Дидактичні можливості комп’ютерних технологій на уроках екології
Виділяють такі дидактичні можливості комп’ютерних технологій на уроках екології:
1) вводити, переробляти, зберігати, виводити, роздруковувати велику кількість текстової інформації;
2) аналізувати повідомлення, які вводяться учнем у комп’ютер, видавати на них адекватну реакцію у вигляді текстових або звукових повідомлень, що забезпечує необхідний для навчання зворотній зв’язок;
3) надавати інформацію як у вигляді тексту, так і у вигляді мовлення, схем, таблиць, фотографій, відео, що забезпечує наочність матеріалу;
4) підключення персональних комп’ютерів до телекомунікаційних мереж забезпечує можливість доступу до віддалених навчальних ресурсів та центрів, що дозволяє налагодити дистанційне навчання.
Педагоги-практики констатують, що саме в екологічній освіті інформаційні технології як система методів навчання, що забезпечує оптимальне та ефективне сприйняття, засвоєння та використання навчальної інформації в інтерактивному режимі, є найбільш доцільною для вирішення навчальних і виховних завдань.
Формування нового, екобіоцентричного світогляду потребує іншого рівня освіченості, осмислення іншого об’єму інформації та якості узагальнень. Основним чинником у вирішенні цього завдання покликана бути зміна у використанні в освіті інформаційно-комунікаційних технологій.
У наш час, у зв’язку із глобальною екологічною кризою та визначенням екологізації освіти, основною парадигмою в досягненні сталого розвитку, удосконалення екологічної освіти набуває все більшої значущості.
Тому зрозуміло, що впровадження предмету «Екологія» є визначальним фактором формування завершальних елементів екологічної культури учнів, навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на бережливому ставленні до природи як унікального природного ресурсу.
Основними завданнями курсу «Екологія» в ЗП(ПТ)О є:
– формування світоглядних знань про основні тенденції розвитку екологічних особливостей природокористування;
– розкриття наукових основ вивчення екологічних проблем відповідно з положеннями міжнародної стратегії сталого розвитку;
– виховання почуття відповідальності за забруднення природного середовища, стан довкілля, свідомості щодо необхідності дотримання природоохоронного законодавства;
– розвиток системи інтелектуальних та практичних умінь і навичок стосовно оцінювання екостанів і екоситуацій, ступеня їх напруженості, ефективності охорони природи.
З огляду на визначені завдання, ІКТ варто розглядати як потужний інструмент, який може забезпечити досягнення суттєвих результатів щодо якості екологічної освіти.