"Дидактичні матеріали з української мови для 5-11 класів народознавчого спрямування. Літній цикл (частина ІІ)"

Завдання 1:          для 5,8 класу

• Переписати речення, розставивши розділові знаки при прямій мові.
• Пояснити розділові знаки третього, шостого та десятого  речень.
• Зробити фонетичний запис слова перев’язували.
• Пояснити правопис слів: скидав, Петрівку.
• Зробити морфемний запис слова проспівавши.

 

1. Батьки зверталися до дітей: «Просіть, діти дощу до Івана Купала, а після Івана я й сам випрошу». 2. У зажинковий день господар брав у поле хліб, ставав на схід сонця, шанобливо скидав капелюха і благословлявся: «Дай, Боже, в час добрий, в доброму здоров’ї пожать та й на той рік дождать!» 3. Під час обжинок брали парне число колосків, заламували на схід сонця, зерно всипали в розпушену землю, саму «бороду» перев’язували червоною стрічкою, прикрашали квітами, між колоссям ставили воду і клали хліб, приказуючи: «Оце тобі, борода, хліб, сіль і вода!» 4. На обжинки качалися по ниві навколо «бороди», випрошуючи назад свою силу: «Нивко, нивко, // Віддай мені силку! // Я на тобі робила, // Всю силку лишила!» 5. Липень казати звик: «Я – грозовик». 6. Коли вже дітям набридали забави на Купала, вони брали кропиву й несли до озера, кидали її у воду й казали: «Іван купався та й у воду впав!» 7. «Спасівка від Бога, а Петрівку баби вигадали, щоб сир та масло зібрать», - в народі говорять. 8. «Це не в Петрівку, що двічі казати!» - говорять в народі тому, хто, не дочувши, попросить повторення якої-небудь розповіді. 9. Женці, проспівавши, пісню, ще й примовляють: «Роди, Боже, на всякого долю: бідного і багатого!» 10. Як усі хліба вже вижаті й женці складають снопи в копи, то вони співають: 11. Ой, задзвеніли стодоли, що не повні сторони, сторони…» 12. В той день, коли скінчили жнива, дожали останню ниву, женці ходили по полю, збирали колоски, плели один спільний вінок із того колосся й співали: «Кінець нивочці, кінець, будемо плести вінець…» 13.

«Сидить ворон на коні,

Дивується «бороді»:

Ой, чия ж то «борода»

Сріблом-злотом обвита?» -

так співають женці про «Спасову бороду».

 

Завдання 2:          для 5-11 класу

• Записати декілька реплік діалогу у вигляді прямої мови. (для 5-8 класу)
• Відредагувати діалог. (для 10,11 класів)
• Відредагувати текст, розставивши, де треба, розділові знаки. (для 9-11 класів)
• Знайти складні речення. Пояснити розділові знаки.
• Знайти прості ускладнені речення. Пояснити розділові знаки

 

 Зелені свята

Повернулася Оксанка від подруги і дивом дивувалася: вся хата була в зелені. На столах стояли квіти, а на скатертях зрідка травою потрушено; за образи кленового та липового гілля понатикано. Навіть над кожним ліжком зелена гілочка висіла.

У хаті було якось затишно, приємно. Пахло липовим цвітом і травами.

- Ой, хто це нам так хату уквітчав? – запитала Оксанка в бабусі.

- А хто ж, - відповіла бабуся, - мама. Та й я помагала.

- А навіщо ж то так багато зелені? І квіти, і трава, і гілля зелене… А чого ви так раніше не робили?

- Бо свята надходять, - відповіла бабуся.

- А яке свято?

- Зелені свята, Трійця, завтра.

- Розкажіть, бабусю, - попросила Оксанка, - що то за свято. Чого воно так зветься?

- У цей день, - розповідала бабуся, - Дух Божий зійшов на апостолів.

- І вони сказали хати зеленню квітчати?

- Ні, це старий український звичай. Наші предки вірили, що всяка недобра сила на зеленому тижні волю має. Зелень захищає людей від усього злого. Ото й квітчали наші люди хати зеленню на цьому тижні, щоб недобру силу від себе відвернути. Пізніше це стали робити на Трійцю. У степах посипали хату степовими травами та чебрецем.

- А що таке чебрець? – не вгавала Оксанка.

- Чебрець – така сіренька маленька квіточка степова. Дуже пахне. Пахне, коли зелена, пахне, коли й висохне. А ще рвали лепеху – татарське зілля, що росте в річках, озерах та болотах. Її клали навхрест на всіх вікнах та на порозі.

- А чого навхрест? – знову питала Оксанка.

- Бо все недобре хреста боїться, то не зайде в хату ані крізь двері, ані крізь вікно.

- От воно як, - сказала внучка. Взяла дві липові гіллячки та й поклала хрестиком у себе на ліжечку.

 

Завдання 3:          для 5,8 класу

• Знайти речення із вставними словами, вставними сполученнями.
• Поставити розділові знаки при вставних словах, сполученнях.
• Вказати, на що вони вказують.
• Зробити морфемний розбір слова збираючи.
• Пояснити правопис слів: святкування, ввечері, повір’ям, розцвітає.
• Зробити звукозапис слова продовження .

 

1. За данім календарем, 28 липня вважалося серединою літа. 2. Святкування, як правило, починається ввечері напередодні Івана Купала. 3. Згідно з народним повір’ям, якщо купальський вінок пливе добре й гарно горить свічка, то дівчина вийде заміж, а якщо він крутиться на місці, – то ще дівуватиме, а як потоне – заміж не вийде взагалі. 4. За іншим повір’ям, відходячи від Купала, не можна оглядатися, щоб не наздогнала відьма, яка обов’язково є присутня на купальському грищі. 5. О 12-ій годині ночі, згідно з повір’ям, папороть розцвітає. 6. Святий Петро вважався покровителем пастухів, у нього ж, певно, був і батіг. 7. Збираючи садовину, наприклад, залишають на кожному дереві по яблуку, груші. 8. Коли збирали садовину, то вишні, як правило, залишали  «на розплід». 9. Після Іллі (2 серпня), як свідчать народні прикмети, комарі перестають кусати. 10. Згідно з легендою, Спасівка – продовження Великого посту.

 

Завдання 4:          для 5,8 класу

• Поставити розділові знаки в реченнях з однорідними членами.
• Якими частинами мови виражена однорідність?
• Пояснити правопис слів: квітнотрав’я, удавиться,  
• Зробити фонетичний запис слова переплітають.
• Зробити синтаксичний розбір шостого речення.
• Зробити морфемний розбір слова сінокіс.
• Зробити морфологічний розбір слова запаленими.
• Пояснити лексичне значення (або підібрати синоніми) слова розраювати. (потішати, заспокоювати, розважати, розганяти сум, відраджувати)

 

1. В Україні побутували й такі назви червня: полудень року, первісток літа, рум’янець року, світозар, різноцвіть, сінозарик, сінокісник, ізок, бидзень, гнилець, кресник, квітотрав’я, першоліто… 2. На Івана Купала вшановували і вшановують Сонце, Тепло, Воду, Величне єднання всього сущого. 3. Олена (3 червня) «радить» сіяти льон, гречку, ячмінь, пізню пшеницю. 4. Дорофій (18 червня) гадав вітром по траві, водив уві сні до лісового джерела, розраював, зв’язував травою бажане-задумане. 5. Ларіон (19 червня) клопочеться про просо і льон. 6. На Русальний тиждень і на Трійцю обрядовими вважались пироги, коржі, яєчня. 7. Існують різні назви липня, наприклад: страдник, косень, пасень, дощовик, сінокіс, елевей, ільовець, іюль. 8. Красуня Горпина (6 липня) поспішала зустрітися з Іваном Купалом і прикрашала житло вінками з квітів і трав. 9. 7 липня на Івана Хрестителя молодь водила танки всю ніч біля обрядових багать у полі, неподалік води. 10. На Івана Купала дівчата на травах ворожили на женихів, на свою долю. 11. Петро-Павло день зменшили, спеки додали. 12. Зозуля кує тільки до Петра, а потім удавиться спілим зерном. 13. 16 липня (Мокія) дівчата варили кашу-складчину: зносили крупи й приправу й готували смачну страву у спільному казані. 14. Свято Івана Купала припадає на кінець червня – початок липня і славить життєдайні сили природи, найсильніші її стихії – сонце, вогонь і воду. 15. На Івана Купала наші предки збирали трави і зілля, плели вінки з квітів, купалися та обливалися водою. 16. На купальські вінки брали барвінок, м’яту, руту, нагідки, настурції, сокирки, а подекуди приплітали ще й кропиву. 17. Купайлицю несли до ставка або річки і пускали на воду, часом із запаленими свічками. 18. Жнивний цикл та обжинкові обряди завершують календарну обрядовість. 19. Кожний вінок, як правило, переплітають польовими квітами: волошками, маками, ромен-зіллям.  20. Спасівку витримати було легше, бо вже достигали квасоля й горох, гарбузи, кавуни й дині, огірки, яблука й груші.    

 

Завдання 5:          для 7 класу

• Знайти речення із дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами
• Поставити розділові знаки в реченнях.
• Пояснити правопис слів: довкруг, сплетеними, хлібом-сіллю.
• Підібрати синонім до слова ґанок (присінки, веранда, прибудівок).
• Зробити синтаксичний розбір шостого речення.
• Пояснити розділові знаки в  третьому реченні.
• Зробити морфемний розбір слова збираючи.

 

1. На Маковія готували «шулики» – коржі  з маком, розламані на шматки й учинені медовою ситою (мед, розчинений водою). 2. Розкидали соковиту траву мокрець за окраїною, обходили село довкруг, ніби замикаючи цим землю, яка леліє урожай у полі, на городі й у саду. 3. Купальські пісні виконувалися на святі Івана Купала, знаного в усьому язичницькому світі. 4. На свято Івана Купала вкопували обрядове дерево, увішане дівочими вінками. 5. Вишнями та черешнями, сплетеними в грона, молодь прикрашала купальське деревце. 6. Зажинаючи ниву, мати збирала першу жменю колосся, беручи туди жито, пшеницю, овес – що було на ниві. 7. Господарі, чисто одягнені та причепурені, всією сім’єю виходили в «легкий день» зжинати ниву. 8. В день Преподобного Онуфрія (25 червня) дівчата збирають у полі сині волошки та червоні маки, а, принісши додому, квітчають ними ікони. 9. Умиваючись вранці в день Преподобного Онуфрія (25 червня), дівчата натирають щоки пелюстками червоно маку, - «щоб завжди були рожеві обличчя». 10. На Івана Купала дівчата збираються в умовлене місце поблизу водоймища на голові з вінками, сплетеними із живих квітів та пахучих трав. 11. Узявшись за руки, дівчата ходять навколо Купала й Марени й співають пісень. 12. На Полтавщині вінок, пущений на воду, переймає наречений дівчини, який із нею хоче одружитися. 13. Пізно ввечері, натомлені важкою працею, женці, йдучи додому, співали жниварських пісень.  14. На Поділлі, крім вінка, по закінченні жнив плететься ще «квітка» – це п’ять чи шість окремих невеличких снопиків або пучків, сплетених разом в одну суцільність так, що зовні все це справді нагадує велику квітку. 15. Господар, виходячи на ганок, зустрічає женців із хлібом-сіллю, а потім запрошує до хати й частує обідом із горілкою. 16. Порівнюючи із Петрівським постом, Спасівку витримати було легше, бо вже достигали квасоля й горох, гарбузи, кавуни й дині, огірки, яблука й груші. 17. Як і на Іллів день, на Пантелеймона (9 серпня) заборонялося працювати в полі: горіли копи, запалені мстивим святим.  18. Збираючи яблука, дівчата співають:

«Пречиста по груші ходила,

Пречиста мішок загубила,

А Спас ішов, мішок знайшов…»   

 

Завдання 6:          для 8 класу

•      Визначити вид односкладних речень.
•      Пояснити вживання великої літери.
•      Назвати всі частини мови другого речення.
•      Зробити фонетичний запис слова знеболювання.
•      Знайти слова з орфограмами.
• Переробити перше, шосте речення на двоскладні. Вказати граматичні основи.
•    Що ти можеш розповісти про свято Івана Купала?

 

1. На Івана Купала вшановували і вшановують Сонце, Тепло, Воду, Величне єднання всього сущого. 2.  4 червня на День Василіска ніякого діла не починайте, бо пуття з нього не буде. 3. 6 червня варили мед з трояндових пелюсток – для очищення крові. Товчені пелюстки використовували для загоювання ран, наривів, знеболювання. 4. На Василіска-змійовика (12 червня) не ходіть у ліс і по луках, не випробовуйте долі. 5. На Петра пекли і розговлялися після петровського посту «мандрикою» – сирниками. 6. Літо. Липень. Багатолюдний, благодатний сінокіс. 7. На Маковія готували «шулики» – коржі  з маком, розламані на шматки й учинені медовою ситою (мед, розчинений водою). 8. У червні весни не виглядають. 9. 11 липня востаннє варили страви з кропиви. 10. На Полупетра прощалися із зеленою нивою, докошували трави. 11. Жнуть порою, жують зимою. 12. Сіяв жито – не спав, жатимеш – не дріматимеш.  13. Колос у полі – трудися до третьої мозолі. 14. У купальські вінки також вплітали вишні або черешні; окремо виплітали вінки для пускання на воду. 15. Під час обжинок брали парне число колосків, заламували на схід сонця, зерно всипали в розпушену землю, саму «бороду» перев’язували червоною стрічкою, прикрашали квітами, між колоссям ставили воду і клали хліб. 16. Перше літнє свято в народі називають Трійця, або Святого Духа, або Зелені свята. 17. Освячені на Маковія мак та квіти сушать, їх насіння зберігають. 18. Що в серпні збереш, з тим і зиму проведеш.  19.  У червні на полі густо, а в коморі пусто. 20. Літо. Липень. Івана Купала. Веселі забави, ігри. 21. На свято Івана Купала дівчата співали:                                                        Заплету віночок,

Заплету шовковий

На щастя, на долю,

На чорнії брови.

Ой опущу віночок

На биструю воду

На щастя, на долю,

На милого вроду.

 

Завдання 7:          для 5, 9 класу

• Виписати складні речення.                      
• Поставити розділові знаки, накреслити синтаксичні схеми.
• Зробити фонетичний запис слова з’являються, Черкащина.
• Знайти слова з орфограмами, пояснити відповідними правилами.
• Зробити синтаксичний розбір сьомого, п’ятнадцятого речень.
• Чому слово востаннє написано разом? Приведи приклад, щоб писалося окремо.
• Хто така теща?
• Що ти знаєш про свято Спаса?
• Як святкують свято Івана Купала у твоєму селі (місті)?

 

1. Красуня Горпина поспішала зустрітися з Іваном Купалом: прикрашала житло вінками з квітів і трав. 2. Теплого вечора в місцях, де росте папороть, часто з’являються жучки-світлячки, то чи не вони стали причиною легенди про те, що папороть таки цвіте, купальської ночі набирається диводійної сили. 3. Хто стрибнув вище через купальське вогнище, той щасливіший, у того краще вродить всяка пашниця. 4. 11 липня востаннє варили страви з кропиви. 5. 12 липня тещі пригощали зятів спеціально приготовленим сиром, а зяті саме їм приділяли найбільше уваги з-поміж усіх рідних і знайомих. 6. Коли на Петра сльота, і в лісі багато болота. 7. У жнива ледар одружується, а хитра заміж іде. 8. Липень з туманами – осінь з дощами. 9. Трійця була дощовою – добре вродять усі гриби. 10. На свято Івана Купала біля дерева розкладали кострище, і парубки (іноді й у парі з дівчатами) перестрибували через вогонь. 11. На купальські вінки брали барвінок, м’яту, руту, нагідки, настурції, сокирки, а подекуди приплітали ще й кропиву. 12. Коло купальського вогнища, як і коло деревця, влаштовували різні розваги, співи, ігри, до яких залучалася всі молодь. 13. На свято Івана Купала на Черкащині та Поділлі дівчата пополудні йшли збирати квіти та вишні на вінки. 14. Існують різні назви липня, наприклад: страдник, косень, пасень, дощовик, сінокіс, елевей, ільовець, іюль. 15. У суботу перед Трійцею діти з дорослими дівчатами в піднесеному настрої йдуть збирати пахучий чебрець, любисток, полин, татарське зілля, щоб посипати долівку і наповнити світлицю приємним запахом. 16. Прийшов липень до хати – нема коли спочивати. 17. Наші предки уявляли собі, що у Петрівку Ярило ходив ночами по полях в білому покривалі з вінком маків і хмелю на голові, а в руках носив серп та дозріле колосся жита й пшениці. 18. Жінки жали серпом перший сніп пашні, несли його додому і, згідно з місцевою традицією, – ставили той сніп чи на покуті під іконами, чи у стодолі. 19. Існує повір’я, що коли, збираючи урожай, зібрати геть усе до чиста, то наступного року не вродить; інколи говорять, що це залишається для птахів. 20. На зимовий стіл готує жнивень (серпень) розсіл. 21. Серпень варить, вересень до столу подає. 22.

Ой обжинки, господарю, обжинки,

Позабирали колосочки із нивки,

Ой весело, господарю, весело,

Що ми тобі віночки несемо,

А ще буде, господарю, веселіш

Коли буде цей віночок на голові,

Коли буде коровай на столі.

 

   * * * * * * * * * * * * * * * *   

23. Прийде Петрок – зірве жовтий листок,

Прийде Ілля – вирве і два,

Прийде Спас – бери рукавиці про запас,

Прийде Пречиста – на дереві чисто,

Прийде Покрова – на дереві голо.

 

Завдання 8:          для 9 класу

•      Виписати складносурядні речення.
•      Пояснити розділові знаки, накреслити схеми.
• Пояснити правопис слів: додому, женчиків, забирали, хмарах-сутінках.
•      Записати слово  в’язалися фонетичною транскрипцією.
•      Пояснити розділові знаки у восьмому і сьомому реченнях.
•      Зробити синтаксичний розбір одинадцятого, чотирнадцятого речень.
• Переробити два (за власним вибором) складносурядних речень на безсполучникові. Пояснити розділові знаки. 
• Пояснити лексичне значення слова (або підібрати синоніми) суджений. (наречений, молодий, коханий)
• Підібрати синоніми до слова купайло (купало, купайлиця, марина, марена, гільце)

 

1. У жнива ледар одружується, а хитра заміж іде. 2. 6 червня варили мед з трояндових пелюсток – для очищення крові. Товчені пелюстки використовували для загоювання ран, наривів, знеболювання. 3. 12 липня тещі пригощали зятів спеціально приготовленим сиром, а зяті саме їм приділяли найбільше уваги з-поміж усіх рідних і знайомих. 4. До Петра немає тепла, а по Петру – то й по теплу. 5. Ранкова роса – добра сльоза: нею ліс умивається, з нічкою прощається. 6. 30 липня  у далеких хмарах-сутінках лаштуються не тільки грози, а й затяжні дощі. 7. На свято Івана Купала вкопували обрядове дерево, увішане дівочими вінками, потім їх пускали на воду і дивилися: в який бік вінок пливе – там і чекатиме суджений. 8. Вважалося, що саме в купальську ніс зілля має найбільш цілющу силу і навіть на мить розцвітає папороть.  9. У купальські вінки також вплітали вишні або черешні; окремо виплітали вінки для пускання на воду. 10. На просторій галявині молодь вибирала місце, де закопували деревце, землю довкола посипали жовтим піском, устеляли квітами, купайлицю також прикрашали квітами, вінками та свічками з воску, які запалювали з настанням присмерку. 11. В деяких місцях купайлицю по закінченні свята розривали на шматки, а гілочки забирали додому й розкидали по городах, а ще в інших спалювали, а попіл розносили й також розсіювали по городах (щоб краще в’язалися огірки й капуста). 12. Деякі дівчата на святкування Купайла заходили глибоко у воду й пірнали, щоб вінок з голови змила вода, а тоді дивилися, куди він попливе. 13. У жниварських піснях прославляли ниву, величали господарів та женчиків, у яких серпики золотії, зверталися до сонця, жалували на тяжку працю. 14. Зажинали ниву хтось легкий на руку, і традиційно на покуті ставили перший сніп. 15. 14 серпня розпочинається піст «Спасівка», тоді і відзначають день святих Маковеїв. 16. Петро й Павло на годину дня прибавили, а Ілля-пророк дві години проґавив.

 

Завдання 9:          для 9 класу

•      Виписати складнопідрядні речення.
•      Визначити їх вид, накреслити схеми.
•      Пояснити вживання великої літери.
•      Пояснити розділові знаки  шостого, тринадцятого речень.
• Знайти слова з орфограмами. Пояснити відповідними орфографічними правилами.
•      Чому слово мариною написано з малої літери?

 

1. На Івана Довгого (1 червня) як тільки сходило сонце, землероби ходили на ниву, котили навколо неї сплетені з молодої верби колеса з примовкою, щоб нива була густою та колосистою. 2. На Варфоломія (24 червня) сходиться сила нечиста, домовляється між собою, кому трави отруйні спопеляти, кому в колодязі дитиною ридати, кому весь людський рід лякати. 3. Хто в червні байдикує, той узимку голодує. 4. До Петра немає тепла, а по Петру – то й по теплу. 5.  30 липня  у далеких хмарах-сутінках лаштуються не тільки грози, а й затяжні дощі. 6. Якщо 31 липня день сухий, ясний, жаркий – і осінь суха, тепла, а коли дощовий – і похмурий, то й осінь такою буде. 7. Вважалося, що зілля, зібране на Івана Купала, має цілющі властивості. 8. Хлопці в переддень Купайла ходили по дворах, збирали хмиз і всяке сміття, складали на віз і вивозили на околицю села до річки, де з настанням вечора розпалювали купальське вогнище. 9. В деяких місцевостях на Полтавщині «мареною» чи «мариною» називали ляльку, яку дівчата топили в річці. 10. Із звичаєм пускання на воду вінків на Івана Купала пов’язані ворожіння та різні повір’я, як-от: до якого берега припливе, туди дівка заміж вийде; а якщо вінок крутиться на місці, то цього року дівчина заміж не вийде; найгірше ж, коли вінок потоне – це віщувало нещастя. 11. Заходили женці на подвір’я, їх урочисто зустрічали господарі. 12. Червень тому зелениться, хто роботи не боїться. 13. 14 серпня на Маковія у церкві святять воду й мак; уся церква цвіте квітами; жінки несуть до кожної ікони чорнобривці, жоржини, айстри, головки маку. 14. На Спаса господині прибирають кошики плодами саду і городу, готують пишні букети квітів і поспішають до церкви, щоб освятити все те, що дала матінка-земля. 15. До свята Петра й Павла готувались колись в Україні як до великого свята: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, прибирали на подвір’ї, а вранці цього дня всі йшли до церкви. 16. Антонівка вродила – наступного року гарно хліб уродить. 17. Дівчата на Івана Купала співали  спеціально приурочені пісні: 

Ой на Івана, на Купала

Там ластівочка купалася.

 

На бережечку сушилася,

Молода Ганнуся журилася:

 

 А ще ж рушничків не напряла,

А вже Василька сподобала.

 

А ще рушнички на верстаті,

А вже Василько в її хаті.

 

 

Завдання 10:          для 9 класу

• Знайти складні речення зі змішаним зв’язком. Усно пояснити розділові знаки  в них.
• Пояснити правопис слів: іван-чай, повипалює, посвяти.
• Зробити синтаксичний розбір третього речення.
• Зробити фонетичний запис слова бджолині, ґедзі.
•  Зробити морфемний розбір слова відлякати.
• Що ти можеш сказати про слово багатій з точки зору лексикології? (омонім – іменник або дієслово)

 

1. Варті уваги міркування дослідників, котрі вважають: назва червня пов’язана з тим, що цієї пори бджолині матки інтенсивно відкладають черву-личинки. 2. Ми звикли, що літо починається 1 червня, за астрономічним же календарем воно розпочнеться лише через три тижні, а за фенологічним – тоді, коли заколоситься озима пшениця, відцвітуть яблуні, бузок, пишно зацвітуть калина, шипшина, біла акація, іван-чай, з’являться сліпаки, ґедзі. 3. 7 липня на Івана Хрестителя молодь водила танки всю ніч біля обрядових багать у полі, неподалік води; попарно перестрибували через них, щоб набратись очищувальної сили вогню, відлякати хвороби, зміцнити здоров’я. 4. Якщо на Петра погода – на рівнинах буде урода, а в горах збіжжя повипалює сонце. 5. Цікаво, що багатьом європейським народам відома легенда про дивовижний цвіт папороті, який буцімто розквітає саме в купальську ніч, а хто його знайде, тому він приносить щастя. 6. На свято Івана Купала хлопці закопують посеред галявини деревце – так звану купальницю, а дівчата прикрашають її вінками, квітами, різнобарвними стрічками, співаючи при цьому спеціально приурочені пісні. 7. Коли закінчували жати, то відбувався обряд – обжинки, до якого входили різні магічні дії: завивання «бороди», плетення вінка, орання ниви тощо. 8. У червні люди раді літу, а бджоли – цвіту. 9. На Спаса господині прибирають кошики плодами саду і городу, готують пишні букети квітів і поспішають до церкви, щоб освятити все те, що дала матінка-земля. 10. На Черкащині вважали, якщо на Мокрини (1 серпня) дощ, то потрібно сіяти жито: буде врожай! 11. Після посвяти на Маковея квіти й головки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. 12.

На Петра дощ – буде що вкинути в борщ,

Два дощі – будуть і млинці,

А третій водолій – ти вже багатій.

 

Завдання 11:          для 9 класу

• Знайти складні безсполучникові речення.
• Усно пояснити розділові знаки  в них.
• Пояснити правопис великої літери.
• Переробити два безсполучникові речення на сполучникові (за вибором). Пояснити розділові знаки. 
• Зробити словотвірний запис слова узимку. Визначити спосіб творення.
• Знайти слова з орфограмами. Пояснити відповідним правилом.

 

1. 29 червня не можна рвати латаття: русалка за руку вхопить, у вирву потягне. 2. Якщо липа зацвіла на початку третьої декади червня, то літо буде сонячне, тепле. 3. Холодний травень, вологий червень – погреби й комори будуть повні. 4. У перші дні червня дощить – весь місяць буде сухим. 5. Якщо дощі почалися в середині червня, то йтимуть два тижні. 6. Збираючи яблука, дівчата співають: «Пречиста по груші ходила, // Пречиста мішок загубила, // А Спас ішов, мішок знайшов…» 7. Якщо на Івана Купала ніч була зоряна, то добре вродять гриби. 8. Вранці на Івана Купала роса рясна – на врожай огірків. 9. Липень з туманами – осінь з дощами. 10. Трійця була дощовою – добре вродять усі гриби. 11. На Івана Купала дівчата виходять на луки, збирають квіти, лікарські рослини, а зібравшись на березі річки чи ставка плетуть вінки. 12. З останніх колосків жита сплітали вінок – символ сонця – й одягали його на голову найкращій жінці; її називали княгинею; вона несла вінок на голові до села і вручала господареві. 13. Хто в червні байдикує, той узимку голодує. 14. Закрутка (на зажинках) робилася так: при дозріванні хлібів жінки йшли з піснями в поле, і одна з них, взявши жменю колосся, закручувала його вузлом; інші в цей час співали хороводні пісні; потім усі разом із веселими піснями поверталися додому. 

 

Завдання 12:          для 6 класу

• Із жниварської пісні виписати іменники.
• Пояснити написання іменникових суфіксів.
• Зробити синтаксичний розбір першого речення.
• Пояснити пунктуацію третього речення.
• Пояснити лексичне значення слова стодола.
• Підібрати синонім до слова стодола (клуня).

 

Ой літає соколонько по полю

Та збирає челядоньку додому.

 

 - Іди, іди, челядонько, додому,

  Вигуляла все літечко по полю.

 

Вигуляла все літечко ще й жнива,

Заболіла головонька ще й спина.

 

   * * * * * * * * * * * * * * * *

 

Котився снопочок по полю,

Просився в женчиків додому:

- Занесіте мене в стодолу,    

  Бо вже ж бо я в чистім полі набувся

А буйного вітроньку начувся

А дрібного дощику намокся,

А ясного сонечка напікся.

 

 

Завдання 13:          для 6 класу

• Виписати  прикметники разом із залежними словами.
• Визначити морфологічні ознаки (рід, число, відмінок, ступінь порівняння (якщо є).
• Пояснити правопис слів: колись, сплітали, найпевніше.
• Від двох (за власним вибором) прикметників утворити всі ступені порівняння.
• Зробити синтаксичний розбір речення (за власним вибором).

 

1. Липень – найспекотніший, найдощовитіший, найгрошовитіший з усіх дванадцяти братів. 2. Липень колись називали «пасень», бо це час найпродуктивніших випасів худоби. 3. На Горпину-купальницю (6 липня) наші пращури традиційно починали масово збирати цілющі трави і лихе зілля, а також коріння. 4. 7 липня – Івана Хрестителя – найяскравіше молодіжне свято. 5. Якщо 31 липня день сухий, ясний, жаркий – і осінь суха, тепла, а коли дощовий – і похмурий, то й осінь такою буде. 6. З останніх колосків жита сплітали вінок – символ сонця – й одягали його на голову найкращій жінці. 7. Назва сьомого місяця року – липень – найпевніше походить від слова «липа». 8. Хто стрибнув вище через купальське вогнище, той щасливіший. 9. Жнивний цикл та обжинкові обряди завершують календарну обрядовість.

 

Завдання 14:          для 6 класу

• Виписати  займенники.
• Визначити морфологічні ознаки (рід, число, відмінок, розряд).
• Пояснити правопис слів: приділяли, спішать, найбільше, розквітлий, ромен-зіллям. 
• Чому прикметник петрів написано з малої букви? Приведи приклад, щоб писалося з великої літери.
• Пояснити розділові знаки третього, шостого речень.
• Пояснити лексичне значення слова постити.

 

1. 12 липня тещі пригощали зятів спеціально приготовленим сиром, а зяті саме їм приділяли найбільше уваги з-поміж усіх рідних і знайомих. 2. Хто в ніч на дванадцяте число знайшов розквітлий петрів хрест, вирвав його корінь, того він приведе до зачарованого скарбу.  3. Кожен те знає, що Петро колоски всихає. 4. Всі, хто доріс, спішать на покіс. 5. Хто 28 липня (Кирика й Улити) жне, той багато мороки собі нажене. 6. Кожний вінок, як правило, переплітають польовими квітами: волошками, маками, ромен-зіллям.  7. В деяких селах Львівщини та Кіровоградщини у Петрівку дехто постять перший і останній тиждень. 8. Хто побоїться перестрибнути через «Купайла», того «вартовий» жалив кропивою по ногах.  9. Коли вже дітям набридали купальські забави, вони брали кропиву, несли до озерця та кидали її у воду. 10. Теплого вечора в місцях, де росте папороть, часто з’являються жучки-світлячки, то чи не вони стали причиною легенди про те, що папороть таки цвіте,  

 

Завдання 15:          для 6 класу

• Виписати  числівники, записавши їх прописом.
• Визначити морфологічні ознаки (рід, число, відмінок, розряд, будову).
• Пояснити правопис слів: розцвітає, святити, найбільших, Великоднем.
• Зробити синтаксичний розбір четвертого речення.

 

1. 14 серпня розпочинається піст «Спасівка». 2. 19 серпня православні християни святкують свято Спаса. 3. Свято Спаса належить до дванадцяти найбільших церковних празників і припадає на ту пору, коли достигають плоди. 4. О 12-ій годині ночі, згідно з повір’ям, папороть розцвітає. 5. На Поділлі, крім вінка, по закінченні жнив плететься ще «квітка» – це п’ять чи шість окремих невеличких снопиків або пучків, сплетених разом в одну суцільність так, що зовні все це справді нагадує велику квітку. 6. На Чернігівщині по закінченні жнив женці обходять ниву, збирають не зрізані серпом колоски й плетуть вінок, а інколи два: один із жита, другий із пшениці. 7. Першого серпня відзначається свято святої преподобної Мокрини. 8. 5 серпня за два тижні до свята Преображення Господнього (другий Спас) наступає Спасівський піст (Спасівка). 9. Свято медового Спаса збігається в часі ще й із другим вирізанням стільників із вуликів; перший мед несли у церкву святити.  10. На Маковія (14 серпня) у святцях згадуються семеро мучеників – братів Маккавеїв. 11. Щоб Великий піст був не такий тривалий і затяжний, Бог розділив  його на дві частини: сім тижнів весною перед Великоднем і два тижні в кінці літа перед Спасом. 12. 14 серпня церква відзначає свято Маковія, або більш відоме серед віруючих як перший, мокрий чи медовий Спас. 13. Преображення Господнє – велике, одне з так званих двунадесятих свят церкви, присвячене Ісусу Христу, – відзначається 19 серпня і відоме в Україні під назвою другого, чи яблучного Спаса.  14. Протягом осіннього періоду є три «Пречисті», про які в народі говорять так: «Перша Пречиста жито засіває, друга – поливає, а третя – снігом покриває». 15. Влітку одна  турбота: швидше б закінчити польові роботи. 16. У давнину свято Трійці відзначали протягом шести днів.  

 

Завдання 16:          для 7 класу

• Виписати дієсловами, визначити час і спосіб.
• Утворити від двох дієслів (за власним вибором) усі форми.
• Пояснити правопис слів: покосить, склонить, червоним.
• Підібрати синоніми до слів: червень (полудень року, первісток літа, рум’янець року, світозар, різноцвіть, сінозарик, сінокісник, ізок, бидзень, гнилець, кресник, квітотрав’я, першоліто…),  липень (сінокіс, страдник, косень, пасень, дощовик, ілюх, ілевей, іюль),  серпень (жнивень, зорничник, хлібосол, коловіоз, капусник, густої, припасень, місяць яблук і меду…)

 

… А місяць червень луки покосить,

Червоним соком ягідки зросить.

А місяць липень гарячим літом

Обсипле липи пахучим цвітом.

А місяць серпень серпом задзвонить,

Достиглий колос додолу склонить… (Марійка Підгірянка)

 

Завдання 17:          для 8 класу

• Знайти речення з прикладкою.
• Пояснити розділові знаки при ній.
• Пояснити вживання великої літери.
• Пояснити розділові знаки у другому реченні.
• Зробити синтаксичний розбір четвертого речення.

 

1. Теплого вечора в місцях, де росте папороть, часто з’являються жучки-світлячки, то чи не вони стали причиною легенди про те, що папороть таки цвіте, купальської ночі набирається диво дійної сили. 2. На світанку на Івана Купала на молодіжні ігри приходили старші люди помилуватися, поцікавитися, як пройшли дива-ворожіння, чи поталанило комусь знайти скарби.  3. 16 липня (Мокія) дівчата варили кашу-складчину: зносили крупи й приправу й готували смачну страву у спільному казані. 4. Прокіп-жнивар велить кланятися житньому колосу. 5. 30 липня  у далеких хмарах-сутінках лаштуються не тільки грози, а й затяжні дощі. 6. В минулому, коли дозрівали жито, пшениця та ячмінь, господині брали із собою хліб-сіль і громичну свічку та йшли в поле зажинати ниву. 7. Петро й Павло на годину дня прибавили, а Ілля-пророк дві години проґавив. 

 

Завдання 18:          для 5-6 класів

• Переписати речення, розкривши дужки.
• Пояснити вживання великої літери.
• Пояснити розділові знаки першого, шостого речень.

 

1. На (Ч, ч)ернігівщині біля «бороди» кладуть окраєць хліба, дрібку солі, банку з водою й співають жниварську приспівку: «Оце тобі, «борода», хліб, сіль і вода!» 2. Згідно з легендою, (С,с)пасівка – продовження (В,в)еликого посту. 3. Свято (І,і)вана (К,к)упала припадає на кінець червня – початок липня і славить життєдайні сили природи. 4. Кожний вінок, як правило, переплітають польовими квітами: (В,в)олошками, (М,м)аками, (Р,р)омен-зіллям. 5. На Маковія готували («Ш,шулики») – коржі  з маком, розламані на шматки й учинені медовою ситою. 6. В день (П,п)реподобного (О,о)нуфрія (25 червня) дівчата збирають у полі сині (В,волошки) та червоні (М,м)аки. 7. Порівнюючи із (П,п)етрівським постом, (С,с)пасівку витримати було легше, бо вже достигали різні овочі та фрукти. 8. На (П,п)олупетра прощалися із зеленою нивою, докошували трави. 9. На свято (І,і)вана (К,к)упала на (Ч,ч)еркащині та (П,п)оділлі дівчата пополудні йшли збирати квіти та вишні на вінки. 10. Перше (Л,л)ітнє (С,с)вято в народі називають (Т,т)рійця, або (С,с)вятого (Д,д)уха, або (З,з)елені (С,с)вята. 

 

Завдання 19:          для 10-11 класів

• Відредагувати текст, розставивши, де треба, розділові знаки.
• Зробити синтаксичний розбір останнього речення.
•  Знайти слова з орфограмами. Пояснити написання відповідним правилом.

 

Жнива

Ще декілька десятиліть тому, єдиними знаряддями для збирання хліба були серп і коса. Отож, за тиждень після «Петра» в Україні починалися жнива. На полі з’являлися чоловіки в широких білих штанях, у полотняних сорочках, із мантачками за поясом і з косами в руках – косарі; вони вдаряли своїм гострим знаряддям по сухих стеблах дозрілого хліба – й довгий рівний покіс лягав стрічкою за кожною косою.

Дівчата й молодиці виходили на ниву із серпами. Жнучи, вони спритно клали сніп за снопом і, працюючи, співали: «Вгору, вгору, сонечко, хай я нивоньку дожну…» 

Пізно ввечері, натомлені важкою працею, женці, йдучи додому, співали: «Ой заспіваймо, хай дома почують, хай нам вечерять готують…»

Коли вже кінчаться жнива і в полі дожали останню ниву, дівчата співали: «Перепілонька мала, де ся будеш ховала?..»

Дожинаючи ниву, женці залишали трохи недожатих стебел із колосками «Спасові на бороду». Те недожате колосся зв’язували в пучок червоною ниткою або виплітали колосяну китицю, ніби бороду й пригинали колосся до землі – це і є «Спасова борода». 

 

Завдання 20:          для 6-8 класів

• Переписати текст, знявши риску та вставивши (де треба) відповідні букви.
• Пояснити написане відповідними орфографічними правилами.
• Зробити морфемний розбір слова нарвавши. (для 7,8 класів)
• Знайти прості ускладнені речення. Пояснити пунктуацію.
• Пояснити пунктуацію у складних реченнях.
• Вказати правопис деяких прислівників. (для 7,8 класів)

 

 

Дитячі забави на Івана Купала

Дітям теж було вес…ло на Івана Купала. Але, на відміну від дорослих, вони стрибали не/через вогонь, а ч…р…з кроп…ву.

Ще з/вечора діти, крім кропиви, брали м…яту, любисток, рожу й різні лугові квіти. Нарвавши жмут в…сокої трави, міцно її зв…язували, потім наб…рали різних квітів, о…вивали ними пучок трави, а з/верху за/стромлювали кропиву, колючки, буд…як – це і є «Купайло». На/в/коло нього на/грібали купу з…млі так, щоб він стояв, а потім пер…стрибували через «Купайла». Хто побоїт…ся перестрибнути, того «вартовий» жалив кропивою по/ногах.

Коли вже дітям набр…дали забави, вони брали кропиву й н…сли до озерця, кидали її у воду й казали: «Іван купався та й у/воду впав!»