Дидактичний матеріал" Впровадження в роботу вчителя початкових класів здоров’язбережувальних технологій"

Впровадження в роботу вчителя початкових класів здоров’язбережувальних технологій

 Без здоров’я і мудрість незавидна, і мистецтво бліде, і сила в’яне, і багатство без користі, і слово без сили.

Герофіл

Питання збереження і зміцнення здоров'я дітей знайшло відображення в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, в якій відзначено, що «пріоритетним завданням системи освіти є навчання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої цінності» [1]. У Конституції України, «Основах законодавства України про охорону здоров’я», програмі «Діти України», наголошується на необхідності збереження та зміцнення здоров’я дітей та молоді. В новому Державному стандарті початкової загальної освіти наголошується на формування здоров’язбережувальної компетентності – здатності учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупності здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей. Погіршення стану здоров'я дітей молодшого шкільного віку стало і медичною, і серйозною педагогічною проблемою.

Загальним недоліком більшості існуючих систем навчання дітей «здорового способу життя» є те, що дитина розглядається виключно як об'єкт для навчання, як «порожню посудину», яку потрібно наповнити «правильними» знаннями про здоров'я, прищепити їй корисні навички. Такий підхід неприйнятний, адже в сучасних умовах  навчання має особистісно – орієнтовний характер і діяльнісний підхід.

Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі їх типи:

        здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування,навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

        оздоровчі -   технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення  фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я:фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;

        технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок, профілактика травматизму ;

        виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистих якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я, як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

Знання, володіння і застосування здоров’язберігаючих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога.

З огляду на все вищезазначене можна зробити висновок: щоб усунути негативні фактори та покращити стан здоров’я учнів треба в системі і одночасно впроваджувати в навчально-виховний процес здоров’язберігаючі, оздоровчі технології та технології виховання культури здоров’я.

Саме тому пропоную  систему впровадження здоров’язберігаючих технологій у процес навчання молодших школярів, яка вже апробована і здатна покращити сьогоденні результати стану здоров’я дітей.

Під здоров'язберігаючими освітніми технологіями в широкому розумінні цьо­го слова необхідно вважати всі педагогічні техно­логії, які не шкодять здоров'ю учнів, створюють їм безпечні умови для перебування, навчання й праці в школі, а також забезпечують:

        сприятливі умови для навчання дитини (від­сутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання й виховання);

        оптимальну організацію навчального проце­су (відповідно до вікових, статевих, індивідуаль­них особливостей і гігієнічних норм);

        повноцінний і раціонально організований ре­жим навчання.

Перед тим  як впроваджувати педагогічні технології , спочатку треба їх вивчити, проаналізувати та апробувати. Проведена робота дозволила визначити роль педагогічних технологій як відносно функції здоров’язбереження, так і відносно самого процесу навчання.

Найважливішим та основним формуючим чинником здорового способу життя є оптимальний руховий режим. Його основу складають систематичні заняття фізичними вправами і спортом, ефективні вирішальні завдання зміцнення і збереження здоров’я, розвитку фізичних можливостей молоді та підвищення її працездатності.

 Велике значення для зміцнення здоров'я дітей та залучення їх до ведення здорового способу життя має проведення спортивних змагань у позаурочний час. Широке застосування ігрового методу під час змагань сприяє формуванню у дітей позитивного ставлення до занять фізичною культурою. Під час спортивних змагань молодші школярі закріплюють навички виконання фізичних вправ, розвивають спритність, сміливість, координацію рухів.

 У своїй роботі намагаюсь сприяти розвитку здоров’язбережувальних компетентностей учнів та формувати уміння і навички для збереження здоров’я і життя дітей. А саме: свідомого ставлення до свого здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної поведінки для здоров’я людини. Сприяю формуванню в учнів уявлень про загальнолюдські цінності (милосердя, співчуття, взаємодопомоги); уміння володіти навичками морально – етичної поведінки, безпеки життєдіяльності вдома, у школі, в громадських місцях. Приділяю велику увагу формуванню навичок особистої гігієни, проводжу профілактичні бесіди по запобіганню захворюваності та травматизму дітей: «Як попередити захворювання грипу», «Шкідливі мікроби», «Хвороби брудних рук» та інші. Практикую написання диктантів на валеологічні теми: «Як вирости здоровим», «І очі скажуть вам спасибі», «Твоя постава», «Мийся частіше», «Вогонь – друг, вогонь-ворог». Формування компетентностей відбувається на уроці. Саме на уроці йде навчання, у процесі якого формуються здоров’язберігаючі вміння і навички. На уроках і у виховній роботі впроваджую інтерактивні, Нестандартні форми роботи. А саме: парну і групову роботи, дискусії, театралізації, дидактичні та сюжетно – рольові ігри.

Важливою умовою у здоров’язбережувальній роботі також є співпраця з батьками учнів. На батьківських зборах розглядаємо проблеми формування у дітей здоров’язбережувальних компетентностей, а також проводжу бесіди і лекції з батьками: «Умови успішного фізичного виховання дитини в сім’ї, родині», «Гігієнічне виховання дітей – основа здорового способу життя і моралі в сім’ї», «Проблема вільного часу і організації відпочинку дітей», «Приклад батьків у формуванні здорового способу життя»..

Пропоную декілька форм використання здоров'язбережувальних технологій на уроках .

Самий найкращий спосіб розпочати учбовий день із… посмішки і гарного слова. Саме це створює гарний психологічний настрій, налагоджує на робочий лад, сприяє позитивним емоціям, які допоможуть зробити робочий день кращим, а ще допоможуть «зберегти» перший урок від ранкових пробуджень.

Привітання

Доброго ранку,— мовлю за звичаєм,

Доброго ранку, — кожному зичу я.

Кому дозволено першим сісти?

— Дівчаткам.

— Так, спочатку — краса, а потім — сила.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОМЕНТИ

Поспішіть місця зайняти,

Час урок розпочинати.

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

Всі мерщій сідайте, діти.

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно підіймати.

І щоб не було мороки.

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаймо

І урок розпочинаємо.

1.     Гра «Ведмідь»

Учитель пропонує учням уявити, як повільно ходить ведмідь, вайлувато переступаючи  з ноги на ногу; як бігає: швиденько і прямо пересувається вперед, як він бурчить (дозволити школярам пробігти від своїх парт до дошки).

2.Гра «Піаніно»

Поставити всі пальці на парту і під рахунок вчителя «раз і два» імітується гра на піаніно, пальці перебираються по порядку, починаючи від великого до мізинця.

3.Гра «Комарики»

Школярі виходять із-за парт, спочатку звуками імітують дзижчання комара, потім рухами – його політ навколо голови, рук, ніг, ловлять його оплесками. Наприклад: «Комарик над головою». Діти плещуть в долоні над головою. «Комарик біля вуха» тощо.

Пальчикова гімнастика

У роботах В.М.Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини.. Пальці наділені великою кількістю рецепторів, що посилають імпульси в центральну нервову систему. Наприклад, натиснення на середній палець тонізує мозок, знижує підвищений кров'яний тиск; впливаючи на мізинець, можна поліпшити діяльність.  Для покращення самопочуття, для розвитку м’язів рук, для зниження нервового   напруження та втоми, проводиться масаж рук. Натискуючи на активні зони пальців і долонь, ми стимулюємо функції багатьох внутрішніх органів Натискати палець потрібно поперемінно на тильну, а потім і на сторони пальців. Тривалість натискання – 3 сек., сила – середня. Обробляються пальці обох рук по черзі.

"Пальчикові" ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальчиків.   Пропонуючи таку гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь продумати всі рухи і поступово їх повторювати.

квітка
Паросток скоріш зростай,
Ти жоржина – зацвітай.

Подушечки пальців обох рук зімкнути. Долоньки трішки округлі. Утворюємо
«бутон» квітки. Потім долні стиснути з низу, а пальчики широко розвести в
різні боки і трішки вигнути. Утворюємо квітку, яка розквітла.
Метелик
На лісовій галявині диво —
На квіточках бантики,
Це метелики розсілися
Як кольорові фантики.
(Р. Ряскина)
Перехрестити зап’ястя обох рук і притиснути долні тильним боком один до
одного. Пальці прямі «метелик сидить».

Долоні прямі та напружені. Пальці не згинати. Легким, але різьким рухом
руки у зап’ясті імітувати політ метелика.
Пташечки
Пташечки летіли,
До нас прилетіли.
Сіли. Посиділи.
І далі полетіли.
Пальцями обох рук виконувати рухи вгору, вниз.
Пташенята у гнізді
Полетіла пташка – мати

Малюкам жучків шукати.
Малюки сидять чекають.
Маму в небі виглядають.
Усі пальці лівої руки обхватити правою долонею (це – «гніздо»). Рухати
пальчиками лівої руки (це – «пташенята»).
Кольори
Любить пензлик мій до свята
Собі чубчик фарбувати.
Він у райдугу пірнає,
Кожний колір називає...
Одночасно рухати кистю обох рук. Вихідне положення – опущені до низу
кулачки, потім піднімаємо руки вгору, пальці розводимо у різні боки.
Курочка п’є воду

Наша курочка гуляла,
І травичку пощипала.
Пішла шукать водичку,
Сіла на криничку.
Поставити руку локтем на стіл. Пальці скласти як дзьоб. Ритмічно нахиляти
кисть руки до низу і піднімати вгору («курочка п’є воду»).
Гойдаєм човник
Довго човника гойдало.
Вітер вщуг і тихо стало.
Перевернути долоні до гори, скласти пальці «човником». Плавно рухати
кисть руки вліво та вправо.

Гуси
Гуси голосно кричали —
Горобці зерно клювали.
Гуси гонять горобців,
Голубок їм підсобив.
Великий та вказівний пальці з’єднати «дзьоб», інші – в кулачок.
Гусак
Гусак сердито так ґелґоче,
Може їсти він вже хоче.
Сперти руку ліктем на стіл. Всі інші пальці прямі. Чотири пальці (окрім
великого) витягнути вперед та щільно притиснути один до одного («голова
гусака»). Великий палець трішки опустити вниз. Це «гусак» з відкритим
«дзьобом».
Черепашка
- Ніжка, ніжка, давай швидше
Рухай мій будиночок скоріше.

Подушечками пальців та нижньою частиною долоні торкатись столу,
утворюючи «півкулю». Висунути вказівний палець, операючись на стіл і
підтягнути ним вперед увесь «будиночок» черепашки. Таким же чином
пересувати «будиночок» черепашки середнім, безіменним пальцями та
мізинчиком.
Брати
Два брати пішли гуляти,
А за ними ще два брати.
Старший братик – не гуляв,
Їх він голосно гукав.
Він до стоу всіх чекав,
Смачну кашу всім давав.
Долоню покласти на стіл. Прямі пальці зєднати. Розсунути у боки почергово
дві пари пальців: спочатку мізинець та безіменний, потім – середній та
вказівний. Великим пальцем «кликати» братів, «годувати» їх кашею.

Хрестики – нулики
Були у мене на столі
Хрестики та нулики.
Захотів Ілля Веселків
Їх зкрутити з пальчиків.
- І тепер я всіх навчу –
І дівчат, і хлопчиків.
- Всім малятам покажу,
Як я пальчики кручу.
Кисті рук з прямими пальцями покласти а стіл.
а) Хрестики – зачипити безіменний палець за мізинець або середній – за
вказівний. Тримати в такому положені як найдовше.
б) Нулики – з’єднувати подушечки великого пальця з вказівним, потім
середнім, безіменним пальцями та мізинцем.
в) Одночасно утримувати хрестик і нолик на одній руці.

Гачок
Міцно зєднані разом,
Наші пальчики – гачком.
З’єднати мізинці обох рук разом, як два гачки, щоб їх було важко роз’єднати.
Таку ж вправу повторити із іншими пальцями (великими, вказівними,
середніми та безіменними).
Долонька- кулак
-Хочеш? То роби ось так:
То –долонька , то – кулак.
Руки покласти на стіл:
а) долоні притиснути до столу.
б) одночасно стиснути два кулачка (положення кулак – кулак).
в) одну руку розжати, друга в кулаці (положення рука – кулак).
Для ускладнення вправи збільшити швидкість виконання.
Веселий оркестр
Кіт грає на баяні,
Зайка наш на барабані.

Ну а мишка – на трубі.
Поспішає грать тобі.
Можеш нам допомагати,
Разом з нами будеш грати.
Імітувати гру на різних музичних інструментах.
Предметна діяльність.
Предметна діяльність дуже гарно сприяє розвитку дрібної моторики.
а) застібати та розстібати ґудзики.
б) гра зі шнурівками.
в) нанизування кілець на стрічку.
г) ігри з мозаїкою.
ґ) сортування мозаїки по коміркам.
д) ігри з конструкторами.
е) сортування круп та зерен (наприклад, відібрати квасолю від гороху).

Вправи для розминки пальчиків рук

Веселі вправи пальчикової гімнастики для дітей представлені у формі віршів і гри, використовуються для розминки пальців рук під час фізкультхвилинок на заняттях.

Ми творили, ми трудились
(стискання пальців рук),
Наші пальчики втомились,
А щоб гарно набирати,
Треба пальці розім’яти.
Раз, два, три, чотири, п’ять
(струшування кистями рук) —
Будем знову працювать.
Відпочивши дружно, враз
(колові рухи кистями рук)
Приступив до праці клас.

— Де ваші долоні?
(Діти показують руки, складають у кулачки)
— Тут-тут-тут!
А в долонях пальчики живуть.
(Розкривають кулачки і показують пальчики в русі)
Працювали пальчики — не лінувалися:
Набирали, друкували, малювали,
(імітують швидкий набір на клавіатурі 10 пальцями, малювання стилосом)
Працювали, працювали — зупинилися.
А потім, а потім, а потім — стомилися,
(Повільно опускають руки на парту).

«Ліхтарики»
Вихідне положення: розташувати долоні перед собою, випрямити їх та розсунути пальці. Стискати та розтискати пальці на двох руках одночасно, супроводжуючи рухи відповідними фразами: «Ліхтарики засвітилися! Ліхтарики потухли!» (стиснути пальці). Тримати руки з розведеними пальцями та стиснутими до 10 с. Вправу виконувати декілька разів.

«Квасимо капусту»
Руками імітувати відповідні рухи.
- Ми капусту шаткували! Двічі — прямими, напруженими
долонями імітувати рухи сокири: вверх-униз.
- Солі в неї ми поклали! Двічі — пальці зібрані «щіпкою», «солимо капусту».
- Ми капусту м’яли, дерли! Двічі — енергійно стискати пальці в кулачки, то одночасно на двох руках, то по черзі.
- Смачну моркву туди терли! Двічі — пальці однієї руки стиснуті в кулак і здійснюють ритмічні рухи вверх-униз по долоні другої руки. Після цього змінити руки.

«Миємо руки»
Узяли духмяне мило,
(ритмічно потираємо долоні, наче миємо руки)
Добре руки з ним помили.
Полетіли від води
Бризки з рук туди-сюди.
(Пальці стиснути в кулачок, потім з силою випрямити їх, наче струшуючи водичку)
Рушничок я свій беру.
(Енергійні рухи імітують почергове витирання кожної руки рушником)
Швидко ручки обітру.

«Напечемо млинців»
Варіант 1
На сметані, на яйці
(По черзі торкатися поверхні столу тильною стороною кисті руки і долонею)
Тісто зробим на млинці.
Напече нам мама їх,
Гаряченьких та смачних.

Варіант 2
а) Ліва рука торкається столу долонею, права рука — тильною стороною.
б) Змінити позицію. Тепер ліва рука торкається столу тильною стороною, права рука торкається столу долонею. Вправу можна виконувати на рахунок «раз—два» або супроводжуючи рухи віршами (див. варіант 1).

«Місимо тісто»
Руками імітувати вимішування тіста.
Тісто узяли у мами
(дуже енергійно стискаємо руки в кулачки та розтискуємо їх — одночасно і по черзі),
Його жужмили і м’яли,
Пирогів напечемо
(руками виконуємо рухи,
наче ліпимо пироги)
І з сметаною з’їмо!

«Кулька»
Вихідна позиція: пальці обох рук зібрані пучкою і стикаються кінчиками. «Надуваємо кульку»: надати пальцям такого положення, коли руки тримають м’ячик або кульку. «Кулька лопнула»: пальці повернути у вихідну позицію.

Пружну кульку я надую,
Мотузочок зав’яжу.
Ну а потім її здую,
Всім цей фокус покажу.

«Їжачок»
Вихідна позиція: поставити долоні під кутом одна до одної. Розташувати пальці однієї руки між пальцями другої. По черзі підіймати та опускати по одному прямому пальчику на кожній руці.
Як ти носиш, їжачок,
Так багато колючок?

«Човен»
Вихідна позиція: обидві долоні поставити на ребра і з’єднати «ківшиком», великі пальці притиснути до долонь.
По річці плине човен,
Він дітлахами повен.

«Пароплав»
Вихідна позиція: обидві долоні з’єднати «ківшиком», усі пальці, крім великих, спрямувати у бік «від себе», а великі пальці підняти вгору та з’єднати — це «труба».
Пароплав пливе по річці,
Дим з труби, немов із пічки.

«Річка та рибка»
«Річка» — хвилястий, плавний рух розслаблених кистей рук.
«Рибка» — вихідна позиція: випрямлені долоні притиснути одна до одної. Пальці спрямувати в бік «від себе».
Повертати зімкнуті долоні вправо й уліво, імітуючи рухи риби хвостом.
Хвостиком б’є наша рибка маленька,
В річці живе ця манюня гарненька.

«Дерева»
Вихідна позиція: тримати кисті рук перед собою, долонями до себе. Пальці розведені в боки та напружені. Після виконання вправи струсити кисті рук.

Вітер залетів у гай.
Ти дерева не гойдай
(качати руками з боку в бік),
Дуже гілки не клони,
Щоб не тріснули вони
(качати руками вниз-уверх, не згинаючи пальців)!

«Птах п’є воду»
Вихідна позиція: пальці скласти пучкою — це «дзьоб». Не відриваючи ліктя від столу, «дзьобом» торкнутися стола. Далі імітувати рухи птаха: узяти «воду», підняти «голову», поклацати «дзьобом».
Птах дістався до криниці,
Хоче випити водиці.

«Птах летить»
Вихідна позиція: руки тримати перед собою (долонями до себе). Великі пальці сплести — це «голова» птаха. Решта пальців — «крила». Помахати ними.
В небі пташечка летіла,
На галявину присіла
(помахати «крилами»).
Посиділа, відпочила,
Й до гніздечка полетіла
(притиснути долоні до себе).

«Квітка»
Вихідна позиція: долоні підняти вгору, пальці створюють «пуп’янок», основи кистей притиснуті одна до одної. Квітка «розпускається»: розводимо одночасно пальці рук у боки, а потім зводимо пальці разом.
Вранці сонечко зійшло,
Розпустилась квітка.
А увечері закриє
Пелюсточки швидко.

«Донечка»
Під час виконання вправи руки лежать на столі. Почергова зміна положень на рахунок «раз-два». «Раз»: ліва рука — кулачок, права рука — долонька. «Два»: ліва рука — долонька, права рука — кулачок. Повторити декілька разів.
Кулачок, долонька
Є у мами донька,
Ось долонька, кулачок,
Ходить донька у садок.

«Стілець»
Вихідна позиція: ліву долоню поставити вертикально, пальці вгору — це «спинка» стільця. До неї приставити кулачок правої руки — це «сидіння».
Нумо, дітки, молодці,
Посідаймо на стільці.
Небагато треба вміння
Зробим спинку і сидіння.

«Стіл»
Вихідна позиція: ліву руку стиснути в кулак — це «ніжка» столу. Зверху накрити «ніжку» випрямленою долонею правої руки — це кришка «стола».
Кулачок — це буде ніжка,
А долонька буде кришка.
Поміняли ручки враз,
Буде інший стіл у нас.

«Ворота»
Вихідна позиція: долоні поставити на ребра, пальцями один до одного — «ворота зачинені». Пальці випрямлені та напружені.
Ми ворота зачинили,
В дім нікого не пустили
(«ворота» відчиняються та зачиняються).

Вихідна позиція: як на початку вправи. Потім розвернути долоні паралельно одна до одної, пальці спрямовані від себе. Повернутися у вихідну позицію.
А коли відчиним їх,
Друзів впустимо своїх.

«Замок»
Вихідна позиція: долоні притиснути одна до одної. Пальці переплести. Далі рухами імітувати слова віршика:
Замок на дверях тут висить.
(Швидко з’єднувати пальці в замок та роз’єднувати.)
Хто б зміг його нам відчинить?
— Потягнули!
(Пальці зчеплені, потягнули пальці, не розчіплюючи їх.)
— Покрутили!
(Посовати зчепленими пальцями від себе до себе.)
— Постукали!
(Пальці залишаються у замку, постукати основами долоней одна об одну.)
— Й відчинили!
(Розчепити пальці.)

«Зайчик»
Варіант 1
Вихідна позиція: вказівний та середній пальці витягнути вгору, мізинець та безіменний притиснути до долоні великим пальцем. Утримувати пальці в такому положенні на рахунок до 5–10. Вправу виконувати спочатку кожною рукою по черзі, потім — обома руками одночасно.
На зеленому лужку,
Плигав зайчик у кожушку.

Варіант 2
Вихідна позиція (див. варіант 1): згинати та розгинати вказівний та середній пальці (униз-угору) на рахунок «раз-два».

Варіант 3
Вихідна позиція: ліва рука — «зайчик». Права рука: випрямлена долоня накриває зверху «зайчика» — це «сосна». Потім змінюємо положення рук. Права рука — «зайчик», ліва рука — «сосна». Змінювати положення рук 3–4 рази.
Раптом сніг пішов з дощем,
Заховався під кущем.

Варіант 4
Вихідна позиція: вказівний та середній пальці підняти вгору. Великий пальчик стукає по безіменному та мізинцю.
Зайцю барабан дали,
Він застукав: «Раз-два-три»!

«Коза»
Вихідна позиція: вказівний палець та мізинець випрямити. Середній та безіменний притиснути великим пальцем до долоні. Спочатку вправу виконувати кожною рукою по черзі.
На галявині в лісу.
Дід Трохим пасе козу.

Потім можна виконувати вправу обома руками, імітуючи козла та козу.
Йде коза у хлів мерщій,
А козел — назустріч їй.

«Місток»
Вихідна позиція: великий та вказівний пальці лівої руки випрямити, розташувати паралельно один до одного та з’єднати з великим та вказівним пальцями правої руки. Решту пальців (середній, безіменний та мізинець) випрямити, притиснути один до одного та утримувати в такому положенні.
З дідом ми через ставок
Зробимо для всіх місток.
Кожен хай сміливо йде,
В воду він не упаде!

«Равлик»
Вихідна позиція: вказівний, середній та безіменний пальці притиснути до долоні. Великий палець та мізинець випрямити, а потім сховати. Виконувати вправу спочатку однією рукою по черзі, потім обома руками одночасно. Можна зобразити, як равлик повзе по столу.
Равлик повагом повзе,
Хатку на собі везе.

«Бджілка»
Вихідна позиція: випрямити вказівний палець, решту пальців притиснути до долоні великим пальцем. Крутити великим пальцем.
Бджілка, бджілка, покружляй,
З квіток меду позбирай!

«Жабка»
Вихідна позиція: вказівний палець та мізинець підняти вгору та тримати напівзігнутими. Середній та безіменний притиснути до долоні великим пальцем.
Скаче жабка у траві
І скрекоче: «Ква-кве-кві!»

«Ножиці»
Вихідна позиція: великий, безіменний палець та мізинець притиснути до долоні. Вказівний та середній пальці витягнути вперед. Вони то розходяться, то сходяться, імітуючи рухи ножиць. Долоня розташована паралельно столу. Спочатку вправу виконувати повільно, поступово темп прискорити. Стежити, щоб пальці були прямі.
Швачка в дім до нас прийшла,
Мені ножиці дала,
Я тканини і папір
Ріжу, ріжу до сих пір.

«Каблучка»
Вихідна позиція: з’єднати великий та вказівний пальці разом у кільце. Решту пальців випрямити, підняти вгору та притиснути один до одного. Утримувати у такому положенні до рахунку 5–10. Виконувати вправу кожною рукою по черзі, потім обома руками одночасно.
Подивись на мою ручку
І побачиш там каблучку.

«Окуляри»
Вихідна позиція: зробити обома руками кільця. Піднести до очей, імітуючи окуляри.
Краще бачити хотів (хотіла),
Окуляри я надів (наділа).

«Дружні пальчики»
Варіант 1
Вихідна позиція: пальці однієї руки випрямити, притиснути один до одного та утримувати напружені пальці до рахунку 10. Виконувати спочатку кожною рукою по черзі, а потім обома руками одночасно. Після вправи — струснути кисті рук.
Пальчики живуть у сім’ї,
це помічники мої.

Варіант 2
Цю вправу можна попередити невеличким оповіданням про те, яку назву має кожний палець: великий, вказівний, середній, безіменний та мізинець. Вихідна позиція: усі п’ять пальців витягнути та розвести в боки — пальчики «посварилися». Потім усі пальці притиснути один до одного — «помирилися». Чергувати ці дві позиції, супроводжуючи словами:
Посварились, — та одразу
Помирилися і разом!

1. Сірі гуси налетіли (Поворушити пальчиками у повітрі)
І на лузі тихо сіли. (Покласти долоні на стіл)
Походили, походили, («Ходити» пальчиками по столу)
Попоїли, попоїли, (Стукати пальчиками по столу)
Знялися і полетіли. (Поворушити пальчиками у повітрі)

2. Диб-диб-диб, (Постукати кулачками по столу)
Диб-диб-диб, (Постукати пальчиками по столу)
Біля пенька гриб — (Малювати одночасно пальчиками обох рук контур гриба)
Отакий товстезний, (Великими і вказівними пальцями обох рук утворити кільце)
Отакий грубезний, (Стиснути кулачки)
Бриль на голові. (Одночасно пальчиками обох рук малювати шапочку гриба)

3. Налетів з-за лісу вітер, (Помахати руками у напрямку до обличчя)
Та сердитий і рвучкий, (Стиснути кулачки)
Покрутив в садку нам квіти, (Колові рухи кулачками)
Розгойдав усі гілки. (Поворушити пальчиками у повітрі)
У вікно, у двері грюкнув, (Поплескати в долоні)
Розстелив по хаті дим, (Руки вперед, поворушити пальчиками)
Впав на шлях і мчить на луки. (Руки покласти долонями вниз,поворушити пальчиками.)
Я - наввипередки з ним.

4. Рибки весело пірнали
В чистій, свіженькій воді, (Руки над столом, долоні вниз, торкнутися кожним пальчиком столу)
То зіжмуться, розіжмуться, (Руки стиснути в кулачки)
То зариються на дні. (Струснути кистями рук)

5. Прилетіло сонечко (Руки поставити на парту, загинати пальці)
На мою долонечку, (Показати долоні, потягнути)
Крильця червоненькі, (Поворушити пальчиками)
Цяточки чорненькі. (Натиснути пальчиками на парту)
По всіх пальчиках ходило, (Пальчики «ходять» по парті)
З мізинчика полетіло. (Показати мізинчик)

6. Будемо відпочивати — (Руки витягнути вперед)
Нумо пальці рахувати: (Поворушити пальчиками)
Раз, два, три, чотири, п'ять! (Загинати пальці на лівій руці, потім — на правій, згодом — на обох кистях рук)

7. У корзинці маслючки –
Їх так люблять їжачки. 
Щоб грибочки рахувати,
Треба пальчики згинати. (Діти по черзі згинають пальці спочатку правої, а потім лівої руки. По закінченні вправи руки повинні бути стиснуті в кулачки. Повторюють вправу кілька разів.)     

8. Милі жабки-скрекотушки               
Начепили капелюшки.                  
Жабки весело плигають,
Тільки бризкітки літають.
(Діти стискають ручки в кулачки і кладуть їх на парту пальцями вниз. Різко розпрамляючи пальці (руки ніби підстрибують над партою) і кладуть долоні на парту. Потім одразу ж різко стискаютькулачки і знову кладуть їх на парту.)

9. Дружно пальчики згинаєм,
Міцно кулачки стискаєм.
Раз, два, три, чотит, п’ять – 
Починаєм розтискать. 
(Діти простягають руки вперед, міцно – міцно стичкають пальці в кулачки, а потім розслабляють їх і розтискають. Повторюють вправу кілька разів.)

10. Потомились, малючки? 
Розтуляйте кулачки.
Пальчики розсунем ширше
І напружимо сильніше.
(Діти простягають руки вперед, розчепірюють пальці, напружують їх якомога сильніше, а потім розслабляють, опускають руки і легенько струшують їх. Повторюють віршик кілька разів.)

11. Нумо пальці сплетемо,
Любі хлопчики й дівчатка,
Ну, а потім почнемо
Міцно-міцно їх стискати.   
(Діти сплітають пальці, з’єднують долоні і міцно-міцно стискають їх. Потім опускають руки і легенько струшують їх. Повторюють вправу кілька разів.)

12. Пальці випрямим спочатку,
Потім зчепим по порядку.
Хто із пальчиків сильніший?
Інших стисне хто скоріше?
(Діти зчіплюють випрямлені пальці обох рук (крім великих) і, не згинаючи, сильно притискаючи їх один до одного, затискуючи кожен палець між двомаіншими. Потім опускають руки і легенько струшують їх. Повторюють вправу кілька разів.)

13. Наші пальці постулялись.
От цікаво, що це сталось? 
Змерзли? То погрієм їх,
Вкриєм ковдрою малих.                
(Діти стуляють ліву руку в кулачок, а правою обхоплюють його і міцно стискають. Потім міняють руки і легенько струшують їх. Повторюють вправу кілька разів. )

14. Зачепили пальчики малі
І ручки простягнули.
А потім ними від Землі 
Хмаринку відштовхнули.             
(Діти зчіплюють пальці, простягають руки долонями вперед, а потім піднімають їх угору і тягнуться якомога вище. Вправу виконують стоячи.)

15. Пальчиків малий загін –        
Он як виструнчився він.           
Дуже дружні і веселі,                                        
Дістають вони до стелі.                                                          
(Діти піднімають руки над головою, тягнуться вгору, витягуючи пальці. Вправу виконують стоячи).

16. Олівець в руці катаю,

Поміж пальчиків кручу.
Неодмінно кожен палець
Буть слухняним я навчу.

Покласти олівець між вказівним, середнім і безіменним пальцями.

Крутити олівець, передавати його з одного пальця на інший.

17. Пальчик-пальчик, де ти був?
Я з цим братом в ліс ходив,
А з цим братом борщ варив,
З цим я кашки скуштував,
А з найменшим заспівав.

Звукова гімнастика

Ми правильно вимовляємо різні звуки завдяки доброї роботи органів артикуляції (язик, губи, нижня челюсті та м’яке піднебіння). Точність та сила дій цих органів у дитини розвивається поступово, у процесі мовної діяльності.  Тому у початковій школі буде досить доречно впроваджувати саме звукову гімнастику. Ціль якої полягає у виробітки правильних рухів органів артикуляційного апарату, необхідних для вимовляння звуків.

Проводити таку гімнастику потрібно кожен день, для того щоб навики дітей закріпилися але робити це потрібно у ігровій формі, до того ж не слід за раз виконувати більш трьох вправ за раз.

Такі вправи дуже корисні для всіх дітей, особливо у перших класах. Цей прийом легко використовувати на уроках читання та мови, він надасть вам можливість розвити правильну вимову звуків, сприятиме підвищенню чіткості та правильності вимови.

У нинішній екологічній ситуації потребує масажу щитоподібна залоза, який можна виконувати у такому порядку:

Сядьте зручно. Розслабтеся, заспокойтеся. Рівно, протяжно, на одній висоті вимовляйте звук [а].

Вимова звука [и] в таких самих умовах активізує роботу мозку, нормалізує функцію нирок.

Промовляння звука [о] нормалізує стан середньої частини грудної клітки.

Чергування звуків [о], [и] масажує серце.

Вправа «Звуки лікарі»

Вимовляння «ч-ч-ч» покращує дихання.

Вимовляння «з-з-з» (летить комар) полегшує біль у горлі.

 Вимовляння «ж-ж-ж» (летить жук) сприяє швидкому одужанню від кашлю. Вимовляння «н-н-н» (покласти руку на маківку голови й дуже високим голосом вимовляти) допомагає знімати головний і зубний біль.

Вимовляння «м-м-м» (мукає корова) після їжі сприяє кращому засвоєнню їжі і знімає стрес.

 Вимовляння «е-е-е» поліпшує роботу головного мозку.

 Вимовляння протягом 3-5 хв «і-і-і» стимулює роботу мозку, підвищує активність організму.

Розслабленню організму сприяє вимовляння «а-а-а»; «ш-ш-ш»; «с-с-с». Вимовляння «р-р-р» (його вимова не у всіх відразу виходить) наприкінці дня, допомагає зняти втому («Ось гнівається лев, напружився всім тілом: «ар-р-р-р»). Звукові вправи слід виконувати помірно і потроху. Кожен може співати, як йому хочеться: уривчасто, на одній ноті абощо, знаходячи свій тон і частоту

Дихальні вправи

Орієнтовні вправи для розвитку дихання

1.  Руки вгору, вниз, промовляти звуки „Ш”, „Ж”, видихаючи повітря.

               За рекомендацією Є.В.Давиденка:

1.  В. п. – стати рівно, руки вниз.

     1-2 – руки в сторони – вдихнути, 3-4 – різко обняти себе руками за плечі – видихнути. Повторити 3-4 рази.

2.  В. п. – стати рівно, руки вниз.

     1-2 – руки в сторони – вдихнути, 3-4 – присісти, обняти руками коліна – видихнути. Повторити 3-4 рази.

3.  Вдихнути широко відкритим ротом, видихнути носом. Повторити 4-5 разів.

4.  Дихання через одну ніздрю: вдихнути носом – одна ніздря притиснута пальцем, видихнути ротом. Повторити 3-4 рази.

Дихальна гімнастика  сприяє вирівнюванню процесів збудження і гальмування в корі головного мозку, посиленню рефлекторних зв’язків, позитивно впливає на функцію нервово-регуляторних механізмів, що управляють диханням. Динамічні дихальні вправи супроводжуються рухами рук, тулуба та ніг. Ці рухи завжди відповідають певним фазам дихання (вдихи часто виконуються при рухах, які стискають грудну клітку. Усі вправи на дихання потрібно починати з видиху. Дихання має бути спокійним, безшумним, плавним. Залежно від характеру, від складності, дихальні вправи виконуються протягом трьох-п’яти хвилин. Під час виконання таких вправ діти мають перебувати в спокійному стані, не напружуватись.

«Задми свічку»

Уявіть, що перед вами свічка. Секундний видих. Зробіть глибокий вдих і постарайтесь задути свічку, видихнувши повітря (глибокий вдих і видих). Повторюємо вправу 3 рази.

«Канатоходець»

Кладемо мішечки із сіллю, вагою 200 г, на голову та уявляємо, що ліземо вгору (імітуємо). Стати прямо, руки нарізно. Підняти вгору, вдихнути. Опускаємо руки вниз, видихнути. Згинаємо коліна. Повторити вправу 7-8 разів.

«Гойдалки»

Покласти мішечки із сіллю на голову. Стати прямо, руки нарізно, руки на поясі. Гойдаємося, підводячись на носки й опускаючись на п"яти. Рухи повторюємо 10 разів.

Щоб ротик і язичок були на уроці слухняними, виконаємо зараз такі дихальні вправи:    1,2,3 – вдихаємо повітря, 4 – видихаємо.

    1,2,3 – вдихаємо повітря, 4 – видихаємо, ніби гасимо свічку.

Для виконання дихальної гімнастики рекомендуємо наступні вправи:

  «Водолаз».  Дитина уявляє собі, що на морському дні шукає скарби і затримує дихання на стільки, на скільки  може.

 «Паровоз». Зображуємо паровозик в русі, пародіюючи його звуком «Чух-чух-чух», а після зупиняємося і вимовляємо: «Ту-ту-тууу»

«Годинник». Махати ритмічно випрямленими руками вперед-назад повторюючи «тік-так».

 «Квіти”.  Як духмяно пахнуть квіти! Задоволені всі діти. Кожен з них відчути рад Цей чудовий аромат. Глибоко вдихнути через ніс, видихнути, промовляючи слова: “Чудово!”, “Який аромат!” Як духмяно пахнуть квіти! Задоволені всі діти. Кожен з них відчути рад Цей чудовий аромат.

«Носоріг». Уявляємо себе носорогом, який дихає по черзі через одну ніздрю.

Дихальна вправа "Кулька"

Надути щоки. Повільно, плавно випускати повітря через губи, витягнуті вперед.

Дихальна вправа "Хом'як"

Поперемінно надувати щоки.

Дихальна вправа "Футбол"

Губи витягнуті вперед. Здувати ватну чи пінопластову кульку на протилежний край столу. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря був цілеспрямованим, а щоки не надувались.

Дихальна вправа "Бульбашки"

Рот трохи відкрити. Широкий кінчик язика впирається у нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для коктейлю, кінець якої опустити у склянку з водою. Дути у соломинку так, щоб утворювались бульбашки. Слідкувати, щоб губи були нерухомими і щоки не надувались.

Дихальна вправа "На гойдалці"

На нитці прикріпити різнокольорові паперові фігурки ляльок (квіти, листочки, сніжинки тощо). Дитині потрібно силою видихуваного повітря розгойдувати їх.

Дихальна вправа "Свищик"

Підготувати чисту пляшечку. Кінчик язичка висунути так, щоб він торкався горлечка пляшечки. Зі звуком «ф-ф-ф» плавно видихати повітря у пляшечку.

Дихальна вправа "Фокус"

Рот трохи відкритий. Губи в посмішці. Язик розслаблений, у формі «лопатки» лежить на нижній губі. На кінчик язика покласти фігурку (метелика, квіточки, квадратик), різко здувати її, спрямовуючи повітряний струмінь уперед.

Ускладнення. Рот широко відкрити. Широкий язик вигнути у формі «чашечки». Покласти на кінчик носа ватку, здувати її, спрямовуючи струмінь повітря вгору. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря проходив посередині язика, а щоки не надувались.

Дихальна вправа "Повітряна кулька"

Надувати повітряні кульки, дитячі гумові іграшки: дитина набирає повітря через ніс і повільно з достатньою силою видихує його через рот в отвір іграшки.

Дихальна вправа "Зігріємо ручки"

Зліпити уявну снігову бабу, а потім дихати у долоні, вимовляючи звук «х-х-х», ніби зігрівати їх.

Дихальна вправа "Кораблик"

Підготувати паперовий кораблик. Пустити його у миску або у ванну з водою. Спочатку дитина дує на кораблик, не поспішаючи, склавши губи як для звука «ф-ф-ф». Кораблик пливе плавно. А потім ніби налітає поривчастий вітер. Дитина складає губи як для звука «п», або витягає їх трубочкою, але не надуваючи щік. Кораблик рухається швидше.

Гімнастика для очей

                                                                     (15-30 секунд)

«Тік-так»” (показувати, як працює годинник). Кругові оберти за годинниковою стрілкою і проти.

«Подивися на луну» (уявити, що на кінчик носа сіла муха ; подивитися на неї; потям подивитись  прямо ) .

«День-ніч» (сильно заплющити очі, відкрити ) - ці вправи рекомендуються виконувати з мішечком на голові. 

Вправи виконуються сидячи.

 Міцно стулити повіки на три-п'ять секунд, а потім на три-п'ять секунд відкрити очі (6-8 разів).

Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

 Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4-5 разів.

 У середньому темпі проробити 3-4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1-6. Повторити 1-2 рази.

 Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1-4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.

Мудри

Мудри — (з санскриту) - це особливе положення рук, що відновлює порушення в енерго-інформаційному обміні шляхом впливу на енергетичні потоки в нашому організмі. Крім того, мудри позитивно впливають на розвиток мислення, мовлення, а також дрібної моторики рук. В роботі з дітьми вони можуть бути наступним етапом після пальчикової гімнастики.

«Знання» Знімає емоційну напругу, стурбованість, занепокоєння, меланхолічні стани. Покращує мислення й активізує пам'ять. Ця мудра відроджує енергію, сили. Багатомислителів, філософів, учених користувалися і користуються нею. Методика виконання. Вказівний палець легко торкається подушечки великого, інші три пальці випрямлені та розслаблені. Цю мудру можна виконувати як однією, так і двома руками одночасно.

Психогімнастика

  Здібність людини до саморегуляції стану, до психічної перебудови забезпечує і її ефективну адаптацію в довкіллі, в стосунках з іншими. Навчати керувати своїм психофізичним станом треба починати з дитячих років. Заданням “психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.

Вправи на гармонізацію роботи півкуль головного мозку:

- помасажуйте мочки вух, потім усю вушну раковину, наприкінці вправи розітріть вуха руками;

- рукою провести горизонтальну вісімку, потім обома руками;

- «гребінець»: розчесати волосся подушечками пальців;

- «цвяхи»: подушечками пальців постукати по всіх 27 кістках черепа;

- «вухо-ніс»: лівою рукою беремось за кінчик носа, а правою – за ліве вухо і навпаки;

- «дзеркальне малювання»: покладіть на стіл чистий аркуш паперу, візьміть в кожну руку по олівцю, малюйте одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери та ін.

Дзеркало

Мета гри: ця гра допомагає дитині відчути себе вільно, розкритися, побачити себе збоку. Підходить для невпевнених у собі, пасивних дітей. У грі можуть брати участь дві дитини або дитина і дорослий. Один гравець дивиться у «дзеркало» (на свого напарника), яке повторює всі його рухи. По черзі гравці міняються ролями.

 Сонечко і хмарка

Мета гри: зняти психічне напруження у дитини, навчити дитину регулювати свій емоційний стан. Сонечко сховалося за хмаринку, стало прохолодно - потрібно згорнутися клубочком, щоб зігрітися, і затримати дихання. А ось сонечко вийшло з-за хмаринки, і стало жарко, розморило на сонечку - розслабляємося під час видиху.

 Хвилинка баловства

Мета гри: усунення агресії в дитини. За сигналом дитині (дітям) пропонується побавитися - можна робити все, що дитині хочеться. Він може стрибати, бігати, кричати і т.ін. Але по сигналу через 1-3 хвилини дитина повинна перестати бавитися. Домовтеся про стоп-дію другого сигналу заздалегідь. Ця гра може трансформуватися в годину «можна» - година «тиша». Протягом одної години дитині можна все: брати речі тата й мами, голосно грати, співати, кричати. Але протягом наступної години (за бажанням батьків, коли вони зможуть відпочити) дитина повинна грати тихо: малювати, ліпити тихесенько і т.ін. Ця гра навчить дитину саморегуляції, зніме психоемоційне напруження.

Зайчики та слоники

Мета гри: дає можливість дитині відчути себе сильним, сміливим, підвищує самооцінку. Спочатку запропонуйте дитині бути несміливим зайчиком. Запитаєте, що робить зайчик, коли відчуває небезпеку? Тремтить. Покажіть це. Пригинає вушка, намагається бути менше, стати непомітніше, лапки та хвостик трусяться. Нехай дитина повторює. Попросіть показати, що відчуває зайчик, коли чує кроки людини, що робить при цьому. Скажіть, що тікає. Нехай дитина втече в інший бік кімнати. А що роблять зайчики, коли чують вовка? Нехай тікає в іншу кімнату. А тепер ми буде слониками. Сильними, сміливими. Покажіть, щоб дитина повторила, як безстрашно, вільно ходять слони. Що слони роблять, коли бачать людину. Бояться? Ні. Вони дружать з людиною і спокійно йдуть далі. Покажіть це разом. Що роблять слони, коли бачать тигра. Не бояться. Показуйте з дитиною сміливого слона. Після обговоріть з дитиною, ким йому сподобалося бути найбільше.

Тренуємо емоції

Мета гри: тренування дитячих емоцій, навчання саморегуляції, зняття напруги.

Просимо дитини насупитися, як:

Осіння хмаринка;

Злий чоловік;

Сердитий дядько. 

Просимо посміхнутися, як:

Буратіно;

Кіт на сонечку;

Хитра лисиця;

Сонечко.

Просимо показати, як злиться (зляться):

Два барана на містку;

Дитина, у якої забрали цукерку;

Людина, яку вдарили.

Просимо показати, як злякався:

Заєць вовка;

Малюк, який заблукав у лісі;

Кошеня, на якого гавкає собака.

Просимо показати, як втомився:

Тато після роботи;

Мураха, який тягнув велику паличку;

Людина, яка підняла щось важке.

Просимо показати, як виглядає:

 Турист, який підняв важкий рюкзак;

Дитина, яка багато допомагала мамі.

Завершити гру можна мімічним набором посмішок. Дитячі ігри можуть бути не просто пізнавальними та розвиваючими. Психогімнастика пропонує такі ігри, які неодмінно допоможуть психіці вашої дитини.

Психогімнастика «Хвилинки спокою»

«Квітка»

Діти, уявіть собі, що наступило літо, розцвіло безліч квітів на лузі, у лісі, в квітнику. Вони такі гарні, яскраві, різнобарвні! Хочете бути гарною квіткою на лузі? Якою  квіткою хоче бути Лєна, Наташа, Коля? ..

Сонечко ще не зійшло, квіточки сплять. Очки у них закриті, дихають глибоко, рівно, спокійно.

Але ось: «Дзинь», - виглянув перший промінчик сонечка. Погладив по голівці квіточку - Лєну, квіточку-Катю ... (Гладить).

Квіточки відкрили спочатку одне око, потім другий, подивилися очима вниз, вліво, вправо, вгору. Зажмурилися від яскравого сонечка.

Відкрили очі широко і посміхнулися.

Як раді квіточки сонечку!

Задзвеніли дзвіночки: «Дінь-дінь-дінь».

Їм відповіли ромашки: «Тік-так, тік-так» ... Стали квіточки вмиватися росою: щічки, вічка, плічка, спинку.

Ось які чисті і свіжі!

Подивилися один на одного і всі разом сказали: «Здрастуй, день»

«Їжачки»

Уявіть, що ви в лісі. Я - мама-їжачиха, а ви - мої маленькі їжачки. Ви спите, зігнувшись у клубочок, заховавши носик в лапки.

Раптом з-за високих дерев з'явився теплий промінчик сонечка, пригрів вас. Ви відкрили свої чорні, як намистинки, очки. Подивилися вліво, потім вправо на  пелюстки ромашку, потім вниз на зелену травичку, нарешті, вгору на пташку, яка щосили вже співала пісеньку ... Ви вийняли свій носик-під лапки і стали принюхуватися і пихкати.

Потім розгорнулися зовсім і потягнулися.

Вмилися росою, попили з маленького зеленого листочка.

Яка прохолодна, чиста вода! Їжачки навіть облизнулися.

Подивилися в калюжку. Побачили, що їх колючки сплутались і почали розчісуватися.

А ось мама-їжачиха з смачним сніданком. Їжачки  зраділи. Підбігли до матусі, обняли її. Як добре, що на світі є мама!

«Берізка»

Нарешті, після довгої холодної зими настала тепла весна.

Берізки розправили свої ніжні листочки, протягнули свої тонкі гілочки до сонечка і відчули на них довгоочікуване тепло.

Посміхнулися берізки сонечку.

Раптом прилетів пустотливий вітерець і запропонував берізок пограти. Здивувалися берізки, але погодилися.

Закачали берізки своїми тонкими гілочками, спочатку зовсім тихо, потім все сильніше і сильніше. Кожен листочок-пальчик привітався зі своїм сусідом.

Але пустун-вітер приніс із собою хмарку, яка закрила сонечко. Засмутилися берізки. Обняли себе гілочками, щоб зігрітися.

А тут ще дощ закапав, намокли берізки до останньої нитки. Повисли гілки, як батоги.

Злякався вітер, що берізки можуть захворіти. Розігнав хмари.

Виглянуло сонечко, і берізки радісно зітхнули.

«Сонце»

Кожен день сходить сонце, щоб обігріти всю землю. Всі раді сонечку! Але поки воно спить. Ніч добігає кінця. Сторож-місяць пішов відпочивати і по дорозі постукав до сонечка, щоб воно прокидалося.

А сонечко солодко спить.

Почуло воно, що у двері постукали. Відкрило свої очі, а на вулиці темно. Не хочеться вставати.

Сонечко позіхнув і знову міцно закрив свої очі.

Але час не чекає. Треба будити Землю. Сонечко потягнулося і встало з ліжка.

Умив оченята, ротик, щічки.

Взяло гребінець і розчесав свої золоті промінчики.

Промінчики розпрямилися, яскраво засяяли. Сонечко розправило своє платтячко і вийшло на небо.

Вдихнуло свіже повітря і посміхнулося всім.

«Росинки»

Настав ранок. Сонечко ще дрімало. У лісі всі спали, тільки пташки прокинулися і заспівали: «Чик-чирик».

На травинках прокинулися росинки.

Вони покачалася, кивнули пташкам, потягнулися, заплескали в долоні і сказали всім радісно: «З добрим ранком!»

Разом з усіма росинки розбудили і злу кропиву. Вона виставила свої колючки і обпекла росинки.

Стиснулися росинки від болю, злякалися, притихли.

Але вітерець відкотив росинки від кропиви, і вони впали в будиночок-дзвіночок. Здивувалися росинки, озирнулися і зраділи, що поряд немає злюки-кропиви. Блакитний дзвіночок був дуже красивим. Ось таким (руки, пальці). Дзвіночок захитався і задзвенів: «Дінь-дон, дінь-дон».

Росинки умили дзвіночок, його стеблинка, пелюстки, листочки.

Попрощалися і покотилися далі.

«З насіння в дерево»

Ведучий (садівник) пропонує дітям перетворитися в маленьке зморщене насіннячко (стиснутися в грудочку на підлозі, прибрати голову і закрити її руками). Садівник дуже дбайливо ставиться до насіння, поливає їх (гладить по голові і тілу), доглядає. З теплим весняним сонечком насіннячко починає проростати (піднімаються). У нього розкриваються листочки (руки звисають з голови і тягнуться догори), зростає стеблинка (витягується тіло), з'являються гілочки з бутонами (руки в сторони, пальці стиснуті в кулачки). Настає радісний момент, і бутони лопаються (різко розтискаються кулачки), паросток перетворюється в прекрасну сильну квітка. Настає літо, квітка гарнішає, милується собою (оглянути себе), посміхається квітам-сусідам (посмішки сусідам), кланяється їм, злегка доторкається до них своїми пелюстками (кінчиками пальців дотягнутися до сусідів). Але ось подув вітер, настає осінь. Квітка гойдається в різні боки, бореться з негодою (розгойдування руками, головою, всім тілом). Вітер зриває пелюстки і листя (опускаються руки, голова), квітка згинається, хилиться до землі і лягає на неї. Йому сумно. Але ось пішов зимовий сніжок. Квітка знову перетворився на маленьке насіннячко (згорнутися на підлозі). Сніг укутав насіннячко, йому тепло і спокійно. Скоро знову настане весна, і воно оживе.

Релаксація                                               

Ще одну групу вправ складають прийоми, які заспокоюють нервову систему, знімають напруження. У цьому випадку особливо важливим є голос учителя та його внутрішній спокій. Надається максимум уваги забарвленню голосу й темпу вимови слів.  Такі вправи можна проводити під музичний супровід або з використанням відеоролика. Більшість представлених вправ можна застосовувати з дітьми, починаючи з самого початку шкільного життя. Найпростіші вправи, такі як «Метелик», «Кулька», «Лимон», «Пташки», «Спляче кошеня», «Сонечко і хмаринка» будуть доцільними і для навчання релаксаційним технікам дошкільників. Головне дати дітям інструкцію відповідно до віку. Наприклад, показати дітям, як у метелика плавно рухаються крила вгору-вниз при виконанні рухової вправи «Метелик», на м’ячику показати, як потрібно «вичавлювати» сік з лимона при виконанні вправи «Лимон» тощо.

1. Вправа «Ліфт».

         Покладіть долоню на живіт. Уявіть, що живіт – це перший поверх будинку. Трохи вище – шлунок – це другий поверх. Потримайте там долоню. Тепер покладіть її на груди й уявіть, що це третій поверх. Приготуйтеся, ми починаємо «поїздку на ліфті». Вдихніть ротом глибоко і повільно так, щоб повітря дійшло до першого поверху – до живота. Затримайте подих. Видихніть ротом. Вдихніть і «підніміть ліфт» ще на один поверх – до грудей. Затримайте подих. Видихніть ротом. Під час видиху ви відчуваєте, що напруження та хвилювання виходить із тіла, немов із дверей ліфта (декілька разів).

2. Вправа «Метелик».

         Заплющте очі і слухайте мій голос. Дихайте глибоко і спокійно. Уявіть собі, що ви сидите на галявині у прекрасний літній день. Просто перед собою бачите чудового метелика, який пурхає із квітки на квітку. Простежте за рухами його крил. Рухи легкі та граціозні. Тепер нехай кожен уявить, що він метелик, що в нього гарні великі крила. Відчуйте, як ваші крила повільно і плавно рухаються вгору-вниз. Насолоджуйтеся відчуттям ширяння в повітрі. А тепер гляньте на строкату галявину, над якою летите. Подивіться, скільки на ній яскравих квітів. Знайдіть очима найгарнішу квітку й поступово починайте наближатися до неї. Ви вже відчуваєте її аромат… Повільно і плавно ви сідаєте на м’яку пахучу середину квітки. Вдихніть ще раз її пахощі і… розплющте очі. Розкажіть про свої відчуття.

3. Вправа «Летючий килим».

         Ми на чарівному килимі-літаку плавно і повільно піднімаємося. Він несе нас по небу, тихенько погойдує, заколисуючи. Вітерець ніжно обдуває втомлені тіла, відпочиваємо… Далеко внизу пропливають будинки, ліси, ріки й озера… Поступово килим-літак починає зниження й приземляється в нашій кімнаті… потягуємося, робимо глибокий вдих і видих, розплющуємо очі.

4. Вправа «Засмагаємо».

Уявіть собі, що ноги засмагають на сонечку (витягніть ноги вперед, сидячи на стільцях). Підніміть ноги вверх, потримайте їх так. Ноги напружилися. Напружені ноги стали твердими, кам’яними. Опустіть ноги. Вони втомилися, а тепер відпочивають, розслаблюються. Як добре, приємно стало. Вдих – пауза, видих – пауза.

Ми прекрасно засмагаємо! Вище ноги піднімаємо!

Тримаємо … Тримаємо … Напружуємо …

Загораємо! Опускаємо… Ноги не напружені, розслаблені.

5. Вправа «Кулька».

Уявіть, що ви надуваєте повітряну кулю. Покладіть руку на живіт. Надувайте живіт, ніби це велика повітряна куля. М’язи живота напружуються. Це сильне, неприємне напруження! Зробіть спокійний вдих животом так, щоб рукою відчути невелике напруження м’язів. Плечей не піднімайте. Вдих – пауза, видих – пауза. М’язи живота розслабилися, стали м’якими. Тепер легко вдихніть знову. Повітря легко входить всередину. І видих вільний, ненапружений

От як кульку надуваємо! А рукою перевіряємо (вдих)

Кулька лопнула, видихаємо. Наші м’язи розслаблюємо

Дихається вільно… легко… рівно… глибоко…»

6. Вправа «Кораблик». 

Уявіть собі, що ви на кораблі. Хитає. Щоб не впасти, розставте ноги ширше й притисніть їх до підлоги. Руки зчепіть за спиною. Хитнуло праворуч – притисніть до підлоги праву ногу (права нога напружена, ліва розслаблена, трохи зігнута в коліні, носком торкається до підлоги). Випряміться! Розслабте ногу. Хитнуло в інший бік – притисніть до підлоги ліву ногу. Випряміться. Вдих – пауза, видих – пауза. Стало палубу качати! Притисніть ноги до палуби! Міцніше одну ногу притискаємо, а другу розслабляємо. Виконайте вправу по черзі для кожної ноги. Далі ще раз повторити позу спокою:

7. Вправа «Ганчіркова лялька і солдат».

         Станьте і розташуйтеся так, щоб навколо кожного з вас було вільне місце. Повністю випряміться, як солдати. Застигніть у позі «струнко», немов ви скам’яніли, і не рухайтеся. А тепер нахиліться вперед і розставте руки, щоб вони бовталися, як мотузки. Станьте такими ж м’якими й рухливими, як ганчіркова лялька. Злегка зігніть коліна і відчуйте, як ваші кістки стають м’якими, а суглоби – дуже рухливими… Тепер знову покажіть солдата, абсолютно прямого і негнучкого (10 с). Знову станьте ганчірковою лялькою, м’якою, розслабленою й рухливою. А тепер знову станьте солдатом (10 с)… Ганчірковою лялькою… (декілька разів). Тепер потрясіть руками, начебто ви хочете струсити з них крапельки води. Стряхніть крапельки води зі спини… Тепер стряхніть воду з волосся. Тепер – із верхньої частини ніг і ступень.

8. Вправа «Лимон».

Опустити руки вниз і уявити собі, що в правій руці знаходиться лимон, з якого потрібно вичавити сік. Повільно стискати якомога сильніше праву руку в кулак. Відчути, як напружена права рука. Потім кинути «лимон» і розслабити руку:

Я візьму в долоню лимон.

Відчуваю, що круглий він.

Я його злегка стискаю –

Сік лимонний вичавляю.

Все в порядку, сік готовий.

Я лимон кидаю, руку розслабляю.

Виконати це ж вправу лівою рукою.

9. Вправа «Сніговик».

         Діти уявляють, що кожен з них снігова баба. Величезна, красива, яку виліпили зі снігу. У неї є голова, тулуб, дві стирчать в сторони руки, і вона стоїть на міцних ніжках. Чудового ранку, світить сонце. Ось воно починає припікати, і сніжна баба починає танути. Далі діти зображають, як тане сніжна баба. Спочатку тане голова, потім одна рука, інша. Потім потроху починає танути і тулуб. Снігова баба перетворюється в калюжку, що розтікається по землі.

10. Вправа «Пташки».

         Діти уявляють, що вони маленькі пташки. Літають по запашного літнього лісі, вдихають його аромати і милуються його красою. Ось вони присіли на красиву квітку і вдихнули її легкий аромат, а тепер полетіли до найвищої липи, сіли на її верхівку і відчули солодкий запах квітучого дерева. А ось подув теплий літній вітерець, і пташки разом з його поривом понеслися до дзюркочущого лісового струмочку. Сівши на краю струмочка, вони почистили дзьобом свої пір’їнки, попили чистою, прохолодною водиці, поплескались і знову піднялися вгору. А тепер приземлилися в затишні гніздечка на лісовій галявині.

11. Вправа «Спляче кошеня».

         Уявіть собі, що ви веселі кошенята. Кошенята ходять, вигинають спинку, махають хвостиком. Але от кошенята втомилися (пауза), почали позіхати, лягають на килимок і засинають. У кошенят рівномірно піднімаються й опускаються животики, вони спокійно дихають (повторити 2 - 3 рази).

12. Вправа «Сонечко і хмарка».

         Уявіть собі, що ви засмагаєте на сонечку. Але ось сонце зайшло за хмаринку, стало холодно –  всі стиснулися в грудочку щоб зігрітися (затримати дихання). Сонечко вийшло з-за хмаринки, стало жарко – всі розслабилися (на видоху). Повторити 2 - 3 рази.

13. Вправа «Морозиво».

Станьте прямо, руки витягніть вгору. Напружте всі м’язи тіла і уявіть, що ви змерзли в такому положенні, ніби морозиво. Пробудьте в м’язовій напрузі пару хвилин. Потім уявіть, як ніби на вас світить тепле сонечко, і ви починаєте повільно, поступово танути. Першими розслабляються пальці рук, потім кисті, лікті, плечі, і так далі. Виконуйте вправу до повного розслаблення всього тіла. Якщо так буде зручніше, то можна виконати цю вправу і лежачи. Повторювати вправу можна багаторазово, поки ви відчуєте, що всі м’язи тіла повністю розслабилися.

14. Вправа «Гумовий м’ячик».

Сядьте зручніше, і уявіть, що у вашій правій руці знаходиться маленький гумовий м’ячик. Вам потрібно поступово стискати його, збільшуючи тиск. Коли ви відчули, що стиснули м’ячик повністю (намагайтеся напружувати не тільки руки, відчуйте, що все тіло напружене), поступово розтискайте руку і повністю розслабтеся. Побудьте трохи в стані спокою, потім повторіть цю вправу для лівої руки. Після розслаблення – повторіть ще раз для обох рук одночасно. Наприкінці вправи – повний стан спокою і розслаблення, посидьте трохи на стільці з закритими очима.

15. Вправа «Пружинки».

Уявіть, що на підошвах ваших ніг – пружини. Починаємо стрибки на місці, ноги поступово напружуються все більше і більше, немов ви дійсно стрибаєте на пружинах. Після максимального напруження – в черговий раз приземляємося і повністю розслаблюємо ноги і все тіло, наче пружинки з вас нарешті зняли. До речі, ця вправа може допомогти і в екстреній ситуації. Якщо ви відчули сильний стрес, то швидке розслаблення здатні дати саме стрибки на місці (20 стрибків) або присідання (теж 20 разів).

16. Вправа «Силач».

Уявіть, що Ви піднімаєте штангу. Це дуже важко, Ви відчуваєте напругу в тілі все більше і більше. Підняли штангу – максимально напружуємо тіло, руки вгору. Потім різко «кидаємо» штангу, і повністю розслаблюємо тіло, відпочиваємо.

17. Вправа «Хмари».

Лежачи на спині, розслабтеся, дихайте животом. З кожним видихом уявіть, що всі ваші біди і проблеми вилітають з повітрям, і перетворюються на білі, пухнасті хмари. Уявіть, що Ви лежите на зеленій травичці, дивлячись в небо, і спостерігаєте як теплий, літній вітер відносить ці хмари все далі, за горизонт. Тепле сонечко гріє вас, і заповнює утворену всередині порожнечу своїм теплом. Вдихайте це тепло з кожним вдихом. Продовжуйте, поки не відчуєте, що ваша свідомість повністю очистилася від негативних думок.

18. Вправа «Ресурсні образи».

Згадайте або придумайте місце, де ви почували б себе в безпеці й вам було б спокійно. Це може бути квітучий луг, берег моря, галявина в лісі, освітлена теплим літнім сонцем. Уявіть собі, що ви перебуваєте саме в цьому місці. Відчуйте пахощі, прислухайтеся до шелесту трави або шепоту хвиль, подивіться навколо, доторкніться до теплої поверхні піску або шорсткого стовбуру сосни. Намагайтесь уявити це як можна чіткіше, у дрібних деталях.                                                                                        Спочатку вправа буде даватися важко, тому нею можна оволодіти вдома, у тиші, перед сном або перед підйомом, якщо є час.

19. Вправа «Поплавець в океані».

Сядьте зручно. Дихання спокійне та рівне. Закрийте очі і розслабтеся. Уявіть, що ви маленький поплавець в океані. У вас немає мети, компасу, карти, керма, весел. Ви рухаєтеся туди, куди несе вас вітер і океанські хвилі. Велика хвиля може на якийсь час накрити вас, але ви знову виринаєте на поверхню. Спробуйте відчути ці поштовхи і виринання... Відчуйте рухи хвиль, тепло сонця, краплі дощу, пружність товщі моря під вами, яка підтримує вас. Прислухайтеся до свого тіла, які відчуття виникають у вас, коли ви уявляєте себе маленьким поплавцем у великому океані?

20. Релаксація «Море».

Сядьте зручніше, заплющте очі і уявіть собі прогулянку берегом моря. Що ви бачите? Мабуть, сріблясте море, небо з легкими хмаринками, яскраве тепле сонце, жовтий гарячий пісок під ногами, чайок, що кружляють над хвилями…Ви чуєте шум прибою, і вам стає спокійно і затишно…А повітря на морі прохолодне і свіже… вдихнемо його повільно через ніс…а потім повільно видихнемо…і ще глибокий вдих – і видих (кілька разів). А тепер будемо дихати діафрагмою. Вона розташована над шлунком. Покладіть руку на живіт і зробіть повільний вдих (кілька разів). Тепер ви відчуваєте, що в голові – ясні думки, а в тілі – нова енергія та життєрадісність. Зараз відкрийте очі і посміхніться. 

 21 «Після грози»:

Заплющіть очі. Ви в лісі. Відгриміла гроза. Пройшов дощ, виблискує мокре листя на березі. На траві – срібні краплі. Як гарно пахне в лісі! Як легко дихається! Ось конвалії – вдихніть їхній чудовий аромат. Вдихайте повільно, рівно, глибоко.

22. Гра «Водоспад» Педагог вмикає музику. «Сядьте зручніше і закрийте очі. 2—3 рази глибоко вдихніть і видихніть. Уявіть собі, що ви стоїте біля водоспаду. Але це не зовсім звичайний водоспад. Замість води в ньому падає вниз м'яке біле світло. Тепер уявить себе під цим водоспадом і відчуйте, як це прекрасне біле світло струменіє по вашій голові... Ви почуваєте, як розслаблюється ваше чоло, потім рот, як роз- слаблюються м'язи шиї... Біле світло тече по ваших плечах, потилиці і допомагає їм стати м'якими і розслабленими. Біле світло стікає з вашої спини, і ви відчуваєте, як і в спині зникає напруга, і вона теж стає м'якою і розслабленою. А світло тече по ваших грудях, по животі. Ви відчуваєте, як вони розслаблюються і ви непомітно, без усякого зусилля починаєте глибше вдихати і видихати. Це дозволяє вам відчувати себе дуже розслаблено і приємно. Нехай світло тече також по ваших руках, по долонях, по пальцях. Ви відчуваєте, якруки і долоні стають м'якішими. Світло тече і по ногах, спускається донизу. Ви відчуваєте, що ступні розслаблюються і стають м'якими. Цей дивний водоспад із білого світла обтікає все ваше тіло. Ви відчуваєте себе зовсім спокійно і безтурботно, і з кожним вдихом і видихом все глибше розслаблюєтеся і наповнюєтеся свіжими силами... (30 секунд). Тепер подякуйте цьому водоспадові світла за те, що він вас так чудово розслабив, трохи потягніться, випряміться і відкрийте очі». Після цієї гри варто зайнятись чимось спокійним.

    Точковий масаж

Це дуже корисна процедура, адже завдяки впливу на певні точки на тілі можна змінити стан здоров'я дитини з особливими потребами та запобігти розвитку багатьох захворювань, зупинити хворобу і зміцнити імунітет. Точковий масаж дітям батьки можуть робити самостійно, починаючи з самих перших днів життя. В даний час точковий масаж для дітей стає методикою, яка набуває величезної популярності. Однією з переваг точкового масажу є те, що методика її проведення досить проста, не вимагає додаткового устаткування і дорогих приладів.

    Основні умови проведення самомасажу:

-не застосовувати занадто активно силу під час натискання на зазначені точки;

- рухи повинні бути плавними, ніжними;

-необхідно рухатися у напрямку від периферії до центру, тобто від кистей рук до плеча;

- починати слід з погладжування, потім переходять до розтирання тіла, розминці та вібрацію, тобто потряхиванию.

    Точковий масаж  проводиться з використанням великого і вказівного пальця, якими натискають або роблять кругові рухи на точки, відповідальні за стан тих чи інших органів або систем організму. Триває він всього 2-3 хвилини і добре сприймається дитиною. Основні точки знаходяться на долонях і стопах людини, плечах і лопатках, стегнах і колінах.

      Самомасаж голови. Круговий масаж черепа дітьми проводиться наступним чином: права долоня погладжує праву скроню, рухатися при цьому необхідно до потилиці. Лівою рукою в цей час здійснюються масажні рухи на лобі. Все це можна виконувати під віршик:

Ось на стіл заліз їжак

Налякався він собак.

Настовбурчив злючки,

Розкуйовджені колючки:

І не розбереш ніяк -

Щітка це або їжак?

    Точковий самомасаж голови для дітей, сприяє запобіганню простудних захворювань, дозволяє навчитися керувати мімікою обличчя. Самомасаж виконується в ігровій формі, імітуючи роботу скульптора. Дітей саджають на стілець і вчать «ліпити красиве обличчя»:

1. Діти виконують погладжування чола, щік, крил носа від центру до скронь, м'яке постукування по шкірі, як би ущільнюючи її.

2. Вказівними пальчиками роблять натискання на перенісся і крапки над бровами з обертальними рухами за годинниковою стрілкою, потім проти неї по 5 раз.

3. Потім проводять з зусиллям по бровам і «ліплять» щипками брови у напрямку до скронь. Можна задіяти точку між бровами «третє око».

4. Потім середніми пальчиками погладжують під очима (за очниці) за напрямом від зовнішнього куточка до внутрішнього. Роблять акцент на точку на зовнішньому куточку і в центрі очниці, і легко проводять по верхньому століттю у напрямку до зовнішнього куточка очей (очі закриті). Такими способами задіють слизову оболонку порожнини носа (гратчастих утворень) і пазух чола, лобні відділи головного мозку, активізуючи в них кровообіг, включаючи також очне яблуко, для поліпшення зору і стимулювання розумового розвитку.

5. Вказівними або середніми пальчиками легко натискають на крила носа, проводять їх по переніссі в бік носових пазух, легко подергивают і пощипують себе за кінчик носа. Цим задіють передні і середні частки гіпофіза, слизові оболонки носа, гайморових порожнин, поліпшують в них кровообіг.

6. Потім потрібно потерти вушну раковину і притиснути точку біля козелка вуха для позитивного впливу на орган слуху і вестибулярний апарат.

Виконуючи вищевказаний комплекс самомасажу можна використовувати наступні слова:

«Крила носа розітри – раз, два, три!

І під носом ти утри – раз, два, три!

Брови треба розчесати – раз, два, три, чотири, п'ять!

Піт із лоба треба вбрати – раз, два, раз, два!

Шпилькою волосся вбери – раз, два, три!

Ззаду гудзик знайди, застебни – раз, два, три! »

   Точковий самомасаж носа для дітей з особливими потребами є одним із способів лікування закладеності носа і нежиті. Він робить позитивний вплив на дитячий організм: стимулює процес кровообігу, надає зміцнювальний вплив на м'язи носоглотки, надає тонізуючу вплив на ендокринну систему.

   Щоб зняти неприємні симптоми, необхідно тричі пройтися за зазначеною нижче точкам, натискаючи на них по 10 разів:

- край ніздрів;

- зовнішні куточки очей;

- область між бровами (перенісся) ;

- точка, трохи вище вушної мочки.

    Самомасаж обличчя і шиї для дітей сприяє розслабленню м'язів. Дітей навчають виконувати погладжування шиї у напрямку до області підборіддя. При цьому вони розгортають плечі і витягують шию, тримаючи голову прямо. Виконують поплескування по підборіддя тильною стороною долоні. Натискають на точку в центрі нижньої щелепи з боку підборіддя для поліпшення кровообігу, обміну речовин, вироблення гормонів, так як точка задіює особливі утворення, які контролюють хімічний склад крові.

   Натискають точку в центрі ключиці над впадинкой для регуляції імунної системи організму за допомогою слизової оболонки нижнього відділу глотки, включаючи гортань і навіть тимус (вилочкової залози) .

     Точковий самомасаж рук. Діти повинні активно потерти долоні одна об одну до відчуття тепла, витягнути кожен пальчик і натиснути на нього, нігтями однієї ручки потерти по нігтям інший («пральна дошка») для надання позитивного впливу на внутрішні органи. Точки на нігтях пов'язані із серцем, легенями, печінкою і кишечником. Натискають точку між великим і вказівним пальцями (в кінці складочки) для нормалізації функцій всього організму, зняття втоми. Слід потерти всю ручку до плеча, натискаючи на м'язи, потім від плеча вниз долонькою для збудження м'язів рук і прочищення енергетичних каналів.

    Точковий масаж ніг для дітей. Проведений в ігровій формі, точковий масаж ніг для дітей викликає у них тільки позитивні емоції. Сівши по-турецьки, малюк поперемінно повинен підтягувати стопи, потім розім'яти пальці і п'ятки, виконати пощипуючі руху, що запобігають розвиток плоскостопості. Потім можна поплескати по пальцях і потерти голеностоп, зробити кілька обертань і потягнути шкарпетки вперед. Щоб активізувати основні біологічно активні центри, розташовані на нижніх кінцівках, потрібно погладити і легко пощипати гомілки і стегна. Долонями необхідно поплескувати себе за напрямком від кісточок до стегон. Потім ніжки розтирають ребрами долонь і після – кулачками. Все це час можна примовляти:

Туки-точки, туки-точки,

застукали молоточки.

Туки-туки-туки-точки,

застукали молоточки.

Туки-ток, туки-ток,

так стукає молоток.

         Масаж – один з найдавніших методів цілительства. Всі ми користуємося дотиками, не підозрюючи, що це масаж. Ласкавий дотик цілющим для нашого емоційного і фізичного благополуччя.

Казкотерапія для дітей - це ефективний спосіб інтегрувати особистість, розвинути творчі та розумові здібності дитини. Використовуючи даний метод, можна розширити свідомість і підсвідомість, а також створити гармонійні відносини з зовнішнім світом і оточенням.

Різні методи казкотерапії служать в якості інструменту для вивчення глибинних причин поведінки і особистісних реакцій. Широко практикується в психотерапії і застосовується для дітей з самого раннього віку. Казкотерапія відкриває широкі можливості для формування гармонійної особистості, виявлення та виправлення внутрішніх деформацій. Використовуючи методи казкотерапії можна зрозуміти, що саме хвилює малюка, що стало причиною тих чи інших реакцій і як відновити тонку душевну організацію.

Казкотерапія для дітей полягає в створенні "казкової" проблеми і подієвості, що закликає дитину шукати шляхи її вирішення. Дитина з'ясовує причини виникнення проблеми та усвідомлює її наслідки. Даний спосіб не пропонує малюкові готових відповідей, а пропонує самому вирішити ситуацію, виходячи зі свого світовідчуття. Звичайно, фабула історії повинна бути цікавою і актуальною для малюка, а також відповідати її віку.

Казкотерапія передбачає вдумливу роботу, захоплюючу для дітей. Після розповіді пропонується обговорити і проаналізувати казку. Пропрацювавши суть казки, потрібно прив'язати події оповідання з ідентичними ситуаціями в реальному житті. Для подачі матеріалу підходять і творчі методи: створення ляльок, малювання, гра з піском, драматичні сценки та ін.

Можливості казкотерапії безмежні. Можна не тільки провести паралелі з розповіддю і реальним життям, а й розробити всілякі подієві варіації, різні поведінкові фактори, що призводять до різноманітних наслідків. Це допоможе побачити обставини з різних ракурсів і виявити позитивну суть історії.

Казкотерапія допомагає вирішити такі проблеми:

• позбутися від дитячого страху;
• направити енергію гіперактивних дітей в потрібний напрямок;
• знизити агресію;
• усунути проблеми фізичного розвитку (погано їсть, неприємності з сечовим міхуром і ін.);
• повернути душевну рівновагу, порушену проблемами в сім'ї (розлучення, новий член родини і т.д.);
• втішити і підтримати при втраті близької людини або домашнього вихованця.

Казкотерапія для дітей збільшує цінність метафори, яка несе в собі важливі відомості, виражені символічно:

• про найважливіші явища в житті, цінності, моралі, цілеспрямованості і багатство внутрішнього світу;
• про облаштування навколишнього світу і можливі життєві перешкоди і способи їх подолання;
• про дружбу, кохання, стосунки з батьками і однолітками;
• про важливість прощення.

Методи казкотерапії для дітей: Що таке авторська казка?

Одним з ефективних методів казкової терапії виступає авторська Казка, яка розкриває проблему, що має в даний період часу місце в житті малюка. Зрозуміло, необхідно уникати в оповіданні прямих натяків. Дитина не повинна зрозуміти, що мова піде про його особисту проблему, але може відчути подібність ситуації.

Для цього можна вибрати героя, стать і вік якого буде відповідати параметрам маленького слухача. Бажано і характер підібрати схожий.

Спосіб життя головного персонажа і події авторської казки допомагають малюку помітити подібність зі своїм реальним життям. Герой повинен потрапити в ситуацію, відповідну проблему дитини і пережити ті ж емоції.

Найважливіший момент - пошуки вирішення виниклої проблеми. Даний метод казкотерапії для дітей передбачає пошук альтернативних і всіляких виходів з ситуації, які допоможуть малюкові дозволити власні труднощі.

Головний герой авторської казки повинен усвідомити свої помилки і відчути бажання змінитися на краще, роблячи певні кроки, підказані казкою.

Казкотерапія для дітей: Значення чарівної казки

Казкотерапія для дітей має багатий інструментарій. Том і Джері - це складна композиція, що занурює дитину в казкову атмосферу, розвиваюча свідомість і розширює кругозір. Чарівна розповідь обов'язково включає повноцінну експозицію, цікаву зав'язку історії, захоплюючий розвиток розповіді, хвилюючу кульмінацію і логічну розв'язку.

Зміст оповідання має відштовхуватися від проблеми, яка виникла з причини втрати або будь-якої недостачі. Герой вирішує проблему за допомогою чарівних засобів або за допомогою персонажа, що володіє чарівними здібностями (золота рибка, Коник-Горбоконик, чарівник і ін.). Обов'язкова присутність і взаємодія кількох поколінь. При цьому старше покоління розділяється з молодшим в результаті смерті або трагічних обставин. Зав'язка починається саме з втрати героєм / героїнею або виникнення заборони на щось. З цього моменту герой починає протидіяти, йдучи з дому в пошуках вирішення проблеми.

Події розвиваються в міру пошуків втраченого. Герой стикається з різними випробуваннями і труднощами. Кульмінаційний момент - бій з силою, яка протистоїть герою. Це може бути боротьба з негативним персонажем або проходження випробувань, розгадування загадок. Кульмінація завжди закінчується перемогою головного героя.

Історія закінчується поверненням втраченого або придбанням нового. Як правило, основний персонаж піднімається по соціальних сходах (запановує, стає багатшим).

         Одним з найефективніших засобів казкотерапії для дітей є створення дитиною власної казки. У нашому центрі за допомогою професійного психолога маленький казкар зможе відчути творче хвилювання і радість від процесу створення своєї унікальної чарівної історії. Це допоможе дитині розкритися, подолати внутрішні табу і висловити своє неповторне "Я". У свою чергу, психолог зможе краще зрозуміти малюка.

Музикотерапія

 В музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’язміцнюючий потенціал. Вона допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, підвищити засвоєння матеріалу, сприяє естетичному вихованню.   Наш емоційний стан, процеси сприйняття, запам’ятовування, розуміння залежить від того, що ми слухаємо. Звук – це енергія. Залежно від частоти коливання , рівня голосності, ритму, звук впливає на людину. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви. До вашої уваги «Музична аптека»
Знімають стреси та оказують терапевтичний вплив:
·       Балада групи «Іглз» - «Готель Каліфорнія»
·       Хоральна прелюдія фа мінор Баха («Соляріс»)
·       Арія Доніцетті «Слізна»
·       Арія «Таміно» з «Чарівної флейти» Моцарта.
 Тонізують та підвищують рівень працездатності:
·       Музика Брайна Адамса
·       Музика Тіни Тернер
·       Музика з балад Бон Джові
·       Музичні композиції Рікардо Фольї
·       Гітарні композиції
Допоможуть розслабитися:
·       Музика Моцарта
 ·       Музика Альбіноні
·       Естрадні обробітки «Місячної сонати»
·       «До Елізи» Бетховен

 Довго підтримувати рівень працездатності та самоконтролю допоможе: Музика в стилі лаунж (медитативна музика)

      Етнічна музика у сучасній обробітки
 Особливо посилює активність мозку:
«Соната для двох фортепіано» Моцарт

Висновок

Формування ціннісної мотивації особистості до здорового способу життя, виховання здорової людини — процес досить складний і суперечливий. На нього впливають умови розвитку держави, громадська думка, тобто найчастіше ті чинники, що не залежать від школи. Орієнтація і стан сімейного виховання не завжди допомагають нам у цій роботі. Збільшення кількості проблемних родин, зайнятість батьків, звідси — несумлінне виконання виховних функцій. До тогож, за результатами соціологічних досліджень, багато дітей саме в родині здобувають перший негативний життєвий досвід., Тому слід не один рік працювати над тим, щоб кожна дитина усвідомила той факт, що стан здоров’я і творчих можливостей людини майже на 70 % залежить від неї самої, від рівня і стилю її життя, від її власної культури здоров’я і тільки на 30 % — від чинників зовнішнього середовища, а також те, що здоров’я є основною життєвою цінністю людини.

Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров'я дітей потребує уваги всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність з оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим,і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров’я сучасних школярів, а про майбутнє України.