Робота
над виправленням помилок
Дидактичний матеріал
з української мови
5 клас
Картка №1.
Орфограма «Велика літера і лапки у власних назвах»
Кіт (М, м)урчик, вулиця (З,з)аводська, (С,с)снігуронька, (Б,б)іблія, корова (Г,г)олубка, (Л,л)еся (У,Українка), свято (Н,н)овий рік, цукерки («Р,ромашка»).
Хай знає європа, що ми самостійний і гордий народ. Душу шевченка і душу кожного українця не можна не розділити. Добрий день, україно, тобі на дніпрі. Зазвучали пісні «заповіт» і «думи мої…».У києві шумлять каштани.
3. Прочитати. Прокоментувати написання власних назв.
Мої поля, мої луги ви й луки! Люблю я світ несходжений за те, що маю в цьому світі Батьківщину. (П.Перебийніс.) Я бачу дім, зелені ставні, я чую гавкання Сірка. (В.Сосюра.) Приємно чуть свого гавкучого бровка, як станем близитись до рідного кутка. (П.Куліш.) Писанка є уособленням свята Воскресіння Господнього. (І.Ільченко.) Різдво Христове – свято в домі, зібрались друзі і знайомі. (Н.Куфко.) На Святвечір, на Меланки щедруванки чути зранку. (В.Гринько.) На Різдво морозу білі стріли знову снігурами налетіли. (Є.Гуцало.) Наш Київ Золоті розкрилює ворота. (М.Рильський.) Є в Києві Шевченківський провулок.
Картка №2.
Орфограма «Ненаголошені голосні в корені слів»
Г…луби, в…сло, л…сти, р…зумний, ч…р…да, б…р…за, ож…л…дь, с…л…зень, бл…щати, лип…нь, каш…ль, хлоп…ць.
У легендах стародавніх справедливості немає. (Леся Українка.) Голуб твій повернеться сьогодні через грози і вітри холодні. (І.Калянник.) Із холодних кущів кропиви холод кропив’яний віє. (Є.Гуцало.) Зробив з мухи два кожухи. Розумна дитина в батьковій свитині. (Нар.творч.) По надвір’ю вітер грає, голубголуба ганяє. (Л.Глібов.) Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. (Марко Вовчок.) Хто сміється з кожуха, той сміється з кравця. Часом і між кропивою лілія росте. (Нар.творч.) Тобі тісно у леваді, мені душно жити в хаті. (П.Куліш.)
І слово наше древнє бреніло джерелом. (П.Перебийніс.) Гремить мені із неба сивий грім. (В.Мордань.) Верби й бирези у сирежках на свято вбралися висни. (Б.Мацелюх.) Колись мене ця добра диривина тримала на руках, неначе сина. (Д.Павличко.) Юність має на тревоги право. Що ж то і за юність без тревог! (В.Симоненко.) Я думав, що усе живе на цій зимлі не хоче лиха. (О.Довгий.)
Картка №3.
Орфограма «Написання приголосних, які уподібнюються»
Боротьба, кігтик, полегкість, дьогтю, перемогти.
Праця – не ганьба, хоч і молотьба. Своя земля й під нігтями славна, аби гарно родила. Дігтяр і смердить дьогтем. Знає не той, хто хлебче, а той, хто насипає. Тільки й багатства, що під нігтями. Його і в ложці не спіймаєш. Квап обпікся, а терплячий наївся. Кіт точить кігті не тоді, коли стрибає за мишею.
Народна творчість.
Голупка, лошка,вести, полегкість, нисько, подрушка, підкаска.
Картка №4.
Орфограма «Спрощення в групах приголосних»
Якіс…ний, проїз…ний, тиж…невий, захис..ний, діяльніс..ний, правозахис..ник, буревіс..ник, оповіс..ник, шіс..надцять, боліс..ний, заздріс..ний, шелес..не, блис..нути, сер..це, кіс..лявий, пес..ливий.
Жде Україна у бога на чесних і мужніхсинів. (А.Коляновський.) І впаде оте душевне рабство ненависне. (Л.Забашта.) Шістнадцять месників-героїв звитяжно витримали бій, життя своє за честь, за волю вітчизні віддали своїй. (М.Тарновський.) Серця правдиві до сердець гукають. (П.Куліш.) Мила наш душа правдива, совісна, трудяща. (Д.Білоус.) А найстрашніші – трутні злісні.
Праця користніша за будь-які ліки. Честна праця щастя приносить. Без труда щастливий тільки лінивий. Не пнись бути найвищим, а вчись бути користним. Хто піздно встає, тому хліба не стає. Як труд радістний, то життя не гірке. Жито два тиждні зеленіє, а два – колоситься. І з кукурудзяного поля можлива щастлива доля. Без обережності й мудрість беззахистна. З кістлявої рибки несмачна юшка. Коли вуха відморозив, шапку надівати піздно. Погане дерево злістно й тесати. Захистна смуга – не треба й друга.
Народна творчість
Картка №5.
Орфограма «Чергування О,Е з І»
Хмарина тінь згубила в ячм…ні. Який жнець, такий і сн..пець. На обрії Ки..ва сходить зоря. Ми поїхали до Черніг..ва. Із вікна з’явилася маленька гол..вка.
Нема старому вороття ані у Києві, ні в Львові. (М.Рильський.) Пливли тумани в Чернігові, гули вітри сполохані. (Д.Луценко.) Я з поезій зведу вам до Києва міст. (Б.Олійник.) Гомонять під Каневом селяни. (М.Рильський.) І мало що у Ірпені нагадує минулі дні. (М.Луків.) В’яне серце під осені спів. (В.Сосюра.) Над озірцем журавель споважніло в академічній задумі ступав. (Б.Олійник.)
О свято осіні в багряному вінку! В лузі калину чатує явіра тінь хитка. (Г.Коваль.) Живе од коріня калина так само, як нарід од слова “рід”. (М.Малахута.) Хмарина тінь згубила в ячміні. (Г.Коваль.) М’язи обличчя керують рухом щок, бров, ніса, рота, нижньої щелепи. (З підруч.)
Картка №6.
Орфограма «Уживання апострофа»
Солом..яним волом не орати, сінним конем не їздити. Залізо іржа з..їдає, а заздрісний від заздрощів погибає. Катерина Дем..яну не попустить бур..яну Хороший господар на св..ято не киває. На криву дірку – кривий цв..ях. Як на ноги зіп..явся, то й за працю взявся. З охотою можна і камінь прицв..яхувати. Черв..я дерево точить, а невміла хазяйка дім переводить. Коли злива р..ясна, дерев не поливають.
Народна творчість.
2. Прочитати, дотримуючись норм української орфоепії. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією. Пояснити вимову й написання цих слів.
Сім’я, духмяний, свято, зв’язок, В’ячеслав, Святослав, Валер’ян, Лук’ян, артист Іван Мар’яненко, живописець Сергій Григор’єв, історик Іван Крип’якевич, місто Звягель, село Листвянка, торф’яна промисловість, тьмяний день, варшав’янин, пів’яру, пів’ями, подвір’я, повітря, заозер’я, роз’їзд, від’ємний, буряк, роз’їхатися, розійтися.
Спустивсь туман із полонин в узгіря, щоб потічків послухать голоси. Шпилі смерек торкаються сузірїв, гребінкою розчісують ліси. (О.Буднікова.) Хитаються гніздовя на гіллі під полумям зеленої зірниці. (А.Малишко.) У літа є такі цілющі ліки, як цей духм’яний золотий нектар. (Н.Диб’як.) Які пянкі були високі трави! (В.Грінчак.)
Картка №7.
Орфограма «Правопис И - І в коренях слів»
Рум’яні груші х(и,і)лять віти круто. (Г.Коваль.) Зак(и,і)піли, запінились груші. (В.Осадчий.) Ті к(и,і)слиці давно вже зів’яли. (В.Сосюра.) Річка блак(и,і)тна плеще і в’ється. (М.Рильський.) І неба голубий перкаль позатуляли хмари щ(и,і)льно. (А.Коляновський.) Колос щось наш(и,і)птує мені. (Г.Коваль.) Там під вітром печальна ш(и,і)пшина про минуле на сонці шумить. (В.Сосюра.) Горобину пробуєм г(и,і)рку. (Д.Павличко.)
Кипить за вікнами життя. (В.Сосюра.) Пшениця жовтий колос нагина. (П.Перебийніс.) Великими блакитними очима дивлюся я докірливо на світ. (В.Симоненко.) Радій, що небо синє, що жито хилиться густе. (Є.Будницька.) Мерехтять над лісом блискавиці, вітер віє лагідним крилом. (В.Сосюра.) Гірка вода в синім морі, гірко її пити. (Леся Українка.)
Я кистка в горлі вам, не бублик, не калач. Татарин духа нам підкінув свого, хоч Русі й не підбив. Він сам, як іскра в полі, згінув, а духомхіжим нас губив. Дізнався він, почім здобичногокившлиха, тепер в тому одна йому була й утіха, що не чужа, своя над головою стріха.
З творів П.Куліша.
Картка №8.
Орфограма «Літери И-І в словах іншомовного походження»
През..дент, тен..с, реж..сер, кор…дор, в..за, еф..р, кл..п, ант..теза, п..нцет, верн..саж, серпант..н, ел..пс, антрац..т, б..фштекс, с..мптом, магн..т, сп..кер, бригант..на, дев..з, експерт..за, клас..ка.
Дискета, типаж, система, принтер, пінчер, ширма, чипси, апельсин, цитрина, візаж, пілот, ніша, радикуліт, адреналін, целюліт, пресинг, магістраль, артикль, фізика, меджліс, архів, пеніцилін
Миграция народів. Мандрують автостопом пророк, ділок, художник, философ і шахрай. Летять геликоптери на пошуки Сезаму, прошкують неофити в небесній площині. У офиси та банки йдуть спонсори з дарами, бредуть волхви з дарами у джунглі кам’яні.
І.Лобовик.
Картка №9.
Орфограма «Уживання м’якого знака»
Весняний гомін народився у вербовій брун..ці. (Г.Коваль.) Висить зоря на срібній павутин..ці. (Л.Закордонець.) “Щасливого лову!”- кивала вона головою рибал..ці. (М.Коцюбинський.) І сняться мені й дотепер русал..чині зоряні очі. (Л.Тендюк.)
Я тут в сільській родині ріс. (Д.Луценко.) Хвала тобі, селянська чесна піч! (Л.Забашта.) І пливуть в намулі та імлі слізоньки усіх земних народів по моїй чорнобильській землі. (Г.Фалькович.) І знову теплі пальці сонця хвилюють радісний бузок. (В.Гнатюк.) Ковальський міх натруджено кректав, танцюючи в розплавленому горні. (Д.Луценко.)
Доля куєтся у боротбі, дужий не гнется – гнутся слабі. (М.Вороний). А материнска пісьня пломінка усюди піде слідом за тобою. (Л.Забашта). Хлопец вихоплюєтся на дрібнюсінку стежину. (М.Стельмах).
Картка №10.
Орфограма «Літери А -О на позначення ненаголошених
голосних у корені слів»
Сонце променем г..рячим розтопило смуток неба. (В.Раєвський.) Тепле літо розтало в тумані, стеле осінь дороги б..гряні. (М.Гурець.) День, як б..гаття, тихо погаса. (Д.Павичко.) На поле вийде ратай, мов б..гатир: пора! У землю кине зерна достатку і добра. (М.Лютик.) Б..гатирем ти станеш, будеш паном, розкошуватимеш весь вік. (Л.Глібов.)
У доброї хазяйки корова маслом доїться. Усе багатство земля дає. Хто гарячого не бачив, той і холодному радий. Багаття ніколи не насититься дровами, а земля – дощами. Капуста гарна, та качан гнилий.
Нардна творчість.
З’ївши колач, знову берися за діло. Не буде з швачки богачки, а з ткача богача. Де богато півнів там сонце встає посеред ночі. Поганий кухар усі страви переведе. Без лопати не можна з хати. Погана коняка їсть, як воляка, а працює, як собака.
Народна творчість.
Картка №11.
Орфограма «Буквосполуки ЙО, ЬО»
Лелека витань..вував гопака на краю гнізда. (Ю.Збанацький). Я зна..мий узор на твоїм рукаві пізнаю. (Л.Забашта). У білих л..лях сплять лілеї. (М.Вінграновський). Вийду в степ до син..ї криниці. (А.Малишко).
Будеш працьовитим – не знатимеш голоду. Зароблене завжди замозольоване. Восени – коровай, а до врожаю юшку сьорбай. Хто в листопаді не мерзне, тому й біля Йордану біда нічого не зробить. Від малої праці порожньо на таці. З порожнього відра води не черпай.
Народна творчість.
У працйовитого стіл не порожніє. Крила ростуть у полйоті. Розумному потрібен натяк, а дурному – киьок. Ьому палець в рот не клади. Не хвали лйон, поки він у полі.
Народна творчість.
Картка №12.
Орфограма «Літери Е-І в коренях дієслів»
Скочив Тиміш, побіг, ухопив рушницю та й устр(е,і)лив чорного ворона. (Марко Вовчок.) Кого б стр(е,і)ляти із рушниці? В нас горобці, шпаки, синиці. (Олександр Олесь.) Кожен засмаглий в боях рудокоп навчить вас застр(е,і)лити ворога в лоб. (М.Бажан.) Ой, я постр(е,і)ляна, порубана словами, душа моя на рани знемагає. (Леся Українка.)
Не стріляй перед тим, як вискочить заєць. (Нар.творч.) В прострелених полях ніхто вже не гравець. (Ю.Ковалів.) Як стрель стрельнув у дівчину. (Панас Мирний.) Зайця бубном не встрелиш. Не штука стріляти – штука вцілити. Одним пострілом сорок качок позастрелював.
Народна творчість.
Летати, розчесувати, зачепляти, оберегати, стреляти, викореняти.
Картка №13.
Орфограма «Літери Е, И у префіксах пре-, при-»
Квітом пр…красним розцвіла ся дівчина несміла. (Л.Українка). Стоять дерева, мов зелені коні, що в літо пр…скакали із весни. (В.Малишко). Акація стоїть пр…красна і пр..світла в зелено – синій краплі – грі. (П. Липовецький).
Прегарний, приїхав, причинив, пресвітлий, превеселий, припорошити, пре тихий.
Надійшла весна прикрасна, многоцвітна, тепла, ясна. (І.Франко). Без вітрила, без весла препливла в човні весна. (Т.Коломієць). Вже сонце прегріло, зі стріх вода капле. (Б.Лепкий).З далекого краю пташки прелетіли до рідного гаю. (Б.Грінченко).
Картка №14.
Орфограма «Літера З у кінці префіксів роз-, без-»
Люблю нести з криниці воду і не ро…зхлюпати ні краплі. (А.Камінчук). Ро…квіта й добрішає душа. (Д.Луценко). Зоря в траві ро…сипала дукати. (М.Рильський).
Розійдеться, розшукати, безкінечний, розчарований, безболісний, розщебетатися, беззоряний.
Бессумнівний, бесжалісний, росчинний, бесзмістовний, росзявлений.
Картка №15.
Орфограма «Літери З - С у префіксах з-, (с-)»
Травневий дощ …будив ліси і трави. (Д.Павличко). Місяць над світом пахучим срібне обличчя …хилив. (В.Сосюра). …тиха диха хвиля тиха. (С.Черкасенко). Оксамитові зелені в став …хилились береги. (Б.Грінченко).
Очі розсудливого дивляться вперед. Безтурботний і від води товстіє. Не роззявляй рота – краще розплющ очі. Цибуля дивувалася, що петрушка розтанцювалася.
Народна творчість.
Душею я слово зприймаю. (М.Волощук). Хочеться теплим словом сворушити когось. (Д.Загул). Без Вітчизни сгіркне життя. (Д.Луценко).Зтрушується сад, як парасолька. (Л.Костенко).
Картка №16.
Орфограма «Подвоєні літери»
Зелен…ий, дерев’ян…ий, район…ий, бетон…ий, юн…нат, син…ій, пташин…ий, чавун…ий.
Дивлюсь, аж проти мене їде здоровенний запорожець. (П.Куліш). Нісся місяць ясним небом. (М.Шашкевич). Круча спускалася до берега широченними уступами. (А.Мороз). Учора в лузі пасся білий кінь. (Є.Гуцало).
Віділити, безоряний, прикордоний, щоденик, глибиний, розрісся, проніся, письменик.
Картка №17.
Орфограма «Чергування У - В, І - Й»
До слова (і,й)де (і,й) прислів’я. (У,В) лісі був, а дров не бачив. Лежачи (і,й) сокира іржею візьметься. Вік живи – вік (в,у)чись. Хто (у,в) роботі, той (і,й) (у,в) турботі.
Народна творчість.
Сонце впало в степ за очеретом і погасло. (І.Нечуй - Левицький). Мліє степ у малинових променях передвечірнього сонця. (Г.Тютюнник). Поспіли груші й яблука на Спаса. Малина й вишні одійшли давно. (О.Довженко).
Принесено і складено, брат й сестра, любов й піклування, Оля й Юрко, відразу і обідали, тоді і адресу запиши.
Картка №18.
Орфограма «Чергування приголосних»
Книга, око, берег, лопух, друг, вовк, рука, поріг, муха, горох, сніг.
А на порозі мати залатаним махнула рукавом. (М.Рильський.) Проснулась на стрісі лелека і дивиться чуло кругом. (В.Сосюра.) Висить густа луна, як у порожнім глеці, і вже нема куди вертатися лелеці. (Ю.Ковалів.) Груша цвіте, наче скупана у молоці. (Є.Гуцало.)
Я зупиняю в лугі вітер. (Є.Будницька.) Життя в труді й напругі проліта. (Д.Луценко.) Я біля мосту стихую ходу. (В.Симоненко.) По дорігці по зеленій з гаю в сад ідуть сліди. (М.Стельмах.) В рукі горять, як свічі, три золоті лілеї. (Д.Павличко.) На шумному рогі книгарня, не раз я заходив туди. (В.Сосюра.) Тривогні останні хвилини віками здавались мені. (В.Грінчак.) Моя душа зболілася в кольчугі. (Л.Костенко.)
Картка №19.
Орфограма «Літери Е,О після ж, дж, ч, ш»
Колись пісня в бандурі жила, дзуменіла вона, як бдж..ла. (В.Осадчий.) Бдж..лки золотисті в квітах літають. (М.Рильський.) Страшно осінньої ночі думать про ч..рні степи. (Л.Чернов.) Галю, Галюч..рнобрива, чому в тебе брови криво? (Нар.творч.) Мені ще світить мамине лице, та вже у білій хаті веч..ріє. (П.Перебийніс.) Сніг ляга на веч..рні панелі. (В.Сосюра.) І ми з гори йдемо у веч..ровий час. (Л.Костенко.)
У лузі жевріє калина. (Г.Коваль.) Вже жовтий жовтень гетьманує. (Є.Маланюк.) Золоті жоржини – осені краса. (В.Сосюра.) Сухий, як жерсть, чортоплох. (М.Стельмах.) Пожовтіла вже трава загубила вроду. (В.Сосюра.) Зелений став жабами жебонів. (Л.Костенко.) Принишкло за парканами подвір’я, дріма в саду шовковиця стара. (Д.Луценко.) Старі хатки в солом’яних скафандрах стояли в чорних кратерах села. (Л.Костенко.) Війна по щоці прокотилась сльозами. (М.Стельмах.)Прочитайте, виправте помилки.
Жовто тяглася за мною пустеля, як згуба. (Б.Олійник.) Перо й чернило маю, натхнення лиш нема! (Леся Українка.) Вечіря тяглася допізна. (П.Куліш.) А вночі крізь село пролітають жовті вікна швидких поїздів. (В.Сосюра.) Дві долоні бабиного літа жовтень вчера ще позолотив. (В.Черепков.) День вечеру – сніг, що розтанув. Терпець обертає шевковицю на шовк. (Нар.творч.)
Картка №20.
Орфограма «Літери О,А в коренях дієслів»
Я не л..мивсь ні в які двері, не правді я не бив чолом. (А.Григоренко.) Тільки не бачать моєї муки, як в самотині л..маю руки. (Л.Костенко.) Як я зл..млюсь не плачте по мені! (Леся Українка.) Гуде вітер вельми в полі, гуде, ліс л..має. (В.Забіла.) Схопилась буря і зл..мила деревце бідне з корінцем. (Л.Глібов.) Дуб л..мається, а людина нахиляється. Так тепло, аж пара кості л..мить. Віника не перел..миш, а дерево зл..мати можеш. Як на біду, то і в киселі палець зл..миш. (Нар.творч.)
Дома й стіни помагають. І комар коня з’їсть, якщо вовк поможе. Муха коня з’їла, а вовк помагав. Погана прикмета, як не помагає голові газета. Як комусь допомогти, то руки не слухаються. Не допоможеш грошима, коли треба плечима. Якщо допомагати, то не ледарювати. Ні грач, ні помагач. На своїм коні як хочу, так скочу. Як би кицька не скакала, не бачити їй сала. Хто камінь не підніме, має його котити. Свиня не з’їсть, поки не покачає. Один на тракторі оре, а другий тільки катається.
Народна творчість.
Майстер читати, писати і з горшків хопати. Вхапив борщу швайкою, а меду голкою. Не всі й щуки карасів хопають. Де нашому теляті вовка хопати! Щоб час перемагти, треба рахувати секунди,а між цим – щось робити. Хто лінь перемогає, той перешкоди долає.
Народна творчість.