КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИЙ ЖАНР (ГІМН)

Про матеріал
Мета уроку : Навчальна: продемонструвати учням важливе значення музичних творів — пісень, що стали державними та духовними символами українського народу, допомогти їм це усвідомити; на прикладі пісень «Молитва за Україну» М. Лисенка та «Ще не вмерла України...» М. Вербицького підкреслити непересічну громадянську і духовну роль музики в житті народу та держави; п розвивальна: формувати вокально-хорові навички; п виховна: прищеплювати учням зацікавленість патріотичними образами в музичних творах, почуття патріотизму, кращі моральні та духовні якості особистості.
Перегляд файлу

УРОК № 2 КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИЙ ЖАНР (ГІМН)

Мета уроку :

Навчальна: продемонструвати учням важливе значення музичних творів — пісень, що стали державними та духовними символами українського народу, допомогти їм це усвідомити; на прикладі пісень «Молитва за Україну» М. Лисенка та «Ще не вмерла України...» М. Вербицького підкреслити непересічну громадянську і духовну роль музики в житті народу та держави; п розвивальна: формувати вокально-хорові навички; п виховна: прищеплювати учням зацікавленість патріотичними образами в музичних творах, почуття патріотизму, кращі моральні та духовні якості особистості.

Музичний матеріал: М. Вербицький, П. Чубинський «Ще не вмерла України...»; М. Лисенко, О. Кониський «Молитва за Україну»; гімн «Гаудеамус», українська народна пісня «Од Києва до Лубен».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети М. Вербицького, П. Чубин- ського, М. Лисенка, О. Кониського.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (гімн «Гаудеамус»),

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, у чому полягає секрет популярності музичних творів? Дійсно, складно від-повісти на це питання однозначно: майстерність чи мелодійний дар митця, виразні засоби чи правдивість та щирість. Чому одні музичні твори, які були написані багато років тому, продовжують своє жит¬тя у наш час і ми знову і знову повертаємось до них, тоді як інші не привертають нашої уваги надовго і поступово зникають у забутті? Саме з такими творами, що іноді стають навіть музичними симво¬лами, ми познайомимось сьогодні на уроці.

 

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

У багатьох українських піснях відображується образ нашої Батьківщини. Найголовнішою такою піснею для кожного громадянина України є Державний Гімн.

У давнину гімнами називали музичні твори, написані на слова з Біблії, їх виконували церковні хори. Уперше гімни з'явилися у XVI ст.

Національний гімн — особлива пісня тієї або іншої держави. Національний Гімн України — урочиста пісня — символ нашої державної єдності.

Державний гімн — це урочиста пісня, прийнята як офіційний національний символ держави, що символізує і пропагує на¬ціональні ідеї та ментальність країни, якій належить.              П. Чубинський

Слова вірша «Ще не вмерла України...», який згодом став Гімном нашої держави, написав у 50-ті роки XIX ст. відомий український поет, етнограф, фольклорист Павло Платонович Чубинський (1839—1884). Поезія, уперше надрукована 1863 року, невдовзі розі-йшлася в народі — серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час її навіть приписували перу Тараса Шевченка. Вірш «Ще не вмерла України...» одразу впав в око царській владі. Через рік Чубинський потрапив до заслання за свою незмірну любов до України, а заборонений вірш довгий час потайки читали і співали на різні мелодії.

Музику на ці вірші написав видатний західноукраїнський композитор і диригент Михайло Михайлович Вербицький (1815— 1870). Він тонко відчував дух і настрої громадськості, чим пояснюється популярність його творів, особливо пісні-хору «Ще не вмерла України...». Мажорні закличні ін¬тонації віддзеркалюють у собі характерні риси українських історичних пісень.

24 серпня 1991 року на церемонії затвердження «Акту проголошення незалежності України» в залі Верховної Ради було виконано національний гімн «Ще невмерла України...». Статусу Державного Гімну України ця пісня на-була 6 березня 2003 року. У статті 1 Закону «Про Державний Гімн України» записано, що Державним Гімном України є національний Гімн на музику М. М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. П. Чубинського. Конституція України затвер¬дила статус пісні як офіційного державного музичного символу.

Мелодія Гімну зазвичай звучить під час урочистих заходів, державних свят, демонстрацій, військових парадів, ушанування переможців на міжнародних спортивних змаганнях.

Гімн «Ще не вмерла України...» поряд із Державним Гербом — тризубом — і синьо-жовтим Прапором є офіційним символом нашої держави. За своїм змістом він є відображенням ідей боротьби за націо-нальну незалежність, гарячої любові до своєї землі, її героїчної історії.

Після проголошення незалежності України Державний Гімн відіграє роль заклику до ствердження самостійності й суверенітету України, надихає український народ на розбудову своєї держави.

Слухання музики

Учитель. Гімн звучить в ознаменування сили, слави і могутності держави. Слухати Гімн потрібно стоячи, мовчки,

  •     Із якими почуттями потрібно виконувати Державний Гімн?

Слухання Державного Гімну України «Ще не вмерла України...»

Розповідь учителя

Поряд із твором «Ще не вмерла України...» другим національним духовним гімном виступає «Молитва за Україну» — «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни».

Пісня «Молитва за Україну» є символом духовно-патріотичних почуттів українського народу. Цей твір також пройшов довгий історичний шлях. Вірш Олександра Яковича Кониського (1836—1900), написаний у 90-ті роки XIX століття, був призначений для дітей, для українських шкіл Галичини, Буковини та Закарпаття. Водночас, покладений на музику Миколою Віталійовичем Лисенком (1842—1912), лунав на релігійних святах у церквах Галичини, хочай не належав до канонізованих релігійних текстів.

Спочатку пісня називалась «Боже Великий, Єдиний» і мала примітку композитора «Дитячий гімн», а згодом отримала назву «Молитва за Україну». У передмові до видання твору автори написали: «Вкласти... хотіли передусім в „неложнії уста" дітей, від яких Всевишній найскоріше міг почути це благання».

«Молитва за Україну» є одним із шести творів духовної музики Миколи Лисенка. У ній поєднані ніжно-ліричне та піднесено- величне звучання; розвиток образу простежується від молитовно-ліричного до енер- гійно-рішучого. За спогадами сучасників класик української музики Микола Лисенко був одним зі справжніх пропагандистів українства. Куди не дісталася наука, письменство — сміливо йшли національне мистецтво, рідна пісня, почуття — і перед ними розкривалися двері й душі.

Значення Миколи Лисенка для української музики можна порівняти зі значенням Тараса Шевченка для української літератури.

Слухання музики

Учитель. Уважно прослухайте пісню Миколи Лисенка та Олександра Кониського «Молитва за Україну»,

  •     Поміркуйте: чому «Молитва за Україну» є образом-символом духовності українського народу?

Слухання духовного гімну «Молитва за Україну»

  • Які ще гімни вам знайомі?

Розповідь учителя

Кожна країна має свій гімн, який виконується під час урочистих зібрань, подій. Багато спортивних клубів, Ліга Чемпіонів і навіть школи мають власний гімн. В усьому світі відомий і студентський гімн «Гаудеамус».

«Гаудеамус» (лат. gaudedmus — веселімося) — середньовічна студентська пісня, студентський гімн. Назва виникла за першим словом пісні.

Ця пісня з'явилася в XIII чи в XIV столітті або в Гейдельберзько¬му або в Паризькому університеті (Сорбонні). «Гаудеамус» належить до жанру застільних пісень вагантів — середньовічних мандрівних поетів і співаків, серед яких були і студенти. Протягом декіль¬кох століть пісня передавалася усно й тому має багато варіантів. У друкованому виді текст «Гаудеамуса» уперше з'явився 1776 року, а 1781-го мандрівний письменник Крістіан Вільгельм Кіндлебен надав йому форми, що збереглася і дотепер.

Відомий мотив пісні затвердив, імовірно, композитор XV століття Йоганнес Окегем. Російський композитор Петро Чайковський переклав мелодію для чотириголосого чоловічого хору з фортеп'яно. «Гаудеамус» використовували Ференц Ліст, Йоганнес Брамс, Анато-лій Кос-Анатольський. Цю пісню тепер співають на святах і зустрі¬чах студенти усього світу, вона є своєрідним символом студентства й молодості.

Слухання музики

Слухання «Гаудеамусу»

Послухайте цей студентський гімн і дайте відповідь на запитання.

  • Що його об'єднує з Гімном України і що різнить?

Вокально-хорова робота

Розспівування

Розучування української народної пісні «Од Києва до Лубен»

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Кожна українська пісня має свою історію. Доля багатьох із них схожа на долю нашого народу. Патріотичні українські пісні суворо забороняли, однак знищити їх не змогли. Багато патріотичних пісень продовжують існувати, вселяючи в серця віру в краще майбутнє.

Експрес-тестування

Державний гімн — це:

а) народна пісня;

б) урочиста пісня, прийнята як офіційний національний символ держави, що символізує і пропагує національні ідеї та мен-тальність країни, якій належить;

в) музичний твір наспівного характеру.

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти твори, що за своїм духовним і патріотичним значенням можуть стати музичними символами українського народу.

Учні виходять із класу під музичний супровід (гімн «Гаудеамус»)

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
29 березня 2020
Переглядів
1078
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку