Дієслово в нашому житті Коли радієш чомусь – плачеш. Коли закриєш очі – бачиш. Коли кохаєш – помираєш. І помираєш – коли не кохаєш. Коли жодне слово – чуєш. А коли зрада – не відчуєш. Коли поряд хтось – самотній. І не самотній в своїй безодні. Коли боляче – то німієш. І німієш – коли радієш. Мурашки – коли цілуєш. І ножі – коли ревнуєш. Піднімаєшся – коли засинаєш. І падаєш – коли втрачаєш. Розчаровуєшся – коли віриш. І віриш – допоки мрієш. І скільки ще жити – не знаєш. Але живеш – поки відчуваєш.
Дієслово може означати: процес мислення (аналізувати, думати, розмірковувати); процес мовлення (радити, говорити, розмовляти); реальну фізичну дію (писати, малювати, вчитися); рух у просторі (летіти, бігти, їхати, йти); сприйняття органами чуття (нюхати, бачити, чути); бажання (воліти, хотіти, бажати); стан предмета (лежати, стояти, журитися); діяльність органів чуття і вираження емоцій (поважати, любити, шанувати); становлення (зміни) предмета (розквітати, старіти, худнути)
Морфологічні ознаки дієслова: Спосіб: дійсний (ходить), умовний (ходив би), наказовий (ходімо) Вид: доконаний (заробив), недоконаний (заробляв) Час: теперішній (знаходжу), минулий (знаходив), майбутній (знайду) Рід: чоловічий (працював), жіночий (працювала), середній (працювало) Число: однина (малював) множина (малювали) Особа: перша, друга, третя
Вправа «Острів мовних скарбів» Побудувати вислови, вибравши правильну послідовність 1. Той, хто зневажливо ставиться до А. ніколи не можуть рідної мови… схвилювати світ 2. Слово-зброя. Як усяку зброю… Б. коли вона погано висловлена 3.Не можна ходити порідній землі… В. не може викликати поваги інших 4. Ні мертва мова, ні мертва цивілізація Г. не чаруючись виплеканою у віках рідною мовою 5.Чудова думка втрачає цінність… Д. його треба чистити і доглядати