Дидактичний матеріал з української літератури 10 класу для підготовки до ЗНО (лексика)

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ З  УКРАЇНСЬКОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ  ДО  ЗНО  (10 клас)

Фонетика та лексика

КАРТКА №1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глибоко западали вони в його гаряче серце, а в душі підіймали хвилю горою – з самого споду до верху... Як рій той, гули в дитячій голівоньці; як завірюха, крутились, вихорились... Од билинки  перелітали до птиці; од птиці до скотини; од скотини до чоловіка – поки не засягали всього світа! І здавався він йому увесь живим, балакучим. І скот, і травиця, і навіть каміння – все те мало свій говір, свою мову, – тільки вимовляло  якось інакше... А колись усе те було – люди, і все балакало однією мовою... А тепер – ніяк і довідатись, що то за розмова! А через віщо?.. Через людей... Все то винні люди! То вони так наробили. Вони і в травиці, і в пташки, і в худоби – одібрали людську мову!

Вони людей – своїх  рідних – повернули в усе те... І за людей жалкував Чіпка на людей. Здавалися вони йому лихими, недобрими... І прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці, росла, виростала – і сторонився він людей далі та далі... Та й люди його не жалували.

 

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів цієї частини твору.

5. Які художні засоби переважають у використаному уривку?

6. Яким чином використана ілюстрація до вказаного твору розкриває одну із соціальних проблем, порушених у ньому? Як потенційно добра, чула, чесна й совісна людина стає «пропащою силою»?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, вжиті в переносному значенні.

2. Доберіть синоніми до виділених слів.

3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте  фонетичний розбір слова злість.

6. Виконайте морфологічний розбір одного дієслова та прийменника.

7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

КАРТКА №2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Надворі весна вповні. Куди не глянь – скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло  пишним  цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні... Поле – що безкрає море – скільки зглянеш – розіслало зелений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіп'ялось небо – ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре  – погляд так і тоне... З неба, як розтоплене золото, ллється  на землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна  хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля... Легенький вітрець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку... І ведуть вони між собою тиху-таємну. розмову: чутно тільки шелест жита, травиці... А згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок,  – тремтить, переливається, застигає в повітрі... Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучне  сюрчання  трав'яних коників, що як не розірвуться, – і все те зливається докупи в якийсь чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до всього... Гарно тобі, любо, весело! На серці стихають негоди, на думку не лізуть клопоти: добра надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями... Хочеться самому жити й любити; бажаєш кожному щастя. Недаром в таку годину – аби неділя або яке свято – хлібороби виходять на поле хліба обдивлятись!

 

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів цієї частини твору.

5. Назвіть художні засоби для створення пейзажу у використаному уривку. Яка їхня роль?

6. Зверніть увагу на кольористику у запропонованому тексті. Чи випадкове таке поєднання кольорів? Охарактеризуйте їх символіку.

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

2. Доберіть антоніми до виділених слів.

3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте  фонетичний розбір слова трав'яних.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прислівника.

7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

КАРТКА №3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отакої саме пори, в неділю, після  раннього обіднього часу, – тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодану, – йшов молодий чоловік. «Не багатого роду!» – казала проста свита, накинута наопашки, – «та чепурної вдачі», – одмовляла чиста, біла, на грудях  вишивана сорочка, виглядаючи з-під свити. Червоний з китицями пояс теліпався до колін, а висока сива шапка з решетилівських смушків, перехиляючись набакир, натякала про парубоцьку вдачу...

Ішов справді парубок. На перший погляд – йому, може, літ до двадцятка  добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-где поп'ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі – теж гострі; лице довгообразе – козаче; ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі, та груди високі... Оце й уся врода. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...

 

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів цієї частини твору.

5. Який художній засіб переважає у використаному уривку?

6. У якій художній деталі вгадується передвістя подальшої долі героя, є натяк на його майбутню трагедію, його пропащість?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, вжиті в переносному значенні.

2. Доберіть синоніми до виділених слів.

3. Випишіть 5 слів, у яких усі приголосні тверді.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Випишіть виділені слова, виконайте їх фонетичний розбір.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.

7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

КАРТКА №4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не встиг ступить десяти ступнів, як пісня стихла, – тільки одна луна її бриніла ще над головою у його. Ще ступінь, ще... зашелестіло жито, заколихалося, немов у йому щось борсалось, билось... Ще  хвилина – і з жита заманячила  дівоча  постать... Парубок став. Дівчина, як перепелка, знялась – і помчалась вподовж ниви. Низенька, чорнява, заквітчана польовими квітками, вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат. Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене убрання, між високим зеленим житом, – вона здавалася русалкою...

Парубок  спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту польову царівну, бо стояв, як укопаний, розтягши й без того довгообразе лице, широко розкривши здивовані очі...

Дівчина одбігла трохи і собі стала. Озирнулась, глянула на його веселими очима, усміхнулась свіжим, молодим личком. Тут її краще розглядів парубок. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чола; тоненькі пасма того чорного, аж полискуваного  хмелю  спадали на біле, рум'яне  личко, як яблучко наливчате; очі  оксамитові, чорні, – здається, сам огонь говорив ними... Дві чорні брови, мов дві  чорні п'явки, повпивалися над очима, злегенька прикритими довгими густими віями. Сама – невеличка, метка й жвава, з веселою усмішкою на виду, вона так і вабила до себе. Зелена байова керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати – усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди.

Вона стояла навпроти парубка, як намальована, – наче манила своєю дивною красою. 

 

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів цієї частини твору.

5. Які художні засоби використовує автор, описуючи дівчину?

6. Використана ілюстрація до вказаного твору розкриває дівочу красу, але героїня ще й втілює подружню вірність і моральну чистоту. Доведіть, що на  прикладі життя цього образу автори показують, що людина може бути сильніша за долю і здатна вибирати шлях добра.

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть антоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте  фонетичний розбір слова п'явки.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.

7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

КАРТКА №5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Літ за двадцять до кріпацької волі, з того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок, у село Піски вступав якийсь невідомий захожий. Видно – з далекої дороги. Сорочка на йому чорна; штани вибійчані, підсукані аж до колін; за спиною вірьовкою навхрест перев'язана одежа; через праве плече, на палиці перекинута торба – мабуть, з харчю, та пара шкапових чобіт. На взір – чоловік середніх літ. Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти; борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска.

Ішов  захожий  тихо, нога  за  ногою, й роздивлявся на всі боки. Сказати б – з заробітків, коли б не така рання пора. А то тільки що весна настала. Постікали води, зазеленіли трави, зацвіли садки, городи, сонце  ще не пекло, як серед літа, а приязно сяло та гріло.

Дійшовши до одного двору, де серед нечистого городу влізла в землю старенька хата, захожий став. «Оце ж мов, бачся, й Окунева хата!» – каже він сам до себе.

 

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів цієї частини твору.

5. За допомогою  яких  художніх засобів у використаному уривку автор створює портрет героя?

6. Як використана ілюстрація до вказаного твору розкриває долю одного із персонажів? Чи можна вважати й цього героя «пропащою силою»? Доведіть.

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть синоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте  фонетичний розбір слова перев'язана.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та дієприслівника.

7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

КАРТКА №6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ай дитина ж то вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне... Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе. Другі діти  жваві, – як дзиґа  крутиться, на місці не всидить... Скажеш йому: дай те! дай друге! – як стріла пуститься... Чіпка, як його звали, – не такий, ні! Оце, було, Мотря чи Оришка скаже: «Подай, Чіпко, води!» або – ножа, або – веретено... – то він і почне: «А де ж воно лежить, чи стоїть?» Отак розпитає, повагом устане, повагом піде, підніме  й повагом  подасть... Мотря за це не любила Чіпки. – «Десь Чіпка у нас буде дуже велике ледащо! – жаліється Оришці. – Йому як що робити, то  треба  за тиждень загадувати, щоб  роздумався...» А іноді  було й буханця уліпить Чіпці в спину, щоб довго «не роздумував»... Тоді Чіпка руки опустить, реве на всю хату... Є, значить, робота бабі! Оришка  справді душі не чула в Чіпці: так його любила й жалувала! І цяцьок йому надає, й іграшок  яких  там – полив'яного півника, свистілочку, а їсти – сама не доїсть – йому зоставляє...

Як підріс Чіпка – став бігати, то вибіжить було з двору на вигін, та прямо до дітвори так і чеше. Так же  й дітвора його не приймає. Зараз почнуть  з  його  глузувати, щипати, а іноді поб'ють та й проженуть... Недурно пани своїм родом величаються. На селі теж розпитують – хто якого роду... Тільки  те  неоднаково, що  в городі питають: чим той рід уславився – чи давністю, чи боями, чи послугами. А село знає одну славу – честь. Тим на селі й питають: чи «чесного» роду? А тоді вже й братаються... Чіпка був «виродок»... Як же Чіпку прийняти дітям до іграшки?! Хіба, щоб поглумитися...

 

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів цієї частини твору.

5. Як епітети у використаному уривку характеризують Чіпку в дитинстві?

6. Яким чином використана ілюстрація до вказаного твору розкриває одну із соціальних проблем, порушених у ньому? У яких ситуаціях дитяча жорстокість буває не виправданою?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті в переносному значенні.

3. Доберіть антоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте  фонетичний розбір слова полив'яного.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прикметника.

7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

КАРТКА №7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дуже любив Чіпка казки слухати. В казках його зроду розумна голова знаходила немалу роботу. Казка була йому не вигадкою, а билицею. Не раз хлоп'я  рівняло казку до життя, а життя до казки – і само собі міркувало, дивувалося... В казці звірі та птиці те саме й так само говорять, як і люди... А так – птиці щебечуть, воли ревуть, собаки гавкають... І ніхто не знає, що вони кажуть... «А добре б  – дознатись: що то каже скотина, як іде ревучи з поля додому? Яку пісню співає пташка в лузі?.. І чого – одні пташки так гарно щебечуть, а от горобці – тільки цвірінькають?!. І про що то розмовляє травиця між собою, коли, мов жива, шелестить малими листочками!..»

– Чи воли, бабусю, говорять?.. – питає Чіпка в Оришки.

– Бог їх зна, сину... Кажуть би то, що говорять.

– А птиці?

– І птиці говорять...

– Як же вони говорять? Про що вони говорять?.. – допитується.

І розказує  баба, як уміє, про все те Чіпці. «Скот, мов, ніколи не реве без нужди... як вертається  додому та реве – то він радіє, що скоро дома буде, та спочине... А може, голодний, то поїсть, підживиться... А птиці щебечуть так, як сам Господь дав: одній сказав гарно  щебетати, а другій – ні. От соловейко – як гарно співає? Він  був колись людиною, та став пташкою...» Та й зачне розказувати, як одна мати та прокляла своїх діток, – сина й дочку,– що вбили її мужа-ужа... Синок каже: «Не вбивай, сестро!» А сестра не послухала – вбила. За те мати й прокляла їх. Синові ж каже: «Лети ти, сину, сірим соловейком та щебечи людям і пізно й раненько: щоб тебе люди слухали – й не наслухались! – А ти, – каже, – дочко, стань жалкою кропивою: щоб тебе люди проклинали, щоб тебе з городів викидали!» – От син полетів соловейком, а дочка стала кропивою... То-то: як соловейко щебече, то увесь мир його слуха – так гарно! А кропиву завжди виривають, як погане зілля, – щоб і городини не глушило, й людей не жалило!

Такі казочки  бабусині, при самотньому житті, одсторонь од товариства, пластом ложилися на дитячий розум, гонили в голові думку за думкою, гадку за гадкою...

 

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів цієї частини твору.

5. Доведіть, що Оришка була світлим промінчиком у житті Чіпки. Чого вона навчала?

6. Яким чином  ілюстрація  розкриває зміст використаного уривку?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть  слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть синоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте  фонетичний розбір слова цвірінькають.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та дієслова.

7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

КАРТКА №8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Довго він міркував собі, перебирав у думці всіх дівчат на селі, – та сам незчувся: як і коли закохався в сусідчину наймичку – веселу, моторну й робочу дівчину, хоч і невелику красулю.

Христя – так її звали – зосталася малою після батька-матері. Родичі, що можна було, рознесли; осталося тільки днів на п'ять поля, та й тим орудував дядько, у котрого спершу вона й жила. Як піднялась на ноги, бачить: скільки не роби на дядька, нічого собі не придбаєш. Так вона кинула дядька, а сама пішла в найми. Перепелиха, заможна козачка-вдова, що жила недалеко од Грицькової хати, наняла Христю. Зажила вона з Перепелихою, як у себе дома. Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна. Вона жила великою сім'єю – з дочками, сиротами-онуками, за котрими треба було приглянути, нагодувати, напоїти. Христя – молода, весела, щебетуха, працьовита  дівчина – дядина ще змалку не давала ногам та рукам її одпочивку, призвичаїла  до роботи. Хазяйка  уподобала наймичку, а наймичка – хазяйку. Збоку дивлячись – Христя не наймичка, а дочка рідна.

 

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів цієї частини твору.

5. Який художній засіб переважає в описі Христі?

6. Як на вашу думку, чи доводить доля цієї героїні, що людина може бути сильнішою за несприятливі життєві обставини? Якими якостями треба володіти, щоб побороти їх?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть антоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте  фонетичний розбір слова п'ять.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та дієслова.

7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

КАРТКА №9

 

 

 

 

 

 

Так оця-то Христя, низенька, чорнявенька, не дуже хорошої  вроди дівчина, якось ненароком запала Грицькові в серце. Забув Грицько про великий посаг, який думав затягти за жінкою; годі думати про якусь незвичайну красу, – давай лицятися та женихатися з Христею... Недовго й тяглися їх любощі: після водохрестя заслав Грицько старостів до Христі, а через тиждень наші молоді й побралися.

На весну одібрав Грицько в дядька Христину землю, купив парку биків та корівчину за останні гроші, які  заробив, плоти розбираючи, очерети б'ючи, та й став тую землю орати, спрягшись з таким же, як і він, небагатим козаком-сусідом. Зажив Грицько тихим пахарським життям, хоч не таким, яке йому за парубоцтва думка висновувала, а все-таки гаразд – так, як і люди.

З жінкою Грицько жив мирно, люб'язно: ні лайки, ні сварки не чула їх простора, весела хата. В будні – обоє вони працювали; в свято – ходили вкупі до церкви; по обіді – спочивали або куди в гостину ходили, або в себе гостей приймали... І стали вони між людьми поважними хазяїнами, чесними, робочими людьми, добрими сусідами, навдивовижу парою...

 

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів цієї частини  твору.

5. Образ-символ «тихе пахарське життя» є наскрізним  у використаному уривку. Старші селяни молодшим цю сім’ю ставлять за приклад (сироти, наймити, а стали хазяїнами!). Однак чи наповнене по вінця життя Христі спокоєм? Якою є життєва філософія Грицька?

6. Яким чином використана ілюстрація до вказаного твору розкриває колорит тієї доби?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть синоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте  фонетичний розбір слова хазяїнами.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та прислівника.

7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.

КАРТКА №10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Степ, привілля, – от що йому сниться! «Я зріс, викохався коло овець... коло них і посивію», – дума він.

На другий день пішов радитись з громадою.

Не прийняла його послуги громада. – «Молодий  ще, ненадежний... Нам треба вівчаря старого, щоб овець не порозгублював», – так одказали Чіпці хазяйські голови й наставили вівчарем якогось діда з другого села.

Тяжко образила Чіпку громадська неправда. «Чи я не служив? Чи я не годив? Чи за мене яка пропажа сталася?.. І де правда? де вона? І громада, бачу, живе кривдою... Скрізь однаково...»

Вернувся він додому, трохи не плачучи. Волею-неволею треба було за плуг братись.

Закипіла в Чіпки у руках робота. Найняв плуг, волів, зорав поле, засіяв, заборонив; зійшло – як щітка! У косовицю став за косаря – викосив дванадцять копиць сіна. Є чим овечок узиму годувати. Настала жнива – місячної ночі жне. Розгорювався десь на десять рублів; купив у заїжджого цигана стару кобилу; звозив хліб, поставив у току: отакі скирти понавертав!

Дивуються люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний! А Чіпка, дивись, уже й хліб вимолотив, сама солома стоїть – завалив увесь город ожередами. 

 

Завдання з літератури:

1. Укажіть автора твору.

2. Назвіть жанр і дайте йому стислу характеристику.

3. Який елемент сюжету відображає обраний уривок тексту?

4. Назвіть головних та другорядних персонажів цієї частини твору.

5. Яка стилістична роль дієслів в уривку, що описує роботу героя коло землі?

6. Наскільки використана ілюстрація до вказаного твору розкриває його назву? Що означає це риторичне запитання?

7. Згадайте вислови видатних людей про значення цього твору для української літератури.

Завдання з мови:

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

2. Випишіть слова, вжиті у переносному значенні.

3. Доберіть  антоніми до виділених слів.

4. Знайдіть у тесті і випишіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних.

5. Виконайте фонетичний розбір слова заїжджого.

6. Виконайте морфологічний розбір одного іменника та числівника.

7. Поясніть вживання розділових знаків в одному з речень (на вибір), виконайте його синтаксичний розбір.