Дидактичні ігри в приміщенні

Ліцей №32 «УСПІХ»

Печерського району

м. Києва

Ігри

в приміщенні

 

 

 

 

Київ, 2024

 

Лови - не лови

Учасники гри, 6-8 осіб, вишиковуються шеренгою у пів-кроці один від одного. Ведучий знаходиться за 4-5 кроків від гравців з волейбольним або гумовим м’ячом, кидає його будь-кому, при цьому вимовляє слова, наприклад: «мед», «малина», «торт» тощо (у цьому випадку м’яч потрібно ловити) або слова, що означають неїстівні предмети, наприклад: «канат», «палиця», «окуляри» та ін. (м’яч ловити не слід).

Той, хто помиляється перший раз робить крок уперед та продовжує грати. При повторній помилці - вибуває з гри. Дуже важливо, щоб спочатку ведучий промовив слова, а потім кидав м’яч.

Гру продовжують до тих пір, доки в шерензі не залишаться двоє найуважніших. З них вибирають нового ведучого і все повторюють спочатку.

 

 

 

 

М’яч по колу

Гравці утворюють коло і розраховуються на «перший – другий». Перші номери – одна команда, другі – друга команда. Два гравці, що стоять поруч – капітани. У них в руках по м’ячу.

За сигналом вихователя, капітани передають м’ячі по колу в протилежних напрямах гравцям своєї команди, тобто через одного. М’яч повинен, як найшвидше повернутися до капітана. Можна домовитися і передавати його тричі по колу.

Якщо м’ячі зіткнулися, гру продовжують з того місця де він упав.

У другому варіанті передачу починають з різних сторін кола в одному напрямку (праворуч або ліворуч). Один м’яч повинен наздогнати інший.

Завдання кожної команди виконати вправу якнайшвидше, капітани піднімають м’ячі, показуючи, що гра закінчена.

 

 

 

 

 

 

«Карлики» та «Велетні»

Ця гра на увагу для молодших школярів. Гравці (10 -15 осіб) утворюють півколо за кілька кроків від вихователя.

Ведучий називає великі предмети або тварин, наприклад: «дім», «слон», «жираф» тощо. Діти піднімаються на носочках і тягнуться вгору, показуючи їх розмір. Якщо ж названі, наприклад: «шишка», «мишка», «голка» тощо, всі учасники присідають та опускають руки. Хто помиляється – вибуває з гри.

Ведучий не тільки голосно називає предмети, але й сам виконує рухи. Перевіряє увагу граючих, він навмисно «помиляється».

 

 

 

 

Хто уважний?

Учасники (10 – 20 осіб) шикуються в шеренгу перед ведучим. Відстань між гравцями – крок, між гравцями і ведучим – 6 – 8 кроків.

Ведучий подає та виконує команди: «Струнко», «Руки вперед», «Присісти» та ін. Команди виконують тільки в тому випадку, коли перед нею вимовляють слово «Увага!». Учасник, який  виконав команду без цього додаткового слова - помилився. Такий гравець робить крок вперед і продовжує гру. Гру завершують, коли один з гравців дійшов до ведучого.

Можна провести інший варіант гри. Вона називається «Заборонені рухи». На початку гри обирають 2-3 рухи, які заборонено виконувати. Правила такі самі, що і в попередній грі.

 

 

 

 

 

Виклик номерів

         Гравці об’єднуються у дві команди (6 – 10 осіб), шикуються у паралельні колони та розраховуються по порядку номерів. За 15 – 20 кроків перед командами знаходиться стійка (будь-який інший предмет), який гравці оббігають. За 5 кроків перед лінією старту проводять ще одну межу – лінію фінішу.

Ведучий стоїть збоку і називає номери (по одному гравцю від команди). Ці гравці оббігають предмети і намагаються якнайшвидше перетнути лінію фінішу. Той, кому це вдалося першим, приносить команді один бал. Номери називають у будь-якій послідовності, що забезпечує постійну готовність гравців до старту. Перемагає команда, яка набрала більше балів.

Гру можна проводити, орієнтуючи дітей на зоровий сигнал. У цьому випадку на щільних аркушах наперед пишуть великі цифри. Ведучий стоїть перед командами та піднімає аркуші з номерами гравців. Гравці, які мають ці номери, оббігають предмет, фінішують та встають на свої місця у колонах.

 

 

 

Кубики та кеглі

Для гри необхідно 15 кеглів трьох кольорів – по п’ять штук кожного і три дерев’яні або пластмасові дитячі кубики. Дві протилежні сторони кожного з них забарвлені в однаковий колір. Наприклад: два – у червоний, два –у синій, два – у жовтий.

Кеглі ставлять по колу, діаметр якого 6 – 8 кроків, так, щоб кольори чергувалися. У грі беруть участь три команди по 5 -7 осіб. Гравці розраховуються по порядку номерів. У коло входять спочатку три перші номери від кожної команди. Кожен бере кубик і за сигналом ведучого кидає його на підлогу, дивиться, який колір буде зверху.

Якщо кольори різні, то кубик кидають ще раз. Якщо ж на двох або трьох випав той самий колір, то кожен гравець намагається якнайшвидше зібрати кеглі такого ж кольору. Кількість кеглів, зібраних гравцями кожної команди, дорівнює числу балів, що присуджуються його команді. Перед тим, як до гри приєднається інша трійка гравців (інші номери), ведучий усі кеглі ставить на місце.

Переможцем вважається команда, яка у підсумку матиме найбільшу суму балів.

 

Метальники

Є кілька варіантів гри.

1. Накидання кілець. Гравці накидають на кілочки (або ніжки перевернутого стільця) гумові кільця діаметром 15 – 20 см. За влучення з 5 – 6 кроків у ближню мішень дають на 2 бали менше, ніж за влучний кидок у дальню. Виграє той, хто набере більшу суму балів.

2.Двоє гравців стають за 8 – 10 кроків один від одного і кидають по черзі кільця один одному. Той, хто ловить кільця знаходиться у колі (можна використати обруч). Виходити за межі кола неможна. Потім гравці міняються місцями. Можна використовувати для гри пластмасові обручі. Гравець ловить їх руками, витягнутими вперед, долоні зчеплені, обручі проходять по тулубу і падають на підлогу.

3.Метання мішечків. Для гри потрібно п’ять мішечків наповнених наполовину піском чи горохом. Кидають із 5 – 6 кроків на стілець таким чином,  щоб вони не впали на підлогу. Зробити це непросто: траєкторія польоту повинна бути досить крутою. Перемога присвоюється за кількістю влучань.

 

 

 

Швидкий та спритний

Існує декілька варіантів цієї гри:

1.              Шість – вісім стільців ставлять по колу щільно один до одного, сидіннями всередину. На них сідають учасники гри. Один встає і йде в середину кола. Його місце вільне. За сигналом  ведучого гравець намагається сісти на свій вільний стілець, але інші гравці сидячи переміщуються праворуч або ліворуч і заважають йому зайняти вільне місце. Гравець, який не встиг пересунутись на сусідній стілець, змінює гравця з центру кола і гра продовжується.
2.              Стільці ставлять по колу але спинками у середину. Учасники гри, що стоять по колу із зовнішнього боку за сигналом ведучого біжать праворуч (ліворуч), за командою кожен намагається зайняти стілець. Але (на жаль) стільців менше і один гравець залишається без місця. Він вибуває, а з кола прибирають ще один стілець.

 

 

 

 

 

Естафета з обручем

Для гри потрібні два пластмасові обручі. Змагаються дві команди по 5 осіб, вони вишиковуються шеренгами навпроти один одного. Відстань між гравцями в командах два кроки.  Крайньому гравцю у кожній команді дають обруч.

За командою ведучого проходять крізь обруч, опускають його і  передають сусідньому гравцю. Той робить те саме і передає обруч третьому.  Таким чином гравці передають обруч до кінця свого ряду. Потім повертають його так само у зворотному напрямку. Гра триває доти, доки обруч не повернеться до першого учасника. Виграє команда, в якій це зробили швидше і не зробили помилок. Гру можна проводити кілька разів.

Можна ускладнити гру і використовувати одночасно 3-5 обручів для кожної команди.

 

 

 

 

«Птахи і клітка»

Половина гравців (8 – 12 осіб), взявшись за руки, утворюють коло – «клітку». Інша половина – «птахи». Вони розташовуються вільно за межами кола.

За сигналом ведучого гравці «клітки», рухаються кроками (можна стрибками) вправо, а «птахи» - вліво.

За наступним сигналом «клітка» зупиняється і гравці піднімають з’єднані руки вгору. «Птахи» починають забігати під піднятими руками в середину кола (клітки) та вибігати з нього.  За командою ведучого «клітка» закривається, при цьому гравці трішечки присідають і опускають руки. «Птахи», які опинилися в «клітці», стають у коло і беруться за руки зрештою гравців, збільшуючи розмір «клітки». Такі дії повторюють 3-4 рази.  Потім гравці міняються ролями.

 

 

 

 

 

 

Спритні та уважні

На столик ставлять 3 – 4 кеглі або булави, які можна замінити дерев’яними, пластмасовими кубиками. Гравці стоять або сидять рядком на стільцях – за 8 – 10  кроків від столика. Гравців має бути на одного більше ніж предметів.

Ведучий відволікає увагу гравців довільними рухами (рухи рук вперед, вгору до плечей чи підскоки, крок на місці). Усі гравці повторюють їх. Несподівано лунає сигнал. Учасники прямують до столика, намагаючись схопити булаву (кубик тощо). Той, хто не встигне цього зробити, вибуває з гри і зі столу прибирають одну булаву. Гра триває доти доки два найшвидші гравці не виявлять переможця між собою.

 

 

 

 

 

 

Навколо стільців

Два стільці ставлять спинками один до одного на відстані 5 – 8 кроків один від одного. Під стільцями на підлозі простягають мотузку (або зв’язані скакалки) так, щоб її кінці було видно. Гравці розподіляються на пари.

Двоє гравців сідають на стільці спиною один до одного. За сигналом ведучого кожен з них біжить ліворуч, оббігаючи стілець суперника, повертається, сідає на свій стілець і намагається швидше за партнера висмикнути мотузку. Перемагає той, хто дотримався правил і був першим. Переможець залишається на стільці та змагається з наступним гравцем. Переможець тричі поспіль поступається місцем іншому учаснику. Потім у грі бере участь нова пара.

Два правила: забороняється, оббігаючи стілець суперника, братися за нього руками; щоб висмикнути шнур, треба обов’язково сісти на стілець.