Дидактичний матеріал "Життя і творчість І.Карпенка-Карого"

Про матеріал
Дидактичний матеріал допоможе вчителю у підготовці та проведенні уроків присвячених життю і творчості І.Карпенка-Карого. Подані завдання та опорні матеріали можна використати на різних етапах уроку, а також для самостійного опрацювання теми учнями вдома.
Перегляд файлу

Украінська література                                                                                                         І курс

Опорно-дидактичний матеріал до уроку

Тема: Іван Карпенко-Карий. Життєвий і творчий шлях.

Завдання уроку:   

  • Ознайомитися з основними віхами життєвого і творчого шляху І.Карпенка-Карого.
  • З’ясувати зв’язок з театром «корифеїв».
  • Усвідомити багатогранність творчої діяльності письменника.
  • Змалювати психологічний портрет драматурга.

Пригадайте! - На базі чого і коли виник «театр корифеїв»?

  • Хто входив до нього?
  • Які драматурги забезпечували репертуар цього театру?
  • У чому полягає феномен родини Тобілевичів?
  • Як пояснюється псевдонім І.К.Тобілевича?

 

Завдання 1. Використовуючи подану на уроці інформацію, заповніть пропуски у реченнях.

Народився І Карпенко-Карий   29 вересня 1845 року в селі __________, недалеко від Єлисаветграда (нині Кропивницький)  в родині__________________. Навчався в  ________ училищі. З 1859 р. (було _________ років) працював писарчуком. Пізніше освоїв   такі професії:____, ____, _­____. Крім того, брав участь у аматорських виставах, публікував літературно-критичні статті.

1870 — одружився з _____________. Як посаг отримав родинний хутір.(Нині – історико-культурний заповідник  «Надія»). Надія Карлівна народила йому 7 дітей. Померла 1881р.

1883 - вступив до театральної трупи М.Старицького і  вдруге одружився з ___________.

1884 — заарештований і засланий до ___________. У засланні написав  п'єси:______________.

1887 - отримавши дозвіл на звільнення, повернувся в _________.

 1888 — з І.Карпенка-Карого зняли поліцейський  нагляд. Він вступив до трупи свого брата Миколи Садовського, пізніше — до трупи іншого брата — Панаса Саксаганського.

1890 — написав комедію ________.

1899 — написав історичну трагедію __________.

1900—1904 — створив власну трупу, написав п'єси :__________.

1906 — захворів, залишив сцену й виїхав на лікування до Берліна.

15 вересня 1907 року Карпенко-Карий помер після тяжкої хвороби у Берліні, куди їздив на лікування; поховано його на хуторі __________.

 

Завдання 2. Розгляньте і прокоментуйте схему.

Багатогранність творчості І. Карпенка-Карого

 

                 Митець        Актор Драматург                  Режисер      Публіцист

                                                                       

                                                                          18 п’єс

                                                                         Комедії

                                                                          Драми

                                                                     Історичні трагедії

                                                                       Трагікомедії

Завдання 3. Закріпи свої знання! Виконай тести.

  1. Слово «корифей» означає: а) найкращий; б) перший, заспівувач;   в) найактивніший; г) винятковий.
  2. Іван Карпенко-Карий придбав собі псевдонім на честь: а) драматичного персонажа; б) діда; в) батька; г) брата.
  3. Братами Карпенка-Карого серед корифеїв були:   а) Панас Саксаганський; б) Михайло Старицький;                                    в) Марко Кропивницький;   г) Микола Лисенко; Петро Ніщинський;  д) Микола Садовський. 
  4. Серед перелічених творів перу Карпенка –Карого належать: а) «Наталка Полтавка»; б) «Сто тисяч»;               в) «Мартин Боруля»;  г)»Назар Стодоля»;    ґ) «Сава Чалий»;  д) «Хазяїн».

 

Українська література                                                                                                                                                                                І курс

 Матеріал до теми:  Трагікомедія І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля», історія написання.  

                                     Дворянство як міф про краще життя.

 

Композиційно-сюжетний аналіз твору «Мартин Боруля»

Жанр - комедія в п’яти діях(за автором), трагікомедія

  • Робота з теоретико-літературними поняттями

* Комедія – Драматичний твір з веселим, смішним або сатиричним сюжетом. 

* Трагедія – драматичний твір, в основу якого покладено гострий конфлікт.

*Трагікомедія– Драматичний твір, у якому поєднано риси трагедії й комедії.

Тема  п’єси «Мартин Боруля» -  бажання приниженого й обмеженого в правах  багатого селянина Мартина Борулі  дорівнятися до дворянства.

Головна думка п’єси - прагнення Мартина Борулі вийти на дворянську лінію, як спроба самозахисту «маленької людини» у несправедливому суспільстві.

Сюжет трагікомедії

Експозиція

Знайомство з родиною Мартина Борулі.

Зав’язка 

Домовленість Борулі із повіреним Трандалєвим про апеляцію щодо визнання Мартина дворянином.

Розвиток дії

1. Батькова наука синові, дочці Марисі. 
2. Зустрічі Марисі з нареченим Миколою.
3. Відмова Борулі сватам від Миколи.
4. Зневажливе ставлення економа поміщика Красовського.
5. Повернення з міста Омелька, крадіжка коней і майна.
6. Приїзд жениха Націєвського, його втеча із заручин, помста Борулі.
7. Поміщик Красовський виганяє родину Мартина із села.

 

Кульмінація

Відмова у дворянстві.

Розв’язка 

Мартин Боруля спалює бумаги про дворянство.

Схема дійових осіб п’єси

http://cs308822.vk.me/v308822196/4ad6/5ZjFf1Ig3RE.jpg

Матеріал до уроку

ТЕМА: І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Мартин Боруля» і її більш ніж 100-річне життя на сцені. Дворянство як міф про краще життя.

«Мартин Боруля» — трагікомедія Івана Карпенка-Карого, написана у 1886.

На основі яких фактів написана комедія «Мартин Боруля»?

Сюжет комедiï «Мартин Боруля» письменник будує на дiйсних фактах з життя родини Тобілевичів: батько драматурга, який довгий час служив управителем помiщицьких маєткiв, вирiшив домогтися визнання свого роду дворянським. На це пiшло чимало часу i марно: дворянство не було доведено, оскiльки прiзвище в старих документах було Тобелевич, а в нових Тобiлевич. Карпенко-Карий використав цей факт, аби висмiяти намагання простоï людини вибитися в дворяни, хибно думаючи, що цим можна в чомусь вивищитися над iншими.

Переказ, складання «сюжетного ланцюжка» твору.

Персонажі

Мартин Боруля — багатий шляхтич, чиновик.

Палажка — його жiнка.

Марися — їх дочка.

Степан — їх син, канцелярист земського суду.

Гервасiй Гуляницький — друг Мартина, батько Миколи.

Микола — його син, парубок.

Нацiєвський — регiстратор з ратушi.

Трандалєв — повiрений.

Протасiй Пеньонжка, Матвiй Дульський — чиновники.

Омелько, Трохим — наймити Борулi.

 

Повірений Трандалєв подає документи Борулі на дворянство для за

твердження в Сенат

 

Боруля хоче подати апеляцію для покарання дворянина Красовського,

який його образив

 

 

Трандалєв радіє, що може писати позови для обох сторін і

заробляти на цьому гроші

 

          Боруля доручає синові Степану привезти з города жениха для дочки Марисі

                                           — губернського секретаря Націєвського

 

Марися дивується новим порядкам, що заводить батько, й думає

вийти заміж за Миколу

 

Степан ламаною мовою розповідає Миколі про те, чим він займається на службі

 

   Мартин заводить у себе вдома дворянські порядки, посилає в місто за                                          паничем       найкращих коней і повозку

 

Боруля відмовляє сватам від Миколи, говорячи, що вони тепер майже                        дворяни,     і простий хлопець Марисі не пара

 

Мартин умовляє Палажку, що Марисі краще буде вийти за

секретаря-регістратора, і посилає дізнатися, як вживати каву: до борщу чи на ніч

 

                               Повертається Омелько, у якого в місті покрали коней

 

Приїжджають від станового й повідомляють, що Красовський наполягає,

щоб Борулю виселили з його землі, яку той орендує

 

Боруля забороняє Марисі прати, робити важку роботу, велить сидіти як

панночка, але не знає, чим її зайняти

 

                Марися просить батька не губити її й віддати за Миколу, з котрим вони любляться.

Боруля не хоче й слухати

 

 

                                Приїжджає Націєвський. Його радо вітають. Вранці він розмовляє

з Марисею, але та прямо говорить, що любить іншого й за нього не піде

 

                 Мартин і Палажка мріють про майбутнє дочки, про онуків, сперечаються,

              кого візьмуть у куми. Націєвський це чує, думає, що наречена вже чекає дитину,

                                                                                       й тікає

 

               Гості приходять на заручини, а жених утік. Мартин кидається за ним у погоню

 

 

Приїжджає Степан, якого звільнили зі служби. Мартин захворів, бо

Красовський хотів його виселити, ледве жінки відпросилися. Потім

прийшла «бумага», що в дворянстві Борулі відмовлено

 

 

Гервасій та всі рідні вмовляють Борулю відмовитися від думки про

дворянство. Боруля вирішує спалити всі документи й дає дозвіл на

одруження Миколи з Марисею

 

Подумайте і дайте відповідь

— Навіщо Мартину Борулі потрібне було дворянство, адже він - чесний трудівник, заможна людина?

Чому панські замашки Мартина Борулі викликають іронічну посмішку? Як до батькових нововведень ставляться Степан, Палажка і Марися?

Чому приїзд новоспеченого жениха змальовано сатирично? Що не не жарт перелякало Націєвського?

Чи можна назвати розв’язку драми «Мартин Боруля» щасливою? Чому ви так вважаєте?

 

 

 

docx
Додано
2 січня 2020
Переглядів
2036
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку