29 квітня о 18:00Вебінар: Використання технології «перевернутий клас» на уроках хімії

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ до уроків української мови українознавчої тематики

Про матеріал

Дидактичний матеріал з української мови українознавчої тематики до теми «Лексика. Лексикологія» розрахований на різні вікові категорії, оскільки поглиблюємо й закріплюємо знання з цієї теми в усіх класах.

Перегляд файлу

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

до уроків української мови українознавчої тематики

Дидактичний матеріал до теми «Лексика. Лексикологія» розрахований на різні вікові категорії, оскільки поглиблюємо й закріплюємо знання з цієї теми в усіх класах.

Картка 1. Прочитайте й спишіть речення, вставляючи букви. Поясніть, що означають виділені слова. При потребі користуйтесь словниками. Назвіть слова, які не мають лексичного значення.

В а р і а н т 1.

Ятір – стаціонарне рибал..с..ке знаряд..я, виконане з обручів (від тр..х до десяти) або зігнутих у коло лозин, на які натягувалася сітка або прив..язувалося тонке пруття. Мав два конусоподібні кінці, один із яких, закритий, був витягнутий зовні, а другий, з вуз..ким отвором, – повернутий всеред..ну. Ятір ро..ташовували звичайно на протоках мілких річок (З кн. «Українська минувшина»).

 В а р і а н т 2.

Верша – стаціонарне рибал..с..ке знаряд..я; сплетен..а із прут..я пастка конусоподібної форми. Складалася з двох чи біл..ше перечних обручів, повздовжних лозин та вуз..кої горловини. Встановлювалася на ніч у ставку, оз..рі чи бол..ті (З кн. «Українська минувшина»).

В а р і а н т 3.

Вареники – одна з найпоширеніших страв з варен..ого тіста з начинкою. Остан..я могла бути пісною чи скоромною – залежно від християнс..кого календаря. Як начинку використовували сир, смаж..ну капусту, варе..у товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варе..ні й товчені сух..фрукти, варе..у квасолю, горохове пюре, пшоняну чи гречану кашу й навіть бор..шно (З кн. «Українська минувшина»).

Картка 2. Прочитайте текст. Випишіть назви тварин. Допишіть 5-6 назв тварин, яких ви знаєте.

На території України полювання на диких коней, мускусних биків, носорогів, мамонтів, оленів було поширене ще в епоху палеоліту. Значне місце посідало мисливство в житті населення Київської Русі, коли дичину добували вже за допомогою різноманітних пристроїв. Багатство української фауни (до ХVІІст. тут ще зустрічалися тури – предки свійського бика, до ХІХст. – дикі коні, сайгаки, не кажучи вже про безліч лосів, ведмедів, оленів, бобрів, диких кіз) створювало широкі можливості для мисливства. Однак упродовж ХVІІІст. промислове мисливство поступово звелося нанівець. На цей час майже повністю винищений ряд звірів (зокрема ведмеді), суттєво зменшилася кількість вовків, бобрів та інших диких тварин(З кн. «Українська минувшина»).

Картка 3. Прочитайте й спишіть речення, вставляючи букви. Поясніть, що означають виділені слова. При потребі користуйтесь словниками. Назвіть слова, які не мають лексичного значення.

В а р і а н т 1.

  • Чоловік знайшов гроші тоді, коли ліс притхнувся, ми ходили в ліс по рибу та під кожним кущ..м рибу зб..рали. Чоловік знайшов гроші тоді, коли бублейна хмара йшла над лісом і зач..пила ліс, а ми з груші натрусили бубликів. Саме тоді й заєц.. у вершу піймався. Тоді ж чоловік витяг ятір – нема нічого, витяг другий – нема; тоді витяг вершу, аж у ній заєц.. (За укр. нар. казкою «Язиката Хвеська»).
  • Чому жінці не повірили?

В а р і а н т 2.

  • Пішов син до Дніпра, там пар..ходів та всяких суден без ліку стоїт.. . Нічого робити – найнявся він лантухи (чували) тягати. Так, як лоз..нка від вітру, гнувся він під тими лантухами ва..кими – ноги трусилис.., гол..ва горіла. Увеч..рі з незвички як упав на вулиці, так і заснув. Був би замерз, так солдат-поліціянт побачив – до поліції відвіз. (З укр. нар. казки «Ківш лиха»).

В а р і а н т 3.

На Азовс..кому морі рибал..чили якісь захожі люди, які один одного не знали. Між ними зв..ртав на себе увагу один, для котрого отаман не міг настачить лям. Як тільки він зачавився, так і порвав ляму.

Раз ..ранку прокинулись рибалки – коли їхн..ого дужого десь нема. Кинулись вони до свого дуба, аж і дуба біля бер..га нема, тільки видно слід, що його кудись потягнуто. Найбіл..ше було дива, що тяг його один чол..вік (З нар. переказу).

Картка 4. Прочитайте текст, випишіть назви рослин. Доберіть до них епітети. Розкажіть, які звичаї пов'язані з цими рослинами. 

В а р і а н т 1.

Та вроди, Боже, троє зіллячок:

Перше зіллячко барвіночок,

Друге зіллячко любисточок,

Третє зіллячко васильочок.

Барвіночок – для дівочок,

Любисточок – для любощів,

Васильочок – для запаху ( З купальської пісні).

В а р і а н т 2.

Ой, дуб до берези

Гіллям похилився,

Козак своїй матусенці

До ніг уклонився (З народної пісні).

В а р і а н т 3.

1. Де срібліє вербиця, там здорова водиця. 2. Сльози, як горох, котяться. 3. Дарую два дубочки, щоб жили в парі, як голубочки. 4. Пройшов мій вік, як маків цвіт. 5. На вербі груші, а на осиці кислиці не ростуть. 6. Виліз на грушку, рвав петрушку. 7. Навздогад буряків, щоб дали капусти. (З нар. творчості).

Картка 3. Прочитайте текст. Випишіть назви житла. Знайдіть у тексті відомі вам орфограми й пунктограми, поясніть їх.

Хата – загальнопоширена на території України назва житлової споруди. Поряд із цим терміном у західних районах побутували назви хижа, халупа, на Лівобережжі – хатина. У південних степових районах частково заглиблене в землю житло називалося бурдей, землянка, а підвищене – верхова хата, горішня хата, горішник. Бідняцька хата гуцулів та бойків Карпат також мала назву бурдей (бурдій) (З кн. «Українська минувшина»).

  • Розкажіть, що вам відомо про традиційне житло українців.

Картка 5. Прочитайте й спишіть речення, вставляючи букви. Поясніть, що означають виділені слова. При потребі користуйтесь словниками.

Земл..робство – головний вид традиційної господарс..кої діяльності українців – нації зі стародавн..ою високоро..виненою земл..робс..кою культурою. Наші пре..ки мали значні досягнен..я в народній агротехніці, користувалися широким колом землеробс..ких знарядь. В Україні були розвинуті усі галузі земл..робства – хліб..робство, горо..ництво, садівни..тво, а присадибне садівни..тво являло собою найхарактернішу рису кожного господарства. Та все ж провідною галуззю в Україні було хліб..робство, яке ще за часів Київс..кої Русі набуло високоро..виненого характеру (З кн. «Українська минувшина»).

Картка 6. Прочитайте текст. Випишіть назви місяця. Що ви думаєте про походження цих слів?

В а р і а н т 1.

Квітень має інші назви: цвітень, краснець, снігогін, дзюрчальник, водолій, лукавець. Як бачимо – всі назви походять від тонкої спостережливості наших пращурів, їхньої любові до природи. Квітень – це пробудження лісів, гаїв, цвітіння садків, яким поклонялися українці (За Г.Лозко).

В а р і а н т 2.

Майже в усіх слов'ян травень названий від «трави». Але існують і деякі інші назви: май, травник, пісенник, місяць-громовик тощо. В українців є й назва май, проте вона не латинського походження, як у росіян, а давньослов'янського: «май» означає зелень, буяння дерев, трав, квітів. Римляни ж запозичили цю назву в аборигенів завойованої країни: нащадків пеласгів та етрусків, і так само, як і вони, вшановували богиню Майю(За Г.Лозко). 

В а р і а н т 3.

Січень мав інші назви: тріскун, сніговик, льодовик, просинець. Остання назва за деякими версіями означає «просити в Бога добра», бо в цей час випадають різдвяні свята. Однак це не відповідає дійсності, оскільки в січні різдвяні свята стали відзначати лише в ХХст. В січні секли ліс, готували ділянки під поля. Інша гіпотеза – від «мороз січе» (За Г.Лозко).

Картка 7. Прочитайте, наведені вирази замініть одним словом.

Давній народний звичай колективної допомоги під час виконання деяких господарських робіт. Усі родичі, об'єднання кровно-споріднених осіб. Розселення народу за межами своєї етнічної території. Народне зібрання в Київській Русі. Особа, яка очолювала місцеве самоуправління в середньовічній Німеччині, Великому князівстві Литовському, Польщі та в Україні протягом ХV – ХVІІІст. Послідовне виконання обрядів, які супроводжують відзначення певного святкового дня чи релігійної відправи. Система вірувань про духів (демонів). Історично сформована територіальна спільнота мешканців одного населеного пункту для врегулювання виробничих, побутових, сімейних та інших стосунків.

Д о в і д к а: рід, толока, ритуал, демонологія, війт, віче, громада, діаспора.

Картка 8. Прочитайте уривок з народної історичної пісні. Поясніть значення виділеного слова.  Які ще значення цього слова вам відомі?

В а р і а н т 1.

Дівка-бранка не втерпіла,

В свою землю поглянула.

В свою землю поглянула,

Отця й неньку спом'янула (З пісні «В Цареграді на базарі»).

В а р і а н т 2.

Покидаю тобі

Всі мої пожитки,

Всі мої пожитки,

Ще й маленькі дітки.

 

А сам я полину

В чужу сторононьку,

В чужу сторононьку

Шукать таланоньку (З пісні «Побратався сокіл»).

В а р і а н т 3.

У полі могила з вітром говорила:

«Повій, вітре буйнесенький, щоб я не чорніла.

Щоб я не чорніла, щоб я не марніла,

Щоб по мені трава росла та ще й зеленіла» (З пісні «У полі могила з вітром говорила»).

Картка 9. Прочитайте уривки з народних історичних пісень. З'ясуйте, чи мають лексичне значення виділені слова. До яких частин мови вони належать?

1. І вітер не віє, і сонце не гріє,

Тільки в полі край дороги трава зеленіє («У полі могила з вітром говорила»).

  1. Світ великий, край далекий та ніде прожити:

Славне військо запорізьке хотять погубити («Світ великий, край далекий та ніде прожити»).

 

 

 

 

docx
Додано
24 грудня 2018
Переглядів
384
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку