Діагностувальна робота Аудіювання

Дві вивірки. Жили собі, були собі дві вивірки в густому лісі у дуплах. Однаково гарні, пушисті, звинні. Тільки не однакової вдачі. Бо одна з них цілий день трудилася: збирала орішки, гриби, жолудь і все те складала у своїй хатинці, в дуплі дерева. А друга була собі зовсім недбайлива. Цілими днями тільки її роботи, що стрибати з галузки на галузку, лякати птичок у гніздах або сидіти бездільно й свистати на весь бір. А схоче попоїсти — не журиться. Тож літом усюди їжі повно! То оріх, то жолудь з дуба, то шульки з ялиць і сосон, то корінці всякі. Погризе того, скубне цього — та й знову скаче собі весела, сита. Отже, ціле літо весело прожила. Тим часом перша вивірка, працьовита й дбайлива, наносила собі в дупло повно всякого корму. Це на зиму придбала. І вже заздалегідь устелила свою хатинку мохом, пушком і сухим листям щоби було тепло і м'ягко в зимі. Та й дверцятка приробила собі до свого дому. Добра була господиня. Так пройшло всеньке літо, в одної вивірки — у праці й журбі, а в другої — в іграшках. Минула вже й дощова осінь, і прийшла холодна зима. В лісі стало сумно і пусто: ні листячка, ні грибів, ні орішків. Тільки мороз і вітер, що снігами мете. Сидить собі в тепленькому дуплі роботяща вивірка і гадки про біду не має. Ціле літо на те працювала, щоби в зимі спокійно відпочити. І м'ягко їй, і тепло, і з'їсти є що. Спокійно сидить собі, люлечку-фаєчку покурює. Ой, та не так жилося її лінивій і легкодушній посестрі. У її дуплі ні вікон, ні дверей. Не пригаздувала. Ні засобів

на зиму нема, ані одного орішка! Лиш холодний вітер по хатині свище, гуляє. Сидить бідна вивірка, голодна, марна, змерзла, в клубочок звилася. Кидається по лісі туди, сюди, нічого нема — усе замерзло. Хоч погибай з холоду та й голоду!Аж пригадала собі убога вивірка свою пильну, роботящу сусідку та й думає собі: «Піду я до неї. Чей же поможе чим-будь, у неї гори припасів. А літом їй поверну».Іде вона до сусідки та й несміло стукає в двері.— Хто там?— Я, твоя сусідка!— Просимо,— кличе дбайлива вивірка і відчиняє двері. Як поглянула на нещасну, помарнілу, напівмертву від студени сусідку, то зараз усе зрозуміла.— Прошу, сідай, саме на обід натрафила! Чим хата богата... От загрійся трохи в мосі, а я приладжу тобі орішків і жолудів... На, їж на здоровлячко. Та й разом зі мною живи, мені і так скучно одинокій. Засоромлена вивірка почала говорити:— Але ж я не заслужила на таку доброту; я ціле літо — знаєш — гуляла.— Нічого,— каже друга,— тепер ти також будеш дбати так, як я, бо пізнала тепер, що без праці нема добра! От, будемо разом працювати і разом жити. Лінива на радощах обцілувала свою добру товаришку. І відтоді жили обі вивірки разом. А ліниву вивірку біда і нужда навчили працювати. Найближчого літа лінива стала також пильною і принесла великі припаси харчів до спільної хати. 

Учня ______________________________________________Діагностувальна робота 3 клас. Аудіювання «Дві вивірки»Де жили вивірки?А) в густому лісіБ) на березі річки. В) в горах2. Перша вивірка була. А) лінива, легкодумна. Б) працьовита, дбайлива. В) сонна, недбайлива3. Їжа для вивірок А) шишки, лимони, банани. Б)жолуді, горішки, гриби. В) всякі корінці, мандарини4. Перша вивірка все літо. А) збирала горішки, жолуді, гриби. Б) скакала весела та сита. В) сиділа5. Друга вивірка все літо. А) збирала горішки, жолуді, гриби. Б) скакала весела та сита. В) сиділа6. Прийшла зима. Друга вивірка. А) весела господиня, в тепліБ) голодна, замерзла , сумна. В) голодна, в теплі7. Продовж речення. От будем разом_______________________________________8. Що в прочитаному тексті вказує на те, що друга вивірка навчилася працювати?___________________________________________________________________________________________________________