"Дидактичні матеріали з української мови для 5-11 класів народознавчого спрямування. Весняний цикл (частина І)"

Завдання 1:           для 5,8 класу

• Переписати речення, розставивши розділові знаки при прямій мові.
• Пояснити розділові знаки в п’ятому та шостому реченнях.
• Зробити фонетичний запис слова малолітнього.

 

1. Пташок викликаю з теплого краю: «Летіть, соловейки, на нашу земельку. Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!» 2. Діти й дорослі виходили зустрічати весну, ставали в коло і співали: «Весна-красна, прийди, весно, з радістю, з великою милістю!» 3. «Я квітую, - каже квітень, - квітом луків і гаїв». 4.  Жінки вранці на Сорок святих виходили із свіжозготовленими обрусами у поле, кланялися на всі чотири сторони й примовляли до схід сонця: «Ось тобі, мати-весно, нова обнова!» 5. «Якщо побачиш ластівку, - повчала мати малолітнього сина, то візьми жменю землі, кинь за нею і скажи: «На тобі, ластівко, на гніздо!» 6. Господиня, вперше побачивши ластівку на Явдохи, бере в жменю грудку землі, кидає на грядку і каже: «Кріп сію!» 7.  Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою, примовляючи: «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!» 8. Нерідко на Вербному тижні ще бувають холоди, а тому казали в народі: «Прийшов Вербич, два кожухи тербич». 9. Після триразового повторення хор заспівав: «Христос воскрес! Смертю смерть поправ, і сущим во гробі живот дарував». 10. На страсному тижні говорили: «Похвала похвалиться, вербна поставиться, а біленька й побілить». 11. Вівсянка радить: «Покинь сани, візьми віз, викинь шубу, з печі злізь».

 

Завдання 2:          для 5,8 класу

•      Поставити розділові знаки при звертанні.
•      Зробити синтаксичний розбір першого речення.
•      Пояснити вживання великої літери.
•      Пояснити правопис слів ряст,Благовіщення, Полісся.

 

1. На Сорок святих всі, навіть літні й кволі, виходили в поле і, притупуючи ногами по зелених сходах, казали: «Дай, Боже, ряст потоптати і того року діждати!» 2. Прийди, весно, з радістю, з великою милістю! 3. Благослови, мати, весну закликати! 4. Летіть, соловейки, на нашу земельку. Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки! 5. Жінки вранці на Сорок святих виходили із свіжозготовленими обрусами у поле, кланялися на всі чотири сторони й примовляли до схід сонця: «Ось тобі, мати-весно, нова обнова!» 6. Дикі гуси кричать – весна наступила, а ти, вороно, скільки не каркай, весни не накличеш.  7. У побуті було безліч пасічницьких молитов та заклинань. На Поліссі казали: «Плети ж, моя пчілко, на всі чотири сторони за жовтими восками, за солодкими медками». 8. В одній із давніх веснянок мовиться: «Ой, весно, весно, весняночко, де ж твоя дочка- паняночка..?» 9. Перші хороводи робилися на Благовіщення, а тому дівчата виходили на леваду й вигукували: «Вже ж весна воскресла, - що ж ти нам принесла?» 10. Не вийшла, дівко, заміж на Масницю – складай убрання в скриню: робота чекає на господиню. 11. Ой виходьте, дівчата, // та в сей вечір на вулицю // весну красну стрічати, // весну красну вітати.

 

Завдання 3:           для 8 класу

•      Визначити вид односкладних речень.
•      Пояснити вживання великої літери.
•      Назвати всі частини мови дев’ятого речення.

 

1. Пташок викликаю з теплого краю. 2. За тиждень до Великодня починали розписувати писанки, фарбувати крашанки, пекти обрядове печиво, солодку сирну бабку. 3. Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби. 4. Місяць березень називали ще «капільник», «протальник». 5. До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки.  6. На Юрія сіна коню кинь та й вила закинь. 7. У Вербну неділю святять вербу. 8. Прийшов Миколай – коней випасай. 9. На Масляну каталися на санчатах, на конях, пригощалися млинцями, сиром, маслом, сметаною, варениками.  10. На Теплого Олекси кидай сани, готуй воза. 11. За тиждень до Великодня у Вербну неділю з церкви приносили освячену вербу і виганяли нею корову в череду. 12. На Тимофія-весновія (6 березня) з печі злазили, з лавок піднімались – на призьби перебирались. 13. Перебули січень і мічень (лютий), а на марець виставляємо палець.

14. Христос воскрес!

Христос воскрес! Радійте діти,

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на божий хрест вінок.

На вас погляне Божа Мати,

Радіючи, з святих небес.

Збирайтесь, діти! Нум співати:

Христос воскрес! Христос воскрес!

 

Завдання 4:           для 8,9 класу

•      Виписати складні речення, в будові яких є односкладні.
•      Визначити вид односкладних речень.
•      Два односкладних (за власних вибором) переробити на двоскладні.
•      Пояснити правопис слів: сплетений, Масляна, здавна.
•      Записати фонетично слово пробудження.

 

1. Як березень не хмуриться, а весною пахне. 2. Ой, з-за гори високої вітерець повіває, вже веснонька промінь на світ розсіває. 3. На Юрія відбуваються обходи полів, і там відправляють спільні молитви за врожай. 4. Сплетений вінок кладуть на голову найкращій дівчині, і всі гуртом ідуть на господарський двір, співаючи пісень. 5. На Масляну дівчатам та парубкам до ніг прив’язували колодку за те, що вони не одружилися минулого року. 6. Здавна наш народ зустрічав весну з особливим настроєм, адже його хліборобська душа була надзвичайно чутливою до всього живого, що пробуджувалося з весною до нового життя. 7. Масляна – давньослов’янське свято весняного пробудження, яке припадає на кінець лютого – початок березня.  8. Обряд зустрічі весни проходить так: розкладають багаття на мостах, стрибають через вогонь, в такий спосіб очищаючись від усього поганого, кидають у річку жертовний хліб. 9. Куди не глянь, скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. 10. Основні дійства, які влаштовували селяни на Обретіння, стосувалися птахів, котрі першими поверталися з вирію. 11. Нерідко на Вербному тижні ще бувають холоди, а тому казали в народі: «Прийшов Вербич, два кожухи тербич».  12. У березні зверху пече, а знизу морозить. 

 

Завдання 5:           для 5,8 класу

• Знайти речення із вставними словами, вставними сполученнями.
• Вказати, на що вони вказують.
• Пояснити правопис слова Явдохи.
• Зробити синтаксичний розбір першого речення.
• Зробити звукозапис слова зозуля.

 

1. Весну, за уявленнями наших предків, приносили на крилах птахи. 2. Чотирнадцятого березня – це день преподобної мучениці Євдокії або, як селяни кажуть, «Явдохи». 3. Як оповідає одна з народних легенд, у квітні казкова жар-птиця приносить з-за теплих морів золотий ключик, яким міцно замикає домівки, куди сховалася зима. 4. За стародавнім народним віруванням, 6 травня святий Юрій відмикає землю і небо, і «весна сходить на землю». 5. Святий Юрій, як співається у веснянках, просить свою матір подати йому ключі, щоб відімкнути небо і випустити росу, яка в цей день має цілющу силу. 6. На Явдохи – так вірили наші селяни –  повертаються з вирію ластівки. 7. Днем весняного Миколи, за давньоукраїнськими народним розумінням, освячується вода на купання. 8. За шість днів до Великодня, за християнським ученням, Ісус Христос зі своїми учнями йшов до Єрусалиму. 9. За легендою, зозуля тому не має свого кубла й підкидає яйця в інші, що «колись на Благовіщення вила гніздо і Бог відібрав у неї пам'ять».

 

Завдання 6:           для 5,8 класу

• Поставити розділові знаки в реченнях з однорідними членами.
• Підкреслити однорідні члени залежно від їх синтаксичної ролі.
• Якими частинами мови виражена однорідність?
• Зробити синтаксичний розбір третього, сьомого речень.
• Зробити фонетичний запис слова пригощалися.

 

1. В березні матері випікали обрядове печиво у формі «жайворонків» і «голубків» з тіста і дарували дітям. 2. Діти стають у коло, беруться за руки, йдуть кругом і співають веснянку. 3. Березень березовим вінком зиму вітає, а весну в гості запрошує. 4. Ісусик узяв яєчка, сердечно подякував хлопчикові й пішов. 5. Після довгої морозної зими хотілося вибігти надвір, вдихнути свіжого пахучого повітря, поспівати на повні груди, потанцювати, привітати урочистими піснями й хороводами весну й сонце, попросити в них тепла, дощу, гарного врожаю. 6. За тиждень до Великодня починали розписувати писанки, фарбувати крашанки, пекти обрядове печиво, солодку сирну бабку. 7. На Масляну каталися на санчатах, на конях, пригощалися млинцями, сиром, маслом, сметаною, варениками. 8. Весною українці прощалися з зимовим одягом, скидали з себе кожухи і після довгої зимової «сплячки» дивували сусідів різнобарвними вишиваними сорочками. 9. Явдоху (14 березня) в народі шанували: не прали, не працювали кіньми і волами. 10. За тиждень до Великодня у Вербну неділю з церкви приносили освячену вербу і виганяли нею корову в череду.

 

Завдання 7:           для 5,8 класу

• Поставити розділові знаки в реченнях з однорідними членами при узагальнюючих словах.
• Пояснити правопис слів: Івана Предтечі, найдорожчі, Матері Божої, матері-України.
• Зробити синтаксичний розбір п’ятого речення.

 

1. Квітень мав ще й такі назви: дзюрчальник, володій, снігогін, цвітень, пустун, парник, дзюрканець, струмовик, соковик, красовик, краснець, лукавець, дубень, ям чан, чтерник, мал-травень, трав’яний. 2. Чого там тільки не було в лозяних кошиках: і пасочки, і писаночки, і шиночка з хроном, і ковбаска, і свіжий сир, і зелені часничок та цибулька. 3. Потім ми покуштували свяченого: пасочку, шиночку з хроном, сир, зелений часничок. 4. Свято Матері уособлює в собі три найдорожчі образи: Матері Божої, матері-України і рідної неньки.  5. У Вербну неділю зранку на Богослужіння сходяться всі: старі й малі. 6. Свято Івана Предтечі починало щотижневі пташині свята: Лелеки, Ластівки, Сорочини, які мали на меті закликати птахів з вирію. 7. Тиждень перед Великоднем називали страсним, тому що під час цього тижня відбувалися Христові страсті: зрада Юди, ганебне знущання над Ісусом, мученицька смерть на хресті.

 

Завдання 8:           для 7 класу

• Поставити розділові знаки в реченнях з дієприслівниковими зворотами та одиничними дієприслівниками.
• Пояснити правопис слів священик, скроплюючи, Чистий четвер.
• Пояснити лексичне значення слова знаменуватися (цілувати хрест або ікону).
• Зробити синтаксичний розбір першого, п’ятого речень.

 

1. Ставши в ряд, діти повертаються обличчям до сонця і виконують весняну гру.  2. Потім діти розривають коло, стають один за одним і, йдучи кроками, співають веснянку. 3. Хворі люди в Чистий четвер купалися вночі. Викувавшись, хворий набирав зі свого купелю відро води, ніс ту воду на перехресну дорогу і виливав.   4. Діти, співаючи, носили обрядове печиво у формі «жайворонків» і «голубків» по селу, провіщаючи й закликаючи весну. 5. Одрізавши по шматочку свяченої пасочки і вмочивши у свячену сіль, батько підніс її корівці та овечкам. 6. Помолившись, ми взяли по писанці і цокнулися ними один до одного. 7. Виходячи з церкви після молитви, люди знаменуються, вірячи, що «хто без благословення і знаменування піде з церкви геть, того молитва не прийметься і на небі не запишеться».  8. Господиня, вперше побачивши ластівку на Явдохи, бере в жменю грудку землі, кидає на грядку і каже: «Кріп сію!» 9. Священик пішов поміж рядами, скроплюючи кошики і людей свяченою водою.

Завдання 9:           для 7 класу

• Поставити розділові знаки в реченнях з дієприкметниковими зворотами.
• Усно перебудувати друге речення, щоб не було звороту.
• Пояснити правопис слів Благовіщення, скріплював.
• Зробити синтаксичний розбір другого речення.
• Пояснити лексичне значення слова христосуватися.

 

1. В перших променях сонця я побачила побіля церкви тисячі лозяних кошиків, розкладених рядами на зеленій траві й покритих вишитими рушниками. 2. В Україні навесні діти носять у руках ластівку, зроблену з дерева. 3. Справжні весняні молитви, найповніше виражені в обрядах, приурочених до Благовіщення, Великодня, Юрія, звучали від дня Сорока святих. 4. Вогонь, принесений на День зорепадів (5 березня) до оселі, наче скріплював союз землі, сохи і борозни. 5. Подекуди на Україні лише у квітні спалювали берези, зрубані взимку, для удобрення полів попелом. 6. Спочатку батько взяв кошик, освячений у церкві, і поніс його до стаєнки, щоб насамперед привітати із Великоднем нашу худібку. 7. Яйце, одержане при першому христосуванні, зберігається як цінність, бо, за народним віруванням, «воно мало велику силу».

 

Завдання 10:           для 5, 9 класу

• Виписати складні речення.                      
• Поставити розділові знаки, накреслити синтаксичні схеми.
• Зробити фонетичний запис слова пересаджуй.
• Зробити синтаксичний розбір сьомого речення.

 

1. Ой, з-за гори високої вітерець повіває, вже веснонька промінь на світ розсіває. 2. Зазеленів березовий гай – пересаджуй дерева. 3. Виваром свяченої верби  мочать голову: люди лікуються від болю голови. 4. Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще й коло церкви; б’ючись, вони примовляли: «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!» 5. Весною українці прощалися з зимовим одягом, скидали з себе кожухи і після довгої зимової «сплячки» дивували сусідів різнобарвними вишиваними сорочками. 6. Міфічний образ богині весни Лади поставав в уяві наших предків в образі прекрасної молодої дівчини або молодиці, тому що саме жінка дає початок життю. 7. Основні дійства, які влаштовували селяни на Обретіння, стосувалися птахів, котрі першими поверталися з вирію. 8. Як у травні не дощить, то червень довершить. 9. Як у маю дощ не випаде, то й золотий плуг нічого не виоре. 10. Побачивши перший цвіт на огірках, хазяйка перев’язує його червоною ниткою, поспішно вирваною на собі із пояса. 11.

Що то в горох гуде,

Що то в хмарі гримить?

То веснонька  іде гожа,

Птах із вирію летить.

Птах із вирію летить.

І гніздечка шука,

Бо рідненькеє гніздечко

Жде на своє пташеня.

Вже пташки вернулися

В наш край,

Про весну співають поле й гай,

Ніжаться на сонці

Трави, квіти –

Вже настав ласкавий

Місяць квітень.

 

Завдання 11:           для 9 класу

• Знайти складні безсполучникові речення. Усно пояснити розділові знаки  в них.
• Пояснити правопис слів Благовіщення, Великодня, парубки-обливальники, свяченої.
• Зробити синтаксичний розбір останнього речення.

 

 

1. На другий день після Великодня, ще на світанні, ходять парубки-обливальники по тих хатах, де є дорослі дівчата, і за кожну одержують по парі крашанок у свої відра.  2. Побачив шпака – знай: весна біля порога. 3. У травні два холоди: коли дуб розвивається і коли черемха цвіте. 4. Часом і старий запитає в зозулі: скільки літ йому жити ще на цьому світі? 5. Зозуля стала кувати – морозу більше не бувати. 6. На Явдохи першим вісником весни вважається зимоспляче степове звірятко бабак: ще до сходу сонця він оживе і свисне. 7. Виваром свяченої верби  мочать голову: люди лікуються від болю голови. 8. Вшанування птахів мало магічний характер, тобто повинно було викликати бажані для людини дії: прискорити весняне тепло, забезпечити урожай. 9. Якщо на Благовіщення на дахах лежить сніг, то і в полі йому лежати до Єгора. 10. Хто співає в страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати.  11. Обряд зустрічі весни проходить так: розкладають багаття на мостах, стрибають через вогонь, в такий спосіб очищаючись від усього поганого, кидають у річку жертовний хліб. 12. Здавна наш народ зустрічав весну з особливим настроєм, адже його хліборобська душа була надзвичайно чутливою до всього живого, що пробуджувалося з весною до нового життя.

 

Завдання 12:           для 9 класу

•      Виписати складнопідрядні речення.
•      Визначити їх вид, накреслити схеми.
•      Пояснити правопис слів навесні, Великоднем Великий піст.
•      Пояснити розділові знаки  у дев’ятому, одинадцятому реченнях.

 

1. Як оповідає одна з народних легенд, у квітні казкова жар-птиця приносить з-за теплих морів золотий ключик, яким міцно замикає домівки, куди сховалася зима. 2. Батьки «били» своїх дітей вербовими гілочками, щоб вони були слухняними, чемними й здоровими. 3. Як уперше навесні виганяють худобу на пасовисько, то обов’язково б’ють її свяченою вербою, «щоб нечисть не чіплялася до тварин». 4. Сівач весною знає, що восени жати буде. 5. Спочатку батько взяв освячений у церкві кошик і поніс його до стаєнки, щоб насамперед привітати із Великоднем нашу худібку, бо вона ж нас годує. 6. Усе було дуже смачне, бо освячене самим Господом Богом. 7. Святий Юрій, як співається у веснянках, просить свою матір подати йому ключі, щоб відімкнути небо і випустити росу, яка в цей день має цілющу силу. 8. Люди, що говіли в першу суботу Великого посту і дотримувалися всіх правил, називаються «спасенниками». 9. Прилетів грак – через місяць сніг зійде. 10. Явдоху (14 березня) в народі шанували: не прали, не працювали кіньми і волами. 11. На Явдохи припадало багато прикмет про майбутній достаток: теплий сонячний день віщував урожай на пшеницю, льон і коноплі, похмурий – на гречку і просо. 12. Раптом я почула, як заспівав хор: «Христос воскрес!  Христос воскрес!» 

Завдання 13:           для 9 класу

•      Виписати складносурядні речення.
•      Пояснити розділові знаки, накреслити схеми.
•      Пояснити правопис слів Великий піст, сплетений, повесні.
•      Записати слово дивитися фонетичною транскрипцією.
•      Пояснити розділові знаки  у першому та четвертому реченнях.
•      Зробити синтаксичний розбір другого речення.

 

1. Коли скресали сніги, розливалися весняні води, дівчата в Україні починали співати веснянки. 2. Сплетений вінок кладуть на голову найкращій дівчині, і всі гуртом ідуть на господарський двір, співаючи пісень. 3. На «вулиці» або «грища» інколи сходяться дивитися на розваги молоді і люди похилого віку, проте участі в них не беруть. 4. Три борги у весни, три заповіти: темряву зимову перебороти – з цим березень справляється; сніг зігнати, землю розбудити та відігріти – березень тільки цим і займається; третій борг – теплу землю в зелень одягти. 5. На Теплого Олекси скресала крига, починалися повесні, всі пасічники мали виставити бджоли для обльоту.  6. Люди, що говіли в першу суботу Великого посту і дотримувалися всіх правил, називаються «спасенниками».  7. На Яреми (14 травня) теплий вечір і зоряна ніч – літо буде сухе й гоже, врожайне. 8. Вітри східні та західні для сівби і садіння найкращі, а тиша ще краща. 9. Сонце пече, а березень кашляє. 10. Вночі березень тріщить, а вдень плющить. 11. У березні зверху пече, а знизу морозить. 

 

Завдання 14:           для 9 класу

• Переписати складні речення зі змішаним зв’язком.
• Поставити розділові знаки  в них. Усно пояснити.
• Пояснити правопис слів Супой,Масляна, Великий піст.
• Зробити синтаксичний розбір четвертого, шостого речень.

 

1. Так ведеться у нас у степу при Супої; і це є залишок давнього українського звичаю, описаного Бопланом у ІІ половині XVII віку, коли парубки обливали дівчат у Великодний понеділок, а дівчата парубків – у вівторок. 2. Днем весняного Миколи, за давньоукраїнськими народним розумінням, освячується вода на купання; а раніше сього дня не повинно вбродити в воду на купання, «бо з чоловіка верба виросте». 3. Птахи весною шукають пари; їх парування служить символом, порівнянням того, як молоді люди сходяться до того, щоб жити в парі. 4. Весна – наша отець і мати: хто не посіє, не буде збирати. 5. Мудрими були наші пращури-хлібороби: рік для них починався не зимової пори, а весняної, коли день уже переважує ніч. 6. В останній день Масляної хлопці чіпляли дівчатам колоду – дерев’яну іграшку, робили подарунок-загравання, відвідували батьків тієї дівчини, яка кому подобалася. 7. Перша неділя Великого посту («збірна») супроводжувалась цікавим звичаєм: дівчата варили кашу з маком в шкарлупі з яйця, закопували її на те місце, де відбувалось весняне дозвілля, - аби «недоля пропала».

 

Завдання 15:           для 8 класу

• Пояснити тире в неповних реченнях.
• Записати фонетично слово зозуля. 
• Зробити синтаксичний розбір четвертого речення.
• Розібрати слово навесні за будовою. 

 

1. На провесінь французи кажуть – мар, італійці – марцо, болгари – март, норвежці – марс, португальці – марсо. 2. У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає. 3. На Явдохи припадало багато прикмет про майбутній достаток: теплий сонячний день віщував урожай на пшеницю, льон і коноплі, похмурий – на гречку і просо. 4. Коли на Благовіщення дощ, то вродяться жито й гриби, а коли мороз – огірки. 5. Юрій корів випасає, а Микола – коней. 6. Навесні сійте в грязюку, восени – в пилюку. 7. Добрий день видно зранку, а рік – з весни. 8. Зозуля приносить звістку про літо, а ластівка – тепло. 9. Ранні ярі сійте, як вода спаде, пізні – як калина розквітне. 10. Лютий сильний заметілями, а березень – капіжем. 

 

Завдання 16:           для 5, 8 класу

•      Виписати прості ускладнені речення.
•      Виписати п’ять дієслів неозначеної форми, утворити особову форму.
•      Зробити морфемний розбір слів: вибігти, побачивши, вперше.
•      Зробити синтаксичний розбір першого, шостого, дванадцятого речень.

 

1. Після довгої морозної зими хотілося вибігти надвір, вдихнути свіжого пахучого повітря, поспівати на повні груди, потанцювати, привітати урочистими піснями й хороводами весну й сонце, попросити в них тепла, дощу, гарного врожаю. 2. Наші  далекі прабабусі виводили хороводи у гаях, на лісових галявинах, на сільських вигонах, ходили «ключем» або «коло». 3. Днем весняного Миколи освячується вода на купання. 4. У першу суботу Великого посту господині колись збиралися до церкви, приносили з собою хліб, коливо й мед і замовляли велику панахиду по рідних-небіжчиках. 5. Господиня, вперше побачивши ластівку на Явдохи, бере в жменю грудку землі, кидає на грядку і каже: «Кріп сію!» 6. Побачивши перший цвіт на огірках, хазяйка перев’язує його червоною ниткою, поспішно вирваною на собі із пояса. 7. 6 травня святий Юрій відмикає землю і небо, і «весна сходить на землю».    8. В саду і на городі в Чистий четвер господар згрібав на купу торішнє листя, бадилля бур’янів і підпалював. 9. Прийшов марець-кіт, як старець: вдома не ночує, весну чує. 10. В останній день Масляної хлопці чіпляли дівчатам колоду – дерев’яну іграшку, робили подарунок-загравання, відвідували батьків тієї дівчини, яка кому подобалася.11. В перших променях сонця я побачила побіля церкви тисячі лозяних кошиків, розкладених рядами на зеленій траві й покритих вишитими рушниками. 12. Вулиці збираються на березі ріки, на вигоні, біля саду, біля млина, на горбі або залишках вала, від сутінок до 10-ти годин вечора, а святами і вдень.

 

Завдання 17:           для 7 класу

• Виписати дієсловами, визначити час і спосіб.
• Зробити морфологічний розбір слова чарівная.
• Підібрати синонім до слова дідько. (нечистий, чорт, диявол, сатана, люципер, лукавий)

 

1. Ой, веснонько чарівная, ходи, поспішайся, ставай тут собі у коло, з нами забавляйся. 2. У березні поскачи, а в квітні пограй, то дідька їстимеш коровай.

                                                              3. Ку-ку, ку-ку! – весна іде

Гаєм, лісочком,

Бором, поточком,

Голос, голос, голос гуде.

 

Ку-ку, ку-ку! – чути в ліску,

Ходім, співаймо,

Радо вітаймо

Гожу, гожу, гожу весну.

Ку-ку, ку-ку! – пташко мала,

Ти нам співала,

Правду казала –

Щезла, щезла, щезла зима!

Завдання 18:           для 6 класу

• Виписати  числівники.
• Визначити морфологічні ознаки (рід, число, відмінок, розряд, будову).
• Пояснити правопис слова святих.

 

1. Сорок святих сорок лопат снігу кинуть. 2. Місяць березень за один день сімох жінок міняє. 3. В перших променях сонця я побачила побіля церкви тисячі лозяних кошиків, розкладених рядами на зеленій траві й покритих вишитими рушниками. 4. З Благовіщення лишається сорок холодних ранків. 5. Життя весни – коротше за літнє, але довше від осіннього й зимового: триває 92 дні й 21 годину. 6. У стародавніх римлян квітень був другим місяцем і року, який мав 295 діб і ділився на десять місяців. 7. Страсна вечеря складалася із семи пісних страв, включно з кутею. 8. Сьомий тиждень, яким закінчувався Великий піст, називали в народі чистим, білим, страсним або живним. 9. Через кожні 532 роки дати великодня повторюються. 10. У травні – два холоди: черемха цвіте і дуб розпускається. 11. За шість днів до Великодня, за християнським ученням, Ісус Христос зі своїми учнями йшов до Єрусалиму.

 

Завдання 19:          для 6 класу

• Із поданих текстів виписати іменники власних назв.
• Пояснити вживання великої літери.
• Пояснити лексичне значення слів шутка (так на Буковині і в Галичині називають вербові котики), Білий (чистий,страсний, живний) тиждень (останній тиждень перед Великоднем) 
• Пояснити вживання апострофа.
• Пояснити написання слів притрушеними, Галичина, Благовіщення.

 

1. Хтось легенько вдарив мене по плечу – озираюся і чую: «Шутка б’є, не я б’ю – за тиждень Великдень! Недалечко – червоне яєчко!»

Переді мною маленький хлопчик тримає в руках тонку вербицю з пухнастими котиками, притрушеними пилком.

• Хто ти?
• Я весняний Вістунець, прийшов сповістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята весни, до Великодня.
• А чого мене б’єш?
•  Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день. Сьогодні Вербна неділя. Навесні, як тільки пригріє сонечко, верба першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи: «Вставай, вставай! Надійшов Білий тиждень! – гукають вони. – Час веснувати! Час орати й сіяти!»

То ж і ти не зволікай.

2. У 1914 році Конгрес США прийняв постанову про введення свята – Дня матері. Цю  ідею підхопили в усьому світі. Вперше в Україні, на Галичині, День матері відзначали у 1929 році.

Нині це свято знову повернулося до нас. Воно уособлює в собі три найдорожчі образи: Матері Божої, матері-України і рідної неньки. 

3. Наступне після Благовіщення свято – Благовісника. Його відзначають 8 квітня. За церковним календарем це Собор архангела Гавриїла.   

4. Великдень (Великий день), або Паска, є найурочистіше церковне свято. «Паска» - слово єврейське й означає «визволення», «рятунок». Свято це встановлене у пам'ять воскресіння розіп’ятого на хресті Ісуса Христа. Після введення християнства на Русі Великдень злився з весняним святом стародавніх слов’ян. Паска відзначається після першого весняного новолуння у неділю, яку називають Світлою.

 

Завдання 20:           для 6 класу

• Виписати займенники.
• Визначити  розряд, відмінок.
• Усно провідміняти займенник хто, ти.
• Зробити фонетичний запис слова льон.
• Що ви знаєте про Обливальний понеділок? (Святкується після Великодня. Хлопці обливають дівчат водою, бажаючи, щоб вони були гарні, чесні, здорові, як сама Весна. А дівчата, дякуючи, дарують хлопцям писанки.)

 

1. Замість звичайного: «Добрий день», усім, хто зустрічався нам цього сонячного весняного ранку, ми казали: «Христос воскрес!», і кожен відповідав: «Воістину воскрес!» 2. Усе було дуже смачне, бо освячене самим Господом Богом. 3. В останній день Масляної хлопці чіпляли дівчатам колоду – дерев’яну іграшку, робили подарунок-загравання, відвідували батьків тієї дівчини, яка кому подобалася. 4. Льон з яриною не мириться: після нього її не сійте. 5. Скільки до Благовіщення добра, стільки після нього біди. 6. Хто квітень змарнує, той і літо злінує. 7. Як уже квітню не радий, то що тобі миле? 8. Скільки вереску, скільки сміху в Обливальний понеділок, особливо, коли він сонячний і теплий, а нам Вливальний понеділок виявився саме таким. 9. Спочатку батько взяв освячений у церкві кошик і поніс його до стаєнки, щоб насамперед привітати із Великоднем нашу худібку, бо вона ж нас годує. 10. Не можна на цьому (Вербному) тижні сіяти буряки, а то будуть гіркі. 11. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою в Страсну п’ятницю. 12. Хто співає в страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати. 13. На Великдень дітей теж брали з собою в церкву, вдома майже ніхто не залишався. 14. Хто буде товкти ногами свячене яйце, того Бог покарає хворобою.  

 

Завдання 21:           для 6 класу

• Виписати займенники, визначити  розряд, відмінок.
• Знайти числівники, визначити  розряд, відмінок.
• Пояснити вживання великої літери.
• Пояснити, чому немає коми у четвертому реченні.

        Великодня гра

Стали діти у кільце.

В кожного в руках яйце.

Марті випало на славу

розпочати цю забаву,

дуже милу, престару

великодню гру.

Ходить дівчинка кільцем

і постукує яйцем…

Що не стукне – трісь і трісь, -

яйця тріскають чиїсь…

Мартине – ціле, тверде, -

Марта радо далі йде…

Стук-стук-стук…

І раптом – хрусь!

Гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього разів три

і так само вийшов з гри.

За Петром пішов Максим,

декілька дівчат – за ним…

В Олі писанка ціла,

Оля в грі перемогла!

А тепер, відомо всім,

всі за стіл до Олі в дім –

їсти яйця, все, що є…

Просить той, хто виграє.  (Марія Хоросницька)

Завдання 22:           для 7класу

• Виписати прислівники.
• Пояснити їх правопис, визначити розряд за значенням.
• Пояснити вживання великої літери.
• Зробити синтаксичний розбір другого речення.

 

1. У Чистий четвер, ще вдосвіта, селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір’ї, в хатах – все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. 2. У Вербну неділю зранку на Богослужіння сходяться всі: старі й малі. 3. Напередодні або рано-вранці на Сорок святих матері готували «жайворонків» та «голубків». 4. В Україні навесні діти носять у руках зроблену з дерева ластівку. 5. Подекуди на Україні лише у квітні спалювали зрубані взимку берези для удобрення полів попелом. 6. На Великдень кому не було місця в церкві, той спинявся надворі під храмом і так стояв, скинувши шапку, аж до кінця служби. 7.  Як тільки прийдуть з церкви і принесуть паску, відразу ж мастять натщесерце  свяченим салом губи, ніс і все обличчя – щоб у літі не боліло і не тріскалося від вітру та сонця.      

 

Завдання 23:           для 7класу

• Виписати пасивні дієприкметники.
• Пояснити їх правопис, визначити вид.
• Поставити слово молодість у О.в., пояснити правопис.

 

        Великдень

Котилася писанка,

Котилася мальованка,

Зайчатами-білчатами

Напровесні цілована,

Вітрами заколисана,

Пташинами заспівана,

Зозульками-пророками

У молодість увінчена,

Лугами розмальована,

Квітками помережана,

Не золотими рибками

У річці заворожена.  (Дмитро Чередниченко)

 

Завдання 24:           для 5 класу

• Із поданих текстів (речень) виписати синоніми, діалектизми.
• Пояснити правопис слова лелечник, Трійця.
• Розібрати слово снігогін за будовою. Вказати спосіб творення.
• Пояснити лексичне значення слів дзюрчальник (дзюрканець),мал-травень, гагілка, шутка.

 

1. Квітень багатий на квіти. Про це говорять інші його назви: «цвітень», «краснець».

Трапляються й такі: «лукавець» - погода  цього місяця примхлива, лукава; «квітень-переплетень», бо переплітає трохи зими, а трохи літа; «лелечник» - бо кажуть у народі: «Прилетів лелека – весну приніс здалека». Цей місяць мав ще й такі назви: дзюрчальник, володій, снігогін, цвітень, пустун, парник, дзюрканець, струмовик, соковик, красовик, краснець, лукавець, дубень, ям чан, чтерник, мал-травень, трав’яний. 

     2. Веснянки називали ще гаївками. Ця назва закріпилася у Галичині разом з назвами «маївки», «гагілки», «гаївки», «гаїлки», «якілки».

     3. Зазеленіли молодою ніжною травичкою луки і левади. Тому й місяць цей травнем назвали. А ще «травником» його звуть, бо лікарські рослини, зібрані саме в травні, мають чудодійні лікувальні властивості. А такі назви, як: «місяць-громовик», «пісенник» тощо нині призабуті і вживаються зрідка.

     4. Шостий тиждень – вербний, шутковий, квітний, цвітна неділя. Протягом  цього тижня уникали сіяти льон, коноплі, городину, бо все «буде ликоване, як верба». У неділю, яку називали «Вербною», «Квітною», «Бечковою», Шутковою», в церквах святили вербові гілки – «шутку», «вербу», «бечку». 

     5. Тиждень у церковно-слов’янській мові називався седмиця.

     6. Свій перший весняний хоровод виводили українські дівчата на Благовіщення і водили аж до Зелених свят – Трійці.

     7. Середа, або, як казали в давнину, «третійник», знаходиться в середині тижня.

     8. Сьомий тиждень, яким закінчувався Великий піст, називали в народі чистим, білим, страсним або живним.