Дидактичні матеріали до уроку "Речення. Види речень"

 Зразок міні-твору

 Великдень – одне з найбільших світ в Україні. Світкують його християни ще з Х століття. На свято печуть паски, фарбують писанки, крашанки. Це свято пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, тому і має назву – Великий день, або Пасха. У цей день люди йдуть до церкви на Божу службу. Зі сходом сонця урочиста процесія виходить з церкви, а потім піп освячує паски. Дзвони сповіщають велику радість: Христос воскрес! Люди христосуються, бажаючи один одному щастя і здоров’я, потім повертаються додому і снідають за святковим столом. Починають пригощати з писанки, розрізаної на стільки частин, скільки членів сім’ї. Із залишками свяченої їжі треба поводитись обережно, не топтати, не викидати, а дати худобі. Нащі пращури вміли святкувати Великдень, після сніданку виходили на святкову гаївку, дарували один одному крашанки і грали „у навбитки”.

• Пояснити значення останніх двох слів у тексті.
• Визначити тему і основну думку тексту.
• Довести, що це текст.

Презентація домашнього завдання групою народозавців.

Учень представляє матеріали пошукової роботи „Про писанку”.

Зразки легенд.

1. Найперше яйце мало в собі зародок цілого світу. З моменту, коли на нього лягали мазки орнаменту, воно стало святою писанкою.
2. Моя бабуся розповідала, що писанку не мав права розмальовувати той, хто гнівався або сварився. Адже це захист від зла, це символ добробуту, життя, щастя, здоров’я.
3. Чому на писанці цяточки? Коли Ісуса вели на муки, то Матір Божа творила вночі писанки, а з очей капали сльози, тому і цяточки.
4. Коли старі писанкарки намагалися зібрати від 3 до 9 яєць від курки-первістки, їх розбивали об сире дерево і на жовтках замішували фарби, додаючи тільки природні компоненти – лушпиння цибулі, кору дуба, гілочки вільхи і т.д.

Зразки прикмет.

1. Бог дає щастя тим, хто не спить у Великодню ніч.
2. Якщо на Великдень ясно, то через три дні буде дощ.
3. Коли на Великдень дощ, то буде врожай
4. На Великдень в перший раз зозуля закує.
5. Коли печеться паска, не можна, щоб хтось чужий був у хаті.

• Виписати із народної прикмети словосполучення, виконайте їх синтаксичний розбір (учень працює біля дошки)
• „Мовний двобій”. Поставити питання до учня за темою „Словосполучення”.

Вчитель. Ми говоримо про словосполучення, яке є будівельним матеріалом речення, текст, який складається з речень. А що таке речення?

1. Але чи будь-який набір слів становить речення? Пропоную для учнів лінгвістичне спостереження.

- Вечеря  матуся  нас  малює, писанки  Великдень  чарує.

- Ввечері матуся нас чарує, - писанки великодні малює. (С.Жупанин „Писанки”).

Щоб бути реченням, набір слів має виражати думку, тобто бути осмисленим.

2. - Іти  Ганна  церква  ранком   синя   хустина   писанка.

- Ішла Ганнуся в церкву ранком, в синій  хустині – писаночки.

Зіставте, котрий набір є реченням?  Слова в реченні мають поєднуватися за допомогою закінчень і службових слів, тобто бути граматично пов’язаними.

3. За, Україну, Боже,  молюся, щоб, нам, воскресла, як, ти,  воскрес.

За Україну, Боже,  молюся, щоб нам воскресла, як ти  воскрес. (Храплива „Великдень”)

 Слова в реченні повинні бути інтонаційно оформлені, як закінчена цілісність. Отже речення – це осмислене сполучення слів, або окреме слово, яке граматично і інтонаційно оформлене як закінчена цілісність.

Зразок цитат, виписаних з художньої літератури про Великдень.

1. Село на нашій Україні – неначе писанка село (Т.Шевченко)
2. Та на Великдень буду я з тобою, рідний краю („Великдень” Б.Лепкий)
3. На Великдень на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками та й стали хвалитись обновами (Т.Шевченко).
4. Виводить мама дивним писачком по білому яйці воскові взори („Писанки” О.Лятуринська)
5. Розмалюю писанку, розмалюю, коника гривастого намалюю (Д.Чередниченко „Писанка”)

VІ. Гра „Відгадай слово”. Утворити з цим словом словосполучення, ввести його в речення і виконати синтаксичний розбір, намалювавши схему.

Отже, чим відрізняється речення від словосполучення? (учні роблять висновки, зіставляючи ці дві одиниці синтаксису).