Дидактичний матеріал за романом Пантелеймона Куліша "Чорна рада"
Дидактичний матеріал є глибоким дослідженням тексту роману на фолькльорній основі. Тлумачення прислів'їв, фразеологізмів, крилатих висловів та афоризмів
Гірницька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 19
Селидівської міської ради
Дидактичний матеріал
за романом «Чорна рада»
Пантелеймона Куліша
Дослідження мови роману «Чорна рада»
Розробила Оганесян Валентина Анатоліївна
Вчитель української мови та літератури
Гірницької ЗОШ № 19
Селидівської міської ради
Гірник, 2017
Тема: «Вживання прислів’їв , приказок та крилатих висловів як один із засобів розкриття характеристики героїв роману «Чорна рада», розмаїття самобутності звичаїв, традицій України за романом П.Куліша»
Мета:
1)активізувати роботу над поглибленим читанням роману шляхом дослідження джерел УНТ як одного із засобів мовної характеристики героїв;
2)формувати уміння тлумачити прислів’я, приказки, загадки, крилаті вирази для повного розкриття національного характеру, вміння цитувати;
3)виховувати культуру мовлення, почуття гордості за минуле України, поповнювати світ власних уявлень звичаями та традиціями українського народу;
Форми роботи: дослідження тексту , вивчаюче читання , складання таблиці (або упорядкування словничка)
Очікувані результати: дану роботу доречно пропонувати учням як дослідницьку за окремими розділами, що дасть змогу глибше запам’ятати зміст роману і відслідкувати джерела усної народної творчості в рамках соціалізації особистості.
Дослідження тексту
І розділ
|
№ |
Джерела УНТ у романі «Чорна рада» |
Тлумачення |
Кому належить із героїв роману |
|
1 |
«Усяке сиділо, неначе бджола в зимівнику» |
Порівняння Бездіяльність |
Відповідь Череваня на стук у браму |
|
2 |
«Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком зійдеться» |
Порозумітися в чомусь (з кимось) |
Діалог Череваня і Шрама |
|
3 |
«Або пан, або пропав» |
Нічого втрачати |
Діалог Череваня і Шрама |
|
4 |
«… щоб знав, де вовк, а де лисиця» |
Проявити розум , кмітливість |
Промова Шрама |
|
5 |
«… якби Вкраїну на добру дорогу вивести» |
Знайти правильний шлях |
Думки Шрама |
ІІ розділ
|
6 |
«Одважив солі добре » |
Діяти у власних інтересах |
Сомко про Івана Брюховецького |
|
7 |
«Загориться , як порох» |
Запальний, дієвий |
Про вдачу Самка |
|
8 |
«Привернем Україну до одної булави» |
Обрати гетьмана |
Шрам |
ІІІ розділ
|
9 |
«Стоїть божок на трьох ніжках; король каже: «Потіха моя»; Краля каже: «Погибель моя»» |
Загадка про п’яного чоловіка Ворогу п’яний – на руку, жінці – на біду. Король – тіло , краля – се душа Тіло потішається, як чоловік зап’є, а душа погибає |
За столом розмова між Шрамом, Череванем, Петром Шраменком |
|
10 |
«Їхали з усією сім’єю на прощу до якого монастиря, де молились Богу» |
Звичай перед укладанням шлюбу (обряд сватання) |
Череваниха у розмові зі Шрамом про Лесю , її одруження із Сомком |
|
11 |
«Вкрили бачиш все поле, мов маки зацвіли на городах» |
Одяг козаків (червоні шаровари , жупани) |
Сон Череванихи |
ІV розділ
|
12 |
«Чорну раду правити» |
Діяти у виборі гетьмана незаконно |
Авторська характеристика |
|
13 |
«Для Отчизни кинувсь із мота в воду» |
Приймати вагоме рішення |
Розмова Череваня і Шрама (перед дорогою) |
V розділ
|
14 |
«Величається, як порося на орчику» |
Людина, що зійшла зі стежки боротьби (гульвіса) |
Промова Шрама |
|
15 |
«Скакати в гречку» |
Знатися із жінками (заборонялося на Січі) |
Кирило Тур |
|
16 |
«Що людям плач, те йому іграшка» |
Нерозсудлива людина |
Кирило Тур |
|
17 |
«Хоч Січ нам і мати, а Великий Луг - батько» |
Назва Запорозької Січі |
Кирило Тур |
VI розділ
|
18 |
«Нема там добра, де нема правди» |
Діяти правдиво, враховувати інтереси людей |
Сомко говорить Шраму про гетьманство |
|
19 |
«не добро бути чоловіку єдиному» |
Вислів із Біблії(Книга Буття) |
Кирило Тур |
|
20 |
«Пугу-пугу ! Козак з лугу » |
Привітання серед запорожців |
Кирило Тур |
VII розділ
|
21 |
«Мовчить , наче води в рот набрав» |
Мовчати |
Про Лесю, її ставлення до Сомка |
|
22 |
«Живуть до віку вкупі, як риба з водою» |
Козацьке побратимство |
Кирило Тур про козаків |
|
23 |
«У нас як кому припаде до душі руса коса,то вхопить, як сокіл чайку, та й до попа» |
Обряд вінчання в церкві |
Кирило Тур |
|
24 |
«Нести баляндраси» |
Говорити про щось несерйозно |
Кирило Тур |
|
25 |
«Поживився, як собака мухою» |
Залишився ні з чим |
Кирило Тур |
|
26 |
«Не вір, бо то звір, хоч не вкусить, то злякає» |
Бути обережним |
Кирило Тур |
VIII розділ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
IX розділ
X розділ
XI розділ
XII розділ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
XV розділ
XVI розділ
|
||||||||||||
|
|
Висновок (суть дослідження)
Мовна характеристика героїв роману має величезну енергію. Відчувається і несвідомість, і легковірність серед низового козацтва (Кирило Тур, дід Пугач , Гвинтовка). Пафосно звучать мовні партії Сомка, Череваня, Шрама. Але найбільший мовний колорит відчувається в образі Кирила Тура. Це яскравий образ, що уособлює козацьку честь, героїзм і побратимство. Його репліки характеризують національні риси українців: відданість, героїзм, честь, патріотизм, лицарство. Велику увагу зосереджено на мовному етикеті, зокрема звертаннях, прислів’ях, приказках, якими помережений роман, можна укласти чималу енциклопедію народознавства.
Нам вдалося дослідити мову роману, укласти словничок багатства фольклорних засобів.
Також можна запропонувати такі теми для дослідження:
- Архітектура та інтер’єр українців та козацтва у романі.
- Українські страви та хатнє начиння як елементи зображення менталітету козацтва та української гостинності.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку