Дидактичний матеріал до вивчення теми "Роман Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Про матеріал

У запропонованому матеріалі є опорні конспекти, які можна використати при проведенні уроків української літератури у 10 класі під час вивчення теми "Роман Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", а саме: "Творча спадщина Панаса Мирного", "Схема-алгоритм до характеристики героя", "Складові сюжету художнього твору", "Проблематика художнього твору", "Візитна картка роману". Також надаються різноманітні завдання для контролю знань на різних етапах уроку (анкета "Я знайомлюся з життям Панаса Мирного", картки-завдання, кросворди, літературний диктант, літературна гра "Впізнай героя"

Перегляд файлу

КАРАВАНСЬКА ГІМНАЗІЯ ЛЮБОТИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підготувала матеріал

учитель української мови та літератури

Караванської гімназії Люботинської міської ради

Харківської області

Ірина СОЛОВЕЙ

Опорний конспект

*ЖАНРИ*	*НАЗВИ ТВОРІВ*	*РІК*	*Тематика творів*
Романи	«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»	1875	Зображення на суспільному тлі життєпис злочинця
Романи	«Повія»	1928	знівечена доля жінки, що стала повією
Повісті	«Чіпка»	1872	Показ людини у сукупності суспільних відносин
	«Лихі люди»	1875	Показ «зайвих людей», відторгнутих суспільством
	«Лихо давнє й сьогочасне»	1897	Звинувачення капіталістичного ладу
	«За водою»	1883	Зображення селянського протесту проти панства
	«Голодна воля»	cсередина 80-х	Зображення селянського протесту проти панства
Оповідання	«Лихий попутав»	1872	Поламана долю селянки-сироти
	«Ганнуся»	1868	Показ суспільної та індивідуальної моралі, нещасливе кохання
	«Жидівка»	1870
	«Палійка»	1870	Процес дії обставин на особистість
	«Народолюбець»	1870	Розкриття долі персонажа під час процесу становлення особистості
	«П’яниця»	1874	Показ «зайвих людей», відторгнутих суспільством
	«Сон»	1905	Зображення щасливого та вільного життя, де праця-головна радість
	«Лови»	1883	Показ щасливого майбутнього суспільства
	«Серед степів»	1898	Еміграція українців
	«Морозенко»	1885	Уболівання за долю дітей селян-бідняків
Драматургія	«Лимерівна»	1883	Трагічна доля дівчини, яку видали заміж за нелюба
Поезія	«До музи»	1886	Любов до України, вболівання за долю народу
	«Україні»	1872
	«До сучасної музи»	1905
	Інші (близько 300 віршів)
Переклади	Твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Островського п’єса «Гроза», В. Шекспіра «Король Лір»; переспів «Слово о полку Ігоровім»

Прізвище, ім’я, по батькові _____________________________________

________________________________________________________________

Дата народження ____________________________________________
Місце народження ___________________________________________

________________________________________________________________

Освіта ______________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

Робітнича діяльність __________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перші твори (назва) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Громадська діяльність ________________________________________________________________

8. Останні роки життя ________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________

9. Вшанування пам’яті ________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

Назва твору: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Рік написання: 1880
Жанр твору: соціально-психологічний роман
Тема твору: життєпис злочинця Чіпки від його

народження до ув’язнення на широкому суспільному

тлі.

Ідея твору: народ жив би мирно, якби не нестерпне

гноблення, але за допомогою насильства світ не вдосконалиш.

Історія створення: реальна історія життя Василя Гнидки - місцевого розбійника, яку письменнику розповів візник 14 квітня 1872р під час подорожі від Полтави до Гадяча
Композиція: складається з чотирьох частин та тридцяти розділів

І частина знайомить з Чіпкою, Галею, Мотрею; розповідає про батьків Чіпки, його дитинство і юність, про долю Грицька й Христі (експозиція)

ІІ частина розповідає про історію села Піски, рід Максима Гудзя та панів Польських (передісторія)

ІІІ частина розповідає про духовний злам Чіпки та його реакцію на несправедливість (відібрали землю, вигнали із земства тощо) (зав’язка, кульмінація)

IV частина розповідає про винищення козацької родини Хоменків бандою та арешт Чіпки (розв’язка)

Основні сюжетні лінії: рід і життя Чіпки, рід і життя Максима Гудзя, Грицько і його дружина, пани Польські, історія села Піски.

Літературна гра

1. «Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в нього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць, разом з якоюсь хижою тугою…»

2. «Як же дійшов до літ та убрався у силу, - біда з ним та й годі! Високого зросту, бравий, широкоплечий, як із заліза збитий, а до того ще меткий, як заєць, співун-реготун…Хороший з лиця – повновидий, рум’янець на всю щоку, з чорними веселими очима, лискучим усом, - він був перший красень на селі».

3. «Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чола; тоненькі пасма того чорного, аж плискуватого хмелю спадали на біле, рум’яне личко, як яблучко наливчасте; очі оксамитові, чорні, - здається сам огонь говорив ними…»

4. «У воротях показався сухий, перегнутий утроє панок, з зеленим коміром, з блискучими ґудзиками… Чіпка глянув на нього. Борода йому була гладенько виголена; як та сокира, видалась вона уперед, ховаючи у прогалині між довгим носом і собою запалий рот, з сухими тоненькими губами; голова трохи подалась назад; довга шия вип’ялась так, як у вола, коли його у ярмо запрягають; на грудях одтопирились верхні краї форменого сюртука, застебнутого унизу на два ґудзики, і робили ніби той горб, а на спині був справжній горб…».

5. «Сорочка на йому чорна; штани вибійчані, підсукані аж до колін; за спиною вірьовкою навхрест перев’язана одежа; через праве плече, на палиці, перекинута торба – мабуть, з харчю, та пара шкапових чобіт. На взір – чоловік середніх літ. Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти; борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска».

6. «На йому сорока чорна-чорна, полотна не знать, та ще й порвана; штаненята – саме гноття висить на очкурі – позасукувані аж за коліна».

7. « … низенька, чорнявенька, не дуже хорошої вроди дівчина…».

8. «… уже немолодий чоловік, коренастий, з довгими усами, з закрученим за ухо оселедцем та що він ще довго після того, як оселився, не кидав свого запорозького звичаю –воювання».

9. «Тонкий, цибатий, як журавель, з рижуватим, шорстким, як на ведмеді, волоссям, з великим лобом – хоч кошенят бий, з великими, розумними, сірими очима, з товстою, униз одвислою губою… Як вилита мати!»

10. «… був широкоплечий панище, високий, бравий, з хорошим панським личком, з чорними гарними усами, з карими веселими очима… Вони так і говорили у його! Та, здається, на йому й шкура говорила – такий балакучий».

Аналіз художнього твору

Історія написання
Життєва основа і тема твору
Жанрові особливості тексту
Образна система. Групування персонажів. Образи як виразники та носії ідеї
Сюжет твору, взаємозв’язки сюжетних ліній. Поза сюжетні елементи (ліричні відступи тощо), їх функціонування в структурі художнього тексту
роль пейзажу та інтер’єру в композиції тексту
Пафос твору
Мова

АНАЛІЗУЄМО ТВІР

Користуючись поданими малюнками, поясніть, чому Панас Мирний опис зовнішності персонажа подає під час першого знайомства читача з ним?

АНАЛІЗУЄМО ТВІР

Схарактеризуйте образ Галі, використавши малюнок, висловіть своє ставлення до неї.

АНАЛІЗУЄМО ТВІР

Розкажіть про долю Максима Гудзя. Чому Чіпку й Максима Гудзя названо в романі «пропащою силою»? Кого ще із героїв можна зарахувати до пропащих? Відповідь обґрунтуйте. Наведіть конкретні приклади.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

АНАЛІЗУЄМО ТВІР

Завдання підвищеного рівня складності

Розгляньте та опишіть картину «Земство обідає». Чому представники земства, чий одяг свідчить, що вони – не пани, а селяни, сидять під стінами повітової управи, а не в будинку? Про що це свідчить? До якого розділу роману ця картина може бути ілюстрацією? Доведіть, що на картині зображено селян різного достатку. Як ви думаєте, за які риси характеру громада обрала до управи бідного селянина? Чи мають змогу обрані до земства представники хліборобів захистити їхні права? Думку обґрунтуйте.

АНАЛІЗУЄМО ТВІР

Перемалюйте таблицю у зошит і заповніть відповідні колонки, вписавши провідні риси характеру персонажів роману, з’ясувавши, кого із героїв стосуються наведені цитати і належно впорядкувавши їх у таблиці. Доберіть з тексту нові цитати.

АНАЛІЗУЄМО ТВІР

Поясніть під текстовий зміст назв розділів роману:

«Піски в неволі»

«Новий рік»

«Старе та поновлене»

Що спільного між цими розділами?

АНАЛІЗУЄМО ТВІР

Стисло охарактеризуйте образи МАТНІ, ЛУШНІ і ПАЦЮКА. Що їх поєднує між собою? Чи можна цих персонажів віднести до «пропащих»? Відповідь обґрунтуйте.

АНАЛІЗУЄМО ТВІР

З якою метою в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» підкреслено благополуччя сім’ї Грицька Чупруненка? Хто більше й чому саме жалів непутящого Чіпку – Христя чи Грицько? Як це характеризує героїв твору?

АНАЛІЗУЄМО ТВІР

Який жіночій образ із роману є, на вашу думку, найбільш вдалим? Аргументуйте свої твердження.

АНАЛІЗУЄМО ТВІР

Що ви можете сказати про ставлення малого Чіпки до Бога? Які вчинки хлопця ви вважаєте вкрай негативними й небезпечними для його майбутнього? Наведіть конкретні приклади.

По горизонталі:

1. Назвати місто, де народився Панас Мирний

2. Яке прізвище мала дружина письменника?

3. У скільки років П. Мирний одружився

4. Скільки синів було у Панаса Мирного?

5. Назва першої поезії, якою дебютував письменник.

По вертикалі:

6. Місто, де жив останні роки Панас Мирний

7. Справжнє прізвище письменника

8. Яку службу ніс письменник до кінця свого життя?

9. Хто став праобразом бабусі Чіпки Вареника?

10. Хто допоміг Панасу Мирному надрукувати роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» за кордоном?

По горизонталі:

Перший друг і одноліток Чіпки

Ким був Чіпка у пана Бородая?
Село, де відбуваються події у творі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Як звали матір Чіпки?
Ім’я дружини Максима Гудзя.

По вертикалі:

Хто став праобразом Чіпки.
Літературний жанр твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Повне ім’я Чіпки, яке дав йому священик.

Один із «товаришів» Чіпки.

7. З якого міста Панас Мирний подорожував до Гадяча?

По горизонталі:

Назвати місто, де народився Панас Мирний
Яке прізвище мала дружина письменника?
У скільки років П. Мирний одружився
Скільки синів було у Панаса Мирного?
Назва першої поезії, якою дебютував письменник.

По вертикалі:

Місто, де жив останні роки Панас Мирний
Справжнє прізвище письменника
Яку службу ніс письменник до кінця свого життя?
Хто став праобразом бабусі Чіпки Вареника?
Хто допоміг Панасу Мирному надрукувати роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» за кордоном?

Кого в романі названо «польовою царівною»?
Кого із героїв можна назвати добрим хазяїном-хліборобом?
Про кого слова: «Як підстрілена горлиця тіпається, б’ється, тихо туркоче й стогне»?
Про кого йдеться: «От з кого беріть, дітки, примір, як у миру жити! – не одна, не дві матері радили своїм дочкам і зятям…»?
Кому із героїв належать слова: « Що тепер я? Людський попихач. Наймит. Пропало… все пропало…»?
Коли і хто вигукує слова: «Так оце та правда! Оце вона!!»?
У кого служив Чіпка у наймах?
З ким Чіпка пас громадську отару?
Назвіть героїню: « … весела, моторна, працьовита. Вона була сиротою, невеликої вроди, але так запала в серце, що забув і про великий посаг, і про незвичайну красу майбутньої жінки»
Хто пообіцяв Чіпці написати «прошеніє» в суд, коли в нього відібрали землю?
Про кого йде мова: «Зв’язала останнє своє збіжжячко в клунок, останній раз оглянула свою хату, яка зробилася пусткою і, обливаючись слізьми, пішла жити до старої баби-пупорізки»?
«Розбишацька дочка». Хто це?

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Соловей Ірина

Пов’язані теми

Українська література, 10 клас, Матеріали до уроків

Додано

20 жовтня 2023

Переглядів

477

Оцінка розробки

Відгуки відсутні