Дидактичні матеріали "Віршовані мовні загадки"

Департамент культури і туризму

Харківської обласної державної адміністрації

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЛОЗІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ» ХОР

 

 

 

 

 

 

 

ВІРШОВАНІ 

МОВНІ ЗАГАДКИ

 

 

 

 

 

Лозова

2020

 

Шкребець Н.В. Віршовані мовні загадки: Дидактичні матеріали з української мови. – Лозова: КЗ «ЛФВКМ» ХОР, 2020. – 19 с.

 

 

Дидактичні матеріали розроблені для використання на уроках української мови як під час вивчення нового матеріалу, так і для його закріплення. У розробці містяться 49 авторських віршованих загадок з фонетики, орфографії, лексикології, фразеології, будови слова, словотвору, морфології, синтаксису та пунктуації. До дидактичних матеріалів додається презентація, яка покликана активізувати діяльність усіх видів пам’яті (зорової, асоціативної та емоційної).

 

 

 

 

 

 

 

Укладач: викладач вищої категорії, викладач-методист               Шкребець Н.В.

 

 

 

 

Розглянуто та погоджено на засіданні циклової  комісії загальноосвітніх і соціально-гуманітарних дисциплін КЗ «ЛФВКМ» ХОР

Протокол  № 2  від 07 жовтня 2020 року

 

 

© Шкребець Н.В., 2020

© КЗ «ЛФВКМ» ХОР, 2020

 

 

ЗМІСТ

 

1	Фонетика	4
2	Орфографія	6
3	Лексикологія	8
4	Фразеологія	10
5	Будова слова. Словотвір	11
6	Морфологія	13
7	Синтаксис. Пунктуація	15
8	Відповіді	18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Фонетика

 

Що за розділ мовознавства

Звуки всі вивчає?

Про склади і наголос
   Теж не забуває?

Нас навчить він легко

Текст транскрибувати.

Звуковий склад мови

Будемо ми знати!

 

 

       У долині фонетичній
       Дружно дві  сім’ї жили.
       І сусіди ті практично
       Наодинці не були.
       Та одна сім’я – співоча,
       Всі чудовий голос мали.
       Інша мала шум і голос.
       Друзі, ви їх упізнали?

 

 

 

Буква в мові є така,

Що два звуки познача…

А буває навпаки:

Звук один, а букви дві!

 

 

   Сильний він, бо чари має

   Та склад певний виділяє!

 

 

 

Є відкриті та закриті,

А у слові стільки їх,

Скільки звуків голосних!

 

 

 

Встали букви по порядку,

Звісно, що не на зарядку.

Мовознавцям шлють привіт.

Що це, друже?..

 

 

 

2. Орфографія

 

Якщо розділ цей вивчати,

Будеш правильно писати!

 

 

Хто  любить «де  ти  з’їси  ці  лини»,

А  після  шиплячих  стояти  ні-ні?

 

 

Я цікавий дуже знак,

І підказку вам даю:

Я пишусь не абияк!

Завжди угорі стою!

Для роздільної вимови

Ви мене вживаєте,

Знак я, та не розділовий.

Нумо, відгадаєте?

 

 

 

 

 

 

 

Префікс ПРІ зустрітити можна у четвірці слів.

   Хто згадав слова, той вголос називає їх!

 

Як синонім слова “ДУЖЕ”

Префікс цей вживається.

Відгадай скоріше, друже,

Як він називається?

 

 

Хто із НЕ не дуже дружить,

Пишеться окремо?

Думаю, розгадку, друже,

Знаєш достеменно!

 

 

На межі морфем частенько

зустрічались друзі ці

Що за мовне явище?

Нумо, фахівці!

 

3. Лексикологія

 

Кожне слово його має

(Те, що слово означає).

У тлумачних словниках

Знайдеш ти розгадку.

Якщо термін цей вгадав –

З мене шоколадка!

 

 

 

Певна мова, пам’ятай,

Слів сукупність має.

Що це, нумо, відгадай!

Кожний з нас це знає!

 

 

 

Розділ словниковий склад вивчає.

Хто його нам відгадає?

 

 

Ці слова вже застарілі

Дуже сиві, дуже зрілі.

 

Є слова, що вийшли з вжитку

Через зникнення понять.

Що це – знаємо ми чітко!

Вміємо їх розрізнять!

 

 

 

Є нові слова у мові.

Як їх звуть, скажіть, панове!

 

 

З інших мов слова ввійшли до нашої мови.

Часто їх вживаємо ми під час розмови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Фразеологія

 

Що таке «поклони бити»

Або «з носом залишити»?

Що таке «ні в сих ні в тих»?

Та «не чув ні рук ні ніг»,

«Прикусити язика»,

«Ахіллесова п’ята»?

«Білими нитками шите»,

Або «байдики ще бити»,

Та «тримати на виду»,

«Мати під собою ґрунт»,

«Пальця в рота не клади».

Та «мотузки хоч крути»?

 

 

 

 

 

 

Стійка сполука слів, що схожа на прислів’я,

На вислови крилаті, на афоризми милі.

За значенням одному відповідає слову.

Хто відгадав, вінок отримає терновий!

 

 

5. Будова слова. Словотвір.

 

Значуща частина слова.

Ще й до того ж головна!

Точно входить до основи,

Бо частина основна!

 

 

Змінну значущу частину

Ти впізнаєш неодмінно!

 

Після кореня живе

Слова ця частина

Теж значуща.

Отака склалася картина! 

 

 

Знає і дитина

Значущу частину,

Що з прадавніх ще століть

Перед коренем стоїть!

 

 

 

 

 

Це, як родичі, слова:

Спільний корінь мають

І лексичне значення.

Тож усі їх знають!

 

 

 

З неї  творяться слова,

Бо основа це…

 

 

Друже, скільки чарівних

способів ти знаєш,

Що утворюють слова,

Зараз називаєш?

 

 

 

 

  6. Морфологія.

 

Скільки в українській мові

Виокремлюють частин,

А які із них службові,

Самостійні до глибин?

 

Частина мови ця незмінна,

 ЇЇ впізнаєш неодмінно.

 

 

 

До самостійних він не встиг,

А до службових не схотів…

 

 

А яка частина мови

Має дуже гарні форми?

Називає стан чи дію?

Я від неї шаленію,

І радію, й сподіваюсь,

І хмілію, і вагаюсь.

Вірю, знаю, помиляюсь.

Знов грішу і сповідаюсь.

Є частина самостійна.

Назива предмет постійно.

Має рід, число, відмінок.

Відгадайте неодмінно!

 

Успадкував від дієслова

Він вдало вид і час,

А від прикметника забрав,

Скажу вам без прикрас,

Він точно синтаксичну роль,

І змінюватись вміння.

Залежність від іменника.

Вгадали це створіння?

 

Як бухгалтер, мови ця частина:

Любить дуже точність, вміє рахувати.

Числа, кількість – ось її царина!

Цю частину мови маєте впізнати!

 

Вказує він на предмет,

Ознаку чи кількість,

Та не називає їх.

Має самостійність.

 

 

 

7. Синтаксис і пунктуація.

 

І прості, й складні бувають,

Повні та неповні,

І ускладненими навіть.

Знаєте, шановні?

 

Це сполука, ще й підрядна,

Двох і більше слів.

Хто вгадав швиденько

З перших вже рядків?

 

Три сестри живе на світі

Одна все питає,

Друга вам про все розкаже,

Третя спонукає.

 

 

 

 

Я один тут головний,

Іншого немає!

Ще одного головного

Я не підпускаю!

 

 

Хоч маленька отака,

Та спокійна та прудка.

В кінці речення стоїть

І його завершить вмить!

 

 

Милувати чи карати?

Тут без неї аж ніяк

Рішення нам не прийняти!

Хто вгадав, який це знак?

 

 

Він стрункий, завжди бадьорий,

Знак веселий, розділовий!

 

 

Хто зігнувсь, як дідуган,

Все питає тут і там?

 

 

Є трійнята, завжди разом

Ходять три сестриці.

Дуже люблять недомовки,

Люблять  таємниці.

 

 

Знак важливий і пихатий.

Любить паузи він брати.

Любить зміни він різкі,

Протиставлення чіткі.

В місті пропуску чатує,

Перед наслідком вартує.

З мовою прямою дружить.

Що за знак це, юний друже?

 

 

Знак цей любить пояснити

Всі причини: що та як,

Роз’яснити, уточнити.

Отакий цікавий знак!

 

 

Завжди парою, удвох.

Про цитати дбають,

Пряму мову, власні назви

Теж не забувають.

 

 

 

 

 

 

ВІДПОВІДІ:

 1. Фонетика (с. 4-5)

• фонетика
• голосні та приголосні звуки
• щ, я, ю, є; дж, дз
• наголос
• склад
• алфавіт

2. Орфографія (с. 6-7)

• орфографія
• м’який знак
• апостроф
• прізвище, прізвисько, прірва, прірвистий
• префікс ПРЕ
• дієслово
• подвоєння

3. Лексикологія (с. 8-9)

• лексичне значення слова
• лексика
• лексикологія
• архаїзми
• історизми
• неологізми
• запозичені слова

3. Фразеологія (с. 10)

• фразеологізм
• фразеологізм

5. Будова слова. Словотвір. (с.11-12)

• корінь
• закінчення
• суфікс
• префікс
• спільнокореневі слова
• твірна основа
• префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, постфіксальний, безафіксний, складання слів або основ, перехід слів однієї частини мови в іншу

6. Морфологія (с.13-14)

• 10: службові (3) – прийменник, сполучник, частка;  самостійні(6) – іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник; вигук - окремо
• прислівник
• вигук
• дієслово
• іменник
• дієприкметник
• числівник
• займенник

7. Синтаксис. Пунктуація

• речення
• словосполучення
• питальне, просте, спонукальне речення
• односкладне речення
• крапка
• кома
• знак оклику
• знак питання
• три крапки
• тире
• двокрапка
• лапки