Дана розробка уроку допоможе вчителю української мови ефективно провести урок у 7 класі. Конспект містить цікавий матеріал для проведення письмового переказу. Текст легкий для сприймання.Наведений орієнтовний план переказу.
Тема. Розвиток зв’язного мовлення.
Переказ тексту-розповіді про процес праці.
Мета: формувати в учнів уміння переказувати текст з описом процесів праці; удосконалювати їх уміння переказувати зв’язний текст зі зміною осіб та синтаксичних конструкцій; виховувати в учнів любов і повагу до праці.
Тип уроку: формування вмінь і навичок на основі знань.
Обладнання: текст переказу, малюнок квітучого саду.
Х І Д У Р О К У
Праця годує, а лінь марнує.
Народна творчість
І. Мотивація навчання
Читання епіграфа та питання до учнів.
Висловіть слово думку щодо змісту та ідеї записаних віршованих рядків.
Відповіді учнів.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
З’ясування завдань уроку.
Самостійна робота
Пояснення вчителя
За умови зміни форми (наприклад, першої особи на третю) у відтвореному тексті не повинно бути відступів від змісту й композиції первинного тексту.
Питання для повторення
ІІІ. Читання тексту вчителем.
Щедре серце дідуся
Сьогодні я прокинулась від легенького постукування у вікно. Відкрила очі і ледь не скрикнула від радощів: «Яблунька розцвіла! Яблунька мого доброго дідуся».
Відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості, напоєна тонким ароматом яблуневого цвіту, підхопила мене на крилах спогадів. Я повертаюсь у дитинство.
Як живий іде садом дідусь. Він і дня не міг прожити без роботи у свої сімдесят п'ять.
– Відпочили б, дідусю, – просила я його. А він лише одказував: «Без діла слабіє сила».
Якось весняним ранком дідусь сказав, що сьогодні навчить мене саджати яблуні. Я вже хотіла бігти, та він зупинив, ховаючи посмішку в сиві вуса. «Не метушись – швидше буде...»
Зібравши інструменти, дідусь став розмічати місце для ями, а я замішувала у чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом став не поспішаючи копати.
Незабаром він покликав мене. «Бери, внучко, заступ і ген на той пустир підемо. Яблунька там, наче сирітка, серед кущів терену заблукала...»
Деревце справді виявилося непоказним. Стовбур зламаний. Гілки висіли, ніби перебиті руки.
Яблуньку дідусь викопував довго. Потім обережно взяв дичку своїми вузлуватими мозолястими руками і став уважно розглядати кореневище. Щось проказуючи стиха до яблуньки, відрізав ножицями пошкоджені корінчики. Зануривши кореневище у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку.
Я стала закидати її, а він у той час ніжно підтримував яблуньку, легенько підтрушуючи. Зробивши красиву луночку, з якоюсь веселою зажурою мовив: «Рости на радість людям!»
...Спогади на мить перервала бджілка, що злетіла з рожевої пелюстки. І знову я згадала дідуся. Останню його яблуньку – і першу в моєму житті.
Ні, дідусь не просто навчив мене саджати дерева, він навчив дарувати іншим радість і красу. А вони – безсмертні! (З журналу)
Бесіда з учнями
Повторити написання орфограм у словах: духмяна, саджати, непоказним, ножиці.
Пояснити стилістичну роль протиставлення у реченні:
Останню його яблуньку — і першу в моєму житті.
Скласти самостійно план переказу.
Орієнтовний план переказу.
1) «Яблунька розцвіла!»
2) Невтомний трудівник.
3) Садіння деревця.
4) Краса і радість — вічні.
Повторне читання тексту.
Усний переказ тексту. Аналіз помилок, допущених у переказі
Підсумок уроку.
Домашнє завдання.
Повторити вивчений матеріал.