Щербина С.В., учитель української мови і літератури
Созонівського НВК Кропивницької районної ради
Кіровоградської області
ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО (10 клас)
Фонетика
Картка №1
Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.
Завдання з літератури:
1. Укажіть автора твору.
2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.
3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?
4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.
5. Який художній засіб переважає у використаному уривку?
6. Яким чином використана ілюстрація до вказаного твору розкриває одну із соціальних проблем, порушених у ньому?
7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні язикові.
3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Випишіть виділені слова, виконайте їх фонетичний розбір.
6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.
7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
Картка №2
На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. Глянеш з високої гори на той ліс, і здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок та жмутів. В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє. Над долинами стоїть сизий легкий туман. Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.
Завдання з літератури:
1. Укажіть автора твору.
2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.
3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?
4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.
5. Який художній засіб переважає у використаному уривку?
6. Чи впізнали ви з сучасного фото населений пункт, про який іде мова у цьому художньому творі?
7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні язикові.
3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Випишіть виділені слова, виконайте їх фонетичний розбір.
6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.
7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
Картка №3
Під однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша. Хата потонула в старому садку. Старі черешні росли скрізь по дворі й кидали од себе густу тінь. Вся Кайдашева садиба ніби дихала холодком.
Одного літнього дня перед паликопою Омелько Кайдаш сидів в повітці на ослоні й майстрував. Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж. Густа тінь у воротах повітки, при ясному сонці, здавалась чорною. Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.
Завдання з літератури:
1. Укажіть автора твору.
2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.
3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?
4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.
5. Які художні засоби переважають у використаному уривку?
6. Чим мав заслужити повагу та авторитет герой, зображений на ілюстрації?
7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні язикові.
3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Випишіть виділені слова, виконайте їх фонетичний розбір.
6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.
7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
Картка №4
Коло повітки на току два Кайдашеві сини, молоді парубки, поправляли поди під стіжки: жнива кінчались, і начиналась возовиця. Старшого Кайдашевого сина звали Карпом, меншого – Лавріном. Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі, рівні станом, обидва довгообразі й русяві, з довгими, тонкими, трошки горбатими носами, з рум'яними губами.
Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.
Завдання з літератури:
1. Укажіть автора твору.
2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.
3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?
4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.
5. Який художній засіб переважає у використаному уривку?
6. Якої посади і завдяки чому досягнув Карпо у селі?
7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні язикові.
3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Випишіть виділені слова, виконайте їх фонетичний розбір.
6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.
7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
Картка №5
Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи – все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.
Лаврін проворно совав заступом по землі. Карпо ледве володав руками, морщив лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа. Веселому, жартовливому меншому братові хотілось говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів.
Завдання з літератури:
1. Укажіть автора твору.
2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.
3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?
4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.
5. Який художній засіб переважає у використаному уривку?
6. Що вам не дає підстав вважати зображених на ілюстрації персонажів позитивними? Чому, на вашу думку, автор не вводить у повість героїв, які зберігають духовність, моральну вищість?
7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні язикові.
3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Випишіть виділені слова, виконайте їх фонетичний розбір.
6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.
7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
Картка №6
Карпо прикинув таке слівце, що батько перестав стругати і почав прислухатись. Він глянув на синів через хворостяну стіну. Сини стояли без діла й балакали, поспиравшись на заступи. Кайдаш скочив з ослона й вибіг з стругом у руці з повітки. Старий Омелько був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити; він понеділкував і постив дванадцять п'ятниць на рік, перед декотрими празниками. Того дня припадала п'ятниця перед паликопою, котрого народ дуже поважає. Кайдаш не їв од самого ранку; він вірив, що хто буде постить у ту п'ятницю, той не буде в воді потопати.
Завдання з літератури:
1. Укажіть автора твору.
2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.
3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?
4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.
5. Яка стилістична роль дієслів у використаному уривку?
6. Поясніть ставлення Омелька Кайдаша до віри.
7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні язикові.
3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Випишіть виділені слова, виконайте їх фонетичний розбір.
6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.
7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
Картка №7
Сонце почало повертать на вечірній круг. Кайдашиха вийшла з хати і прикрила очі долонею. Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. Вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними. Попаді й небагаті панії частували її в покоях, садовили поруч з собою на стільці як потрібну людину.
Маруся пишала губи, осміхалась, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом. До природної звичайності української селянки в неї пристало щось вже дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на ввесь рот. Маруся була сердита.
Завдання з літератури:
1. Укажіть автора твору.
2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.
3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?
4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.
5. Який художній засіб переважає у використаному уривку?
6. Поясніть ставлення Марусі Кайдашихи до своїх невісток.
7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні язикові.
3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Випишіть виділені слова, виконайте їх фонетичний розбір.
6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.
7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
Картка №8
Кайдаш прийшов до церкви; церква була ще заперта. Він сів коло дверей на кам'яних східцях і поклав шапку коло себе. На горах за шпилями, вкритими лісом, пишно горів вечірній світ сонця. Всі шпилі чорніли в тіні, а між ними в долини проривався світ пучками, заливав западини золотими пасмами, пронизував кожний верх дерева і блищав крізь зелений лист, як через кришталь. Над лісом розлився дивний спокій, а дзвін гув та дрижав над шпилями, тричі одбиваючи свій згук. Кайдаш сидів, мов дерев’яний, і на його лиці розливався якийсь смуток та жаль. Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий замок. Кайдаш кинувся, аж затрусився.
Одчинили церкву. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню. Паламар був у полі. Кайдаш пішов у вівтар служить за паламаря, посвітив свічки перед образами й подав священикові кадильницю...
Церква була зовсім порожня, тільки в бабинці стояли три баби в намітках. Кайдаш молився, стоячи навколішки, не зводив ясних очей з царських врат, а його широке бліде лице стало жовте, як віск, жовте, як лице в ченця.
Завдання з літератури:
1. Укажіть автора твору.
2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.
3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?
4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.
5. Які художні засоби використав автор у запропонованому уривку?
6. Проаналізуйте кольористику в цьому тексті. Чи випадкові такі кольори? Що вони символізують?
7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні язикові.
3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Випишіть виділені слова, виконайте їх фонетичний розбір.
6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.
7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
Картка №9
Дорога в село йшла коло самого Кайдашевого городу. Вона спускалась з крутого шпиля, як з печі. Вози з снопами часом котились з гори і тягли вниз за собою й волів.
– То застав синів трохи розкопать шлях, – сказав кум.
– А хіба ж я один возитиму тудою снопи? Адже ж і ти возиш. Чом би пак і тобі не розкопати, – сказав Кайдаш, випиваючи другу чарку.
– Нема, бач, мені діла. Ніби я сиджу, згорнувши руки, – обізвався чоловік, – а воно було б дуже добре розкопать возвіз, та ще там трошки навскоси.
– Авжеж навскоси, щоб, бач, було не так круто: так, приміром, од того чагаря та до мого тину, – сказав Кайдаш, ще й пальцем махнув навскоси.
– Або хоч і так, приміром, навскоси од твого тину, де стоїть стара груша, та до чагарника, – сказав кум і махнув пальцем навскоси на другий бік. – От і вози були б цілі.
– Так було б ще лучче... та ще якби взяти заступом поза тим сучим горбом попід самим тином, – сказав Кайдаш, випивши чарку і запаливши люльку. Та вже й посадило той горб, неначе оту ґулю на твоїй лисині, куме! Вже той каторжний горб сидить мені отут у печінках.
– Коли б ти знав, то я вже через його підірвався: мене вже поруха взяла. Коли не їдь, то все підпирай воза спиною, – сказав кум, – всю спину поколов ік бісовому батькові.
– Та, здається, куме, і ти сам котився з тієї гори з своєю Ганною, вертаючись з хрестин? – обізвався з кутка чоловік.
– І як ті люди їздили з такої гори і не розкопали, одколи Семигори стоять, – говорив Кайдаш, наливаючи чарку з кварти.
Завдання з літератури:
1. Укажіть автора твору.
2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.
3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?
4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.
5. Як художні засоби у використаному уривку характеризують мовлення персонажів?
6. «Українська жизнь – то непочатий рудник, що лежить десь під землею…» – писав автор. Наскільки запропонований діалог розкриває проблему крайнього егоїзму та соціальної пасивності, порушених у творі?
7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні язикові.
3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Випишіть виділені слова, виконайте їх фонетичний розбір.
6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.
7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
Картка №10
Другого дня, в суботу, на свято паликопи, Кайдаш з жінкою поїхав на ярмарок, звелівши синам забрать заступи та розкопать трохи дорогу з гори. Карпо й Лаврін зостались дома. Минув день. Сонце стояло на вечірньому прузі, а Кайдаш не вертався додому. Карпо накинув свитку на плечі й пішов на той куток, де жила Мотря Довбишівна. Од учорашнього дня вона не виходила в його з думки.
Довбиш був багатий чоловік; він жив на самому кінці села, там, де глибокий яр входив у ліс вузьким клином. В самому кутку того яру блищав маленький Довбишів ставочок. Над ставком стояла Довбишева хата, вся в черешнях. Од вулиці було видно тільки край білої стіни з сінешніми дверима. Густі високі вишні зовсім закривали од вулиці вікна й стіни, наче густий ліс.
Карпо йшов помаленьку, скоса поглядаючи на Довбишів двір. Перед ним блиснув вугол білої стіни, підперезаний внизу червоною призьбою; зачорніли чорною плямою одчинені двері з одвірками, помальованими ясно-синьою фарбою з червоною вузькою смужкою навкруги. Довбишева хата була нова, велика, добре вшита, з чималими вікнами. Коло вікон висіли віконниці, помальовані ясно-синьою фарбою.
Завдання з літератури:
1. Укажіть автора твору.
2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.
3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?
4. Назвіть головних та другорядних персонажів твору.
5. Який художній засіб переважає у використаному уривку?
6. Селяни в ІІ половині ХІХ століття важко працювали, кожен день був насичений, усі члени родини мали свої обов’язки. Які побутові справи, описані у цьому творі, ви можете назвати?
7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.
Завдання з мови:
1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
2. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні язикові.
3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.
4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.
5. Випишіть виділені слова, виконайте їх фонетичний розбір.
6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.
7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.
1