється. Гнійники нерідко ускладнюються септикопіемією, метастазами в інші органи.

Багато вогнищ нагноєння інкапсулюється, перетворюючись у тверді, вузли

.В) флегмона вимені

Являє собою гостре дифузне гнійне запалення підшкірної клітковини.

Може розвиватись як ускладнення серозного маститу, абсцесу вим'я, а також метастатичним шляхом і самостійно внаслідок травм шкіри.

Флегмона розвивається так швидко, що тканини не можуть створити демаркаційного валу і малі ділянки гнійного запалення перетворюються в дифузне ураження.

Загальний стан пригнічений, температура тіла 41 С. Апетит зменшується або відсутній, прискорюється пульс і дихання. Відмічають гіпотонію передшлунків.

Тварини кульгають на кінцівку збоку запалення. Уражена частка значно збільшена

Уражена частка ущільнена твердої чи кам'янистої консистенції, болюча з підвищеною місцевою температурою, дійка набрякла надвим'яні лімф, вузли збільшені, болючі.

Через кілька днів на окремих ділянках вим'я при пальпації виявляються флюктуючі гнояки.

Молочна продуктивність різко зменшується, а в окремих випадках зовсім зникає.

На початку захворювання з ураженої частки видоюється рідке молоко з пластівцями, а далі - мутна рідина сірого кольору з пластівцями.

Прогноз. сумнівний. Флегмона за сприятливих умов закінчується утворенням абсцесів, а несприятливих - гангреною вим' я або сепсисом.

Геморагічний мастит.

характеризується гострим запаленням і в результаті збільшенім порозності судин потраплянням крові в паренхіму і строму.

Виникає як ускладнення серозного або катарального.

В більшості випадків в загальний процес втягується половина або все вим' я.

Спостерігається загальне пригнічення тварини, підвищення температури тіла до 40С

Зменшення або відсутність апетиту. Гіпотонія передшлунків, жовтянушність склери очей.

Уражені частки вим'я збільшується в об'ємі, напружені, дуже болючі, місцева температура підвищена Шкіра набрякла, гіперемійована, з червоними або темно-червоними плямами. Надвим'яні лімф, вузли збільшені і болючі. Дійки збільшені, набряклі, темно-червоного кольору, болючі.

Молоко рідке, червонувате або червоне з пластівцями або згустками крові. Молочна продуктивність різко зменшується.

Прогноз. Це запалення здебільшого перебігає сприятливо і при своєчасному й ефективному лікуванні закінчується видужанням протягом 7-10 діб.

Після видужування молокопродукція з ураженої частки різко зменшується.

Геморагічний мастит треба диференціювати від кроводою і крововиливу, при яких ознаки запалення не спостерігаються.

Специфічні мастити.

Інколи запалення молочної залози виникає як симптоми деяких заразних захворюваннях ВРХ Мастити в таких випадках називаються специфічними.

А) актиномікоз вім'я.

Продуктивний запальний процес, збудником якого є променистий гриб, що проникає в молочну залозу через пошкоджену шкіру, дійковий канал і гематогенно.

В пат. процес втягуються одна частка, інколи дві і дуже рідко все вим'я. Гід шкірою і в товщ залози утворюється гнійні вогнища величиною від лісного до грецького горіха, оточені грануляційною тканиною, яка по периферії переxодить в товсту і тверду сполучнотканинну капсулу.

З розвитком процесу деякі гнійні вогнища прориваються назовні або в просвіт молочних ходів. гній густий при розтиранні між пальцями відчуваються дуже дрібні тверді крупинки,

Лікування. Актиномікозні ураження лікують оперативно. Обколюють вогнища пеніциліном з стрептоміцином. Йодистий калій щоденно по 4-6 гр. Внуртішньом' язево пеніцилін + стрептоміцин.

У фокус ураження можна вводить 5% спиртовий розчин йоду.

Б) туберкульоз вим' я.

Виникає як ускладнення туберкульозу з інших органів. При цьому мікобактерії можуть виділятися з молоком не тільки з уражених а й із здорових часток.

Молочна продуктивність в ураженій частці зменшується. Частка збільшується в об'ємі.

Пальпацією виявляють різної величини не болючі фокуси або дифузні затвердіння . Температура місцева в нормі. Лімф, вузол збільшений.

Молоко на початку захворювання не змінюється, а пізніше стає водянистим з пластівцями.

Діагноз, Туберкулінізація, клінічні ознаки, бактеріологічне дослідження.

Тварин вибраковують при цьому.

В) ящурний мастит.

Утворюються афти на шкірі молочної залози, на дійках Вони розриваються і утворюються виразки. Запальний процес може поширюватись вглиб залози. Доїння при цьому дуже болюче із-за виразок.

Діагноз. На основі клінічних ознак, вірусологічне дослідження.

Лікування. Афти змазують і виразки стрептоцидовою, пеніціліновою маззю. До мазей добавляють 1-2% новокаїну

Субклінічні мастити,

Субклінічні мастити - це незначні вогнища катарального, серозного, гнійно-катарального маститу без видимих зовнішніх ознак запалення молочної залози.

За зовнішніми ознаками молоко з ураженої частки вим'я майже не відрізняється від нормального. Інколи в нормальному молоці можна помітити дрібні пластівці.

Субклінічний мастит в основному можна виявити біохімічним та цитологічним дослідженням. Субклінічний мастит може переходити в клінічну форму.

У 80% корів наступає самовиліковування протягом 8-28 днів. Після перехворювання молочна продуктивність знижується на 25% тобто в більшості випадків настає гіпогалактія.

Завдання № 2. Виявлення у молоці домішок. Після видалення з частки 2-3 мл молока, здійте невелику порцію його в бактеріологічну чашку чи пробірку або пластинку із заглибленнями: легко похитуючи його, можете побачити домішки крові, пластівців чи згустки казеїну. Ще краще використати для цього спеціальну чашку чи банку із вмонтованим у неї темним ситечком. Пропустивши молоко через ситечко чи марлю, можна побачити на них домішки.

Завдання № 3. Визначення реакції молока.

Нормальне молоко мас слабо кислу реакцію (рН 6.3-6.9: 16-18 Тернера). При захворюваннях молочної залози (найчастіше при маститах) реакція молока зміщується у лужний бік Подібні зміни можна виявити за допомогою різних: індикаторних проб.

Завдання № 4. Визначити якість молока за допомогою бромтимолової проби.

Візьміть спеціальну паперову індикаторну карту з нанесеними на ній чотирма кружечками, просоченими індикатором, на кожний з них здійте по 2-3^? краплі молока з кожної частки вим'я спостерігайте за змінами його кольору. При кислій реакції молока кружечок набуває жовтого чи жовто -зеленого. Запам'ятайте що при проведенні денної реакції безпосередньо на фермі особливо в не провітреному приміщенні, із значним нагромадженням аміаку можна одержати позитивну реакцію навіть у здорових тварин.

Завдання № 5. Визначити якість молока за допомогою проби з фенолротом

При відсутності індикаторних карток можна користуватися молочна -контрольними пластинками. Видоюючи в кожну ямку по 2-5 крапель секрету з відповідних часток і додають до них стільки нолроту чи 0.2%-ного розчину бромтимолового синього на 65%-ному спирті, стежте за зміною кольору: молоко із здорових часток забарвлюється у жовтий колір, а із хворих - у зелений чи синій.

Завдання № 6. Визначити якість молока за допомогою визначення кількості клітин у молоці

В нормальному молоці корів з 1-го по 7-й місяць лактації містяться лейкоцити (до 500 тис. у Імл) лімфоцити, епітелій альвеол і молочних ходів. У молозиві та перед запуском корів вміст лейкоцитів в молоці значно збільшується, у випадку маститів -у 5 - 10 разів.

Завдання №7. Визначити якість молока за допомогою проби з Уайтсайдом

Улийте у пробірку 5мл молока, додайте 2мл 4%-ного розчину їдкого натру І добре змішайте. Ще краще виконувати пробу на молочно -контрольній пластинці, змішуючи у її заглибинах по Імл молока з до­сліджуваних часток і по 0,2 мл 4%-ного розчину їдкого натру. При підвищеній кількості клітин у молоці (понад 500 тис. в Імл) суміш протягом 20 - 30с стає желеподібною, тоді як при малій їх кількості вона залишається гомогенною.

Завдання № 8. Визначити якість молока за допомогою проби з мастидином

Змішайте в пробірці чи на молочно - контрольній пластинці по 1 мл досліджуваного молока і 1 мл 1%ного розчину мастидину. Темно - бузковий чи фіолетовий колір суміші та желеподібний згусток вважаються позитивною реакцією, а світло - бузковий негативною. Однак результати потрібно підтвердити пробою відстоювання.

Завдання № 9. . Визначити якість молока за допомогою проби з Демастином•

(згідно з Мутовіпим В. І.). Змішайте в пробірці чи в ямочці молочно -контрольної пластинки по 1 мл досліджуваного молока і 5%-ного водного р-ну димастину. Малиновий колір суміші та чіткий желеподібний згусток у ній, який можна вигорнути паличкою оцінюється як позитивна реакція (+), тоді як нормальне молоко забарвлюється в оранжевий колір і не утворює згустка -негативна реакція (-).

Завдання № 10.  Визначити якість молока за допомогою проби відстоювання.

Ставлять із молоком корів, що дало позитивну реакцію на димастин та мастидин. Налийте в пробірки в кінці доїння по 10 мл досліджуваного молока і залишіть їх на І6~48год при температурі 6-8 С для відстоювання.

V молоці від здорових корів за цей час утвориться шар вершків товщиною 5мм і більше, тоді як у водянистому молоці від корів із субклінічним маститом він буде меншим; у ньому може бути слиз, кремовий чи жовтий осад.

Завдання № 11. Підготуйте молоко для бактеріологічного дослідження

Молока дають змогу уточнити причину маститу й вибрати найкращі засоби лікування для взяття проби молока обмийте у корови  вим'я, нижню черевну стінку і внутрішні поверхні стегон. Протріть дійки і особливо їх
верхівки спиртовим тампоном. Промийте і обробіть спиртовим/ тампоном
свої руки. Здійте перші цівки молока з досліджуваної частки в окремий
посуд. Тоді здійте 10- І5мл молока в стерильну пробірку. Закрийте її
стерильним корком, охолодіть і відправте в лабораторію для
бактеріологічного дослідження.

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ: теорію по темі: "Мастити".

УМІТИ: діагностувати субклінічні форми маститів за допомогою: 1. виявлення у молоці домішок; 2. визначати реакцію молока; 3. проводити проби за допомогою бромтимолу, фенолроту, проби Уайтсайда, мастидину, димастину, шляхом відстоювання молока, брати  пробу молока для бактеріологічного дослідження

Домашнє завдання:

1. Карташов І.І. Шарапа Г.С. Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин  тварин: Навч. посібник. – К.:  Вища школа, 1991. – С. 269-288, 288-312.
2. Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – К.: Мета, 2002. – С. 215-241, 241-265.