Дидактичні матеріали до теми «Великі імперії Стародавнього Сходу. Дарій І.»

Дарій І Гістат

  Дарій походив з роду Ахеменідів, хоча й був лише далеким родичем перських царів. Його батько — Віштаспа був лише правителем однієї з областей. Царем Дарія обрали представники перської знаті, що влаштували заколот і 29 вересня 522 року вбили володаря. За легендою, Дарій I прийшов до влади внаслідок домовленості. Претенденти на владу вирішили, що царем стане той, чий кінь першим заірже біля міських воріт на сході сонця. Сталося так, що кінь Дарія приніс своєму господареві царський титул і владу.

Він став царем не за правом спадкоємства, а як один з представників знатних змовників, на той час йому було не більше 27—28 років. Жоден античний автор не говорить ні слова про царське походження Дарія, а навпаки, всі джерела наполегливо підкреслюють, що до початку панування він був незначним за положенням чоловіком. Наприклад, за Геродотом , до захоплення престолу Дарій «не мав ніякої ваги». Вже та обставина, що Дарій майже в кожному зі своїх написів вимушений був знову і знову повторювати, що він законний цар, свідчить про гостру політичну боротьбу, яка була пов'язана з його запануванням.

У своїй державі Дарій І здійснив ряд важливих реформ, покликаних ще більше централізувати її, зробити багатшою й могутнішою. Він  не був впевнений у надійності своєї влади, тому змушений був вдатися до цих заходів для здійснення централізації влади в державі.

Свою реформаторську діяльність почав з реорганізації та уніфікації системи управління провінціями. Він поділив територію держави на 23—24 адміністративно-податкових округів — сатрапій. Очолювали новоутворені округи начальники областей — сатрапи (від перського кшатрапарван «охоронець царства» або ж, за іншим перекладом, «воєначальник країни»). На ці посади призначали персів. Сатрапи відали здебільшого суто цивільними справами, контролювали місцевих чиновників, їм дозволялося карбувати срібну монету.

На кожну область Дарій наклав певну данину, яка повинна була вноситися в царську казну. Крім того, сатрапи були зобов'язані спостерігати за господарським життям, за розвитком землеробства, яке користувалося такою великою пошаною у персів. Вони мали право зміщати і призначати чиновників в своїх областях і контролювати їхню діяльність. «Цар царів» та його чиновники (особливо таємна поліція — «вуха й очі царя») уважно стежили за діяльністю сатрапів. Нагляд же за чиновницькою братією здійснював тисячоначальник — довірена особа царя, начальник його особистої гвардії.

Перський цар мав кілька столиць: у Персії це був Персеполь, у Мідії — Екбатани, в Еламі — Сузи, а у Дворіччі — Вавилон. Він по черзі жив то в одній столиці, то в іншій. Цар перебував в оточенні небаченої розкоші. Загін його охоронців налічував 10 тисяч осіб. Їх називали безсмертними, тому що кількість царської охорони завжди залишалася незмінною. Як тільки який-небудь охоронець помирав, його місце відразу займав інший.

   Армія в державі підпорядковувалася безпосередньо царю й жодною мірою не залежала від сатрапів, нею керували спеціальні воєначальники. Військо складалася з кінноти (в ній служили представники знаті) та піхоти (до неї вербували простий люд). Ці роди військ злагоджено взаємодіяли на полі бою, завдяки чому перси здебільшого перемагали ворогів. Реорганізація армії і всієї військової справи, почата Дарієм, сприяла зростанню військової потужності Перського царства.

 У 519—518 до н. е. році Дарій I приєднав до Персії долину Інду, де була створена окрема сатрапія «Індія».

 514 р. до н.е. Дарій I здійснив похід на Скіфію і спробував завоювати її. Розуміючи, що сили нерівні, скіфи не стали приймати бій, а почали відступати вглиб країни, знищуючи джерела і спалюючи пасовиська. Перське військо дійшло аж до берегів Азовського моря, але так і не підкорило країну. Коли Дарій I обурився, скіфи надіслали замість «землі і води» дивний подарунок — птаха, жабу, мишу і п'ять стріл. Радники царя пояснили, що це попередження — забирайтеся з нашої землі хоч повітрям, хоч водою, хоч мишиною стежкою, якщо не хочете бути знищені. Дарій I залишивши свій табір, швидко вирушив додому. Скіфія залишилася непідкореною.

 У 512 році до н. е. перську зверхність визнали Фракія і Македонія, а в

506 році до н. е. зголосилося надати царю «землю і воду» афінське посольство.

В 500—494 рр. до н. е. проти перської влади повстали іонійські міста, але Дарій I швидко подолав їхній супротив.

  Каральні походи проти греків, які підтримали своїх співплемінників, були невдалими. У 492 р. до н. е. внаслідок шторму загинув перський флот, а у 490 р. до н. е. під Марафоном перське військо, очолюване Датисом і Артаферном, зазнало поразки від афінських гоплітів, очолюваних Мільтіадом.

  У державі множилося число канцелярій і канцеляристів. Так, у Сузах, столичному місті, було створено велику центральну канцелярію, підлеглу царській канцелярії. Аналогічні установи, переповнені грамотними чиновниками для ведення офіційного листування, з'явилися також у Вавилоні, Мемфісі, Екбатані.  

  Очевидно, безпосередньо при царському дворі знаходилися найвищі чиновники, що відали від імені царя галузями центрального управління: казною, судом і військовою справою. При царі перебував і його особистий секретар, що писав царські укази. Центральна влада в особі царя втручалася в місцеве управління. Цар розбирав скарги своїх підданих, наприклад, жерців якого-небудь храму, встановлював почесні привілеї, давав особисті розпорядження про спорудження храму або міських стенів. Кожен указ, забезпечений царською печаткою, вважався нерушимим законом.

Дарій І ввів єдину для всієї імперії грошову одиницю — золотий дарік (назва цієї монети походила або від царського імені, або від давньоперського слова дарі — «золото») вагою 8,4 грами. Карбувати золотий дарик мав право тільки перський цар, сатрапам же дозволялося карбувати срібний сикль вагою 5,6 г, номінальна вартість якого становила 5 % вартості дарика.

  «Цар царів» близько 518 року до н. е. запровадив стабільну систему державних податків. Відтоді всі сатрапії були зобов'язані вносити в державну скарбницю строго зафіксовані грошові суми та натуральні побори. Загальна річна сума цих податків становила близько 7740 вавилонських талантів (232200 кг) срібла, вона не змінилася впродовж усього періоду існування держави Ахеменідів.

  Велике значення для розвитку торгівлі і всього господарського життя мало будівництво доріг і організація служби зв'язку. З цією метою перси використовували стародавні хеттські та ассирійські дороги, пристосувавши їх для торгових караванів, для пересування військ і для перевезення пошти. Крім цього, були прокладені і нові дороги. Головним шляхом була так звана царська дорога. Вона перетинала всю імперію від міста Сузи до міста Сарди, поблизу Егейського моря. Її довжина становила 2683 км. Уздовж дороги збудували 111 зупинок, де можна було замінити коней, відпочити та поїсти.   У Персії було організовано регулярну пошту. Вона діяла за принципом естафети. Через кожні 15—20 км стояв напоготові вершник із конем. Отримавши пакет, він мчав до іншого поста, щоб передати його далі за призначенням. Перський цар міг їсти в Сузах свіжу рибу, виловлену в Егейському морі. Цю рибу доставляли поштою естафетним способом. Із неприхованим захопленням зробив опис перських шляхів Геродот. На них через кожні 15—20 км розміщувалися готелі, де приїжджий міг переночувати та відпочити, а також нагодувати коней і залишити свої речі. Цими шляхами можна було пересуватися без страху, адже вони ретельно охоронялися. Винних у розбої на шляхах суворо карали. За словами Геродота, на узбіччях шляхів можна було побачити людей із відрубаними руками й ногами. Це — покарані розбійники, які грабували перехожих.

  Можливо, що вже тоді користувалися сигналізацією за допомогою вогнищ. На межах областей і пустель, а також поблизу переправ через великі річки були побудовані укріплення і розміщені гарнізони, що вказує на військове значення цих доріг.

 Унікальним архітектурним витвором Ахеменідської держави є і палац Дарія. Ремісники з багатьох країн були зайняті на будівельних і декоративних роботах. Найважливіші роботи виконували вавилоняни, які мали багатий досвід зведення будівель на штучних терасах. У ньому було 110 кімнат, коридорів і дворів, загальна площа яких дорівнювала 20675 м². Безумовно палац був величним і надзвичайно красивим. Зокрема до сьогодні збереглись залишки колон палацу висотою 18-20 м, а в головному залі барельєфи із зображенням царя.

  Таким чином, хоча реформи Дарія сприяли централізації держави і привели до появи складної бюрократичної системи управління, проте Персія багато в чому ще зберігала примітивний характер стародавнього племінного союзу, хоча вже з введеними реформами, що випереджали ступінь розвитку Ахеменідського суспільства на декілька століть.

  У листопаді 486 року Дарій, якому виповнилося 64 роки, помер, процарювавши 36 років і не встигнувши відновити в Єгипті свою владу. Ще до своєї смерті він наказав спорудити собі гробницю за 5 кілометрів на північний захід від Персеполя.

   За багато століть до Дарія еламский цар велів висікти на кручі в Накш-і Рустамі рельєф зі своїм зображенням. Під цією кручею, на висоті близько 20 м, споруджена гробниця Дарія, яка в стилі стародавніх іранських традицій видовбана в скелі. В усипальні, у величезних нішах розташовані три масивних саркофаги, в одному з яких покоїлося тіло Дарія, а в двох інших — тіла членів його сім'ї. Вхід у гробницю утворює портик з чотирма колонами. Над портиком підносяться скульптурні зображення. Дарій в оточенні своїх придворних сидить на троні, який тримають представники тридцяти народів держави.

Запитання та завдання

1. Вправи з історичної математики.

1.Відомо, що похід перського царя Дарія І проти скіфів відбувся в

514 р. до н. е. Обчисліть, на який рік його царювання припав цей похід.

2.У 490 році до н. е. греки розбили персів біля Марафону, а в 1658 році українці розбили поляків під Жовтими Водами. Скільки років минуло між битвами? 

3. Дарій І став царем в 522 р. до н. е. Скільки років тому це відбулося?

2. Вставте пропущені слова.

Перський цар ….. провів реформи: поділив державу на …., почав карбувати золоті монети, які називалися …., у країні запрацювала кінна служба, були побудовані дороги. Він створив гвардію «…..» та таємну поліцію «….». Але його похід на скіфів завершився …. .

3. Складіть розповідь.

Уявіть себе мандрівником, який рухається Царською дорогою із Сард в Сузи (середня швидкість руху зазвичай дорівнювала 150 стадій на день, протяжність усієї дороги — 13500 стадій). Укажіть, що мандрівник мав при собі та що він бачив дорогою.

4.Визначте, які заходи Дарій І провів в рамках:

 економічної реформи

а) ввів єдину для всієї держави грошову одиницю – золотий дарик;

 б) всі сатрапії були зобов’язані вносити в державну казну строго фіксовані грошові та натуральні податки;

в) заборонив обмінну торгівлю;

г) для прикордонних народів зберіг систему так званих подарунків.

 адміністративно-територіальної реформи

 а) поділив державу на адміністративно-податкові округи – сатрапії;

б) розпочав переселення завойованих народів;

 в) керівниками сатрапій призначав сатрапів – вихідців з персів;

 г) до складу великих сатрапій були включені й віддалені країни, які користувалися автономією у внутрішніх справах.

5. Робота з історичними  джерелами .

1.  Геродот про персів:

«Їхня головна гідність – мужність. Після військової доблесті другою за значенням заслугою вважається мати якомога більше синів. Хлопчиків у віці від п’яти до двадцяти років навчали тільки трьох речей: скакати на коні, стріляти з лука і завжди говорити правду».

Запитання

1.Які риси найбільше цінувалися серед чоловіків?

2.Чому у перських родинах прагнули мати якомога більше синів?

 3.Який висновок можна зробити на основі такого свідчення про буденне життя персів?

2. З напису Дарія І.

«Великий Бог, що створив землю, небо і людину, який створив благоденство людини, Дарія зробив царем, єдиним над багатьма царями. Я — Дарій, цар великий, цар багатьох країн, цар землі цієї великої...». Далі перераховувалися 30 країн і народів, якими керував Дарій.

Запитання

1. Як Дарій пояснював походження своєї влади?

2. Чи можемо ми вірити всьому, що пише Дарій І?

 3. Що, на вашу думку, є правдивим у цьому написі?

3. З книги Геродота «Історії».

Після здобуття Вавилона Дарій вирушив у похід на скіфів...

...Скіфи... вирішили не давати одразу відкритого бою, ...поступово відступаючи і відбиваючи ворогів [персів], засипати криниці і джерела, що траплятимуться на їхньому шляху, а також підпалити всю траву... Коли перси почнуть відступати, [скіфи] нападатимуть на них і переслідуватимуть їх [персів].

Коли нарешті Дарій опинився у великій скруті, скіфські царі довідалися про це і послали вісника з дарами до Дарія: птаха, мишу, жабу і п'ять стріл... Дари означали таке: «Якщо, перси, ви не станете птахами, і не полетите високо в небо, або мишами, і не сховаєтеся в землю, або жабами, і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас загублять оці стріли».

[Невдовзі Дарій зі своїм військом відступив].

Запитання

 1. Як ви зрозуміли, у чому полягає суть тактики випаленої землі?

 2. Поміркуйте, у чому переваги та недоліки застосування цієї тактики у   

     війні.

 3. Яким був результат походу Дарія І проти скіфів?

6. Роздивіться зображення.

1. Визначте, які елементи печатки відображають агресивний характер Перської держави.

2. Що споріднює перську культуру з культурою сусідів?

7. Прочитайте, які слова наказав викарбувати на камені цар стародавньої держави і дайте відповіді на питання.

1) Про якого царя йдеться?

2) Якою державою він керував?

3) Якими справами пишався?

 «Я — цар, великий цар царів, цар цієї землі кажу: «Мені волею бога Агура-Мазди належать 23 країни, серед яких: Персія, Вавилон, Асси‑ рія, Єгипет, Вірменія, Парфія. Все, що я їм наказував, — чи вночі, чи вдень — вони виконували. Коли вавилоняни відмежувалися від мене, то військо моє захопило повстанців і привело їх до мене. Я відрізав їм носи, вуха та язики та посадив на палю. Я маю велику силу в руках і ногах. Я — відмінний вершник, відмінний лучник, відмінно кидаю спис. Цими здібностями нагородив мене великий бог Агура-Мазда».

8. Робота з текстом.

Як вам вже відомо, Дарій І напередодні війни з греками здійснив похід у Скіфію, до якого залучив і деякі грецькі поліси. Один із правителів міста Херсонес Мільтіад підмовляв своїх колег тиранів, що охороняли мости, зруйнувати їх, щоб перське військо не змогло повернутися. Проте ті не послухалися Мільтіада. Коли знекровлене і знесилене, з великими втратами перське військо разом з Дарієм повернулося з безрезультатного походу, цареві донесли про заклики Мільтіада. Мільтіад зрозумів, що йому краще тікати на свою батьківщину в Афіни, а Дарій відтоді почав вважати афінян своїми основними ворогами.

Бесіда за запитаннями.
1) З якою метою перси здійснили похід у Скіфію?
2) Яким був результат походу?
3) Завдяки чому скіфи здобули перемогу?
4) Чому Дарій не злюбив афінян?

9. Ознайомтесь з приватними листами того часу і скажіть, що можна дізнатись про інтереси, турботи, тривоги жителів Перської  держави.

Лист 1.

«Привіт моєму братові! Чи будеш ти добре поводитися з моїми дітьми, коли я помру? Чи викупиш ти їх з боргової в’язниці, якщо вони потраплять туди? За мого життя ти був жорстокий зі мною. Підійми голову і скажи правду, дивлячись на сонце: чи не виростила я тебе, немов власного сина? Пошли мені ячмінь та фініки, бо в мене нічого нема. Нехай цей лист пом’якшить твоє серце, і боги зроблять твоє серце милосердним».

Лист 2.

«Це жахливо! Чому не має звісток ні від кого з вас? Надійшли мені одну міну срібла і туніку з ким-небудь, хто вирушає сюди».

Лист 3.

«Коли я дивлюся на місяць, з’являлися хмари. Чи не сталося місячного затемнення? Будь ласка, повідом мені точно про це. Довідайся, які молитви слід вимовляти на випадок затемнення. Повідом мені своє мудре рішення».

Лист 4.

«Змія вкусила мене, і я помираю, а ти навіть не надішлеш листа, щоб довідатися, чи живий я ще, чи помер…».

10. Історичний диктант.

1) Де жили перси? (В Ірані)

2) Хто об’єднав перські племена? (Кір ІІ)

3)У якому році відбулося завоювання персами Єгипту? (у 525 р.до н.е.)

4)Як, за легендою, Дарій І прийшов до влади?(Претенденти домовились, що царем стане той, чий кінь першим заірже біля міських воріт на сході сонця. Кінь Дарія І приніс йому владу і титул)

5) Який цар провів реформи? (Дарій І)

6) Як називалися округи, на які були розподілена Персія? (Сатрапії)

7) Яке місто було столицею Перської держави за Дарія І? (Персеполь)

8) Як називали царську гвардію? («Безсмертні»)

9) Чим закінчився похід Дарія І проти скіфів? (Поразкою персів)

10)Як називали довірених осіб царя, яких призначали в кожну провінцію, і вони стежили за сатрапами? («Очі і вуха царя»)