Дидактичний матеріал "Весна іде - красу несе"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А	Б	В	Г	Д	Е	Є	Ж	З	И
І	Ї	Й	К	Л	М	Н	О	П	Р
С	Т	У	Ф	Х	Ц	Ч	Ш	Щ	Ь
Ю	Я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Впиши цифри у кружечки. Обґрунтуй свою відповідь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аж гнеться калина від співу дзвінкого!

Це хто там співає? Не видно нікого.

Погляньте пильніш у калину рясну:

Ото соловейко стрічає весну.

Щебече, витьохкує, срібно сміється.

І де стільки сили у нього береться!

Такий же маленький, а як він співа,

Немовби до нас вимовляє слова.

Співа соловейко про сонце й хмаринку,

Про любу Вкраїну , що квітне в барвінку .

А нам не наслухатись гарних пісень,

В садок під калину приходим щодень.

І дуже ми вдячні маленькій пташині.

Хоча вона взимку жила на чужині,

Та пісню принесла у рідний свій край …

Співай, соловейку, ще дужче співай!

 

 

 

(Працюємо в групі)

 

 

 

 

Кульбаба росте майже скрізь. З давніх часів до сьогоднішнього дня кульбаба – чудовий метеоролог. Якщо в сонячну погоду квіти кульбаби закриваються – буде дощ. А буває і навпаки: небо хмуриться, по ньому пливуть хмари, а квіти кульбаби відкриті, - дощу не буде. Відцвіла кульбаба, а замість суцвіття з’являється біла пухнаста кулька. Кожний знає, як легенькі білі парашутики кульбаби розлітаються від легкого пориву вітру, і вся пухнаста корзинка облітає, залишаючи оголене квітколоже. Але це в суху погоду, а перед дощем вітер ніяк не може зірвати, ніби приклеєне, насіння. А це тому, що, відчуваючи зміну погоди, рослина складає свою пухнасту кульку, немов парасольку.

Цікаво спостерігати за луговою конюшиною, бо вона чутливо реагує на тепло, вологу і на зміну атмосферного тиску. Перед негодою конюшина складає свої листочки і схиляє головки суцвіть, а перед хорошою погодою стебло і листки розправлені, а суцвіття підняті вгору.

Приємно знайти в весняному лісі скромну квіточку фіалки. Вона – символ природи, яка проснулася, символ її весняних сил і молодості. Фіалка – хороший барометр. Якщо розкрита квіточка фіалки, дивиться на світ веселими фіолетовими очками – буде хороша погода. Перед негодою рослина закриває свою квіточку, ніби показує своїм виглядом, що їй сумно прощатися з сонечком.

 

 

 

(Працюємо в групі)

 

 

 

В лісі, в густому травостої, між кущами, поблизу житла, під тинами росте висока трава з жовтими квіточками. Це – чистотіл. Він цвіте ціле літо. Перед дощовою погодою квіти чистотілу помітно нахиляються.

Всі добре знають біле латаття, що живе в ставках, тихих річкових затоках та озерах. В давнину ця квіточка вважалася чудодійною. Називають її ще русалчиною квіткою, так як вона випливала зранку, а під вечір таємничо зникала під водою. Біологічне значення цієї рослинки велике – вона очищає воду. Квітка білого латаття – своєрідна метеостанція. Буває, що латаття запізнюється з підняттям на поверхню. Вже початок 9-ої години, а вона ледь-ледь піднімається над водою. Значить, в другій половині дня буде дощ. А якщо зовсім не піднялася з води – буде затяжний дощ, або похолодання. По листочках рослини можна складати прогноз: якщо весною вони густо вкрили поверхню води, - заморозків вже не буде.

 

Дуже чутлива до змін погоди мальва. Росте вона в садах, квітниках. Її високу, з яскравими квітами, видно здалеку. Перед дощем її квіти закриваються.

 

 

 

(Працюємо в групі)

 

 

 

 

Добрим синоптиком є і горобина звичайна. Білі шапки її медоносних квіток – точний провісник перелому погоди до стійкого тепла. Існує прикмета: початок цвітіння горобини: пора сіяти огірки. Пізно цвіте горобина – до довгої грибної осені. Якщо на горобині багато плодів – осінь буде дощова, мало плодів – буде суха осінь.

Наприклад, відома нам  береза – ціла фабрика фітонцидів. Її ніжні листочки виділяють їх стільки, що на всьому просторі навколо дерева вбиті всі збудники хвороб. Береза – показник сторін горизонту. Кора її завжди біліша і чистіша з південної сторони. Щоб знати, яким буде літо, треба придивитися до берези. Якщо вона розпуститься раніше клена, вільхи – літо буде сухе, пізніше – дощове. Дощове літо буває, якщо весною з берези тече багато соку. А якою буде весна, берези скажуть осінню. Листя починає жовтіти зверху – чекай холодної зими і ранньої весни, а знизу – буде сира зима і пізня весна. Окрім того, якщо у жовтні з неї листя не опало - сніг ляже пізно. Не випадково народна агрономія вивчає багатовіковий досвід поведінки живих організмів щоб не пропустити строків: „ коли сіяти, коли чекати, а коли скирту складати”.

Якщо спостерігати за акацією можна помітити, що перед сухою і ясною погодою в квітках акації дуже мало солодкого нектару, тому прилітає небагато комах. Але з наближенням негоди, перед дощем в квітках акації виділяється так багато нектару, що запах його чути за сотні метрів. От тоді і біля акації, яка так вміло приваблює до себе багато бджіл і інших комах.