Діалог музики та живопису .

Урок 34. Діалог музики та живопису .

Дата:

Мета:

Вступ. Ви вже зрозуміли, що форми взаємозв'язку мистецтв бувають надзвичайно різні. Співдружність музики, поетичного сло­ва, танцювальних рухів, театралізованої дії виникла здавна у народних обрядах. У професійному мистецтві — в опері та балеті, у театрі і кіно — му­зика стала невід'ємним компонентом мистецької взаємодії.

Багато спільного є між музикою та образотворчим мистецтвом, хоча їхні художні мови дуже відрізняються, особливо способом сприймання. Музика належить до часових мистецтв і сприймається слухом, а живопис, графіка, скульптура, архітектура - це просторові мистецтва, які ми сприймаємо зором. Тому їх взаємодія досить складна і розвивається у різних напрямах.

Поміркуйте над словами художника: «Мої думки — фарби, мої фарби — наспіви...». Чи можна віднести цю думку лише до образотворчого мистецтва?

Подивіться на картину та поміркуйте про «музикальність» живопису. На якому інструменті грає дівчина? Чи можна уявити характер цієї музики?

Музика нерідко надихає художників і скульпторів на створення портретів музикантів-виконавців, натюрмортів із музичними інструментами, картин із музичними назвами: прелюдія, соната, симфонія, ноктюрн, фуга тощо. У такий спосіб вони створюють образи МУЗИКИ. І навпаки мотиви й особливості просторових мистецтв проникають у музику: виникають звукові «портрети» і «пейзажі» — фортепіанні акварелі, етюди-картини або симфонічні ескізи, фрески.

Слухання. Клод Дебюссі, Симфонічна сюїта «Море» (II частина — «Гра хвиль»).

Які картини виникають у вашій уяві під час слухання музики?

Порівняйте її з творами живопису. Самостійно доберіть живописні марини, емоційно споріднені музиці.

Чому, на вашу думку, композитор назвав симфонічну сюїту «ескізами»?

Концертну симфонію для арфи з оркестром «Фрески Софії Київської» Валерій Кікта створив під враженням краси й величі собору Св. Софії в Києві. Головний храм Давньої Русі є неперевершеним зразком синтезу архітектури, монументального і декоративного живопису. Мабуть, це зумовило вибір композитором жанру («Фрески») і назви першої частини («Орнамент») музичного твору.

Слухання. Валерій Кікта. Концертна симфонія для арфи з оркестром «Фрески Софїї Київської», І частина «Орнамент».

• Порівняйте музичні й живописні фрески.
• Як музика втілює монументальність фрескового живопису, декоративність орнаменту?
• Поясніть: звучання якого інструменту Давньої Русі наслідує арфа?

Новий напрям у царині синтезу мистецтв виникає тоді, коли російський композитор Олександр Скрябін створив оригінальний твір «Прометей» («Поема вогню»). У партитуру цього твору композитор вписав рядок для «світлової клавіатури». Відповідно до авторського задуму під час виконання поеми у концертному залі за допомогою різнокольорових променів мав виникати образ палаючого вогню. Так виникла кольоромузика.

Інший напрям взаємодії музики й образотворчого мистецтва— «музикальний жизопис» започаткував литовський композитор і художник Мікалоюс Чюрльоніс. Він створив цілу галерею картин-сонат, утілюючи цю музичну форму в живописних композиціях на тему весни, літа, зірок, сонця, лісу, пірамід.

Слухання. Мікалоюс Константінас Чюрльоніс, сонати (за вибором).

Порівняйте музичні та живописні образи Чюрльоніса.

Мікалоюс Чюрльоніс (1875—1911) народився у містечку Варене на півдні Литви у родині органіста. Він провів дитячі роки у Друскінінкаї. Чюрльоніс навчався живопису у художній школі та училищі у Варшаві, а професію композитора опановував у Варшавському музичному інституті та в Лейпцизькій консерваторії.

Творче життя митця було коротким, проте лише за десять років діяльності митець створив близько 400 музичних творів — хорових, камерно-інструментальних, симфонічних та понад 300 живописних картин, графічних робіт, зразків художньої фотографії.

Сучасні художники, як і композитори, експериментують у царині взаємодії та синтезу мистецтв. У так званих абстрактних (безпредметних) композиціях вони намагаються передати за допомогою незвичних поєднань кольорових ліній і плям динамічність і мінливість навколишнього світу, його музикальність і гармонію. Один із основоположників абстрактного живопису Василь Кандінський у своїх живописних композиціях утілював «звучання» кольорів і форм, порівнюючи їх із музичними тембрами («Контрастні звуки», «На концерті»). Ці твори митця заворожують своєю загадковістю, пробуджують творчу уяву.

Музичний проект. Підготуйте комп'ютерні презентації творчих портретів О. Скрябіна, М. Чюрльоніса для шкільного свята «Коли всі мистецтва разом» або організуйте виставку абстрактного живопису.

Завдання за бажанням.

Прослухайте прелюдії О. Скрябіна і створіть власні безпредметні композиції до цих творів або проілюструйте їх картинами художників-абстракціоністів.