1
Дидактичний посібник
«Словникова скарбничка»
2 клас
Білик Антоніна Анатоліївна
учитель початкових класів
Бородянського академічного ліцею
Зміст
Вступ |
3 |
Словникові слова. Ілюстрації. Вірші, загадки. |
4
|
Висновки Література |
37 38
|
Вступ
Основні напрямки розвитку освіти в Україні вимагають створення такої школи, яка б готувала людину інтелектуальну, творчу, здатну самостійно ставити й вирішувати як теоретичні, так і практичні завдання.
Важлива роль при цьому відводиться українській мові, бо вона є не тільки окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування усіх інших шкільних дисциплін. Тому з перших днів перебування дитини в школі необхідно дбати про збагачення її словникового запасу, чистоту мови й високу мовну культуру.
Саме педагогічна технологія"Росток", основою якої є інтегративно-діяльнісний підхід, створює таке освітнє середовище, яке дає можливість кожному учневі творчо і активно працювати на уроці, розвивати вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки і не боятись помилитись, удосконалювати навички спілкування з учителем та учнями класу.
Даний посібник «Словникова скринька» дає можливість продемонструвати вчителям початкових класів, як ефективно підвищувати орфографічну грамотність при вивченні словникових слів молодшими школярами. Запропоновано спеціальні вправи на розвиток уяви, завдання на самостійний пошук інформації, формування у дітей умінь і навичок, необхідних у повсякденному
Де найкраще місце на землі
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі? —
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Виростай, дитино, й пам'ятай:
Батьківщина — то найкращий край!
В лісі є зелена хата
В лісі є зелена хата,
Там поснули ведмежата,
А найменший — вереда.
Сивій мамі набрида.
Каже: “Я не хочу спати,
Утечу вночі із хати,
Коли меду не даси,
Риби, сала, ковбаси”.
“Люлі-люлі, треба спати, —
Над синком шепоче мати, —
Як заснеш — тобі усе
Сон в корзині принесе ”.
(П.Воронько)
Загадка
Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кудлатий.
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає й ожину,
Літом любить полювати,
А узимку — в лігві спати.
Як зачує він весну —
Прокидається від сну.
(Ведмідь)
Загадка
Вовк ведмедя розбудив:
Виліз велетень з барлогу –
Вовк втікає в ліс від нього.
(О.Кононенко)
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
(М.Сингаївський)
У вересня щедра рука.
— Заходьте!-він з двору гука.
І яблука трусить з гілок,
І сипле в портфелі сливок,
Солодкий зрива виноград —
І кожен з нас вересню рад.
Бо щедра, ой щедра рука
У вересня-садівника.
(Т. Коломієць)
Вересень-школярик
Через поле по стерні
У міста і села
Йде в солом’яній брилі
Вересень веселий.
В нього квіти у руці
І новий портфелик,
Розцвітає на щоці
Сонячний метелик.
Голосний несе дзвінок,
«Дзінь-дзілінь» – лунає,
Він до школи на урок
Школярів скликає.
(Н. Тріщ)
На веселій вулиці
На веселій вулиці
жив смішливий кіт,
він любив сміятися
й гладити живіт.
На веселій вулиці
мишки несумні,
від кота вітаннячко
принесли мені.
Я кота смішливого
в гості запрошу,
накуплю морозива,
«Живчиком» вгощу.
Буде кіт обідати,
скаже: «Смакота!»
Дві смішинки всядуться
на його хвоста.
Трошки погойдаються, -
чи ж біда у тім?
На веселій вулиці
весело усім.
(Н.Поклад)
Люблю я вулицю свою,
від неї кращої не знаю.
Вона у бузковому раю
квітує іменем Врожаю.
(П.Перебийніс)
З тобою вся твоя родина:
Батьки, бабусі та діди.
З тобою друзі, Батьківщина,
Тож уперед, герою, йди!
Безсмертні подвиги його
Ми ще згадаємо не раз.
Мов серця юного вогонь
Його життя в серцях у нас.
І в пам’яті довічно він
Солдат,
Герой,
Громадянин.
(М.Сингаївський)
А дія розгортається, як злива:
палає барвами казкове тло,
герої йдуть на подвиги сміливо,
стоять за правду і долають зло.
(Н.Забіла)
Диктант
Диктант. Лунає в класі мова
співуча, наче джерело.
Вслухаюсь я у кожне слово,
щоб не зробити помилок.
(Нузет Умеров)
Що писав
- Чого тебе навчили нині в школі?
Питається матуся у Миколки
В один із перших вересневих днів.
- Писати, – першокласник відповів.
- Що ж ти писав? – допитується мати.
- Не знаю, бо не вмію ще читати.
(П.Кралюк)
Загадка
Він не ліжко, хоч спимо,
Лежимо і сидимо.
Не простий, а розкладний,
Невеликий і зручний.
(Диван)
Не псуй меблів
На дивані я стрибав,
З себе вершника вдавав.
Мій диван стогнав, рипів,
Та конем буть не хотів.
Раптом тріснув - дивні звуки,
Дві пружини, мов гадюки,
Закивали головами!
Бідний кінь! Що скаже мама?
Як дірки оті латати?
Де вночі я буду спати?
Нащо вигадав коня?
Зрозумів помилку я.
Слізки блиснули з-під вій,
Ти пробач, диване мій!
(С. Гарбуз)
Спить у ліжечку дитина.
Тихі сни до неї линуть
Через балки та горби,
Наче білі голуби.
(Н.Забіла)
Вдягни, дитино, рідну вишиванку
І з чистим серцем в білий світ іди.
Вона зігріє сонцем на світанку
І оберегом стане від біди.
(Н.Красоткіна)
Поглянь, дитино, вгору, подивися,
Яке чарівне небо голубе.
Ти сонечку ранковому всміхнися,
Нехай воно освітлює тебе.
(Н.Красоткіна)
Візьму я в руки хліб духмяний,
Він незвичайний, він святий.
Ввібрав і пісню, й працю в себе
Цей хліб рум’яний на столі.
Йому до ніг вклонитись треба,
Він скарб найбільший на землі.
(В. Гринько)
І люблять люди з давнини,
як сонце незагасне,
і свій духмяний хліб ясний,
і рідне слово красне.
(Д.Білоус)
Загадка
Цілий день працюю в гаї,
Діловито дзьобом б’ю,
Я не цвяхи забиваю,
Я комашок дістаю.
(Дятел)
Загадка
В лісі лине дивний звук:
Тук-тук-тук! Тук-тук-тук!
Гострий дзьоб, як молоток:
Тук-тук-тук! Цок-цок-цок!
Буде лісу помагати
Працьовита пташка… (дятел).
Дятел
|
Чути в лісі тук-тук-тук, Швидко йду я на той звук, Що за диво, дивина, Звідки стук скажіть луна? Роздивився оце так, Ну не птах, а геть дивак, Аж кора униз летить, Вже ніхто тут не заспить. Всі комахи хто куди, Так не довго до біди, Дуже справний, працьовитий, Ще й в червону шапку одітий. Що тут думати, гадати, Дятлом цього птаха звати, Молотка в нього немає, Дзьобом він комах лякає. (А.Грицаюк) |
В небі жайворонки в’ються
В небі жайворонки в’ються,
Заливаються — сміються,
Грають, дзвонять цілий день,
І щебечуть, і співають,
І з весною світ вітають
Дзвоном радісних пісень.
Ось вони на землю впали,
Щось шепнули їй, сказали
І розтали знов у млі…
І щоб глянути на диво,
Виглядають полохливо
Перші проліски з землі.
(О.Олесь)
Загадка
Пташка ця маленька,
Лагідна, сіренька.
В небесах співає,
Сонце зустрічає.
(Жайворонок)
Жайворонок
Жайворонок в небі високо літає,
І так завзято пісеньку співає,
Він з нею сонце зустрічає,
Землю рідну звеселяє.
Може смуток в нього на душі,
Але дзвенять його пісні,
Під пісню ту все зеленіє,
Мак килимами червоніє.
Як хвилі лагідні на морі,
Цвітуть волошки сині в полі,
Житній колос достигає,
А жайворонок все співає.
(А.Грицаюк)
Важливе завдання
У тата і мами важливе завдання,
Бо діти зростають у них.
І думати треба їм про виховання,
Щоб в хаті — і щастя, і сміх.
(Н.Красоткіна)
Маринка та Галинка
Сьогодні Маринка
Уроків не знала.
Домашнє завдання
В Галинки списала.
Зі школи додому
Вернулись дівчатка.
І тут повторилось
Усе в них спочатку.
Удома Маринка
Отак міркувала:
«Сьогодні в Галинки
Уроки списала.
Чого ж я завдання
Робити спішу?
І завтра в Галинки
Уроки спишу!»
Галинка ж удома
Отак міркувала:
«Сьогодні Маринка
У мене списала.
Чого ж я завдання
Робити спішу?
Його у Маринки
Я завтра спишу!»
(Грицько Бойко)
Заєць спати захотів
Заєць спати захотів,
Сам постелю постелив.
Сам собі приніс подушку,
Підмостив її під вушко,
Та у зайця довге вушко —
Все звисає із подушки.
(М.Стельмах)
Загадка
В полі, в лісі, навкруги,
Скрізь у мене вороги.
Часом лізу я у шкоду,
Їм капусту на городах.
(Заєць)
Хліб од зайчика
Їздив заєць до млина,
П'ять пудів змолов зерна.
А зайчиха ніч не спала,
Паляниці випікала.
Рано-вранці у хустинці,
Принесли зайці гостинці:
Пташенятам і звірятам,
Хлопченятам і дівчатам.
Аж хрумтять окрайчики...
Добрий хліб од зайчика.
(В.Каменчук)
Загадка
Куций хвостик, довгі вушка,
Шерсть м’якенька, як подушка.
Скаче вгору, наче м’ячик.
Хто це, діти?
Сірий… (зайчик).
Загадка
Є в квартирі молодець
Математик і мудрець.
Він тебе не підведе
Бо рахунок дням веде.
(Календар)
Загадка
Дні за днями, цілий рік —
Кожен день уранці
Цей блокнотик тато рве
По одній сторінці!
(Календар)
На льоду річки
Дзвенять ковзани.
Зарився в сніг глухар.
Грудень йде
Закінчити рік
І старий календар.
Вже довгий час календар в нас висить на стіні.
Він по листку щодоби відраховує дні.
От і сьогоднішній день до кінця підійде
Й з нього, мов з клена, черговий листок опаде.
Що то за така морока?
Від зими і до весни
Все сваряться пори року –
В кого кращі килими!?
(С.Семенюк)
Загадка
Це не лайнер, не ракета,
Старовинна дивна штучка.
Сів, летиш довкіл планети
Чудесам й казкам назустріч.
(Килим-літак)
Золота осінь
В парках і садочках
на доріжки й трави
падають листочки
буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
килим кольористий,
віти напівголі,
небо синє чисте.
Метушні немає,
тиша й прохолода.
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.
(К.Перелісна)
Під землею – дивне місто:
Все в огнях, як у намисті.
В нім будинки не стоять,
По залізних рейках мчать.
(Метро)
Думав, сходами я піду,
А насправді сходи … їдуть.
Де це відбувається?
Як це називається?
(Метро, ескалатор)
Понад Дніпро гуде метро,
і рибоньці не спиться.
І журиться старий Дніпро,
і сон Дніпрові сниться.
(Іван Малкович)
Під великими містами
Є тунелі з поїздами.
На зупинку вашу вмить
Вас метро швидке домчить.
Сьомий день у нас Неділя.
День святковий, день дозвілля.
Йдуть до церкви і гуляють,
Всі в цей день відпочивають!
(М.Вересюк)
Схопився хутчіш,
календар відшукав,
поглянув у нього —
і мало не впав:
з листочка,
де мусило йти
п о н е д і л о к,
до нього
всміхнулося слово
н е д і л я!..
Сергій,
не повіривши
власним очам,
ще швидше
гортань календарик
почав.
Гортав і гортав,
а листки шелестіли:
«Неділя, неділя, неділя...»
Н е д і л я !..
(А.Костецький)
Прикметник
Я ознаки називаю:
Гарний, впевнена, швидкі…
Та завжди відповідаю
Я: Яка? Яке? Які?
Бджолиний рай, де сріблена роса
Вмиває зорі ранні й вечорові,
Калинова - жоржинова краса –
Який розмай в природі - і у мові.
То українська лагідна душа
Так словом рідним молиться й співає,
Красу земну - у мові залиша:
Прикметник всі ознаки називає.
(С.Імашева)
Коли помилок менше
— Грицю, у твоїй письмовій роботі аж десять грубих помилок! Чи не могло б їх бути менше?
— Могло б, якби робота була трохи коротшою.
(П.Гальченко)
Ідея
Каже вчитель учню:
- Пишеш гірше й гірше!
Є помилок грубих
в тебе значно більше.
- Грубих буде менше!
– є ідея в Міші.
Певно, треба букви
всі писать дрібніші.
(В.Несипаний)
Рано-вранці, в понеділок,
Землю сонечко пригріло,
Звеселило всіх пташок,
Задзюрчав блідий струмок.
(І.Глущак)
Споконвіку так ведеться,
Перший – Понеділком зветься!
Кажуть, що цей день важкий!
І чому це він такий?
(М.Вересюк)
Не відкладай
– Я зроблю це в понеділок! –
Так сказав собі Тодось.
Але взятися до діла
Щось охоти не знайшлось.
(Микола Щербак)
Портфель — мій друг і помічник,
Я до портфеля дуже звик.
І він без мене — ні на крок:
Зі мною йде він на урок.
Портфель для мене залюбки
І ручку носить, і книжки.
Я по секрету вам скажу:
Його я дуже бережу,
Хоч добре сніжної пори
На ньому з'їхати з гори!
(В.Бойченко)
Загадка
Супроводжує дітей,
В ньому книги, ручка, клей.
Гумка, зошит, олівець,
Пензлі, циркуль, папірець.
Багато різних педагогів
У цій школі, ти зрозумій.
А предметів там небагато.
Тільки: «Як нам бути людьми».
(Л. Слуцька)
Загадка
А у мене є торбина.
В ній живе шкільна родина.
Ці предмети всі потрібні,
Для навчання необхідні.
(Навчальне приладдя)
Загадка
Цей предмет школяр шанує,
Бо він пише ще й малює.
Хто ж цей славний молодець?
Це звичайно ... (олівець)
Сійся, жито і пшениця
Сійся, жито і пшениця, -
Буде діткам паляниця.
Для веселої малечі
Бублик викотиться з печі.
І солодкий колобок
Скочить прямо на зубок.
Всього виросте доволі
На широкім нашім полі.
Запеклося сонце в хлібі,
Хто зростив його – спасибі.
(В. Крищенко)
Загадка
Маю жовтий вусок,
Запашний колосок.
Буде борошно біленьке,
І хлібина м'якенька.
(Пшениця)
Засівалки
Сійся, родися, жито, пшениця,
Всяка пашниця:
Зісподу корениста, зверху колосиста.
Будьте зі святом здорові,
З Новим роком та Різдвом Христовим!
Вроди, Боже, жито, пшеницю
і всяку пашницю.
У полі – ядро, у домі – добро,
З колоска – жменька,
зі снопа – мірка,
У полі – колосок,
у хаті – пиріжок.
Щедрий вечір!
– Середа – гарніша днина!
Це пів тижня. Та – біда:
Не оглянувсь ще хлопчина,
Вже й минула середа.
(М.Щербак)
Спритна, вміла, молода
Вже настала …… (середа).
(А.Гревцова)
Третій день одразу йде,
Він нам Середу веде.
В середу як потемніло,
Задощило, загриміло.
Стих в саду і спів пташок,
Заросився моріжок.
(І.Глущак)
У кінотеатрі - широкий екран,
У цирку - велика арена.
Ну, а в театрі, звичайному театрі,
Майданчик особливий – сцена!
Найважча роль
Вихваля свого синочка
Мати на всі боки:
— У студії при театрі
Вчиться вже два роки.
Дуже довго муштрували
Хлопця режисери.
Аж тепер він дочекався
Першої прем’єри.
Роль найважчу доручили
Любому синочку:
Він на сцену в третій дії
Викочує бочку!
(П.Глазовий)
Перша вчителька
Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
(Т.Коломієць)
Учитель
Кожен день дітей стрічає,
На уроках їх навчає.
Математики і букв,
І усіх складних наук.
Я учителем горджуся,
Анітрохи не боюся!
Хоч і старший він за нас –
Дружить з ним увесь наш клас!
Моїй першій вчительці
Ми проводили маневри —
Випробовували нерви.
Тест учителька пройшла —
Ключ до кожного знайшла.
(С.Гордієнко)
Є професія у світі —
Серце віддавати дітям!
Серце вчителя безкрає,
Як би він його не краяв.
(С.Гордієнко)
Читання
Ми лічим зорі й пелюстки,
Або занурені в читання
Книг старовинних до світання,
Що розтягнулось на роки.
(А.Бутузов)
Урок читання
На уроці читання вчитель
Запитав у цілого класу:
А чи люблять читати діти?
Тихий сміх покотивсь відразу.
Комусь сором рум’янив щічки:
«Ой, не завжди. Не дуже. Рідко…,
- Зізнавалися хором учні,
- Особливо нам ліньки влітку….»
«Зрозуміло, що скажеш, Олю,
Хочеш вийти – підняла руку…?»
«Я про книжки сказати хочу.
Не до лісу веде наука.
Кращим другом людині книжка
Може бути – так вчить матуся,
Тож цікаві книжки читати
Не лінуюсь і не боюся!»
Із розумниці-чемпіонки
Хихотів клас вже зовсім тихо,
Теквандо – її друге хобі,
Тож розгнівати Олю – лихо!
(Ірина Шушняк-Федоришин)
Мак червоний між житами,
Срібний місяць над полями.
В ніч таку, коли все спить,
Щось у житі шелестить.
(Т.Русова)
Як без вишні – не садок,
Так без маку – не вінок.
А його ось, як на те,
Скільки в полі тут росте.
І червоний і стрункий,
І свіженький все який.
Хоч багато не рвемо –
Всім віночки сплетемо.
Загадка
Запалали в чистім полі,
Наче галстуки червоні.
То палає в полі так
Польовий червоний… (мак)
Я сьогодні чергова,
В мене дошка — як нова!
На рукаві — пов’язка.
Не бігайте, будь ласка!
(Г.Малик)
Черговий Тимко
Коридори всі оббігав,
І порвав сусіду книгу,
Дражнив сьогодні він усіх,
Усюди чути його сміх.
У класі вазу він розбив,
І ледве школу не спалив.
І тепер одне бажання –
Написав я на дошці
Літер з три,
Та закричав черговий:
Запасливий
— Знову мокрі черевики?! —
Сварить Вову мати. —
Ти, мабуть, в усіх калюжах
Встигнув побувати?
— Що ви, мамо,— каже Вова,—
Не хвилюйтесь дуже:
Ще й на завтра залишилось
Чотири калюжі!
(І. Січовик)
Загадка
Жовті, чорні і біляві,
Вони ходять завжди в парі.
(Черевики)
Загадка
Гарна сукня є в Марічки,
Є блакитні, довгі стрічки,
А до сукні є в Марічки
Два чудові ... (черевички)
День четвертий в нас Четвер,
Пам’ятаймо відтепер.
(М.Вересюк)
А четвер, ну й четвер
На автобусі шофер.
Він узяв і нас повіз
На прогулянку у ліс.
Там виросли сунички
На грядці у лисички,
Їх невсипущі їжачки
Нанизують на голочки.
(Т.Коломієць)
А пополудні, в четвер,
Зі ставка поблизу верб
Веселочка воду брала,
Білу хмару напувала.
(І.Гущак)
Шофер з кермом приятелює,
Все дорогами мандрує.
Правила він знає,
На педалі швидко натискає.
Маленький шофер
Шофер машиною керує:
То газ нажме, то пригальмує,
А ще сигнал «бі-бі» вмикає –
Малюк до мами поспішає.
(О.Палагняк)
На базар у четвер
Їхав зайчик-шофер,
Правила дорожні знає
І зайчаток теж навчає.
(С.Пушик)
Ясени, ясени,
Бачу вас за селом край дороги,
Бачу вас у красі,
Коли світиться ранок в росі.
Ви приходите в сни,
Як дитинство моє босоноге,
Ви приходите в сни,
Кучеряві мої ясени.
(М.Ткач)
Жовтень
Тихо осінь ходить гаєм.
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
І берізка над потоком
Стала наче молода.
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта...
(Н.Приходько)
Висновки
Запропоновані уроки допомагають розкрити шляхи реалізації головних завдань програми початкового курсу математики: уточнення, поглиблення і розвиток сенсорних умінь молодших школярів; формування уявлень про натуральне число, обчислювальних навичок з натуральними числами і нулем; розуміння сутності поняття рівняння, формування початкових умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії та розвиток відповідних мовленнєвих умінь, пов’язаних з використанням математичних термінів та символів, розвиток логічного мислення.
ЛІТЕРАТУРА
Інтернет ресурси: